Кадровое деловодство / dilovodstvo_II
.pdfповідомлення; телефонувати з іншого телефону і прослуховувати, що відбувається у вашому офісі.
До комплекту факсимільного апарата входять факс, телефонна трубка, шнур під’єднання до телефонної мережі, мережевий шнур, шнур під’єднання до телефонної трубки, мікрокасета з магнітною стрічкою, рулон паперу для термодруку, лоток для документів, які подаються. Під час установлення факсу рекомендується під’єднати до нього паралельний телефон – він виручить при зникненні напруги в мережі. Факс слід під’єднати до окремої розетки в мережі.
Якщо на телефонній лінії, до якої під’єднаний факс, встановлено паралельний телефон, не використовуйте його під час прийому-передачі факсимільних повідомлень, щоб не погіршити зображення, яке передається.
Вихідне повідомлення (ОGМ – out going message) – це те, що відтворює ваш факс у режимі автовідповідача, повідомляючи, що вас немає на місці, і пропонуючи передати факс або повідомлення голосом. Рекомендаційна тривалість повідомлення – 12 с, але не більше 16 с, причому паузи між словами не повинні перевищувати 2 с.
При передачі документів враховують такі обмеження: ширина паперу від 128
до 216 мм; ефективна ширина сканування 208 мм; маса квадратного метра паперу від 45 до 90 г; в лотку може бути до 10 документів; не слід використовувати папір з покриттям.
Контрольні запитання
1.Які є різновиди каналів?
2.Дайте характеристику телефонного зв’язку.
3.Дайте визначення понять «модем», «факс-модем».
4.Класифікація модемів.
1.5Палітурно-брошувальне обладнання
План:
—палітурно-брошурувальні роботи;
—фальцювальні машини.
41
Палітурно-брошурувальні роботи – завершальний етап оперативного видання документів.
Для цих робіт використовується різальне, аркушепідбиральне, фальцювальне,
скріпляюче і склеююче (дротошийне) обладнання.
Паперорізальне обладнання поділяється на два види: для поаркушевого обтинання документів і обтинання пачок паперу.
Обладнання для поаркушевого обтинання документів використовують переважно для обтинання світлокопій креслень, що надходять з рулонних світлокопіювальних апаратів, і поділяються на обладнання з нефіксованим напрямком відтинання з ручним і електричним приводами (роликові ножиці) й
обладнання для обтинання вздовж контуру (відтинальні верстати). Останні випускають для двох форматів паперу А3 і А4.
Відтинання здійснюється за допомогою трикутного ножа, з великою швидкістю пробігаючого по контуру паперу за напрямком щілини. Привід ножа електричний чи пневматичний.
Відтинальний пристрій за своєю конструкцією буває ножовим і роликовим.
Ножеві застосовують для обтинання як аркушів, так і пачок паперу та друкованої продукції. За напрямком руху ножа обтинальні пристрої поділяють на механізми за вертикальним і нахиленим переміщенням ножа.
Аркушепідбиральна машина являє собою комплекс механізмів, що здійснюють почергове (в порядку номерів сторінок) підбирання в пачку віддрукованих аркушів документів чи віддрукованих і відфальцованих зошитів.
Принцип роботи всіх аркушепідбиральних машин і пристроїв ідентичний. У
секціях пристроїв розміщають пачки паперу чи зошити. Порядок розташування пачок паперу чи зошитів збігається з їх нумерацією в багатосторінковому документі чи брошурі.
З кожної секції за допомогою папероподаючого механізму почергово висуваються верхні аркуші паперу, які збираються в один блок. Збирання висунутих аркушів іде під час відносного руху секції і збираючого пристрою і повторюється
42
циклічно. У ручних і напівавтоматичних аркушепідбиральних машинах блок секцій нерухомий, а рухається рука оператора, що збирає висунуті аркуші. Блоки секції у великих поліграфічних аркушепідбиральних машинах також нерухомі. В
автоматичних конторах аркушепідбиральних машин блок рухається повз нерухомий збираючий пристрій.
