35. Форми і методи державного регулювання сільського господарства.

В аграрном праве выделяют слудующие формы государственного регулирования сельского хозяйства:

Нормотворческая (правотворческая) – это деятельность уполномоченных органов законодательно-исполнительной власти по изданию соответствующих нормативных актов. Нормативные акты государства регулируют вопросы:

связанные с деятельностью отраслевого аппарата;

улучшение планирования, морального и материального;

стимулирование работников сельского хозяйства;

внедрение достижений науки и техники в сельское хозяйство и экономическое стимулирование хозяйствования.

Оперативно-исполнительная (правоприменительная) - деятельность по реализации в конкретные жизненные обстоятельства аграрную политику государства, издание юридических актов индивидуального характера.

Правоохранительная – осуществление органами государства контрольно-надзорных полномочий; проверка практического осуществления исполнительно-распорядительных функций; принятие решений о восстановлении нарушенных прав предприятий и организаций; защита интересов аграрного предпринимательства.

Организационная – деятельность государственных органов по разъяснению смысла нормативных актов: проведение служебных совещаний; составление обобщений, инструктивных рекомендаций с целью обеспечения эффективной деятельности сельского хозяйства и других отраслей АПК

Методы государственного регулирования сельского хозяйства – это способы, которые осуществляет воздействие государства на развитие сельскохозяйственного производства.

Общие методы:

экономический – это совокупность средств воздействия, которые основываются на использовании системы экономических стимулов, предусматривающих материальную ответственность и заинтересованность управленческих работников в процессе ценообразования, санкции, налоги, компетенции;

административный– это способы и приемы воздействия на управляемую и управляющую систему с использованием отношений соподчинения.

Специальные методы:

метод убеждения – метод воздействия на общественные отношения, комплекс воспитательных, разъяснительных мер, осуществляемых в целях обеспечения дисциплины, добросовестного выполнения и соблюдения социальных и технических норм;

метод дозволения– совершенствование самостоятельности хозяйственной деятельности субъектов хозяйствования;

прямые указания – акты, в которых указываются конкретное поведение, не допускающее какое-либо уклонение (правила по технике безопасности, санитарии);

метод рекомендации– государственный орган предлагает тот или иной вариант поведения, а субъект хозяйствования выбирает, руководствоваться или нет.

36. Ліцензування і патентування видів сільськогосподарської діяльності.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані: 1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи; 2) вид господарської діяльності, вказаний згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств; торгівля племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин; проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання,

визначених Законом України "Про карантин рослин які

переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;

Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:хліб і хлібобулочні вироби;

борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна;

молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них;

яловичина та свинина;

домашня птиця;

яйця;

риба;

ягоди і фрукти;

мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; ( Частину шосту статті 3 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом N 1492-III ( 1492-14 ) від 22.02.2000 )

картопля і плодоовочева продукція;

комбікорми для продажу населенню.

Заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі

реквізити:

найменування суб'єкта підприємницької діяльності;

витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

38. Органи державного контролю та інспекції в АПК

Міністерство аграрної політики України здійснює на підприємс­твах всіх форм власності державний контроль за якістю сільсько­господарської продукції та сировини під час їх виробництва, пере­робки, зберігання та реалізації, в тому числі під час проведення експортно-імпортних операцій, а також за якістю насіння і племін­них ресурсів.

Управління ревізії і контролю є самостійним струк­турним підрозділом центрального апарату Міністерства аграрної політики України (діє на підставі Положення про Департамент стратегії розвитку аграрної економіки, затвердженого вищевказа­ним наказом.

На нього покладено функції організації і проведення згідно з чинним законодавством ревізій та перевірок господарсько-фінан­сової діяльності державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерства.

Це управління контролює цільове та ефективне використання бюджетних коштів, матеріальних і фінансових ресурсів, збережен­ня державного майна, правильність і достовірність ведення бухгал­терського обліку, виявлення та усунення фактів порушення фінан­сової дисципліни, викриває нанесені збитки, безгосподарність і марнотратство, перекручення звітності на підприємствах, в устано­вах і організаціях, що належать до сфери управління міністерства.

Мінагрополітики України має в своїй структурі Головну держав­ну інспекцію якості та сертифікації сільськогосподарської продукції. її правове становище визначено в Положенні про Головну держав­ну інспекцію якості та сертифікації сільськогосподарської продук­ції (відділ) Міністерства аграрної політики України (затверджено вищевказаним наказом).

Основними її повноваженнями є: організація роботи відповід­них служб з питань формування державних та регіональних ресур­сів сільськогосподарської продукції, її якості, сприяння здійснен­ню заходів щодо державної підтримки товаровиробників, цільово­го використання бюджетних коштів, а також забезпечення держав­ного контролю за якістю, збереженням та раціональним викорис­танням зерна і продуктів його переробки, насіння олійних культур, сировини для комбікормового виробництва і комбікормів; підго­товка та внесення у встановленому порядку керівництву міністерс­тва пропозицій щодо удосконалення нормативно-правових актів, які регламентують закупівлю сільськогосподарської продукції і си­ровини в державні та регіональні фонди, організація їх виконання, здійснення систематичного контролю за реалізацією законодавчих актів на місцях; організація проведення державного нагляду за дот­риманням товаровиробниками, закупівельними організаціями і пе­реробними підприємствами стандартів, технічних умов, інструкцій, вказівок щодо правильності приймання, розрахунків та визначення якості сільськогосподарської продукції, зокрема зерна і продуктів його переробки, бобових і олійних культур.

Державна інспекція по нагляду за технічним станом машин, об­ладнання та якістю пально-мастильних матеріалів є окремим під­розділом Міністерства аграрної політики України, яка діє на під­ставі Положення, затвердженого вищевказаним наказом, і забезпе­чує в межах наданих повноважень реалізацію державної політики з питань нагляду за технічним станом машин та обладнання підпри­ємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а та­кож здійснення через систему органів Держтехнагляду державного технічного нагляду за дотриманням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами правил техніч­ної експлуатації та вибракування машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, посівних та збираль­них машин), правил транспортування та зберігання нафтопродук­тів на підприємствах і в організаціях галузей агропромислового ви­робництва.

Українською дер­жавною насіннєвою інспекцією Мінагрополітики діє Головна державна служба з карантину рослин. Державний департамент вете­ринарної медицини,