7. Аналіз дебіторської заборгованості: основні завдання та фактори, що впливають на її величину.

Дебіторською заборгованістю вважають суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості має велике значення, їх розмір має значний вплив на фінансовий стан підприємств.

Особливе значення має аналіз і управління дебіторською та кредиторською заборгованістю в умовах інфляції, оскільки така іммобілізація власного оборотного капіталу стає найбільш невигідною для підприємств, тому що більшість з них відчувають гостру нестачу оборотного капіталу. Однак на підприємствах України кредиторська заборгованість є більшою за дебіторську.

Уся дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову й поточну. у разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборго­ваності та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборго­ваністю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Для аналізу дебіторської заборгованості розраховують коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість, який дорівнює відношенню суми дебіторської заборгованості за певний період до загальної суми оборотних активів підприємства. Коефіцієнт розраховують у динаміці.

Відповідно до облікової політики підприємства нормальною вважають дебіторську заборгованість зі строком погашення до 3-х міс., а зі строком погашення більше від 3-х міс. — простроченою. Коефіцієнт простроченої заборгованості розраховують як суму дебіторської заборгованості, несплаченої в строк, до загальної суми дебіторської заборгованості підприємства.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості (коефіцієнт оборотності) показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість.

Досить показовим при аналізі дебіторської заборгованості є порівняння наявного рівня заборгованості покупців з оптимальним її розміром.

Оптимальний розмір дебіторської заборгованості визначають за формулою

О_д.з = (ОР · Кс/ц · (С_п.о + СПП) : 360,

де ОР — плановий обсяг реалізації продукції з наданням комерційного кредиту; Кс/ц — коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції; С_п.о — середній період обороту дебіторської заборгованості в минулому періоді; СПП — середній період прострочення платежів.

Повний аналіз стану дебіторської заборгованості неможливий без порівняння її з рівнем кредиторської заборгованості на підприємстві.

Фактори що впливають на дебіторську заборгованість підприємства поділяються на три великі групи за наступними критеріями:

-зовнішні, або загальноекономічні фактори;

-галузеві фактори;

-внутрішні, або фактори що керовані адміністрацією підприємства.

До зовнішніх факторів варто віднести фактори, що не залежать від організації діяльності підприємства й обмежити їхній вплив менш можливо або в окремих випадках практично неможливо. А саме:

-стан економіки в країні, наприклад спад виробництва, безумовно, збільшує розміри дебіторської заборгованості;

-загальний стан розрахунків у країні - криза неплатежів однозначно приводить до росту дебіторської заборгованості;

-ефективність грошово-кредитної політики НБУ;

-рівень інфляції в країні, так при високій інфляції багато підприємств не поспішають погасити свої борги, керуючись принципом, чим пізніше термін сплати боргу, тим менше його сума;

-інші макроекономічні, соціальні і політичні фактори.

Галузеві фактори:

-стан галузі народного господарства, де працює фірма;

-вид продукції - якщо це сезонна продукція, то ризик росту дебіторської заборгованості об'єктивно обумовлений;

-місткість ринку галузі та ступінь його насиченості, так у випадку малої місткості ринку і максимальної його насиченості даним видом продукції природним образом виникають труднощі з її реалізацією, і як наслідок ростом дебіторських заборгованостей.

Внутрішні фактори які цілком залежать від професіоналізму фінансового менеджменту компанії, від володіння мистецтвом – керування дебіторською заборгованістю.

В залежності від характеру впливу:

Прямі ті що впливають безпосередньо:

-Обсяг реалізації робіт і послуг;

-рівень дебіторської заборгованості підприємства і його динаміка в попередньому періоді;

-середній період інкасації дебіторської заборгованості та швидкість обертання інвестованих у неї засобів (коефіцієнти обертання);

-склад простроченої дебіторської заборгованості, виділяються сумнівна і безнадійна заборгованість;

-суму ефекту, отриманого від інвестування засобів у дебіторську заборгованість;

-виваженість кредитної політики підприємства. Це означає економічно виправдане встановлення термінів і умов надання кредитів, об'єктивне визначення критеріїв кредитоспроможності і платоспроможності клієнтів, оптимальне надання знижок при достроковій сплаті ними рахунків, облік інших ризиків, що мають практичний вплив на збільшення або зменшення дебіторської заборгованості підприємства.

Непрямі, впливають через механізм обрання та реалізації кредитної політики:

-потенційна здатність підприємства нарощувати обсяг виробництва продукції при розширенні можливостей її реалізації за рахунок надання кредиту;

-група факторів формуючу систему кредитних умов:

-можливі терміни надання кредиту (кредитний період);

-розміри наданого кредиту (кредитний ліміт);

-вартість надання кредиту;

-можливість надання знижок;

-штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань.

-група факторів для оцінки кредитоспроможності покупців і диференціація умов надання кредиту:

-формування й експертизу інформаційної бази проведення оцінки кредитоспроможності покупців;

-диференціацію кредитних умов відповідно до рівня кредитоспроможності покупців.

-фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства, їхнє відношення до рівня припустимого ризику в процесі здійснення господарської діяльності.