Правознавство / Навчальна література / Цивільне право України
.PDFках право на комерційну таємницю може бути обмежене відповідно до чинного законодавства.
Для охорони прав на комерційну таємницю власник прав може вживати будь-які способи захисту конфіденційної інформації. Наприклад, охороною комерційної таємниці вважається страхування ризику розкриття конфіденційності інформації, що становить комерційну таємницю. Комерційну таємницю покликані охороняти також державні органи. Згідно зі ст. 507 ЦК України на органи державної влади покладено зобов'язання охорони від недобросовісного комерційного використання, а також розголошення інформації, що є комерційною таємницею і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять новітні сполуки.
Завдання для практичних занять
1. У січні 2001 р. у Луцьку було зареєстровано ТОВ «Море», яке відкрило магазин з продажу дитячих іграшок «Море». У липні 2001 р. кондитерська фабрика «Загадка» випустила цукерки під назвою «Море».
У вересні 2001 р. трикотажна фабрика «Оригінал» отримала свідоцтво на знак для товарів та послуг «Море» (клас товарів — дитячий одяг). У цьому зв'язку вона звернулася до ТОВ «Море» та кондитерської фабрики «Загадка» з вимогою припинити використання таких найменувань, оскільки це порушує її права, або при бажанні продовжувати таку діяльність укласти ліцензійний договір.
Засновники ТОВ «Море» з метою уникнути необхідності оплати за договором спочатку пообіцяли перейменувати юридичну особу та магазин і вагалися між назвою «Теремок» та «Колобок», але після бесіди з юристом змінили свою позицію. Підставою для заперечення проти вимог трикотажної фабрики став той факт, що вони розпочали користуватися цією назвою значно раніше, а тому Департамент неправомірно видав трикотажній фабриці «Оригінал» свідоцтво на знак для товарів та послуг і є всі підстави ставити питання про визнання свідоцтва недійсним.
161
? 
Питання:
1.Проаналізуйте доводи сторін.
2.Як потрібно вирішити спір?
3.Як співвідносяться право на фірмове найменування і право на знак для товарів та послуг?
4.Які права має автор персонажу?
5.Хто і в яких випадках може звернутися до суду про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг недійсним?
2. До патентного повіреного з проханням допомогти оформити заявки для отримання свідоцтва на знак для товарів та послуг звернулися такі підприємства:
1)ТОВ «Струм» зі знаком «Добра вода» для випуску мінеральної води;
2)овочева фабрика зі знаком «Помідорчик» для позначення продукції, виготовлюваної з помідорів;
3)АТ «Промінь» зі знаком «Кока-кола» для випуску меблів;
4)швейна фабрика зі знаком «Ласта» для жіночого одягу;
5)ТОВ «Альфа» зі знаком «Сигма-М» для товарів технічного призначення (за умови, що їх конкуренти вже отримали свідоцтво на знак «Сигма» для цього класу товарів).
? 
Питання:
1.Чи може Департамент видати охоронні документи на ці позначення?
2.Які умови надання правової охорони знакам для товарів та послуг зазначені в чинному законодавстві України?
3.Які існують підстави для відмови в наданні правової охорони?
4.Як охороняються на території України загальновідомі товарні знаки?
5.Чи можуть юридичні особи самостійно подати заявки без допомоги патентного повіреного?
3.Назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку найменувань міст походження Грузії. Міністерство охорони навколишнього світу і природних ресурсів
162
Грузії видало одній юридичній особі (АТ «Орієнт») генеральну ліцензію строком до 2007 р. на розлив «Боржомі» і використання найменування «Боржомі» для промислової експлуатації Боржомських джерел мінеральної води, а дванадцять підприємств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передання іншим підприємцям.
На території Києва один з хлібокомбінатів використовує позначення «Боржомі» на етикетках своїх хлібобулочних виробів, а ТОВ «Джерело» випускає мінеральну воду «Боржомі».
