Співвідношення вартості окремих видів транспорту і оцінка транспортних витрат
Можна виділити традиційне загальне співвідношення вартості окремих основних видів транспортування сільськогосподарської продукції. Загальне співвідношення вартості основних трьох видів транспорту без врахування якості послуг наведено на рисунку 9.1.
Рис.9.1. Співвідношення вартості транспортування автомобільним, залізничним і водним транспортом.
Транспортування будь-яким видом транспорту передбачає так звані термінальні витрати – витрати на підвезення продукції, на завантаження, на замовлення вагонів чи суден, витрати на сплату різних зборів тощо. Ці витрати здійснюються ще до початку безпосереднього транспортування аграрної продукції відповідним видм транспорту. Найвищі термінальні витрати, за звичай, для водного транспорту, а найнижчі – для автомобільного, що видно з рисунку (перетин прямими осі «вартість, грн/т-км»).
Лінії функцій на рисунку відображають високі витрати в портах для водного транспорту (завантаження, розвантаження, портовий збір тощо), проте низькі витрати на безпосереднє перевезення вантажу на одиницю відстані. При необхідності транспортування на велику відстань, загальна вартість перевезення водним транспортом буде найнижчою.
Навпаки, автомобільний транспорт має найнижчі термінальні витрати, проте високі витрати на здійснення перевезення, і тому є найбільш ефективний при транспортуванні на невеликі відстані.
Для більшості видів сільськогосподарської продукції, поширених і недорогих, як зернові, відмінності у характеристиках транспортних послуг (час транспортування, надійність, обсяг перевезень) є відносно неважливими. В такому випадку окремі види перевезень можуть розглядатися як взаємозамінні і основним критерієм при виборі того чи іншого транспорту виступає вартість перевезення (вартість 1 т-км.).
Для певних видів аграрної продукції різні способи транспортування не можна розглядати як взаємозамінні або повністю взаємно замінними Так, полуниці немає сенсу перевозити на баржах, а зерно – літаком.
Розглядаючи взаємозв’язок між вартістю перевезення і загальними трансфертними витратами на здійснення такої операції, потрібно брати до уваги загальну вартість транспортування, а не лише транспортний тариф. Загальна вартість транспортування для кожного виду транспорту складається із транспортного тарифу плюс витрати, пов’язані з характеристиками якості послуг. До характеристик якості послуг належать: швидкість доставки, надійність, гнучкість плану перевезень, маршрутизація, обсяг перевезень, акуратність завантаження, контроль характеристик товару, способи роботи із скаргами і зауваженнями.
Очевидно, що види продукції з високою вартістю або схильні до пошкоджень і псування, більш чутливі до швидкості доставки. Також, схильний до пошкоджень вантаж буде чутливим до акуратності завантаження, контролю товару і роботі з скаргами.
Тема 10. Інформаційне забезпечення і консультаційна діяльність в інфраструктурі аграрного ринку
Використання ринкової (маркетингової) інформації
Інформація є основним чинником для тих аграрних виробників, які бажають бути повністю орієнтованими у ринковій ситуації і бути впевненими, що їх продукція відповідає попиту на ринку. Взагалі, доступність надійної ринкової інформації може допомогти учасникам аграрного ринку, в тому числі й сільськогосподарським виробникам, у наступному:
Скоротити ризики, пов’язані з продажем. Наявність інформації про динаміку цін, рівень цін на різних ринках і про обсяги пропозиції і попиту на ринку дозволяє зменшити невизначеність і ризики отримання збитків в результаті продажу продукції. Для цього власник аграрної продукції може розрахувати ціну при рівних умовах поставки продукції.
Прийняти рішення де продавати продукцію. Як правило, власники продукції мають кілька альтернатив щодо місця продажу. Так, аграрні виробники можуть продавати на умовах вивезення із господарства, продати оптом на елеваторі, продавати продукцію вроздріб на ринках в населених пунктах, доставляти переробним підприємствам тощо. Для прийняття обґрунтованого рішення де продавати потрібна наявність інформації про ринкові кон’юнктуру на різних територіально розрізнених ринках, та в різних ланках маркетингового ланцюга. Також необхідне розуміння маркетингових витрат, які виникають у кожному випадку.
Перевірити чи відповідають пропоновані ціни ринковим. Маючи інформацію, будь-яке підприємство може завжди порівняти пропоновані йому ціни із поточним рівнем цін на ринку. Це особливо важливо для тих, хто продає продукцію через агентів або оптовим компаніям. В такому випадку підприємство не знає наперед яку ціну воно отримає і має довіряти партнерам, а тому повинне мати можливість порівняти пропоновану (або фактично отриману) ціну із тією, що існує на ринку.
Прийняти рішення чи зберігати вироблену продукцію. Якщо вироблена аграрна продукція може зберігатися, то при доступності складських приміщень завжди є альтернатива щодо часу продажу. Якщо доступна інформація про цінові сезонні коливання, виробник може спрогнозувати розвиток ціни і прийняти рішення про час продажу зібраного урожаю. При прийнятті рішень потрібно приймати до увари витрати, пов’язані із зберіганням, так як в окремих випадках вони можуть бути суттєвими (див. Тему 9). Варто відмітити, що кожного маркетингового року динаміка ціни може суттєво відрізнятися.
Прийняти рішення коли виробляти. Сьогоднішні технології дозволяють вирощувати сільськогосподарську продукцію і збирати урожай не в сезон, а раніше або пізніше. Як правило, це надає можливість отримати вищі ціни, але пов’язане із додатковими витратами на насіннєвий матеріал, поліетиленову плівку чи будівництво теплиць, вимагає вищих витрат енергії тощо.
Прийняти рішення про виробництво нових видів продукції. В такому випадку виробник орієнтується на можливості диверсифікації діяльності, отримання вищого доходу, виходячи із існуючих ринкових можливостей.