Правознавство / Навчальна література / Цивільне право України

рем договору страхування на користь власника надає право вимоги виплати страхового відшкодування власнику, на користь якого укладений договір. Від договорів на користь третьої особи потрібно відрізняти договір про виконання відносно третьої особи. Так, при укладенні в магазині договору купівлі-продажу подарунка з врученням його імениннику, останній не має права вимагати виконання цього договору.

Односторонні та двосторонні договори різняться характером розподілу прав і обов’язків між їх учасниками.

Односторонні договори зумовлюють для однієї сторони тільки права, а для іншої — тільки обов’язки.

Удвосторонніх договорах кожна сторона здобуває права і водночас має обов’язки. Більшість договорів має двосторонній характер (договір купівлі-продажу). А, наприклад, договір позики можна вважати одностороннім, оскільки згідно з ним позикодавець має право вимагати повернення боргу і не має жодних обов’язків перед позичальником.

Оплатні та безоплатні договори різняться характером переміщення матеріальних благ.

Оплатний договір — це договір, за якими майнове надання однієї сторони зумовлює зустрічне майнове надання від іншої сторони.

Убезоплатному договорі майнове надання здійснює тільки одна сторона без одержання зустрічного майнового надання від іншої сторони. Наприклад, договір купівлі-продажу — це оплатний договір, договір дарування — безоплатний.

Обов’язковими є договори, укладення яких обов’язкове для однієї чи обох сторін.

Серед обов’язкових договорів особливе значення мають публічні договори. У ст. 633 ЦК України вперше у вітчизняному законодавстві передбачено публічний договір. До його характерних ознак належать такі: обов’язковим їх учасником є підприємець; здійснювана ним діяльність повинна бути діяльністю з продажу товарів, надання послуг; така діяльність повинна здійснюватися щодо кожного, хто до нього звернеться (роздрібна торгівля, транспорт, енергопостачання); предметом повинно бути здійснення підприємцем зазначеної діяльності.

Значення виокремлення публічних договорів як самостійного виду полягає в тому, що до них застосовуються правила, відмінні від загальних норм договірного права.

201

При укладенні договору приєднання умови встановлюються тільки для однієї зі сторін (ст. 634 ЦК України). До договорів приєднання належать договори перевезення, що укладаються залізницею з клієнтами, договори прокату, договори побутового підряду.

Для укладення договору необхідно, щоб одна зі сторін зробила пропозицію про укладення договору іншій стороні, а остання прийняла цю пропозицію. Укладення договору відбувається у дві стадії. Перша називається офертою, друга — акцептом. Сторона, що робить пропозицію про укладення договору, називається оферентом, а сторона, що приймає цю пропозицію, — акцептантом. Договір вважається укладеним, коли оферент одержить акцепт від акцептанта.

Проте не кожна пропозиція укласти договір має силу оферти. У ст. 641 ЦК України зазначається, що пропозиція визнається офертою за таких умов:

•вона повинна бути визначеною і виражати явний намір особи укласти договір;

•містити всі істотні умови договору;

•бути звернена до однієї чи кількох конкретних осіб.

За відсутності хоча б однієї із зазначених умов пропозиція може розглядатися тільки як виклик на оферту (запрошення здійснити оферту). Так, реклама та інші пропозиції, що адресуються невизначеному колу осіб, вважаються запрошенням здійснити оферту (виклик на оферту), якщо інше не зазначено у пропозиції.

Під публічною офертою розуміється пропозиція, що має всі істотні умови договору і містить бажання особи, яка робить цю пропозицію, укласти договір на зазначених у пропозиції умовах з кожним, хто відгукнеться. Пропозиція укласти договір звернена до будь-кого і кожного. Перший хто відгукнеться на публічну оферту, акцептує її і, отже, знімає пропозицію. Наприклад, це може бути таксі, що стоїть на стоянці із зеленим вогником, розміщені на прилавку магазину товари.

Акцептом визнається згода особи, якій адресовано оферту, причому не будь-яка, а лише повна і беззастережна (п. 1 ст. 642 ЦК України). Для визнання дій акцептом достатньо, щоб особа, яка одержала оферту (можливо, і проект договору), розпочала виконання на умовах, зазначених в оферті, і в установлений термін (п. 2 ст. 642 ЦК України).

При укладенні договору важливе значення має питання про місце (ст. 647 ЦК України) і час (ст. 640 ЦК України) його укладення. До договірних відносин застосовується законодавство, що діє на момент його укладення на території, де його було укладено.