Антимонопольний комітет України вважає, що ТОВ «Джерело» своїми діями вводить споживача в оману щодо справжнього місця добування та розливу цієї мінеральної води і особливо щодо її лікувальних властивостей.
З позицій ТОВ «Джерело», оскільки в Україні відсутній знак для товарів та послуг «Боржомі» хоча б одного з підприємств Грузії, його дії не суперечать чинному законодавству України. Мало того, ТОВ «Джерело» подало заявку на знак для товарів та послуг «Боржомі» до Державного департаменту інтелектуальної власності.
? 
Питання:
1.Проаналізуйте ситуацію з позицій чинного законодавства України.
2.Чи різняться просте і кваліфіковане зазначення походження товару?
3.Які особи мають право на використання простого і кваліфікованого зазначення походження товару?
4.Хто має право подати заявку на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару?
5.Які документи необхідні для реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару?
6.У яких випадках може бути припинено право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару?
7.Як співвідносяться зазначення походження товару і знак для товарів та послуг, до складу якого входить зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару?
4.Концерн «Укрспирт» подав заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на товарний знак «Лагідна на коньяку» для алкогольного напою.
163
Дізнавшись про це, Національний інститут найменувань місць походження Франції заперечив проти видачі цього свідоцтва, оскільки реєстрація знаку, який містить як елемент позначення «коньяк», яке є найменуванням місця походження, порушує національні інтереси Франції і стосується міжнародних відносин між Україною та Францією.
Концерн «Укрспирт» не погодився з наведеними аргументами, оскільки на території України діють стандарти і технічні умови, які визначають «коньяк» як вид міцного ароматного напою, виготовленого з виноградного спирту. І взагалі, словесне позначення «коньяк» стало в Україні загальноприйнятим як позначення певного виду товару, яке асоціюється у споживача з певним напоєм, а не з місцем його виготовлення, тобто перетворилося на видову назву товару.
Представники Франції вважають, що така аргументація не є підставою для порушення їх прав шляхом використання найменування місця походження «коньяк».
? 
Питання:
Як слід вирішити спір?
164
Список використаної та рекомендованої літератури
Нормативна
1.Конституція України від 28 червня 1996 р. //ВВР України. — 1996. — ¹ 30. — Ст. 184.
2.Цивільний кодекс України. — К., 2003.
3.Господарський кодекс України. — К.: Юрінком Інтер, 2003 р.
4.Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. //ВВР України. — 1994. — ¹ 13. — Ст. 64 (у редакції від 11 липня 2001 р.).
5.Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. //ВВР України. — 1991. — ¹ 20. — Ст. 249.
6.Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» від 22 травня 2003 р. //ВВР України. — 2003. — ¹ 35. — Ст. 271.
7.Закон України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі// ВВР України. — 1994. — ¹ 7.
8.Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»// ВВР України. — 1994. — ¹ 7.
9.Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» //Офіц. вісн. України. — 2002. — ¹ 7. — Ст. 278.
10.Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України: У 2 ч. — К., 2000. — Ч. 2.
Навчальна
11.Азимов Ч. Н. Основы патентного права Украины. — Харьков, 1994.
12.Андрощук Г. И., Работягова Л. И. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1999.
13.Антимонов Б. С., Флейшиц Е. А. Изобретательское право. — М.: Юрид. издат., 1960.
14.Богуславский М. М. Международная охрана промышленной собственности (Парижская Конвенция). — М., 1967.
15.Боденхзаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности: комментарий. — М., 1977.
16.Бузанов В. «Интеллектуальная собственность» на фирменное наименование //Хозяйство и право. — 2003. — ¹ 4.
17.Бузанов В. Право на фирму как объект гражданского оборота //Хозяйство и право. — 2002. — ¹ 8.
165
18.Дахно И. И. Патентно-лицензионная работа. — К.: Блиц-ин- форм, 1996.
19.Дахно И. Патентоведение. — Харьков: Ксилон, 1997.
