3. Види транспорту в системі інфраструктури аграрного ринку.

В інфраструктури аграрного ринку використовуються практично всі види транспорту, окрім трубопровідного. Нижче розглянуто найбільш поширені види транспорту в даній системі:

Автомобільний транспорт має найбільш поширене використання для перевезення аграрної продукції і продуктів харчування, вивезення сільськогосподарської сировини з господарств на переробку.. Автомобільний транспорт також використовується для транспортування продукції до і від залізничних станцій, портів і аеропортів для завантаження-розвантаження інших видів транспортних засобів. На автотранспортному ринку функціонує велика кількість конкуруючих компаній, що надають транспортні і експедиційні послуги.

Залізничний транспорт. Залізниця має особливо важливе значення при перевезеннях зернових і олійних культур, комбікормів, замороженого м’яса. Залізничний сектор в Україні залишається монопольним. В Україні монополістом у галузі вантажного залізничного транспорту є Державна адміністрація залізничного транспорту України у складі шести залізниць. Згідно даних Антимонопольного комітету України, інших монополістів у сфері інфраструктури аграрного ринку немає. Потрібна реструктуризація даної галузі з метою підвищення якості послуг та зниження їх вартості.

Річковий транспорт. Річкове судноплавство не має в Україні того значення, яке воно має у багатьох економічно розвинених країнах. Транспортування річковим транспортом зерна по Західної Європи значно вигідніше, ніж залізничний і автомобільним транспортом. В США річковий транспорт на річці Міссісіпі набув надзвичайно широкої популярності для транспортування сільськогосподарської продукції, перевершивши перевезення залізничним і автомобільним транспортом.

Перевезення хлібних вантажів річковим транспортом протягом останніх років стрімко зростає: 211 тис. тон у 2000 році, 378 тис. тон у 2001 році, 730 тис. тон у 2002 році. У 2002 році обсяги перевезення таких вантажів перевищили обсяги перевезень за радянських часів, але частка перевезень річковим транспортом залишається дуже малою у порівнянні з іншими країнами. В Україні обсяги перевезень хлібних вантажів залізничним транспортом склали у 2002 році 13 млн. тон.

Для порівняння – у США частка перевезень водним транспортом польових культур (зернових, кукурудзи та бобових) у 1993 році становила 27,4%, а залізничним – 44,1% загального обсягу їх перевезень. Це є одним із чинників того, що інфраструктура аграрного ринку у США одна із найбільш ефективних у світі.

Транспортування сільськогосподарської продукції (в першу чергу зерна) внутрішніми річковими шляхами є кращою альтернативою залізничному транспорту. Вартість річкового транспортування є нижчою, а тому переведення значної частини продукції на такий вид транспортування підвищить ефективність інфраструктури аграрного ринку в цілому через зниження маркетингових витрат. І в цьому відношенні широкомасштабна приватизація і реструктуризація галузі, розвиток конкуренції значно покращать привабливість річкового транспорту і його роль зросте. В Україні на ринку перевезення Дніпром зернових вантажів активно працює компанія “Альфред Топфер” (Німеччина), яка інвестує у будівництво барж, реконструкцію річкових портів і портових елеваторів.

Річкові торгові порти України та обсяги їх товарообороту подано в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1.

Товарообороту річкових торгових портів Україні у 2000 і 2001 роках, тис. тон

Порт	2000	2001
Дніпродзержинський	198,1	190
Дніпропетровський	1401,9	1493,1
Запорізький	1298	1400
Київський	2582,2	2139
Кременчуцький	377,7	169,4
Миколаївський	826,5	840
Херсонський	465,8	423
Черкаський	80,7	116
Чернігівський	126,3	98,6
Всього	7357,2	6869,1

Джерело: Об’єднання «Укрморрічфлот»

Морський транспорт. Донедавна вузьким місцем в Україні були потужності з перевалки зерна морських портів. Це стало чітко зрозуміло у 2001 році у зв’язку із високим урожаєм зернових і необхідністю відвантажувати на експорт великі обсяги зерна. Тоді стала реалізовуватися політика заохочення конкуренції між портами та політика зниження вартості їх послуг: запрошувалися іноземні і вітчизняні інвестори для будівництва, розширення і оновлення зернових портових терміналів, детально аналізувалася структура ціни їх послуг, запроваджувалися заходи із зниження їх собівартості.

Виявилося, що пропозиція послуг портів може швидко зрости. Так, потужності з перевалки зерна в портах лише протягом одного року зросли у 2 рази: якщо у 2001 році українські порти могли обробляти до 6 млн. тон зернових вантажів за рік, то вже у 2002 році потужності становили майже 12 млн. тон на рік, що дозволило значно збільшити обсяги експортного вантажообігу зернових вантажів (дивіться Приклад 9.1.).

Авіаційний транспорт використовується для транспортування аграрної продукції рідко. Переважно ним здійснюється перевезення відносно дорогої продукції, та такої, що швидко псується – зрізані квіти, жива племінна худоба, хутро тощо.

