Принцип емоційності навчання

Принцип емоційності навчання випливає з природи розвитку й діяльності особистості. Емоції (від лат. хвилюю, збуджую) - особливий вид психічних процесів і стану, пов'язаний з інстинктами, потребами і мотивами, які проявляються у формі безпосередніх переживань (задоволення, радощів, страху та ін.) і впливають на життєдіяльність людини. Емоції, на думку С.Л.Рубінштейна, суттєво впливають на протікання діяльності; вони відіграють роль внутрішньої спонукальної сили у навчальній діяльності. У даному разі треба мати на увазі позитивні емоції. Емоції страху, ненависті та под. не відіграють роль спонукального заряду у навчанні. Навпаки, вони гальмують дії, активність думки.

Успішність навчання великою мірою зумовлюється почуттям впевненості учнів у своїх силах, прагненням подолати певні труднощі у навчанні, задоволенням у досягненні поставленої мети.

У системі колективної навчальної діяльності важливо підтримувати позитивні емоції, забезпечувати мажорний тон. Це знімає м'язові затиски, психологічні гальмування, «розкріпачує» особистість.

І.Готуючись до уроку, продумуйте засоби і прийоми піднесення позитивних емоцій учнів.

2.Заходьте до класу з посмішкою. В основу спілкування покладіть демократичний стиль.

3.Постійно виказуйте свою повагу й інтерес до учнів.

4.Не вдавайтесь на уроці до крику, грубощів у спілкуванні з учнями.

5.У розв'язанні конфліктних ситуацій використовуйте гумор, прийом заміни (включення в іншу активну діяльність).

6.Умійте жартувати, підтримувати здоровий гумор учнів.

7.Частіше вдавайтесь до «психологічного погладжування» учнів за їх успіхи у навчанні. Пам'ятайте: «Боги і діти живуть там, де їх хвалять».

8.Не дорікайте учням за їх помилки у навчанні і поведінці. Оцінюйте вчинки, дії, а не особистість.

9.Використовуйте на уроці музику, поезію.

10.Навіюйте учням віру у власні сили, можливості досягнення успіхів у навчанні.

11 .Не вдавайтесь до залякувань, погроз, виставлення негативних оцінок.

Тема: Методы обучения План

1. Понятие методов обучения.

2. Классификация методов обучения.

Литература:

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2001.

2. Харламов И.Ф. Педагогика. – М., 1997.

3. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. – К., 2005.

1. Понятие «метод обучения» является неоднозначным. В процессе обучения метод выступает как упорядоченный способ взаимосвязанной деятельности учителя и учащегося по достижению определенных учебно-воспитательных целей.

Методы обучения – способы организации учебно-познавательной деятельности ученика по решению дидактических задач, направленных на овладение изучаемого материала.

Прием – составная часть метода (например, метод упражнения, инструктаж, показ, выполнение самого задания).

Методы обучения имеют множественную характеристику и классифицируются по нескольким признакам.

20-е гг. ХХ в. педагог Б.Всесвятский развил положение о 2-х методах обучения: исследовательском и готовых знаний. Метод готовых знаний подвергался критике (не побуждал учащихся к самостоятельному поиску, даются готовые знания). Исследовательский метод признавался важнейшим. Сущность его сводилась к познанию на основе наблюдения и анализа изучаемых явлений.

В 20-е гг. насаждался метод проектов, в основе которых лежит философия прагматизма (ликвидация отдельных учебных предметов из учебного плана).