Аркушепідбиральне обладнання доцільно використовувати в копіювально-
розмножувальних підрозділах, оснащених офсетними машинами, гектографами,
електрофотографічними ротаційними апаратами для механізації підбирання за порядком номерів сторінок розмножених матеріалів.
Фальцювальні машини
Фальцюванням називають операцію складання паперового аркуша в один, два і більше фальцзгини.
Розрізняють фальцювання в повздовжньому і поздовжньо-поперечному напрямках. Фальцювання здійснюють або вручну, або на фальцювальних машинах і пристроях.
Для оперативної поліграфії використовують малоформатні фальцювальні машини, їх класифікують за форматом опрацьованого аркуша паперу і за кількістю виконаних за один прогін фальців на одно-, двозгинні тощо.
При оперативних методах копіювання і розмножування з використанням одного формату паперу (частіше за все А4) копії (чи відбитки) впорядковуються та підбираються, потім пачки підібраних сторінок прошиваються на дротошийних машинах.
У деяких випадках застосовують безшовне скріплення (просочування торців підібраних сторінок спеціальним швидкозасихаючим клеєм).
Дротошийна машина – це комплекс механізмів, що здійснюють формування з дроту скоб, проштовхування скоби через стиснуту пачку паперу і загинання їх кінців.
Дротошийні машини застосовують у підрозділах оперативної поліграфії для зшивання віддрукованих багатоаркушевих брошур і зошитів, їх класифікують за
43
кількістю зшиваючих апаратів на одно- і багатоапаратні.
Контрольні запитання
1.Дайте визначення поняття «палітурно-брошурувальні роботи».
2.Опишіть характеристику паперорізального обладнання.
3.Охарактеризуйте поняття «фальцювання».
4.Яка характеристика фальцювальних машин?
1.6Засоби комп’ютерної техніки
План:
—компоненти технічного забезпечення;
—пристрої введення інформації;
—засоби виведення зображень;
—пристрої для опрацювання інформації;
—пристрої передавання інформації;
—пристрої опрацювання інформації;
—міні-типографії.
Компоненти технічного забезпечення – пристрої комп’ютерної, офісної,
організаційної техніки, пристрої зв’язку тощо, які забезпечують функціонування окремих підсистем.
Сукупність цих пристроїв утворює комплекс технічних засобів інформаційної діяльності. Компонентами інформаційного забезпечення є документи, що містять описи стандартних процедур, типові математичні моделі, формули, константи й інші дані, а також набори даних на магнітних носіях, що забезпечують функціонування відповідної підсистеми інформаційної служби. Сукупність цих даних утворює інформаційну базу (базу даних) інформаційної служби.
Основа технічних засобів, на якій базується сучасна інформаційна діяльність, – ПК, що значною мірою визначає характеристики інформаційної діяльності, її можливості й ефективність.
У сучасній інформаційній діяльності за допомогою комп’ютерів здійснюють не лише опрацювання даних, але й координацію роботи всієї системи в цілому,
реалізують взаємодію працівників і служби.
44
1.6.1 Пристрої введення інформації
Типова підсистема формування зображення за допомогою ПК містить пристрої введення та передавання інформації, що описує зображення, до ПК;
каналами міжкомп’ютерного зв’язку (локальними та глобальними мережами тощо);
центральний процесор комп’ютера (ЦПК), який виконує в процесі формування зображення роль координатора (ті дії, що неможливо або недоцільно виконувати засобами ЦПК, він спрямовує до процесорів специфічних пристроїв); математичний співпроцесор комп’ютера, що виконує складні математичні обчислення з високою швидкістю та точністю результату; оперативний запам’ятовуючий пристрій комп’ютера, необхідний для зберігання даних та коду графічної програми;
запам’ятовуючі пристрої довготривалого зберігання графічної інформації; пристрій формування відеосигналу (відеокарта), що перетворює отримані дані до такого сигналу, який сприймає пристрій відображення; пристрої виведення графічної інформації (зокрема, відображення відеосигналу); шини даних комп’ютера, що забезпечують зв’язок між вказаними пристроями.
