- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема : Вступ. Сучасні аспекти нутриціології щодо харчування людини.
- •Структура, мета, завдання курсу «Інноваційні ресторанні технології».
- •Визначення поняття Нутриціологія як науки, її мета, об’єкти вивчення, основні поняття.
- •Систематизація основних видів харчової продукції. Функції їжі, взаємодія організму людини з навколишнім середовищем
- •. Якість і безпечність харчування населення
- •. Соціально-економічні передумови створення в Україні індустрії здорового харчування
- •Класичні теорії харчування
- •Концепції харчування
- •Альтернативні концепції харчування
- •Контрольні питання:
- •Лекція 3. Тема: Класифікація та характеристика харчових і дієтичних добавок
- •Визначення, класифікація харчових та дієтичних добавок
- •Гігієнічна регламентація харчових добавок продуктах харчування
- •Міра токсичності речовин
- •Харчові речовини - нутрицевтики, пробіотики, парафармацевтики та їх характеристики
- •Контрольні питання:
- •Лекція 4. Тема : Науково-практичні і методологічні підходи до конструювання харчових продуктів функціонального призначення
- •Основні етапи створення функціональних продуктів
- •Наукові принципи збагачення продуктів
- •Ризики та обов'язкові умови при модифікації харчового продукту у функціональний, пов'язані з втручанням в харчову систему в процесі її збагачення
- •Обов'язкові умови при модифікації харчового продукту у функціональний
- •Поняття категорії якості продуктів харчування
- •Забезпечення безпечності продуктів харчування на основі принципів системи насср
- •Контрольні питання:
- •Лекція 5 Тема : Класифікація і характеристика харчових продуктів функціонального призначення
- •1. Функціональні продукти в сучасній структурі харчування
- •2. Основні групи функціональних харчових продуктів
- •Контрольні питання:
- •Лекція 6. Тема: Інноваційні технології та якість харчових продуктів функціонального призначення
- •Поняття ф’южн – кухні, історія виникнення та основні тенденції.
- •Поняття молекулярної кухні, історія винекнення
- •Найбільш поширені прийоми молекулярної кухні:
- •Контрольні питання:
- •Лекція 7. Тема: Методологія розроблення харчових раціонів спеціального призначення
- •Визначення та призначення Лікувально-профілактичного харчування (лпх)
- •Молоко та вітаміни в лпхі
- •Вплив окремих нутрієнтів на інтенсивність всмоктування токсичних речовин
- •Контрольні питання:
- •Лекція 8. Тема: Технологія харчових продуктів дієтичного призначення
- •Значення дієтичної терапії у лікуванні та профілактиці захворювань
- •Значення лікувального харчування.
- •Принципи лікувального харчування.
- •Характеристика основних дієтичних продуктів
- •Характеристика основних лікувальних дієт
- •Особливості лікувального (дієтичного) харчування у санаторіях і профілакторіях.
- •Контрольні питання:
- •Лекція 9 Тема: Основні принципи організації раціонального харчування дітей
- •Сучасні вимоги до раціонального харчування дітей
- •Фізіологічні основи харчування дітей
- •Організація раціонального харчування дітей раннього, дошкільного, шкільного віку
- •Особливості харчування дітей у віці 7-17 років
- •Контрольні питання:
- •Список використанних джерел
Гігієнічна регламентація харчових добавок продуктах харчування
Їжа - джерело енергії, пластичних матеріалів і біологично активних речовин для людини. Поряд з необхідними і корисними для нашого організму речовинами з їжею надходить велика кількість шкідливих і сторонніх речовин природного (I), антропогенного або біологічного походження (II), а також сторонніх речовин, спеціально вносяться за технологічними міркуваннями (III) (рис. 1.2).
Поступаючи з їжею в наш організм, ці різні за своєю природою сполуки можуть викликати гострі, підгострі, хронічні інтоксикації або мати віддалені наслідки.
Під токсичністю речовин розуміється їх здатність завдавати шкоди живому організму. Будь-яка хімічна сполука може бути токсичною. На думку токсикологів, слід говорити про нешкідливости хімічних речовин при запропонованому способі їх застосування. Вирішальну роль при цьому відіграють:
• доза (кількість речовини, що надходить в організм у добу);
• тривалість споживання;
• режим надходження;
• шляхи надходження хімічних речовин в організм людини.
Міра токсичності речовин
Прийнято дві основні характеристики токсичності: ЛД50 і ЛД100. ЛД - абревіатура летальної дози, тобто дози, що викликає при одноразовому введенні загибель 50 або 100% експериментальних тварин. Дозу зазвичай визначають в розмірності концентрації. Токсичними вважають речовини з низькими значеннями ЛД.
Вкрай важливою є величина, що позначається t0.5, яка характеризує час напіввиведення токсину та продуктів його перетворення з організму. Для різних токсинів воно може становити від декількох годин до декількох десятків років.
Необхідно також враховувати комбіновану дія декількох речовин при їх одночасному і послідовному надходженні в організм, а також їх взаємодію з макро-і мікронутрієнтами харчових продуктів. Дія однієї речовини може бути посилена або ослаблена впливом інших речовин. У зв'язку з цим розрізняють два основні ефекти: антагонізм - ефект дії двох або декількох речовин, при якому одна речовина послаблює дію іншого; синергізм - ефект дії, що перевищує суму ефектів впливу кожного фактора окремо.
У зв'язку з можливим хронічним впливом сторонніх речовин на організм людини і виникає небезпека віддалених наслідків. Найважливішого значення набувають наступні дії сторонніх речовин: канцерогенна (винекнення ракових пухлин), мутагенна (якісні та кількісні зміни в генетичному апараті клітини) та тератогенна (аномалії у розвитку плоду , викликані структурними, функціональними і біохімічними змінами в організмі матері та плоду)
Для гігієнічний регламентації чужорідних речовин на основі токсикологічних критеріїв міжнародними організаціями ООН, ВООЗ, ФЛО та інші, а також органами охорони здоров'я окремих держав прийняті наступні базисні (основні) показники:
ГДК - гранично допустима концентрація (мг / кг) речовини в атмосфері, воді і (або) продуктах харчування з точки зору безпечності для здоров'я людини, відповідна встановленому законом для кожного конкретної чужорідної (шкідливої) речовини у гранично допустимій кількості ( ГОСТ 17.4.1.01-84), яке при щоденному впливі протягом як завгодно тривалого часу не зможе викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, в житті теперішнього і наступних поколінь.
ДДД - допустима добова доза (мг на 1 кг маси тіла) речовини, щоденне надходження якого не робить негативного впливу па здоров'я людини протягом усього життя.
ДДП - допустиме добове споживання (мг/сут) речовини, визначають множенням ДДД на величину середньої маси тіла (60 кг) і відповідає кількості, яку людина може споживати щодня протягом життя без ризику для здоров'я.