8. Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.

Англійська буржуазна революція — процес переходу у Англії від абсолютної монархії до конституційної, за якої влада короля обмежена владою парламенту, а також гарантовані цивільні свободи.

У січні 1642 р. Карл І залишив Лондон і вирушив на північ, де в нього було найбільше прихильників. 22 серпня 1642 р. король оголосив війну парламентові. У країні спалахнула громадянська війна.

І гром. війна (1642-1646) діл. на етапи: 1) з 1642 до літа 1644 р., коли військова ініціатива перебувала в основному в руках короля, 2) з літа 1644 по 1646 р. – період, коли ініціатива у військових діях перейшла до парл. Літо1642-королю подаються «19 пропозицій», які в осн. повтор.вимоги Вел.ремонстрації: признач. вищих службових осіб за згодою парл., виключення папістів зі складу палати лордів, згода на реформу церкви. Відмова кор.-війна.Пн і Зх – за короля, парламент підтримували усі крупні порти і флот, а також найбільш розвинені пд-сх графства: Норфолк, Сеффолк, Кембріджшір, Лінкольншір. Осінь1642-при Еджгіллі армія парл.розбили. Король вступ. в Оксфорд, який став штаб-квартирою. Літо1643-парл.війська, поразка на зх театрі воєнних дій, роялісти захоп. графство Девоншір, м.Брістоль. Осінь1643-союз парламентів Анг. і Шотл., «ковенант», сторони зберег. пресвітер. устрій церкви, вільності королівств і парл-в Анг. і Шотл. Шотл.армія, вторгнувшись з пн, відтягнула на себе частину сил короля. Армія Ессекса узята в полон королем, а війська Уоллера збунтув. і пішли наступом на Лондон, вимагаючи заборгованої платні. Реформа армії: І загін Кромвель набрав на власні кошти, але з людей релігійно переконаних. У битві при Марстон-Мурі (2 липня 1644 p.) саме його «залізнобокі» виріш.бій на користь парл. 28 .01.1645 план реформу схвал. ниж.палата.: створ.єд.армія на утриманні парламенту. Нові загони набиралися із солдатів різних графств, офіцер.посади – будь-якій здатній людині. 14.06.1645 р. перемога над королем у битві при Незбі. До Кромвеля потрапила і диплом.переписка короля, яка дискредитувала останнього: Карл І клопотав у Європі про іноз.інтервенцію і сподів. покарати усіх супротивників-аристократів у разі перемоги. Карл І втікає в Шотландію (березень 1646 р.), а уже в травні потрапляє у руки шотландського командуючого Леслі. Щоб домогтися видачі короля, Довгий парламент почав негайно виплачувати своєму шотландському союзникові давно обіцяну військову допомогу, що складала 400 тис. ф. ст. У лютому 1647 р. шотландці передали Карла І уповноваженим англійського парламенту.

8. Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.

До середини XIX ст. почали зростати суперечності між Пн та Пд. Пд був зацікавл. у розвитку міжнар.торг. — дорого продати у Європу бавовну, продовольство; дешево купити імпортні промислові вироби. Пн-у згорт.торг. з Євр. На Пд основою соц.-ек. укладу-рабство, на Пн — вільна праця. В США поч.форм. двопарт. система. 1828-ств. демокр. партія, соц. базою якої були плантатори-рабовл., 1854 — республ.партія, опорою якої стала пром.бурж-я Пн. У 50-х роках XIX ст. більшість гол.посад федер.апарату перебув. У плантаторів: Сенат, Верховний Суд, презид. владу. До 1856 р. з 16 президентів 11-з Пд. На през.виборах 1860 р. від демокр.партії висунуто Дугласа, а від республ.— Лінкольна, який виступав за припин.поширення рабства. У 1860 р. його боротьба за президентську посаду стала успішною — він зібрав голоси 180 виборців проти 123 його суперників. 20.12.1860 р. зі складу США вийшла ПдКароліна, згодом- ще 10. 6 штатів утв.Пд Конфедерацію з центром у Річмонді на чолі з Д. Девісом. 14.04.1861 7-тис. армія південців захопила вірний центральному уряду форт Самтер у Пд Кароліні. Ця подія -привід до війни, 15.04Лінкольн розпочав призов 75 тис. волонтерів у армію, південців огол. заколотниками. 11 штатам-заколотникам протистояло 23 тих, що зосталися в Союзі. Їх насел- 20 млн., Конфедерації — 12 млн. Слабким місцем Конфедерації було те, що 35% її населення станов.негри-раби. На боці Конфедерації було більше офіцерів, генералів, вони опиралися на допомогу Анг., Фр., Ісп. Громадянська війна поділ.на періоди: 1) «конят.» (1861-1862 pp.) — нерішучі дії Пн, її поразки; 2) «револ.» (1863-1865 pp.) — перевага Пн, закон про гомстеди, скасув. рабства.