Деякі з вказаних пристроїв мають власні підсистеми, що складаються з процесорів, чипів пам’яті тощо. Так, відеокарта може містити власний процесор;
певний обсяг пам’яті; систему формування відеосигналу та систему, що ним керує;
процесори графічних прискорювачів тощо.
До наведеного переліку основних пристроїв можуть бути додані інші класи пристроїв (наприклад, датчики для збирання інформації, що характеризує графічне зображення).
Основними класами пристроїв введення інформації є пристрої клавіатурного введення; пристрої тактильного введення; пристрої мовного введення; пристрої сканувального введення; маніпулятори; дигітайзери (графічні планшети).
Пристрої клавіатурного введення. Найбільш універсальним пристроєм введення інформації є клавіатура, що виконує дві глобальні функції: введення інформації та управління нею. Перевагою клавіатурного введення, окрім багатофункціональності, є відсутність необхідності спеціальної підготовки користувачів.
45
Основними типами клавіатур є клавіатури, складені з окремих клавіш (їх перевагою є незалежні від інших клавіш натиснутий та відпущений стани);
клавіатури з інтегральним виконанням контактного поля (їх перевагою є невисока вартість), які поділяють на ємнісні, індуктивні та оптичні (з відсутністю деренчання та високою надійністю).
Перспективним напрямком розвитку клавіатурного введення є безпровідний інтерфейс за допомогою інфрачервоного випромінювання.
Пристрої тактильного введення. Основним представником цього класу
пристроїв є сенсорний екран.
Сенсорний екран (touch screen) – пристрій безпосереднього введення інформації, за допомогою якого можна керувати тією інформацією, що подана користувачу на екран дисплея.
У практичному застосуванні сенсорний екран є ефективним засобом піктограмного діалогу некваліфікованого користувача з ПК (особливо в системах з інтелектуальним графічним інтерфейсом); пристроєм, який несе на собі основне навантаження діалогу користувача з ПК в інтегрованих системах організаційного управління, що поєднують засоби мовного введення та багатовіконний графічний інтерфейс (особливо в системах, орієнтованих на керівників). Але при введені великих обсягів даних сенсорний екран не може замінити клавіатуру.
Основними типами сенсорних екранів є резистивні; з ємнісними датчиками;
акустичними датчиками; оптичними датчиками вздовж периметру екрана.
Є сенсорні екрани, які можна кваліфікувати як інтелектуальні наступники маніпулятора «миша», наприклад: пристрій Cruise Cat компанії Cirque, що управляється паличкою (пласка тонка сенсорна панель, яку підключають до послідовного порту ПК та постачають з програмного забезпечення, що перетворює ступінь легкості натискання, кількість натискань паличкою на панель та написання нею користувачем певних символів, в команди типу клацання лівою або правою кнопкою миші, виклику Internet-закладок тощо); пристрій американської компанії
Varatouch – невелика кругла пластина, на вершині якої розташовано рухливу кульку
(чутливий сенсор відстежує пересування кульки, а для охоплення всієї області
46
пересування курсору на екрані достатньо обернути кульку на 15о).
Пристрої мовного введення. Цей вид введення інформації є перспективним,
оскільки підвищує природність спілкування людини з ПК та поєднує в єдину інформаційну систему мову та дані.
У багатьох ПК серійного випуску використовують модуль Пристрої мовного введення з різними пакетами прикладних програм. Наприклад, модуль Voca Link
(CSRB 240) американської фірми Interstate Voice Products дозволяє програмувати
240 окремо вимовлених команд управління стандартними програмами ПК ІВМ PC
для бухгалтерських розрахунків та опрацювання документів. Він працює в двох режимах: клавішної імітації (клавіатурне введення замінене мовними командами);
ПК (складаються програми для введення спеціальних команд).
