Тема 10

1. Векленко С. Интеллектуальное содержание умышленной вины // Уголовное право. – 2001. – № 4. – С. 15–20.

2. Бытко Ю.И. Понятие «вина» и «виновность» в нормах УК и УПК РФ // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2011. – № 2 – С. 71–74.

3. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 91.

4. Вереша Р. Нормативне визначення поняття вини та перспективи вдосконалення інституту вини у кримінальному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4. – С. 98.

5. Вереша Р.В. Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності. – К.: Атіка, 2006. – 740 с.

6. Воробей П.А. Кримінально-правове ставлення в вину: монографія. – К.: Атіка, 2009. – 176 с.

7. Кауфман М.А. Нормативная неопределенность в уголовном законодательстве // Российское право. – 2009. – № 10. – С. 58.

8. Орлов Ю.В. Мотив як ознака суб’єктивної сторони складу злочину: сутність та питання доцільності законодавчого закріплення // Право і Безпека. – 2011. – № 4. – С. 61–66.

9. Тимчук О. Суб’єктивна сторона залишення в небезпеці // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 1. – С. 80.

10. Фріс П. Злочин і кримінальна провина: проблеми нормативного закріплення // Право України. – 2011. – № 9. – С. 42–49.

11. Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 79.

12. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 9.

13. Ярмиш Н. Характеристика проявів волі у необережній бездіяльності при скоєнні злочину // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. – № 1. – С. 55–61.

Тема 11

1. Благов Е. Приготовление к преступлению // Законность. – 2005. – № 1. – С. 20–22.

2. Курченко В. Оконченное преступление или покушение? // Законность. – 2005. – № 11. – С. 47–48.

3. Маслак Н.В. Підстава кримінальної відповідальності за готування до злочину // Кримінальне право. – 2006. – № 4. – С. 3.

4. Маслак Н. Чи потребують змін положення КК щодо відповідальності за готування до злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 10. – С. 119.

5. Постанова Пленуму ВСУ № 5 від 26.04.2002. «Про судову практику у справах про хабарництво» // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3 – С. 9–16. (п. 10).

6. Сверчков В. Место добровольного отказа от преступления в системе уголовного законодательства // Уголовное право. – 2001. – № 2. – С. 28–31.

7. Хавронюк М. Покарання за готування до злочину і замах на злочин: парадокси національного кримінального кодексу, особливо у порівнянні з іноземними // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 5. – С. 108.

Тема 12

1. Абакумова Ю.В. Співучасть як самостійний інститут кримінального права: історико-правовий аспект // Право та державне управління. – 2011. – № 3. – С. 71–75.

2. Белькова О.В. До питання про визначення правового статусу особи, відносно якої є дані про її причетність до вчинення злочину // Право і безпека. – 2004. – № 1. – С. 39–44.

3. Вознюк А. Кримінально-правова доцільність звільнення від кримінальної відповідальності організаторів і керівників злочинних об’єднань діяльності // Підприємство, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 105–110.

4. Ганова Г. Визначення змісту кваліфікуючої ознаки умисного вбивства – «вчинене групою осіб за попередньою змовою» // Вісник прокуратури. – 2008. – № 7 (85). – С. 62–68.

5. Дуванський О. Деякі проблеми співучасті за КК України // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 9. – С. 29–32.

6. Епифанова Е.В. Проблемы соучастия в преступлении в теории российского уголовного права до 1917 года // Государство и право. – 2005. – № 3. – С. 118–121.

7. Карпенко І.М. Особливості врахування трансформації злочинної поведінки при оцінці дій співучасників злочину // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 2. – С. 330–336.

8. Ковальчук В.П. Нормативне визначення та кримінально-правові ознаки злочинної організації // Університетські наукові записки. – 2010. – № 4. – С. 206–214.

9. Лазаренко В. Юридична природа приховування злочину // Вісник прокуратури. – 2011. – № 9. – С. 68–73.

10. Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним Кодексом України // Право України. – 2001. – № 11. – С. 69.

11. Остапенко Л. Питання співучасті у вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 108.

12. Постанова ПВС України № 5 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» // Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08

13. Постанова ПВС України №2 від 07.02.2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» // Юридичний вісник України. – 2003. – № 11, 15–21 березня.

14. Постанова ПВС України №2 от 27.02.2004 р. «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» // Право України. – 2004. – № 6. – С. 110.

15. Постанова ПВС України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності // Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09

16. Хилюта В. Совместное совершение хищения группой лиц // Уголовное право. – 2008. – № 5. – С. 48–53.