Правознавство / Навчальна література / Цивільне право України

? Питання:

1.Які засоби здійснення суб'єктивних цивільних прав використані в цій ситуації?

2.Чи може хтось із спадкоємців використати ще якийсь спосіб здійснення прав і протягом якого часу?

4. О. О. Артюхова звернулася до суду з вимогою про відновлення прав на втрачені цінні папери. Суд відмовив їй у прийнятті заяви, аргументуючи тим, що ніхто, крім держателя цінних паперів, не може використати їх, бо цінні папери були іменні, а тому немає потреби поновлювати своє право в судовому порядку. У суді О. О. Артюховій порадили звернутися до емітента, який видав їй цінні папери, з вимогою надати дублікат.

? Питання:

1.Які засоби і порядок захисту свого суб'єктивного цивільного права використала О. О. Артюхова?

2.Які засоби і порядок захисту свого суб'єктивного цивільного права їй запропоновано використати?

3.Чи правильно вчинив суд?

4.Які засоби і порядок захисту суб'єктивного цивільного права повинна була б використати О. О. Артюхова, якщо б знала, у кого знаходяться її цінні папери?

41

1.6. ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Загальні положення про об'єкти цивільних прав. Оборотоздатність об'єктів цивільних прав. Поняття і види об'єктів цивільних прав.

Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно.

Гроші й валютні цінності. Поняття цінних паперів та їх види. Дії й послуги як об'єкти цивільного права. Нематеріальні блага — результати творчої діяльності, інформація, особисті немайнові блага — як об'єкти цивільних прав.

Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, що визначення об'єктів наведено не тільки в Цивільному кодексі України (де воно є основним), а й в інших законодавчих актах. Об'єкти цивільних прав (правовідносин) — це те, заради чого суб'єкти вступають у відносини і на що спрямовано їхні суб'єктивні права й обов'язки з метою здійснення своїх законних прав та інтересів. У Цивільному кодексі України 2003 р. цьому питанню присвячено розділ III.

До об'єктів цивільних прав належать матеріальні й духовні блага, з приводу яких суб'єкти цивільного права вступають у правові відносини. Коло цих благ (об'єктів) доволі широке.

Речі як об'єкти цивільних прав

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Річ — це предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України). Законодавством встановлено певний порядок користування та межі розпорядження річчю, що становить правовий режим речей. Залежно від правового режиму розрізняють речі рухомі

йнерухомі (ст. 181 ЦК України); засоби виробництва і предмети споживання; визначені індивідуально й родовими ознаками; подільні й неподільні; головні та приналежні; споживні та неспоживні; складні

йтакі, що є складовими; продукція, плоди, доходи тощо. Особливим об'єктом цивільних прав вважаються тварини. Відповідно до ст. 180 ЦК України на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

42

Речі прийнято поділяти на основні засоби та оборотні активи. Цей поділ має вагоміше значення для ведення бухгалтерського обліку; за речами ведеться окремий облік.

Цивільний кодекс України 2003 р. розрізняє речі рухомі й нерухомі, оскільки їх правові режими істотно різняться. Основною ознакою поділу речей на рухомі й нерухомі є їх зв'язок із землею. Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, що розташуються на земельній ділянці і не можуть переміщуватись без знецінення та зміни призначення. Правовий режим нерухомості характеризується ускладненою оборотоздатністю, оскільки потребує здійснення певних процедур, пов'язаних з нотаріальним посвідченням і реєстрацією права власності та угод з нерухомістю.

У цьому зв'язку зауважимо, що деякі вчені до нерухомості зараховують і такі об'єкти, як повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, права на які через їх високу вартість підлягають державній реєстрації з огляду саме на режим їх обороту. У ст. 181 ЦК України зазначено, що режим нерухомих речей може поширюватись законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (п. 2 ст. 181 ЦК України).

Вилучення речей із цивільного обороту означає, що окремі об'єкти можуть належати на праві власності тільки визначеним суб'єктам цивільного права. Так, надра, води, ліси перебувають у виключній власності українського народу і надаються тільки у володіння і користування.

Обмеження речей у цивільному обороті полягає в тому, що право власності на певні речі може бути передано іншій особі тільки на умовах, передбачених законом. З метою безпеки та з деяких інших причин особливі предмети можуть бути придбані тільки за особливим дозволом (зброя, вибухові й радіоактивні речовини, дуже сильні отрути).

Усі інші речі, що не вилучені з обороту, можуть вільно відчужуватися, переходити у власність будь-якої особи на підставах, передбачених законом.

Згідно зі ст. 184 ЦК України індивідуально визначеними є речі, які відрізняються від інших індивідуальними ознаками: виокремлені із загальної маси речей певного виду, своєрідні й такі, що відрізняють-

43

ся від інших кількома ознаками (наприклад, будівлі Київського національного університету, заводу «Арсенал»).

Родовими називаються речі, які мають спільні родові ознаки речей певного виду (ст. 184 ЦК України). Вони вимірюються вагою, числом, обсягом (1 т пшениці, 10 л бензину). На практиці їх ще називають відповідно незамінні й замінні.

