Контрольні питання:

1. Дайте характеристику лікувально-профілактичного харчування

2. Яке функціональне призначення ЛПХ?

3. Вплив яких шкідливих чинників виробничого середовища нейтралізує 1 та 2 раціон ЛПХ.

4. Які продукти використовують для нейтралізації впливу шкідливих чинників виробничого середовища у раціонах 3,4?

5. Як впливають основні нутрієнти (білки, жири, вуглеводи) на всмоктування токсичних речовин?

Лекція 8. Тема: Технологія харчових продуктів дієтичного призначення

План лекції:

1. Значення дієтичної терапії у лікуванні та профілактиці захворювань.

2. Характеристика основних харчових продуктів, які використовуються у дієтичному харчуванні

3. Характеристика основних лікувальних дієт

4. Лікувальне харчування у санаторно-курортних і готельно-ресторанних комплексах

Ключові слова:лікувальне харчування, принципи лікувального харчування, дієтичні продукти, лікувальні дієти, індивідуалізація, калорійність.

Рекомендована література:

1. Дієтичне та дитяче харчування: навч. посіб. / І.М. Грищенко, Н.М. Кравчук ; Киівськ. нац. торгов.-екон. ун-т. - К. : [б. и.], 2003. - 287с.

2. Пища и пищевые добавки. Роль БАД в профилактике заболеваний / пер. с англ. под ред. Дж. Ренсли, Дж. Донелли, Н. Рида. - М.: Мир, 2004.—312 с.

3. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; У 2 кн. – Кн.1 / Т. І. Аністратенко, Т. М. Білко, О. В. Благодарова та ін..; За ред.. проф.. В. І. Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – 528 с.

1. Значення дієтичної терапії у лікуванні та профілактиці захворювань

Лікувальне (дієтичне) харчування — це застосування з лікувальною або профілактичною метою спеціальних харчових раціонів і режимів харчування (дієт) для хворих людей. Лікувальне харчування розглядається як метод комплексної терапії у разі гострих захворювань або загострення хронічних, особливо в умовах лікарні. Під дієтичним розуміють головним чином харчування людей із хронічними захворюваннями поза загостренням, наприклад харчування у санаторіях-профілакторіях і дієтичних їдальнях.

Значення лікувального харчування.

Лікувальне харчування може бути головним методом терапії і вторинної профілактики захворювань. В інших випадках лікувальне харчування доповнює і посилює дію різних видів терапії, попереджуючи ускладнення і прогресування хвороби. Тривала фармакотерапія хронічних захворювань супроводжується виникненням нових патологічних станів — порушень обміну речовин, розладів функцій органів травлення, алергічних реакцій тощо. У зв'язку з цим підвищується значення немедикаментозних методів лікування і вторинної профілактики хронічних захворювань. З іншого боку, лікувальне харчування може підвищити ефективність фармакотерапії і зменшити ймовірність несприятливої дії на організм деяких ліків.

Принципи лікувального харчування.

1. Забезпечення потреб у харчових речовинах і енергії. Лікувальне харчування будується на основі фізіологічних норм харчування, але величини потреби в енергії і нутрієнтах залежать від клінічного перебігу, стадії хвороби, характеру метаболічних, функціональних і органічних порушень, властивих різним захворюванням.

2. Забезпечення відповідності їжі, що споживається, можливостям хворого організму її засвоювати на всіх етапах асиміляції. Досягається цілеспрямованим призначенням визначеної кількості харчових речовин, підбором продуктів і методів їх кулінарної обробки, режимів харчування з урахуванням особливостей обміну речовин, стану органів і систем хворої людини.

3. Врахування місцевого і загального впливу їжі на організм. Під час місцевої дії їжа

впливає на органи почуттів (зір, нюх, смак) і безпосередньо на травний канал. Значні зсуви функцій органів травлення спричиняють зміни хімічних, механічних і температурних впливів їжі. Хімічна дія їжі зумовлена речовинами, що входять до складу продуктів або утворюються під час їх кулінарної обробки. Механічна дія їжі визначається її об'ємом, консистенцією, ступенем подрібнення, характером теплової обробки, якісним складом. Температурна дія їжі виникає під час її контакту із слизовими оболонками порожнини рота, стравоходу і шлунку. Загальна дія їжі полягає у впливі на метаболічні процеси у клітинах, тканинах і органах, що веде до змін їх функціонального і морфологічного стану. Загальна дія їжі може бути спрямована на корекцію порушених функцій, регулюючих систем організму, його імунологічну реактивність.

4. Використання у харчуванні методів щадіння, тренування і розвантаження. Щадіння застосовують у разі подразнення або функціональної недостатності органа чи системи. Ступінь обмеження щадіння у харчуванні хімічних, механічних або температурних подразників залежить від важкості хвороби.

5. Індивідуалізація харчування. Рекомендації з дієтотерапії різних захворювань науково обгрунтовані, але розраховані на «середнього», а не конкретного хворого. Тому необхідна індивідуалізація лікувального харчування з урахуванням можливої наявності у хворого кількох захворювань, його статі, віку, маси тіла, стану жувального апарату, непереносності хворим окремих продуктів через харчову алергію та інші чинники.