78.Реалізація конституційного принципу участі народу у здійсненні правосуддя.

З прийняттям Конституції України в 1996 року в нашій державі було закріплено нові демократичні стандарти у галузі судового захисту прав людини, а також встановлено нові засади здійснення правосуддя. Реалізація цих положень є неможливою без інституційних перетворень у судовій системі. На даний час завданням реформування судоустрою в Україні є утвердження самостійної судової влади і неупередженого та незалежного правосуддя, спрямованих на захист прав людини.

Конституція встановила, що народ може реалізувати своє право на участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. З цього конституційного визначення випливає можливість законодавчого закріплення щонайменше чотирьох форм судочинства як в кримінальних, так і цивільних справах, крім одноособової, ще трьох колегіальних. Слідуючи нормам, закріпленим Конституцією України, держава повинна забезпечити громадянам їх право на участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів та присяжних. Під конституційним правом народу на участь у здійсненні правосуддя слід розуміти надане та гарантоване державою, закріплене Основним законом та обов’язкове для виконавчих, законодавчих та судових органів державної влади суб’єктивне політичне право громадянина України у встановлених законом формах бути діючим учасником відправлення правосуддя.

79.Порядок обрання та статус народних засідателів і присяжних.

Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією

України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.До списку народних засідателів та присяжних у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями. Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки. Список народних засідателів та присяжних публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

80.Вимоги до народного засідателя.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;

3) які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;

5) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;

6) особи, які не володіють державною мовою.

3. Особа, включена до списку народних засідателів, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.