Речі, які при використанні знищуються цілком (паливо, продукти харчування) чи перетворюються на іншу річ (сировина), називаються споживними ( п. 1 ст. 185 ЦК України).

Неспоживними називаються речі, користуватись якими можна тільки в разі тривалого збереження їх призначення (верстати, будівлі, одяг) (ст. 185 ЦК України).

Подільними вважаються речі, які можна поділити без втрати їх цільового призначення (п. 1 ст. 183 ЦК України).

Неподільні — це речі, які неможливо поділити без значної їх втрати, непомірної шкоди для цільового призначення (п. 2 ст. 183 ЦК України).

Головна річ і приналежність (ст. 186 ЦК України). Річ, яка призначена для обслуговування іншої (головної) речі й пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (наприклад, скрипка і футляр). Правове значення такого поділу полягає у визначенні правового режиму приналежності, згідно з яким приналежність тісно пов'язана з головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 187 ЦК України складною вважається річ, утворена з кількох речей, які становлять єдине ціле, що дає змогу використовувати її за призначенням. Складовою речі вважається все, що не може бути відокремлене від неї без її пошкодження або без істотного знецінення, пов'язане з річчю конструктивно, навіть незалежно від того, чи здатна річ функціонувати окремо (ст. 188 ЦК України). Значення такого поділу полягає у визначенні правового режиму складових речі. Якщо право переходить на річ, її складові не підлягають відокремленню. Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові, якщо інше не встановлено договором.

Продукцією, плодами та доходами є все, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься нею (наприклад, приплід худоби, урожай від насаджень, відсотки банківських вкладів, доходи від виробництва). Правовий режим полягає в тому, що продук-

44

ція, плоди і доходи належать власникові речі. Щодо плодів це визначає природне походження безпосередньо речі (приплід тварин). Доходи — це те, що приносить річ, перебуваючи в експлуатації і цивільному обороті (орендна плата).

Майно, майновий комплекс

У цивільному праві поняття майна багатозначне. Майном вважається як окрема річ (сукупність речей), так і сукупність майнових прав та обов'язків суб'єкта цивільних правовідносин. Цивільний кодекс України (ст. 190) визначає майно в широкому значенні: майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права і обов'язки. Підприємство вважається особливим об'єктом цивільних прав. Це — цілісний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, оскільки одночасно підприємство є суб'єктом і цивільних прав, і обов'язків, а також самостійним учасником цивільного обороту. Підприємство має право від свого імені здійснювати всі види правочинів щодо належного йому майна. Однак підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення й інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс вважається нерухомістю (ст. 191 ЦК України).

Грошові кошти належить до замінних речей, що визначаються родовими ознаками. Особливість грошей як об'єкта цивільних прав полягає в тому, що вони оцінюються за кількістю не грошових знаків, а грошових одиниць і є універсальним еквівалентом вартості будь-яко- го товару.

Грошовий обіг в Україні регулюється законодавством. Платіжним засобом, який відповідає законодавству на території України, є національна валюта України — гривня (ст. 192 ЦК України). Згідно зі ст. 193 ЦК України валютні цінності — це види майна, що вважаються валютними цінностями, і порядок вчинення правочинів з ними встановлюється законом. Так, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. до валютних цінностей зараховує й порядок

45

вчинення правочинів з ними. Валютними цінностями визнаються валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет тощо, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, кошти на рахунках, вклади у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України, платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах; банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Згідно зі ст. 194 ЦК України цінний папір — це документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між особою, яка його випустила (видала), і власником.

Зауважимо, що в Цивільному кодексі Україні (ст. 195) наводиться традиційна класифікація цінних паперів, що деякою мірою відрізняється від класифікації, визначеної законами України «Про цінні папери і фондову біржу» та «Про державне регулювання ринку цінних паперів». Згідно з Цивільним кодексом України в цивільному обороті в Україні можуть перебувати такі цінні папери:

•пайові, що засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема, у вигляді дивідендів і частини майна при ліквідації емітента;

•боргові, що засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

46

•похідні, механізм випуску й обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом встановленого договором строку цінних паперів, інших фінансових та(або) товарних ресурсів;

•товаророзпорядчі, що надають їх держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися й інші групи та види цінних паперів,

атакож порядок їх обігу. Так, цінні папери можуть випускатись як у документарній формі (з видачею сертифікатів цінних паперів і веденням реєстрів власників іменних цінних паперів у разі випуску іменних цінних паперів), так і в бездокументарній (з веденням обліку прав за такими цінними паперами в системі депозитаріїв).

У ст. 196 ЦК України встановлено, що цінні папери повинні мати регламентовані законом обов'язкові реквізити.

Права, які посвідчує цінний папір, можуть належати:

•пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

•особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);

•особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Законом може бути виключена можливість випуску цінних паперів визначеного виду як іменних, ордерних або паперів на пред'явника. Для передання іншій особі прав, які посвідчуються цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі. Права, які посвідчуються іменним цінним папером, передаються в порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання. Права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права.