Основними параметрами оцінювання пристроїв мовного введення є можливість розпізнавати природну зв’язку (неперервну) мову або ізольовані слова
(команди), що розділені штучними паузами певної довжини; ступінь залежності від диктора; обсяг словника.
Сканувальні пристрої (сканери, цифрові відеокамери та фотоапарати)
здійснюють пасивне оптичне введення інформації та перетворення її в цифрову форму для подальшого опрацювання. Сканер дозволяє оптично вводити до ПК чорно-білу або кольорову, друковану чи рукописну графічну інформацію з паперу або іншого носія.
Сучасні сканери використовують у складних інтелектуальних системах OCR (Optical Character Recognition – оптичне розпізнавання символів), які дозволяють швидко вводити до комп’ютера та надалі читати текст (наприклад, рукописний), не використуючи клавіатуру.
Залежно від конструкції та принципу дії, сканери поділяють на такі класи:
ручні, планшетні, барабанні, проекційні.
Ручні сканери є найпростішими та найдешевшими, мають невеликі габаритні розміри. Але досягти високої якості зображення з їх допомогою важко. Не мають ручні сканери й інтелектуальності, тому використовують їх для обмеженого кола задач.
47
Планшетні сканери є розповсюдженим типом сканерів. Початково вони були призначені для сканування непрозорих оригіналів. Завдяки кришці, яка знімається,
можна сканувати товсті оригінали. Деякі моделі мають механізм подавання окремих аркушів, що зручно в роботі з OCR-програмами. Багато фірм пропонує слайд-
модуль для сканування прозорих оригіналів.
Барабанні сканери, конструкція яких забезпечує найвищу якість сканування,
можуть обробляти будь-які типи оригіналів; сканувати непрозорі та прозорі оригінали одночасно.
Проекційні сканери застосовують для сканування слайдів невеликого формату з високими дозволом та якістю. Вони мають дві модифікації: з вертикальним та горизонтальним розташуванням оптичної осі зчитування. Оригінали бувають двох типів: прозорі негативні та позитивні слайди, що сканують у світлі, яке проходить крізь слайд; непрозорі оригінали, якими є аналогові зображення (фотографії) або дискретні зображення (ілюстрації з друкованих видань).
Механізми зчитування сканерами зображення базуються на фотопримножувачах або на ПЗЗ-елементах. ПЗЗ-сканери є більш швидкодійними,
ніж сканери на фотопримножувачах.
Сканери розрізняють за багатьма параметрами: технологією зчитування зображення, типом механізму тощо. Тими параметрами, що впливають на якість зображення, є оптичний дозвіл; кількість напівтонів та кольорів, які можуть бути переданими; діапазон оптичних щільностей; інтелектуальність; світлові викривлення; точність фокусування (різкість).
Сучасний сканер функціонально складається з двох частин: сканувальний механізм (engine); програмна частина (TWAIN – модуль, система керування кольором тощо).
Обґрунтуємо доцільність введення до комп’ютеру кольорових та чорно-білих фотознімків: у роботі часто потрібні миттєві фотознімки, щоб одразу впевнитися в їх якості та виразності; цифрові фотознімки можна одразу використовувати для електронного верстання (наприклад, при оформленні документів); файл з відцифрованим зображенням можна одразу переправити каналами зв’язку на будь-
48
яку відстань; цифрові комп’ютерні зображення зручно редагувати, ретушувати,
споряджати спецефектами, кадрувати; процес отримання цих зображень є екологічним у сенсі відмови від застосування хімічних процесів; тривале зберігання цих фотознімків на компакт-дисках є більш зручним і надійним, ніж традиційний спосіб; за допомогою комп’ютера зручно демонструвати фотознімки великій аудиторії (наприклад, з навчальними цілями); цифрові фотознімки необхідні для створення мультимедіа.