202

Договір набирає силу і стає обов’язковим для сторін з моменту його укладення (п. 1 ст. 640 ЦК України). Для реальних договорів, що потребують передання майна, моментом укладення вважається момент передання майна. За вимоги реєстрації договору він вважається укладеним з моменту реєстрації, а якщо потребує нотаріального посвідчення — з моменту нотаріального посвідчення. Якщо в договорі не зазначено місце його укладення, він визнається укладеним у місці проживання громадянина чи в місці перебування юридичної особи, що запропонувала оферту.

Сторони можуть встановити, що умови укладеного ними договору застосовуються до їх відносин, що виникли до укладення договору.

За загальним правилом термін дії договору припиняється тоді, коли сторони в належний спосіб виконали всі свої обов’язки. Якщо не виконано хоча б один обов’язок, договір не припиняє діяти і після закінчення зазначеного в ньому терміну дії. Якщо договір підряду укладений терміном на один рік, то він не припиняє діяти доти, поки підрядчик не завершить виконання передбачених договором робіт. Договір продовжує діяти до визначеного в ньому моменту закінчення виконання сторонами зобов’язань. Якщо такий момент у договорі не визначений, то до нього застосовуються правила про виконання зобов’язання з невизначеним терміном.

Разом з тим законом чи договором може передбачатися, що закінчення терміну дії договору зумовлює припинення зобов’язань сторін за договором. У договорі простого товариства сторони можуть передбачити, що після закінчення терміну дії договору припиняються і зобов’язання сторін за договором. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.

Укладення договору в обов’язковому порядку. Зазначений порядок застосовується при укладенні обов’язкового договору, наприклад, публічного.

Сутність укладення договору на торгах (біржах, аукціонах, конкурсах — ст. 650 ЦК України) полягає в тому, що цей договір укладається організатором торгів з особою, що виграла торги. Торги можуть відбуватись у формі аукціону чи конкурсу. Організатором торгів може бути власник речі, майнових прав або спеціалізована організація.

В Україні самостійним видом визнано господарські договори, з яких виокремлюються біржові. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про

203

товарні біржі» — біржовою операцією визнається договір, що відповідає певним умовам: як правило, це купівля-продаж, постачання, міна товарів, допущених до обороту на товарній біржі; учасниками цього договору є члени біржі; договір подано до реєстрації і зареєстровано на біржі не пізніше наступного за його вчиненням дня.

Договори розрізняють за видами.

Форвардний контракт — це двостороння угода за стандартною формою, що засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив (товари, цінні папери тощо) у певний час і на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін при укладенні.

Ф’ючерсний контракт — це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати базовий актив у певний час і на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Опціон — це стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

На біржах укладаються й інші види господарських договорів. Угоди з гарантією — це угоди, за якими одна сторона виплачує

іншій наперед визначену суму, що гарантує виконання ними своїх обов’язків. Це може бути угода з гарантією на покупку або з гарантією на продаж.

Угоди за кредитом — це угоди, за якими товар набувається брокером за рахунок банківського кредиту з подальшою реалізацією його в порядку біржового торгу.

Угоди з премією — це угоди, за якими сторони насамперед обумовлюють доплату до купівельної ціни або знижки з продажної ціни.

Угоди з правом продавця або покупця змінити кількість товару, який продається, тобто збільшити його обсяг порівняно із зазначеним у договорі.

Підстави для зміни і розірвання договору. Договори повинні виконуватися на умовах, з яких досягнуто згоди сторін, і не повинні змінюватися. Разом з тим може виникнути необхідність зміни умов вже укладеного договору. У ст. 651 ЦК України визначено підстави для зміни договору. Зміна чи розірвання договору можливі тільки за взаємною згодою сторін (п. 1 ст. 651 ЦК України).

Якщо можливість зміни чи розірвання договору не передбачена законом чи договором і сторонами не досягнуто згоди про це, договір

204

може бути змінений чи розірваний за вимогою однієї зі сторін тільки за рішенням суду. Як правило, це відбувається в таких випадках: у разі істотного порушення умов договору іншою стороною; у зв’язку з істотними змінами обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору (ст. 652 ЦК України); в інших передбачених законом чи договором випадках (п. 2 ст. 651 ЦК України).

Порядок зміни і розірвання договору. Дії зі зміни чи розірвання договору за юридичною природою вважаються угодами. Отже, до них застосовуються загальні правила про здійснення угод. Це стосується і форми угоди. Разом з тим до зміни і розірвання договорів застосовуються також спеціальні правила щодо форми їх укладення (ст. 654 ЦК України). Угода про зміну чи розірвання договору відбувається в тій же формі, що й договір, якщо інше не випливає із закону, інших правових актів, договору чи звичаїв ділового обороту. Інший порядок зміни чи припинення дії договору встановлений для випадків, коли це відбувається за вимогою однієї зі сторін.

