Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нацек / Нац. эк-ка, шпоры.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
25.04.2015
Размер:
725.5 Кб
Скачать

124. Конкурентні переваги та конкурентоспроможність: зв’язок між цими поняттями.

В умовах глобалізації економічно важливими є визначення позиції країни в системі економік. Основну роль тут відіграють конкурентні переваги (КП) і конкурентоспроможність (К). КП –це фактори, які позитивно впливають на К економіки у зовнішніх зв’язках. До КП відносять:

1) територіальні і природні умови;

2) сировинні ресурси;

3) значний виробничий потенціал;

4) наявність достатньо кваліфікованої і дешевої робочої сили. Наявність КП ще не означає їх автоматичну реалізацію, особливо у суспільних умовах жорсткої міжособистої конкуренції

КП і Ксп тісно пов’язані. КП, які характеризують об’єкти чи суб’єкти господарювання є факторними ознаками, а конкурентноспром. – результуючою. За Портером Конкурентоспром. – це прояв системи багатьох чинників. Які створ різні КП залежно від конкурентного середовища. Конк урентоспроможність (у загальному вигляді) — це наяв­ність властивостей, які створюють переваги для суб'єкта еконо­мічного змагання. Ці властивості можуть стосуватися різних за природою об'єктів: видів продукції, підприємств і організацій, їхніх груп, які створюють галузеві або конгломератні об'єднання і комплекси, нарешті, окремих країн або їх угруповань — суб'єк­тів конкурентної боротьби.

Конкурентоспроможна країна, за визначенням Організації економічного співробітництва і розвитку, — це країна, яка виро­бляє конкурентоспроможні товари і послуги за вільних і справе­дливих ринкових умов, одночасно підтримує і збільшує реальні доходи населення у довгостроковій перспективі.

Тобто, конкурентоспроможність країни визначається здатніс­тю її економіки створювати умови для покращання власних світових економічних зв'язків, постійно адаптуватися до зміни ситуації на світовому ринку та розробляти науково обґрунтовану економічну стратегію та політику. Конкурентоспроможність країни складається з конкурентоспроможності приватного сектор) (компанії, підприємства тощо) й ефективного публічного сектор) (органи влади, освіта, охорона здоров'я тощо), також конкуренте) спроможність країни визначається більш високою продуктивністю праці порівняно з іншими країнами.

Чинники, які впливають на конкурентоспроможність країни поділяються на природні (природні ресурси, географічне положення тощо) та надбані (технологія, кваліфікована робоча сила соціально-економічна політика тощо). Звичайно, у нинішніх умовах вирішальну роль відіграють надбані чинники конкурси спроможності, які визначають стан національної економіки у сім товому господарстві та зовнішньоекономічних зв'язках.

125. Визначення конкурентоспроможності національної економіки: основні підходи та методики.

У теорії і практиці міжнародних економічних відносин (МЕВ) існує декілька підходів до визначення К НЕ та показників, що її характеризують. Ці підходи можна поділити на 2 групи:

1) оцінювання на основі окремих показників, які характеризують вартісні результати виробництва чи використання ресурсів (національні асоціації підприємств США виділяє 5 основних параметрів КК – темп економічного зростання, стабільність цін, рівень безробіття, ступінь ефективності економіки, стан балансу зовнішньої торгівлі).

2) оцінювання на основі системи підходу з використанням статистичних показників та результатів моніторингу (методика Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ)). Найпопулярніше дослідження К НЕ – Щорічник світової К (Інститут менеджменту і розвитку і Доповідь ВЕФ).

Для оцінки К використ якісні та кількісні показники. Кількісні базуються на використ математ і статист методів аналізу. Це стосується обсягів ринку, цін, витрат. Кіл доповнюється якісним, оскільки не всі механізми зростання конкурент. переваг можна виміряти.

Соседние файлы в папке Нацек