20.Емельянов В. П. Гражданское право Украины: Практ. пособие. — Харьков: Консум, 2000.
21.Еременко В. И. Европейское патентное законодательство. — М., 1989.
22.Жилинкова И. Правовая природа доменного имени //Підприємництво, господарство і право. — 2002. — ¹ 5.
23.Завальна Ж. Особливості договору замовлення в авторському праві //Підприємництво, господарство і право. — 2002. — ¹ 12.
24.Законодательство Украины об интеллектуальной собственности //Сер. «Законы Украины». — Харьков: Одиссей, 2001.
25.Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства. Сер. «Бібліотека судді» /За заг. ред. П. І. Шевчука. — К.: Ін Юре, 2002.
26.Іголкін Я. Два підходи у наданні правової охорони знакам товарів і послуг. //Підприємництво, господарство і право. — 2002. — ¹ 3.
27.Кашинцева О. Можливість визнання авторського права на знаки для товарів і послуг не слід відкидати //Підприємництво, господарство і право. — 2002. — ¹ 4.
28.Кравченко О. Історично-правовий аналіз промислової власності //Підприємництво, господарство і право. — 2002. — ¹ 9.
29.Лазуренко Ю. Интеллектуальная собственность в информационной сети Интернет //Підприємництво, господарство і право. — 2003. — ¹ 1.
30.Матвеев Ю. Г. Международная охрана авторских прав. — М.: Юрид. лит., 1987.
31.Мельник О. Авторське бачення перспектив розвитку охорони майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності //Підприємництво, господарство і право. — 2003. — ¹ 4.
32.Мусияка В. Л. Важнейшие правовые формы защиты субъективного авторского права//Проблемы социалист. законности: Республик. межвед. науч. сб. — 1987. — Вып. 20.
33.Основы интеллектуальной собственности. — К.: Iн Юре, 1999.
34.Петренко О. Б. Застосування заходів оперативного впливу на об’єкти промислової власності // Вісн. господар. судочинства. — 2003. — ¹ 1.
166
35.Підопригора О. Деякi зауваження до авторського права //Вiсн. АПН України. — 1998. — ¹ 3.
36.Пiдопригора О. А., Пiдопригора О. О. Право iнтелектуальної власностi України: Навч. посіб. для студ. юрид. вузiв i фак. унтiв. — К.: Юрiнком Інтер, 1998.
37.Підопригора О. О. Законодавство України про інтелектуальну власність. — Харкiв: Консум, 1997.
38.Савельєва I. Охорона фонограм //Iнтелектуальна власнiсть. — 1999. — ¹ 6.
39.Святоцький О. Захист прав на об'єкти iнтелектуальної власностi у судовому порядку //Iнтелектуальна власнiсть. — 1999. — ¹ 3–4.
40.Хахулин В., Филимонов С. Ответственность за нарушение авторских прав //Підприємництво, господарство і право. — 1998. — ¹ 9.
41.Цивільне право України: У 2 т. /За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2003.
42.Цивільне право України. Академ. курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — К.: Ін Юре, 2003.
43.Чурпита Г. Авторське право та право власності на твір образотворчого мистецтва //Підприємництво, господарство і право. — 2003. — ¹ 4.
44.Яркина Н. Е. Особенности применения альтернативных мер гражданско-правовой ответственности за нарушение смежных прав //Проблеми законності. — Х.: Нац. юрид. акад. України. — 2002. — Вип. 53.
167
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Цивільне право як приватне право.
2.Предмет і принципи цивільного права.
3.Поняття цивільного законодавства.
4.Цивільний кодекс України 2003 р. та його структура.
5.Зв'язок закону і договору.
6.Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі й за колом осіб.
7.Аналогія закону і права.
8.Поняття і елементи цивільних правовідносин.
9.Підстави виникнення цивільних прав і обов'язків.
10.Поняття захисту цивільних прав та інтересів.
11.Захист цивільних прав та інтересів юрисдикційними органами.
