Правознавство / Навчальна література / Цивільне право України

5. Гр-н Копиленко на виділеній йому для забудови земельній ділянці в межах міста Києва побудував будинок. Згодом, вирішивши продати будинок, він звернувся до міського БТІ видати йому документи, необхідні для продажу будинку. Міське БТІ відмовилось реєструвати право власності гр-на Копиленка на побудований ним будинок, оскільки він збудував його без відповідного проекту.

? Питання:

1.Як слід вирішити спір?

2.Які документи потрібні для оформлення права на забудову земельної ділянки?

3.Як набувається та якими документами посвідчується право власності на щойно побудований будинок?

4.З якого моменту виникає право власності на жилий будинок?

5.У чому полягають особливості оформлення угод щодо відчуження об'єктів нерухомості?

6.Наведіть порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості.

6. Гр-н Андрущенко набув права власності на іменні акції АТ «Київський м'ясокомбінат» при їх розповсюдженні шляхом відкритої підписки, а також на облігації, випущені цим м'ясокомбінатом. Вважаючи їх подальше утримання як власних фондових активів небажаним для себе, Андрущенко вирішив продати їх. Не знайшовши покупців на ці акції та облігації, він звернувся до керівництва АТ з вимогою викупити у нього належні йому цінні папери. Керівництво АТ відмовилось викупити їх. Тоді Андрущенко звернувся до суду з проханням зобов'язати керівництво АТ викупити належні позивачу акції і виплатити йому дивіденди в натуральному вигляді (продукцією АТ) за весь період перебування у нього акцій, мотивуючи тим, що дивіденди АТ нараховувались, але не виплачувались.

Стосовно облігацій вимога гр-на Андрущенко полягала в достроковому їх погашенні з виплатою вказаних у них грошових сум та процентів, виплата яких за умовами їх випуску передбачалась наприкінці строку їх обігу.

У позовній заяві Андрущенко просив суд за рахунок коштів АТ компенсувати йому різницю вартості акцій на момент набуття

51

прав на них при відкритій підписці та на момент розгляду позовної заяви. Згідно з випискою з біржової котировки вартість належних Андрущенку акцій зменшилась порівняно з номінальною вдвічі.

? Питання:

1.У чому полягають особливості правового режиму акцій та облігацій як цінних паперів? Наведіть поняття й визначте ознаки та види акцій і облігацій. До яких груп цінних паперів вони належать?

2.Зазначте порядок і умови нарахування та виплати дивідендів у АТ. У чому полягає відмінність дивідендів по акціях від процентів по облігаціях?

3.Зазначте вартісні характеристики акцій. Від яких економічних та правових чинників залежить ціна акцій на фондовому ринку?

7. Фермер Маковчук передав за договором тваринницькій фермі ЗАТ «Весна» на відгодівлю стадо телят у кількості 30 голів, а також племінного бика Карпатської породи. Хлів, де розміщувалась худоба, було зруйновано паводком. Внаслідок цього вся худоба загинула. У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача вартість телят у сумі 3000 грн і вартість племінного бика в сумі 5000 грн або зобов'язати ЗАТ купити бика такої ж породи на Буковині й передати позивачу. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що худоба загинула через випадкові обставини, а тому він відмовляється відшкодувати збитки.

? Питання:

1.Яке рішення повинен прийняти суд?

2.Чи обґрунтовані вимоги позивача та заперечення позивача на позов?

3.Визначте правовий режим, який згідно з чинним цивільним законодавством поширюється на тварин.

8. При житті гр-н Щербина склав заповіт. У ньому він заповідав засновану ним компанію з виробництва гіпсокартону «Квант»

52

сімнадцятирічному племіннику Андрію, який протягом кількох останніх років допомагав йому вести справи. Інше майно, яке залишилось після смерті гр-на Щербини, після спливу встановлених законодавством строків для прийняття спадщини як таке, що не було вказане в тексті заповіту, згідно із законом було поділене між спадкоємцями у відповідних частках. Стосовно зазначеного майна спору між спадкоємцями не виникло.