За вчиненим на цінному папері передавальним написом (індосаментом) до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання) або ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснене виконання). Індосамент може обмежуватись тільки дорученням здійснювати посвідчені цінним папером права без передання цих прав індосату. У цьому разі індосат фігурує як представник (ст. 197 ЦК України).

47

Особа, що випустила (видала) цінний папір, і особи, що індосували його, відповідають перед його законним володільцем (власником) солідарно. У разі задоволення вимоги законного володільця цінного паперу про виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з тих, хто зобов'язався за цінним папером, вони набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які зобов'язалися за цінним папером.

Відмова від виконання посвідченого цінним папером зобов'язання з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання посвідченого цим папером зобов'язання та про відшкодування збитків.

Дії і послуги так само є об'єктами цивільних прав, переважно у зобов'язальних правовідносинах, що виникають переважно з договору.

До об'єктів цивільних прав належать також вклади особи у майно господарських товариств; у цьому разі об'єктом права є не майно чи грошові кошти в натурі, які були нею передані цим організаціям, а право вимоги певної суми на певних умовах.

Нематеріальні блага як об'єкт цивільних прав — це результати творчої діяльності осіб: авторів творів літератури, мистецтва, винаходів, інших об'єктів права промислової власності.

У ст. 200 ЦК України як об'єкт цивільних прав вперше визначається інформація, під якою розуміють документальні або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі або навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Особисті немайнові блага фізичної особи так само вважаються об'єктами цивільних прав (ст. 201 ЦК України). Особистими немайновими благами фізичної особи, що захищаються цивільним законодавством, є її здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага. Конституцією України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

48

Завдання для практичних занять

1. Сімнадцятирічний гр-н Варьков мав намір купити у спеціалізованій крамниці газовий пістолет, а своїй чотирнадцятирічній сестрі — газовий балончик для здійснення самозахисту. Продавець магазину відмовив гр-ну Варькову в укладенні договору купівліпродажу на тій підставі, що, по-перше, покупець неповнолітній, а по-друге, що газова зброя — це об'єкт, обмежений у цивільному обороті.

? Питання:

1.Зробіть висновок у справі.

2.Визначте правовий режим спеціальних засобів самозахисту.

2. Після смерті гр-на Товмача залишилося майно, що належало йому на праві приватної власності. До його складу входили гараж у кооперативі «Міраж», золота каблучка (вартістю десять мінімальних заробітних плат), мисливська рушниця (вартістю дванадцять мінімальних заробітних плат) та газовий пістолет як засіб самозахисту (вартістю, що становить семикратну мінімальну заробітну плату), акції акціонерного товариства «МОРОСТ» на загальну суму одна тисяча мінімальних заробітних плат, ощадна книжка на пред'явника на суму сто мінімальних заробітних плат.

Спадкоємець звернувся до юриста з питанням, чи поширюються правила про спадкування на зазначені об'єкти.

? Питання:

1.Визначте порядок спадкування вказаних об'єктів. Як і в який спосіб гр-н Товмач зможе здійснювати право власності щодо вказаних об'єктів?

2.Зробіть аргументований висновок.

3.Подружжя під час перебування у шлюбі набуло права спільної власності на жилий будинок, автомобіль «Жигулі», меблевий гарнітур роботи відомої зарубіжної фірми та інші речі. У меблевий гарнітур входили стіл, стільці, шафа та інші предмети меблів. У справі

49

про розлучення і поділ майна жінка наполягала на переданні їй у власність жилого будинку, бо він оформлений на її ім'я, а чоловіку пропонувала передати автомобіль «Жигулі», оскільки технічний паспорт оформлений на його ім'я. Чоловік, не заперечуючи проти передання йому автомобіля, виказав згоду на компенсацію йому різниці у вартості будинку та автомобіля іншим майном, яке становило спільну сумісну власність. При цьому кожен із подружжя не заперечував проти виділення йому відповідної частини меблевого гарнітуру.

? Питання:

1.Зробіть висновок у справі.

2.Визначте особливості поділу подільних та неподільних речей.

4. Фермер Німчак за договором зберігання передав до елеватора 50 т пшеничного зерна II сорту загальною вартістю 20000 грн. Окремий договір було укладено на зберігання 2 т зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на насіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти на власних полях і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці. Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою від біржової вартості вітчизняного пшеничного зерна ІІ сорту. З різних суб'єктивних та об'єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, невідремонтований дах складу) до весни зерно попріло і втратило придатність для використання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з'ясувала, що зерно придатне тільки для фуражних цілей і його вартість знизилась у кілька разів. Фермер зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості.

? Питання:

1.Як слід вирішити спір?

2.У чому полягає основна відмінність між родовими та індивідуально визначеними, юридично замінними та незамінними речами?

3.Визначте правове значення цього виду поділу речей.

50