Тема 7. Агроторгові доми і сільськогосподарські маркетингові (збутові) кооперативи

1. Поняття і завдання агроторгового дому

Новим для України елементом ринкової інфраструктури є агроторгові доми. Існує кілька визначень торгового дому взагалі, окремі з яких наведені нижче.

Торговий дім– тип крупних торгових підприємств, організацій, важлива особливість яких – активне проникнення у сферу виробництва товарів, організація кооперації виробництва товарів, участь у кредитно-фінансових операціях, здійснення експортно-імпортних операцій по широкому колу товарів. (Ібрагімов Л.А.).

Торговий дім– крупна оптово-роздрібна фірма, яка в тій чи іншій мірі інтегрована у сферу виробництва і фінансів.

Торговий дім– багатогалузеве комерційне підприємство, що здійснює експортно-імпортні операції, фінансування і інвестування, займається виробництвом і науково-технічними дослідженнями.

Таким чином, агроторговий дімможе бути визначений торговельне підприємство, що здійснює торговельно-посередницьку діяльність, і інтегроване у сферу аграрного виробництва. Деякі крупні агроторгові доми організовані і функціонують як багатопрофільні інвестиційно-виробничо-торгові комплекси. Часто агроторгові доми здійснюють інвестиції у виробничу сферу АПК, невиробничу сферу і науково-технічні дослідження.

Основною формою посередницької діяльності агроторгового дому є укладання та виконання агентських угод. Агент (див також поняття «брокер» теми 5) - це агроторговий дім в цілому та окрема фізична особа, яка перебуває в складі персоналу агроторгового дому і реалізує або закуповує продукцію відповідно до замовлень певного клієнта і за його рахунок. Клієнт, що дає доручення агенту, називається принципалом.

Агентська угода - це угода між принципалом та агентом, яка визначає характер та обсяг доручення, розмір агентської винагороди, терміни дії та умови припинення угоди. Крім того, в угоді може вказуватись територія, кількість товару, ціни, момент виникнення права агента на винагороду та терміни її виплати, обов'язки і права сторін.

Агентська винагорода - оплата агроторговому дому або агенту за виконання угоди. Як правило, вона визначається у процентній частці від суми, на яку укладено угоди за сприяня агента.

Істотним моментом надання агентських послуг є збереження права власності продавця на реалізовану продукцію та формування винагороди агенту як частки грошових надходжень, що примушує торговий дім шукати найвигідніші ринки. Для цього він постійно аналізує стан продуктових та ресурсних ринків, інформує про результати аналізу засновників, прогнозує ринкову ситуацію.

В Україні розроблено “Типове положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім”, затверджене 18 березня 1996 року Міністерством сільського господарства і продовольства України спільно з Українською академією аграрних наук (Наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук № 85/17 від 18 березня 1996 р. “Про затвердження Типового положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім”). Положення визначає правовий статус, порядок організації, компетенцію, головні завдання та функції міжрегіонального, районного агроторгового дому.

Відповідно до Типового положення, метою створення агроторгових домів є прискорення і поглиблення аграрної реформи в Україні шляхом формування ринкового середовища, розвитку товарно-грошових відносин, більш вигідної реалізації виробленої продукції та поліпшення матеріально-технічного постачання агропромислових товаровиробників.

Відповідно до Типового положення, основними завданнями міжрегіонального та районного агроторгового дому визначено наступні:

- організація аграрних ринків у зоні дії агроторгових домів та забезпечення їх взаємодії з міжрегіональними ринками сільськогосподарської продукції;

- координація дій товаровиробників регіону (району) по накопиченню та реалізації сільськогосподарської продукції через систему аграрних бірж України, формування лотів сільськогосподарської продукції і переробки, що виставляються на торги;

- сприяння товаровиробникам в одержанні максимальних прибутків від реалізації сільськогосподарської продукції, сировини та продукції їх переробки;

- вивчення та аналіз ринкової ситуації з широкого переліку товарних груп, які можуть бути продані або куплені сільськогосподарськими, переробними, агросервісними, торговельними та іншими підприємствами на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- узгодження цін та інших умов, забезпечення організації заготівлі, зберігання та відвантаження продукції покупцям;

- забезпечення розрахунків з постачальниками агроторгового дому з урахуванням інтересів товаровиробників і споживачів сільськогосподарської продукції та постачальників матеріальних ресурсів для села;

- організація та контроль за місцевими товарообмінними операціями на компенсаційній основі з дотриманням паритету цін на продукцію сільського господарства і промисловості;

- надання підприємствам агентських послуг щодо реалізації або придбання товарів і послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- вивчення стану організації виробництва агропромислової продукції в зоні дії агроторгового дому, підготовка пропозицій щодо кооперації, інтеграції виробництва та реалізації;

- вивчення стану фінансово-кредитного обслуговування підприємства та розробка пропозицій щодо його поліпшення;

- зниження витрат на маркетинг, рекламу та збут продукції на підприємствах району.

Ібрагімов Л.А. виділяє дещо інші завдання торгового дому, якими також варто ознайомитися.¹