Дружина гр-на Щербини подала позов до суду, претендуючи на половину вказаного підприємства. Свої позовні вимоги вона мотивувала тим, що підприємницьку діяльність її померлий чоловік розпочав і здійснював протягом офіційно зареєстрованого шлюбу з позивачкою. Тому відповідно до сімейного законодавства вона має право на відповідну частку майна, яке становить їх спільну сумісну власність. На думку позивачки, майнові активи компанії, засновником якої був її чоловік, становлять спільну сумісну власність подружжя. Батько Андрія, племінника спадкодавця, як його законний представник заперечував проти позову, мотивуючи свої заперечення тим, що підприємство є суб'єктом, а не об'єктом права, тому не підлягає поділу.

? Питання:

1.Як характеризується майновий комплекс як об'єкт цивільних прав?

2.Який висновок слід зробити по справі?

9. За договором купівлі-продажу ВАТ «Метан» передало ТОВ «Зовнішекспотранс» продукцію свого виробництва на суму 100 мінімальних заробітних плат. За умовами договору ТОВ «Зовнішекспотранс» повинно було протягом десяти днів з моменту передачі продукції оплатити її вартість. Порушуючи умови договору, ТОВ відмовилось оплатити передану йому продукцію. Свою відмову від виконання договірних зобов'язань воно мотивувало важким фінансовим становищем і відсутністю коштів на його рахунках. Голова правління ВАТ «Метан» заявив позов до ТОВ «Зовнішекспотранс», у якому просив господарський суд стягнути вартість поставленої йому продукції в доларах США, які є на рахунку відповідача в іноземній валюті. Не отримавши своєчасно відповіді на претензію, голова правління ВАТ «Метан» подав позов до господарського суду. З ме-

53

тою забезпечення позову позивач просив господарський суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти відповідача в іноземній валюті.

? Питання:

1.Як слід вирішити спір?

2.Чи є правомірною вимога про звернення стягнення на грошові кошти в іноземній валюті?

3.Які суб'єкти підприємницької діяльності та в якому порядку мають право здійснювати фінансові операції з іноземною валютою?

4.Який нормативний акт визначає правовий режим іноземної валюти? Наведіть його особливості.

5.У чому полягають особливості здійснення операцій з валютою фізичними особами?

54

1.7.ФІЗИЧНІ ОСОБИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Поняття фізичної особи.

Поняття цивільної правоздатності, її виникнення, обсяг і припинення. Цивільна дієздатність фізичної особи. Поняття і види цивільної дієздатності.

Надання повної цивільної дієздатності. Цивільна дієздатність часткова і неповна.

Підстави обмеження дієздатності. Підстави і порядок визнання особи недієздатною. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою й оголошення особи померлою. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою. Правові наслідки появи фізичної особи, яку було оголошено померлою. Діяльність міліції з розшуку громадян, місцеперебування яких невідоме.

Ім'я і місце проживання фізичної особи.

Акти цивільного громадянського стану. Опіка і піклування. Порядок встановлення та припинення опіки і піклування.

Фізична особа — підприємець і її правовий статус. Цивільноправова відповідальність фізичної особи — підприємця. Банкрутство фізичної особи — підприємця і непідприємця.

Поняття фізичної особи. Поняття цивільної правоздатності, її виникнення, обсяг і припинення. Фізична особа як суб'єкт цивільних правовідносин

Відповідно до ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Таким чином, громадянство як правовий зв'язок між фізичною особою і державою в цивільних відносинах не має визначального характеру і всі фізичні особи незалежно від громадянства можуть брати участь у цивільних відносинах. Це відповідає ст. 26 Конституції України.

У ст. 25 ЦК України правоздатність визначається як здатність фізичної особи мати цивільні права і нести обов'язки. Зміст правоздатності фізичної особи розкривається через комплекс прав і обов'язків, які може мати особа відповідно до цивільного законодавства. Саме тому, характеризуючи правоздатність фізичної особи, слід наголосити не лише на тому, що вона характерна для фізичної особи

55

(іноземця, особи без громадянства) як психофізичної, а й на тому, що їй властиві соціально-юридичні якості.

Щодалі більше українських вчених вважають, що правоздатність — це природна властивість кожної людини. За кожним громадянином закон визнає здатність мати безліч майнових прав, але конкретний громадянин, як правило, має лише частину цих прав. Таким чином, набуття конкретних суб'єктивних прав означає реалізацію правоздатності.

