8. Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.

Утопічний соціалізм — вчення про суспільство (суспільний лад), що живе за утопічними принципами, себто такими, що не можуть бути втілені в реальному житті. Утопічний соціаілізм малює картину бажаного ідеального суспільства, але не вказує шляхів його побудови, виходячи з наявних суспільних умов. Утопічні ідеї – це втілення мрії про справедливе суспільство. Воно не базується на економічній дійсності, а змальовують модель “справедливого суспільства” майбутнього.

Соц. идеал возникает в 19 веке, когда в эк. развитых гос-в Европы утверждался кап-м. Его развитие сопров-лось разруш-м трад. основ жизни крестьянства, мелких торговцев, двор-ва. Рождался раб. класс, его положение было тяжелым. Соц. идеал возникал как реакция на трудности европ. населения, из желания создать общество, в котором гарантии благополучия были представлены всем. Социалисты-утописты впервые указали, что капит. отношения не естественны, поставили вопрос о преходящем характере капит. способа производства. Общий вывод соц..-утопистов из критики кап-ма заключался в том, что этот строй не может обеспечить счастья для большинства людей, и что на смену кап-му должен прийти новый общ. порядок.

Одним з перших науково обґрунтованих соціалістичних доктрин, що базувались на критиці приватної власності, на концепції її трансформації, були ідеї соціалістів-утопістів Сен-Сімона, Фур¢є і Оуена.

Головною особливістю утопічного соціалізму було те, що його автори намагались вирішити проблеми побудови справедливого суспільства негайно, спираючись на тогочасні суспільні інституції – державу, науку, мораль, політику та тогочасну економічну базу. Вони вірили, що суспільство може вдосконалити, впливаючи на людську свідомість, використавши силу держави.

Клод Анри де Рувруа Сен-Симон (1760-1825). "О промышленной системе", "Катехизис промышленников", "Новое христианство"Теоретичні підходи Сен-Сімона до аналізу суспільства базувались на історичному методі. Рассматр. историю общества как процесс, в котором происходит смена одного периода другим, более высокого уровня. Идее естеств. порядка клас. школы он противопоставил идею развития. Выделял формы общ-ва: а/дикость, б/ант-ть, в/феод-м, г/кап-м, д/индустриализм. Основа общества –отношения собственности, решающий фактор обществ. развития – разум. Сен-Симон – противник кап-ма, рассматривал его как промежуточ. стадию между феод-м и индустриализмом. Осн.пороком он считал анархию производства и конкуренцию.

Сен-Сімон, як і інші утопісти вирішує питання докорінної перебудови суспільства, але щодо загальнотеоретичних поглядів він вимагає, щоб минуле людства і його сучасне вивчалося як єдиний процес прогресивного розвитку суспіства.

За Сен-Сімоном, суспільство, цілісна система політики, економіки і знання, у своєму історичному розвитку проходить три формації: рабовласницьку, феодальну та індустріальну. Економіка і політика з одного боку і знання з іншого розвиваються паралельно.

Капіталістичне суспільство Сен-Сімон розглядає як проміжну стадію між феодалізмом та індустралізмом.

Характеристика капіталізму ґрунтується на аналізі його суперечностей, долі приватної власності та індустрії, що народжувалась. Головною вадою капіталістичної системи Сен-Сімон вважав відсутність у ній організуючої, об¢єднуючої основи. Наслідком цього є те, що у виробництві панує приватна власність і народжувана нею анархія. За його визначенням період коли економіка і політика відокремлені, то період є перехідним. Тому капіталізм він відносить до перехідного від феодалізму до науково-індустріальної системи.

Усе сучасне йому суспільство він поділяє на два класи: на індустріалістів (елемент майбутнього) і власників (непродуктивний клас елемент феодалізму).

. Франсуа-Мари-Шарль Фурье (1772-1837). "Теория четырех движений и всеобщих судеб", "Новый промышл. и обществ. мир”, "Теория всемирного единства". Теория страстей, группы: а/материальные страсти, б/влечения души, в/верховные страсти. Он утверждал, что человек создан богом как гармонич. существо, поэтому у него нет дурных страстей. Его положительные склонности превращ. в отрицательные. Задача –изменить условия и сделать возможным гармонич. развитие всех способностей человека. Основа будущего строя – земледелие. Общество – из общин (фаланг) до 2000 человек. Каждая община будет работать на своем участке земли, распредел. прод-ю. В обществе исчезнет разделение труда и люди смогут сочетать занятия умств. и физ. трудом. Производительность свободного труда будет чрезвычайно высокой, что позволит полностью уничтожить бедность и обеспечить обществ. равенство всех людей. Отже, основним змістом його праць є ідея соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві побудованому на засадах справедливості і рівності. Він негативно ставиться до революції, яка загарбує багатих, але капіталізм в основу якого покладено приватну власність необхідно реформувати. Вихід він бачить за впровадження суспільної власності на засоби виробництва.

Фур¢є головним здобутком життя вважав відкриття нової форми організації суспільства – асоціації, яку він називав Соціальною Гармонією.

Роберт Оуэн (1771-1858). (Анг.) "Доклад графству Ленарк", "Книга о новом нравств. мире". Продукт труда не полностью принадлежит рабочему, а распредел. между рабочими, капиталистами и землевлад-ми – такое распределение продукта труда Оуэн считал несправедливым, требовал реорганизации общества. Утверждал, что стоимость товара при кап-ме измеряется не трудом, а деньгами. Деньги искажают величину стоимости, есть искусств. мерилом. Естеств. мерило –труд. Предлагал реорганизоватьпроизводство, создав "Союз производства". Предлагал использовать профессиональные союзы, которые должны были выкупить у хозяев предприятий средства производства и организовать свои собственные кооперативные предприятия. Свою критику капитализма Оуэн доводил до признания необходимости создания нового общественного строя, в котором не будет нищеты и безработицы. Этот строй он называл социалистическим, а его ячейкой считал кооперативную общину, в которой люди будут заниматься как сельскохозяйственным, так и промышленным трудом. Немалую роль в процессе, организации общин он отводил государству, которое должно предоставить им в кредит необходимые ресурсы.

В основу його програми покладено теоретичну систему, провідною ідеєю є формування соціального середовища, сприятливого для ефективної праці та всебічного розвитку людства. Основними складовими суспільного середовища є інституціональні (ідеологія, мораль, право, освіта) та економічні компоненти.

Ідея соціалістичної організації суспільства – це винахід 19 ст. Про справедливу організацію “люди мріяли давно”. Соціалісти-утопісти вперше поставили питання про соціалізм, про нову систему організації виробництва.