12.Відшкодування моральної шкоди.
13.Визнання незаконним акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим та органу місцевого самоврядування.
14.Захист цивільних прав та інтересів судом.
15.Самозахист цивільних прав.
16.Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
17.Цивільна правоздатність фізичної особи та її обсяг.
18.Ім'я і місце проживання фізичної особи.
19.Цивільна дієздатність фізичної особи: зміст і види. Емансипація.
20.Визнання фізичної особи недієздатною та його наслідки.
21.Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та його наслідки.
22.Опіка і піклування.
23.Цивільно-правова відповідальність фізичної особи — підприємця.
24.Поняття і ознаки юридичної особи.
25.Організаційно-правові форми юридичної особи.
26.Установчі документи юридичної особи та їх зміст.
27.Припинення юридичної особи.
28.Юридичні особи приватного та публічного права.
29.Підприємницькі товариства, їх види.
30.Правові форми участі юридичних осіб публічного права в цивільних відносинах.
31.Поняття і види об'єктів цивільних прав.
32.Речі як об'єкти цивільних прав та їх класифікація. Майно. Цілісний майновий комплекс. Гроші та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
168
33.Нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав. Результат творчої діяльності, інформація, особисті немайнові блага фізичної особи.
34.Поняття правочину. Місце правочинів у системі юридичних фактів.
35.Умови дійсності правочинів. Презумпція правомірності правочину.
36.Форми правочину. Державна реєстрація окремих правочинів.
37.Поняття і підстави представництва. Випадки можливої реалізації суб'єктивних прав.
38.Представництво за законом.
39.Представництво за довіреністю. Поняття, форми і строк довіреності.
40.Комерційне представництво.
41.Поняття строку і терміну, їх класифікація.
42.Поняття позовної давності, її застосування. Види позовної давності.
43.Поняття особистих немайнових прав, їх класифікація.
44.Особисті немайнові права фізичної особи та їх види.
45.Захист особистих немайнових прав.
46.Захист честі, гідності та ділової репутації.
47.Право власності як складова речового права.
48.Набуття права власності. Набувальна давність.
49.Припинення права власності.
50.Право приватної власності. Суб'єкти і об'єкти права приватної власності.
51.Право державної власності: умови виникнення та припинення.
52.Право комунальної власності: умови виникнення та припинення.
53.Правовий режим майна державних та комунальних підприємств.
54.Поняття права спільної власності.
55.Право спільної часткової власності.
56.Право спільної власності подружжя.
57.Правовий режим подружжя за шлюбним контрактом.
58.Поняття і види речових прав на чуже майно.
59.Право володіння чужим майном.
60.Право обмеженого користування чужим майном (сервітут).
61.Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
169
62.Право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіций).
63.Захист речових прав на чуже майно.
64.Поняття цивільно-правового захисту права власності, види способів захисту.
65.Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
66.Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).
67.Позов про визнання права власності.
68.Загальна характеристика інших засобів захисту права власності.
69.Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності.
70.Поняття авторського права.
71.Поняття суміжних прав.
72.Захист авторського та суміжних прав.
73.Право промислової власності.
74.Право на комерційне найменування.
75.Право на торговельну марку.
ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Вимоги до виконання контрольної роботи полягають у тому, що вона обов’язково повинна містити вступ, де розкриваються роль і значення теми (обсяг — до двох сторінок); основну частину, де висвітлюються два-три питання теми роботи. Розкриваючи питання, необхідно показати знання з теми, проаналізувати чинні норми права на основі практичного досвіду, навести конкретні особисті зауваження і рекомендації щодо досліджуваної теми. Насамкінець необхідно окремо подати висновки, де в концентрованій формі навести і по можливості обґрунтувати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства чи теоретичних положень з теми контрольної роботи. Наприкінці роботи слід подати список використаних джерел. За загальноприйнятими нормами оформити титульну сторінку, підписати роботу, вказати дату її завершення і у встановлені терміни подати на перевірку.
170