Існує альтернатива способу введення зображення з оригіналу або з фотознімка до пам’яті комп’ютера: цифрову камеру призначено для введення зображень безпосередньо з оригіналу до комп’ютера; для введення кольорового зображення з фотознімку до пам’яті комп’ютера потрібен кольоровий сканер або дигітайзер для введення слайдів; живі кадри можна ввести безпосередньо з відеокамери або відеомагнітофона. Цифрові фотокамери забезпечують якісніше введення, ніж відеокамери, є найпростішим та найшвидшим способом введення зображення до комп’ютера. Цифрові камери записують зображення до пам’яті, інформація з якої без застосування додаткових пристроїв може бути введена до комп’ютера крізь порт зв’язку. Для збереження знімків фірма Kodak розробила практичну та недорогу технологію розташовування електронних фотографій на компакт-диску в стандарті
Kodak Photo CD (на одному CD розміщають фотоальбом). За допомогою плеєра ці диски можна переглядати з допомогою телевізора та комп’ютера.
Маніпулятори
Розповсюдженими класами цих пристроїв є «миша», «джойстик», «трекбол» та «геймпад».
Маніпулятор «миша» (mouse) є найпопулярнішим пристроєм введення інформації до ПК та базовим засобом вказування в екранному багатовіконному діалозі. Сигнал, який виробляє «миша» в процесі пересування вздовж поверхні,
перетворюється в сигнал керування розташуванням курсора: можна пересувати курсор з точністю до одного елемента розкладання, що вигідно відрізняється від світлової пір’їни. Для відстежування пересування «миші», використовують електромеханічні, тензометричні та оптичні датчики. Миша з електромеханічним
49
датчиком потребує скороченого обсягу технічного обслуговування, з тензодатчиком вона працює на будь-якій поверхні та не вимагає спеціального чутливого планшету,
з оптичним – забезпечує ще вищу чутливість, але вимагає поверхні зі спеціальним рисунком у вигляді сітки.
Загальними недоліками маніпуляторів «миша» є певна невідповідність у просторі пересування курсору на екрані та маніпулятора на поверхні стола, що ускладнює координацію рухів та вимагає тренування.
Маніпулятори «миша», орієнтовані на роботу в Web, мають додаткові кнопки або коліщатка, що застосовуються для вертикального скролінгу сторінки у вікні браузера.
«Трекбол» нагадує перевернуту догори колесиком «мишу»: рухається не корпус, а розташована зверху куля, що підвищує точність управління курсором.
«Миші» та «трекболи» є координатними пристроями введення інформації до комп’ютера, а тому не можуть повністю замінити клавіатуру.
Джойстики є аналоговими координатними пристроями введення інформації.
Фірмами-лідерами в галузі їх виробництва є Gravis та TrushMaster.
Компанія Gravis відома в світі завдяки високоточним маніпуляторам – джойстикам та геймпадам.
Фірма TrushMaster є однією з найкращих у виробництві ігрових контролерів.
Її провідною ідеєю є адаптація до ПК обладнання професійних авіатренажерів;
зручніше та цікавіше керувати літальним апаратом за допомогою контролера,
подібного до справжнього, на якому є всі необхідні функції, ніж за допомогою клавіатури комп’ютера.
Дигітайзери (графічні планшети)
Ці пристрої є найпростішим засобом графічного введення інформації та найефективнішим знаряддям працівників сфери рекламного та графічного дизайну,
CAD- та 3D- додатків. Назва «дигітайзер» походить від англійського слова digit
(цифра), тобто перекладається як відцифровувач або аналогово-цифровий перетворювач. Оскільки найчастіше дигітайзери виконують у вигляді планшету, їх називають графічними планшетами.
50