Правові наслідки зміни чи розірвання договору (ст. 653 ЦК України). При зміні договору змінюється і зміст заснованого на ньому зобов’язання. Наприклад, якщо в договорі постачання змінюються умови постачання, то покупцю надається право вимоги постачання товару саме на нових умовах. Щодо умов, які не змінилися, зобов’язання залишаються за договором.

При розірванні договору він припиняє діяти і разом з цим припиняється засноване на ньому зобов’язання.

Якщо зміна чи розірвання договору відбулися за взаємною згодою сторін, то засноване на ньому зобов’язання змінюється чи припиняється з моменту укладення сторонами угоди про зміну чи розірвання. При зміні чи розірванні договору в судовому порядку засноване на ньому зобов’язання змінюється чи припиняється з моменту набрання законної сили рішення суду.

Якщо до зміни чи розірвання договору певна його частина була виконана сторонами, то постає питання про долю цієї виконаної частини. За загальним правилом сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов’язанням до моменту зміни чи розірвання договору. Однак сторони можуть передбачити інше.

Якщо договір було змінено чи розірвано через істотне порушення його умов однією зі сторін (п. 5 ст. 653 ЦК України), інша сторона має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних зміною чи розірванням договору.

205

6.2. КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ

Договір купівлі-продажу. Предмет договору купівлі-продажу. Форми окремих видів договорів купівлі-продажу і їх державна реєстрація.

Договір продажу нерухомості, договір продажу підприємства. Поставка. Договір поставки. Строк дії договору поставки. Періоди

поставки. Порядок поставки товарів. Договір поставки товарів для державних потреб.

Контрактація сільськогосподарської продукції. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Договір купівлі-продажу. За юридичною природою договір ку- півлі-продажу є угодою, за якої одна сторона (продавець) зобов’я- зується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього визначену ціну.

Правова мета договору — перехід права власності від однієї особи до іншої.

Цивільний кодекс України трактує купівлю-продаж як загальне родове поняття, що охоплює всі види зобов’язань з відчуження майна за визначену ціну, зокрема це поставка, контрактація та ін.

Договір купівлі-продажу завжди консенсуальний, оскільки вважається укладеним з моменту, коли сторони дійшли згоди за всіма істотними умовами. Укладення і виконання договору (передання товару) можуть збігатися в часі. Але закон не вважає передання товару обов’язковою умовою договору.

Договір купівлі-продажу оплатний, оскільки підставою для виконання зобов’язання з передання товару є одержання зустрічного задоволення у вигляді купівельної ціни. Однак платність не рівнозначна еквівалентності. Двобічний характер договору виявляється в тому, що кожна його сторона наділена правами і водночас обов’язками.

Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Пред-

206

метом договору купівлі-продажу може бути товар, який має продавець на момент укладення договору або який він створить (придбає) у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях або у грошовому вираженні, а умова щодо обсягу товару може бути узгоджена шляхом встановлення в договорі купівлі-продажу порядку визначення цього обсягу.

Предмет договору купівлі-продажу може встановлюватись шляхом визначення його асортименту (ст. 671 ЦК України). Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦК України). Якість товару в договорі може бути визначена зазначенням вказівок нормативних документів зі стандартизації чи інших показників. Питання стандартизації врегульовані Законом України «Про стандартизацію". Стандарти мають відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції й бути викладені так, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції.

Договором або законом може встановлюватись строк, протягом якого продавець гарантує якість товару. Гарантійний строк — це період часу, упродовж якого гарантується використання товару за його призначенням. Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ст. 676 ЦК України).

Істотною умовою договору купівлі-продажу є ціна — це певна грошова сума, сплачувана покупцем за отриману від продавця річ (ст. 691 ЦК України). Покупець зобов’язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена в договорі й не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається згідно зі ст. 632 ЦК України, а також вчинити за власний рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що зазвичай висуваються, необхідні для здійснення платежу. Майно продається за цінами, що визначаються сторонами, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Закон України «Про ціни і ціноутворення» визначає основні принципи встановлення та застосування цін і тарифів й організацію контролю за їх дотриманням на території республіки і поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форм їх власності.

207

Розрізняють три види цін: вільні, державні фіксовані та регульовані. Договір купівлі-продажу укладається в усній чи письмовій формі. У ст. 657 ЦК України встановлено особливості окремих видів договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна обов’язково повинен укладатися в письмовій формі, а також підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Цивільним кодексом України 2003 р. передбачаються окремі види договорів купівлі-продажу. Відповідно до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Товар продається у кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий у кредит, не є підставою для здійснення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором про продаж товару у кредит може передбачатись оплата товару з розстроченням платежу. До істотних умов договору про продаж товару у кредит з умовою про розстрочення платежу належать ціна товару, порядок,

строки і розміри платежу (ст. 695 ЦК України).