Приклад 9.1. Приватні інвестиції в Одеський морський порт

Одеський морський торговий порт є найбільшим в Україні і спеціалізуєьбся на переробці сухих і нафтових вантажів, а також контейнерів. Обсяги його товарообігу у 2001 році складали 28,6 млн. тон, що становило 32,2% відсотки загального товарообігу морських портів України. Другий після нього порт – Південний, має в 2 рази менші обсяги товарообігу.

Переробка зернових і хлібних вантажів в морських портах України наведена у таблиці 9.2. В цілому за 2000 і 2001 роки близько 95% всіх хлібних вантажів, які були перероблені портами України, становило зерно. Найбільшим портом з переробки хлібних вантажів до 2002 року був Іллічівський порт.

Таблиця 9.2.

Переробка зернових і хлібних вантажів в морських портах України в 2000-2001 роках, тис. тон

Порт	Експорт		Транзит		Всього
	2000	2001	2000	2001	2000	2001
Бердянський	101,2	142,1	2,8		104,0	142,1
Б.-Дністровський	5,4	9,4	20		25,4	29,7
Ізмаїльський	96,3	399,1	132,7	33,7	248,1	437,1
Іллічівський	330,2	1321,7	39,1	75,3	439,6	1411,7
Керченський	21,5	68,9		5,7	24,6	74,6
Маріупольський	14,4	189,8	6,6	5,8	21	195,6
Миколаївський	330,8	604,2	0,2	1,6	359	771,3
Одеський	391,6	1216,8	19,1	13,7	573,2	1235,6
Ренійський			54,8	197,6	59,2	197,6
Скадовський	3,3				1,9	3,3
Усть-Дунайський	62,8	351,2	82,2	92,6	156,1	529
Феодосійський	5,6				5,6
Херсонський	321,2	633,9	118,4	83,9	450,2	731,5
Південний		42,9		4,5		47,4
Всього	1681	4983,3	475,9	514,4	2467,9	5806,5

Джерело: Об’єднання «Укрморрічфлот»

Потужності Одеського морського торгового порту з первалки хлібних вантажів зросли вдвічі (до 2,6 млн. тон) протягом лише одного 2002 року. В значній мірі це досягнуто завдяки будівництву нового елеватора потужністю одночасного зберігання 72 тис. тон зерна (12 ємностей по 6 тис. тон), а також глибоководного причалу №29, здатного приймати судна типу «панамакс» водозміщенням більше 55 тис. тон, які входять в один зерновий портовий комплекс. Даний зерновий комплекс було створено приватною компанією ТОВ «Бруклін-Київ» і компанією «Укрелеваторпром».

Уже в день відкриття нового причалу даного комплексу під завантаженням знаходилося судно, яке доставило 52 тис. тон української пшениці і в Саудівську Аравію.

В цілому зарнокомплекс ТОВ «Бруклін-Київ» і компанії «Укрелеваторпром» є найбільшим на території Чорноморського і Середземноморського басейнів і розрахований на одночасне зберігання 200 тис. тон зерна. Запуск в експлуатацію нового елеватора і причала дозволить збільшити доходи

Планувалося, що запуск в эксплуатацию нового элеватора дозволить Одеському морському торговому порту збільшити дохід на 36 млн. грн. в рік. Вартість робіт по його створенню склала близько 170 млн. грн, в тому числі 80 млн. грн. – іноземні інвестиції. Уже протягом двох місяців після введення в експлуатацію планується збільшити потужності нового елеватора з 72 до 120 тис. тон. Крім того, планується поставити додаткову сучасну завантажувальну машину для подавання зерна на судно, продуктивністю 120 тон за годину. На новом елеваторі буде створено блзько 100 нових робочих місць.

До состаннього часу Одеському морському торговому порту працювали зерносховища компанії «Інзерноекспорт» потужністю одночасного зберігання 15 тис. тон і зерновий елеватор ДАК «Хліб України» потужністю 80 тис. тон.

Стосовно причалу № 29, то він повністю реконструйований і модернізований. Тепер його довжина становить 254 м і глибина 13,5 м, що робить його найбільш глибоководним у Одеському порту. Пропускна спроможність причалу складає 2,6 млн. тон зернових и 0,5 млн. тон генеральних вантажів. При реконструкції причалу були задіяні території, передані порту сусуднім судноремонтним заводом «Україна», на яких були облаштовані 12 тис. кв. метрів додаткових складських площ.

Розробником проекту будівництва і реконструкції виступила компанія «ГП-Проект-Україна», а генеральним підрядником будівництва – ВАТ «Мостобуд».

ТОВ «Бруклін-Київ» парцює у Одеському морському торговому порту з 1994 року і займається переробкою і експедуванням вантажів. У 2001 році компанія переробила 2,18 млн. тон вантажів, у тому числі 0,8 млн. тон зерна. У компанії працює близько 500 осіб.

Джерело: Інформаційна агенція «Інтерфакс-Україна», 20 вересня 2002 р.; Об’єднання «Укрморрічфлот»,