Правоздатність є основою для правоволодіння. У спеціально присвячених правоздатності громадян нормах Цивільного кодексу України (ст. 11, 26) наводиться перелік тільки основних, найвагоміших цивільних прав, до яких належать можливість мати майно на праві власності; успадковувати і заповідати майно; займатися підприємницькою або будь-якою іншою діяльністю, не забороненої законом, та ін.

Крім того, громадянин може мати інші майнові та особисті немайнові права, включаючи й такі, що прямо законом не передбачені, але не суперечать загальним положенням і змісту цивільного законодавства. Це пояснює найзначніші права, можливість володіння якими включається у зміст цивільної правоздатності. Зміст цивільної правоздатності полягає в можливості набуття прав, а не в їх сукупності.

Згідно зі ст. 26 ЦК України фізична особа має всі особисті немайнові права, що встановлені Конституцією України і цим Кодексом, а також усі майнові права, встановлені Конституцією та іншими законами. У ст. 26 ЦК України прямо визначено також, що фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

Рівність правоздатності означає, що цивільна правоздатність рівна для всіх і однакова для кожного незалежно від походження, соціального і майнового становища, расової та національної належності, статі, освіти, мови та інших обставин.

Невідчужуваність правоздатності й неможливість її обмеження. Правоздатність визнається за кожною фізичною особою. Фізична особа не має права відмовитися від правоздатності або обмежити її. Отже, правоздатність є невідчужуваною. Згідно зі ст. 27 ЦК України правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права і обов'язки, є нікчемним. Правові акти Президента України, органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб не можуть обмежувати можливість фізичної особи мати не

56

заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.

Виникнення та припинення правоздатності. Цивільна правоздатність виникає в момент народження і припиняється зі смертю громадянина. З позицій права не має значення, чи була дитина життєздатною: важливо, щоб вона народилася живою й не раніше 6 місяців. Правоздатністю громадянин наділений з моменту народження і протягом усього життя до смерті. Визначення моментів народження і смерті не є предметом юридичної науки, оскільки йдеться про суто фізіологічні поняття. Для права важливо лише, що з моменту, коли громадянин вважається народженим (а медицина, як правило, керується в цьому разі критерієм початку самостійного подиху), він здобуває цивільну правоздатність.

Припиняється правоздатність зі смертю громадянина. Для визначення моменту, з яким цивільне законодавство пов'язує припинення правоздатності, повинно йтися про біологічну смерть людини, тобто коли повернення її до життя виключене.

Обмежити правоздатність громадянина взагалі неможливо. Разом з тим існують можливості, що піддаються обмеженню саме в їхньому узагальненому значенні. Наприклад, можливість вибирати місце проживання може бути обмежена вказівкою на обов'язок громадянина проживати в конкретному місці або забороною проживати в певному місці; може обмежуватись також можливість займатися підприємницькою діяльністю. Однак подібні обмеження відбуваються лише у випадках і порядку, встановлених законом. Так, позбавлення волі, позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю, а також інші кримінальні й адміністративні покарання становлять обмеження правоздатності громадян, що допускаються законом і застосовуються як санкція за вчинений злочин чи адміністративне правопорушення.

Поняття і види цивільної дієздатності

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними (ст. 30 ЦК України). Правоздатний громадянин може реалізовувати свої права і обов'язки, водночас він повинен розуміти значення своїх дій.

Бути дієздатним означає мати здатність особисто здійснювати різні юридичні дії: укладати договори, давати доручення та ін. Змістом дієздатності визнається здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати цивільні обов'язки; здатність самостійно

57

здійснювати цивільні права і виконувати обов'язки; здатність особи своїми діями розпоряджатися належними їй правами; здатність бути відповідальним за противоправну поведінку.

Згідно зі ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними. Як зазначалося, цивільною дієздатністю фізичної особи вважається її здатність своїми діями набувати цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи так само встановлюється Цивільним кодексом України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

На відміну від правоздатності дієздатність пов'язана зі здійсненням громадянином вольових дій, що припускає досягнення ним певного рівня психічної зрілості. Закон встановлює невідчужуваність і неможливість обмеження дієздатності за волею громадянина. Згідно зі ст. 30 ЦК України ніхто не може бути обмежений у дієздатності інакше, як у випадках і в порядку, передбачених законом (наприклад, можливе обмеження дієздатності громадян, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами).