Відповідно до ст. 698 ЦК України договором купівлі-продажу є документ, за яким продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу публічний. До договорів роздрібної купівлі-продажу з участю покупця — фізичної особи, не врегульованих Цивільним кодексом України, застосовується законодавство про захист прав споживачів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Договором поставки (у Цивільному кодексі України 2003 р. йому присвячена тільки ст. 712) називається договір, за яким постачальникпідприємець зобов’язується передати в обумовлений термін покупцю товари для використання в підприємницькій діяльності чи в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним використанням. Іноді цей договір називають підприємницькою, чи торговельною, купівлею-про- дажем. Поставку товарів для державних потреб регулює Закон України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22 грудня 1995 р.

Елементи договору поставки. Сторонами договору є особи, що здійснюють підприємницьку діяльність. Предметом договору поставки можуть бути будь-які не вилучені з обороту речі. На момент

208

укладення договору постачальник, як правило, ще не має у своєму розпорядженні товари для поставки. Речі можуть не належати постачальнику на праві власності чи іншому речовому праві. Наприклад, це може бути комісіонер.

Продаж таких речей, як нерухомість, сільськогосподарська продукція, оформляється не договором поставки, а іншими видами договору купівлі-продажу.

Договором контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 713 ЦК України) називається договір, за яким виробник сільськогосподарської продукції (продавець) зобов’язується виробити продукцію та передати її заготівельнику (контрактанту), а останній зобов’язується прийняти й оплатити її. Договір контрактації опосередковує відносини із заготівлі сільськогосподарських продуктів і сировини. Сільськогосподарське виробництво залежить від погодних умов, інших випадкових факторів, тому контрактація спрямована на підвищення рівня правового захисту виробника-продавця з метою створення рівних економічних можливостей продавця з можливостями покупця. Договір контрактації — один з видів договору купівліпродажу. У п. 2 ст. 713 ЦК України зазначено, що на нього поширюються загальні положення купівлі-продажу й поставки. Договір контрактації оплатний, консенсуальний і взаємний.

Сторонами договору контрактації — продавцем (виробником продукції) і заготівельником (контрактантом) — зазвичай є підприємці. Тому цей вид договору вважається господарським. Держава і громадяни — не підприємці не можуть брати участі в договорі контрактації. При закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб захисниками інтересів держави є спеціальні організації. Сільськогосподарський виробник визначається лише за Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію». Згідно з цим Законом сільськогосподарський товаровиробник — це фізичні чи юридичні особи незалежно від форми власності та господарювання, у яких валовий дохід, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь та(або) поголів’я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, у тому числі й на умовах оренди за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 % загальної суми валового доходу.

Предметом договору контрактації може бути будь-яка продукція сільськогосподарського виробництва. Визначення поняття «сільсь-

209

когосподарська продукція» наводиться в Законі України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»: це будь-яка продукція тваринного і рослинного походження, що підпадає під визначення 1–24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності» від 31 серпня 1998 р. ¹ 1354.

Речі, що є предметом договору, визначаються родовими ознаками. Контрактуватися можуть не тільки сільськогосподарська продукція чи сировина (молоко), а й продукти їх переробки (олія, вершки). При цьому кінцевий продукт може мати мало спільного з вихідною сировиною, наприклад, косметичний продукт з використанням козеїну, одержуваного з молока, грань між сільськогосподарською продукцією і промисловим товаром щодо рівня впливу випадкових факторів сільськогосподарського виробництва на одержання кінцевого продукту. Якщо якість продукту зумовлюється насамперед характером застосовуваної індустріальної технології, а не процесом сільськогосподарського виробництва вихідної сировини, то такий продукт буде предметом поставки чи купівлі-продажу. Ціна не є істотною умовою. На відміну від ціни термін договору належить до істотних умов. Форма договору контрактації письмова. Регулюється також порядок його укладення.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Згідно зі ст. 714 ЦК України договором енергопостачання називається договір, за яким одна сторона (енергопостачальна організація) зобов’язується подавати енергію (чи енергоносії) через приєднану мережу іншій стороні (абоненту), що зобов’язується оплачувати її, а також забезпечувати встановлений режим і безпеку споживання енергії (чи енергоносіїв). До договору енергопостачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а також положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Закон України «Про електроенергетику» (ст. 24) передбачає, що енергопостачальники зобов’язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Вони постачають електричну енергію на закріпленій території і не мають права відмовити розташованому на цій території споживачу в укладенні договору на постачання електричної енергії. Договір енергопостачан-

210