64. Сутність інституціональної теорії розвитку.

Увага у інституціоналізмі зосереджена не на явищах і процесах, ак на цінностях, традиціях, культурі.перешкодою ек розв в цій моделі розглядається неефективність інст. Структури ек сист. Основу теорем концепції заклав Норт, він визначав інститут як певні»правила гри» у сусп.. ек розв у цій теорії залежать від успішності ек операцій та угод, яка своєю чергою, залежить від діючого механізму гарантування угод ро купівлю – продаж, укладених партнерами.Алгоритм розвитку за інст. Теорією: процес флуктуації→ деструктивний процес→конструктивний процес. Інст заперечують необхідність прямого держ втручання в ек, вони пропонують створення сприятливих інституційних умов, що срияють розкриттю потенціалу та можливостей розв особистості.

До складу інфраструктури ринку входять:

1. Фінансово-кредитна інфраструктура — установи, які зай­маються акумуляцією тимчасово позичених грошових ресурсів і перетворюють їх на кредити, а саме: банки, фондові та валютні біржі, інвестиційні фонди та компанії, кредитні, страхові й гаран­тійні установи, кредитні спілки, фонди громадських об'єднань.

2. Організаційно-технічна інфраструктура — товарні біржі, торгові доми, лізингові компанії, асоціації підприємств, транспортні комунікації, засоби зв'язку. Деякі організаційні форми виконують функції загальної коор­динації ринкових зв'язків (асоціації, торгові палати), інші — є спеціальними державними органами (служби контролю за стан­дартами та цінами, податкові інспекції тощо).

3. Інформаційно-аналітична інфраструктура — інформацій­ні, консультативні, юридичні фірми, бізнес-центри і бізнес-інкубатори, аудиторські організації. Актуальну проблему створення ефективно діючої ринкової інфраструктури держава може вирішити через: підвищення якос­ті вже наявних інститутів посередництва; сприяння збільшенню кількості суб'єктів інфраструктури та урізноманітненню їхньої діяльності; сприяння формуванню інфраструктури, зорієнтованої спеціально на сектор малого та середнього бізнесу.

Розвиток підприємництва потребує створен­ня розвинутої системи інформаційно-кон­сультаційного забезпечення та інфраструк­тури, що підтримує її діяльність.

З метою створення ефективної системи підготовки, перепідго­товки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької ді­яльності в межах системи державної підтримки бізнесу здійснює­ться цілий комплекс заходів. Держава сприяє розробленню навчальних планів, програм і методичних посібників для підготовки підприємців залежно від рівня їхньої базової підготовки, термінів навчання, для підви­щення кваліфікації вчителів та викладачів, використання держав­них телерадіоканалів для навчання широких верств населення основ підприємницької діяльності.

65. Концепція ендогенного впливу нтп на економічний розвиток. Модель п.Ромера.

Основні напрями НТП на сучасному етапі:

1. Електронізація народного господарства - забезпечення всіх сфер виробництва і суспільного життя високоефективними засобами обчислювальної техніки аж до використання принципів штучного інтелекту, нового покоління супутникових систем зв'язку тощо;

2. Комплексна автоматизація всіх галузей народного господарства на базі електронізації

3. Застосування прогресивних базових технологій (мало стадійних процесів, мало- та безвідходного виробництва, застосування технологічних ліній і систем машин);

4. Освоєння принципово нових технологій: мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної та ін.;

5. Створення і використання нових матеріалів, що мають нові властивості:

6. Прискорений розвиток біотехнології, яка сприяє створенню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів;

7. Розвиток прискореними темпами інфраструктури як особливої сфери НТП, що формує зовнішні умови функціонування підприємств

8. Розвиток інформаційних технологій, які формують не лише якісно новий виробничий потенціал, що ґрунтується на комп'ютеризації, а й нові соціальні відносини;

9. Хімізація виробництва - полягає у використанні синтетичних хімічних матеріалів для технічних потреб, при виготовленні таропакувальних засобів, використанні хімічних речовин у виробничих процесах для їх прискорення.

Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технологій, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.

Для пояснення ек розвитку у цих моделях використ спец метологічний апарат досліджень – виробнича ф-я та крива виробн. Можливостей. Ек розв згідно до теорії супроводжується технологічними змінами, завдяки яким виробл більша к – ть продукці..прихильники даної теорії проводять парель між ек розвитком і техніко – технологічним розвитком. Однією з найб відомих теорій ендогенного НТП є т еорія ек зрост Пола Ромера, що базується нва ряді теорій:темпи розвитку технології прямо пропорційно залежать від темпів приросту ресусів, що вкладаються у розвиток; технологія здатна підвищувати дохідність інвестицій; інвестиції збільшують цінність технології, а технології – інвестицій. Модель Ромера передбачає виділення в ек сист 3 секторів: 1) дослідницького; 2) виробництва технологічного устаткування; 3) виробництва кінцевої продукції споживчого призначення. Основною рушійною силою в цій моделі ек зростання та розв є ідеї, процес відкриття та впровадження нового.