На відміну від правоздатності дієздатність не може бути для всіх однаковою.

Закон розрізняє кілька різновидів дієздатності: повна; часткова; обмежена; визнання громадянина недієздатним.

Повна дієздатність — це здатність особи власними діями набувати будь-яких майнових і особистих немайнових прав, реалізовувати належну правоздатність у повному обсязі.

Закон як критерій досягнення громадянином можливості власними діями здобувати для себе права і нести обов'язки визначає вік. Згідно зі ст. 34 ЦК України повна дієздатність визнається за повнолітніми громадянами, тобто після досягнення людиною 18-річного віку. Допускаються (ст. 35 ЦК України) два винятки з цього правила: повна дієздатність може виникнути у громадянина і до досягнення ним 18-річного віку в разі, по-перше, взяття ним шлюбу у віці до 18 років, якщо йому у встановленому законом порядку було знижено шлюбний вік, по-друге, — емансипації. Емансипація — це оголошення особи, яка досягла віку 16 років, цілком дієздатною, якщо вона працює за трудовим договором або за згодою батьків займається

58

підприємницькою діяльністю. Зазначені дії є достатнім доказом того, що неповнолітня особа може самостійно приймати рішення з майнових та інших цивільно-правових питань. Емансипація відбувається за рішенням органу опіки та піклування в разі згоди обох батьків або суду, якщо батьки чи один з них на це не згодні. Мета емансипації полягає в наданні неповнолітньому повноцінного цивільно-правово- го статусу.

Часткова дієздатність. Згідно з Цивільним кодексом України неповнолітня особа має право самостійно здійснювати права на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Особа віком 14–18 років може самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом. Згідно зі ст. 1199 ЦК України відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітнім, здійснюється ним самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у нього майна шкода відшкодовується батьками або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини.

Неповнолітня особа особисто відповідальна за порушення договору, укладеного нею самостійно, а також договору, укладеного за згодою батьків, піклувальників. У разі недостатності майна додаткову відповідальність несуть батьки або піклувальники (ст. 33 ЦК України).

Неповнолітні, які не досягли віку 14 років (ст. 31 ЦК України). Дієздатність цих осіб є частковою; вони мають право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що захищаються законом. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку і стосується предмета невисокої вартості.

Малолітня особа не відповідальна за завдану нею шкоду. Обов'я- зок відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється при досягненні нею повноліття. Після досягнення повноліття на цю особу може бути покладено обов'язок відшкодувати шкоду в повному обсязі або частково, якщо вона має достатньо коштів, а особи, які відшкодовували цю шкоду, стали неплатоспроможними або померли.

Обмежена дієздатність. З досягненням 18 років, а також у вже розглянутих випадках дієздатність громадян виникає в повному об-

59

сязі. З цього моменту на зміст дієздатності вже не впливають вікові фактори. Однак здатність громадянина до вольових усвідомлених дій може бути порушена внаслідок захворювання або зловживання алкогольними чи наркотичними речовинами. За таких проявів мають бути захищені майнові інтереси такого громадянина або інтереси його родини. З цією метою громадянин, який зловживає спиртними напоями чи наркотичними речовинами, може бути визнаний недієздатним або обмежено дієздатним.

Згідно з п. 2 ст. 30 ЦК України обмеження дієздатності може бути встановлено лише в порядку, визначеному законом. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи за таких умов: якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та(або) керувати ними; якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і внаслідок цього ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст. 36 ЦК України).

Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Цивільна дієздатність фізичної особи вважається обмеженою з моменту набрання законної сили рішення суду про це.

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи має такі наслідки: над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування; фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду. Закон встановлює також, що одержує заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи особи, цивільна дієздатність якої обмежена, а також розпоряджається ними піклувальник. Останній може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно відповідає за порушення нею укладеного за згодою піклувальника договору і за шкоду, завдану нею іншій особі.

60