- •Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- •Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •Вестфальський мир та його наслідки.
- •Віденський конгрес та його рішення.
- •Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •Декларація незалежності сша.
- •Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •Економічна політика Франції в роки імперії.
- •Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Етапи чартистського руху та його особливості.
- •Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •Іспанія в першій половині хіх ст.
- •Історична концепція й. Гердера.
- •Італія в першій половині хіх ст.
- •Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- •Конституційний період Громадянської війни сша
- •Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •Конституція сша. Біль про права.
- •Консульство н. Бонапарта.
- •Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- •Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- •Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •Перший період громадянської війни в сша.
- •Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •Промисловий переворот в Франції.
- •Промисловий переворот в сша.
- •Промисловий переворот в Англії.
- •Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- •Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- •Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- •Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •Створення італійського королівства
- •Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •Франція в період Директораї.
- •Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •Франція в роки Липневої монархії.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •Якобінська диктатура.
- •Проблематика якобінської диктатури в історіографії.
-
Етапи чартистського руху та його особливості.
Безпосередньою причиною, яка дала поштовх зародженню чартизму, стали кризи 1825 та 1836 років і утворене ними безробіття 1825—1830 та 1836—1840 років, яке поширювалося переважно в на Ланкаширі. Криза викинула на ринок десятки тисяч робочих рук і значно знизила заробітню плату інших. Безробіття викликало ще в 1820-х роках довгий ряд робітничих путчів у різних містах Ланкашира, які супроводжувалися пограбуванням продовольчих магазинів.
Рух призвів до парламентської реформи 1832 року, яка отримала підтримку і у робітників. Але успіх цього руху повністю не задовольнив усі маси населення.
Реформа 1832 р. не задовольнила трудящих Великобританії, які брали активну участь у боротьбі за її проведення. У 1836 - 1838 рр.. економіка Англії знову була вражена кризою надвиробництва, який викликав нове погіршення становища робітників. Це послужило поштовхом до виникнення в Англії політичного робітничого руху - чартизму.
Чарти́зм — політичний та соціальний рух в Англії з кінця 1830-х до кінця 1840-х років, отримавший ім'я від поданої в 1839 році парламенту петиції, яка називалася хартією або народною хартією.
Головна вимога петиції, відображена в шести пунктах (виборче право для всіх чоловіків старше 21 року, таємне голосування, відміна майнового цензу для депутатів, рівні виборчі округи, річний строк парламентських повноважень) та зведене до загального, прямого, таємного і постійного виборчого права, було чисто політичним і відповідало бажанням радикальної частини буржуазії.
У 1838 р. чартисти виробили першу національну петицію про народну хартії, містила шість вимог, висунутих Лондонською асоціацією робітників. Палата громад відкинула цю петицію, застосувавши репресії до учасників руху. Восени 1839 р. почався тимчасовий спад чартистського руху. Початок 40-х рр.. відзначено новим підйомом чартизму, що супроводжувався посиленням революційних настроїв серед робітників. У травні 1842 р. чартисти внесли в парламенті другого петицію про народну хартії, яку підписали 3 млн. 300 тис. чоловік. Основу цієї петиції складали ті ж шість вимог, які містилися в першій петиції про народну хартії. Англійський парламент відкинув і цю петицію. Втретє чартисти намагалися штурмувати парламент в 1848 р. Вони вирішили 10 квітня 1848 подати в парламент петицію і провести в той же день в Лондоні масову народну демонстрацію на її захист. Але уряд, закликавши війська, зірвало проведення демонстрації. У липні 1848 р. парламент в черговий раз відкинув петицію про народну хартії, а уряд перейшов до масових репресій проти чартистів. Незважаючи на свою поразку чартизм змусив англійську буржуазію і лендлордів піти на політичні реформи наступних десятиліть.
-
Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
Важливим теоретичним питанням істор.науки є проблема аб-му.Єдиної загально визначеної концепції аб-му не існує.Спочатку під аб-мом мали на увазі держ-політ, юридичне явище, пізніше історико-соціальне. В істор.літ-ру 19-1 п.20 ст. термін «аб-му» вживається у двох значеннях:
1)нічим не обмежене самодержавна централізована влада(деспотизм)
2)специфічна соц.-політ система яка скалалася в умовах переходу від середніх віків до нового часу.
Більшість суч.учених вважають,що для зх.-європ.країн епоха ам-му припадає на 16-18ст, для сх.-центр – на 20 ст. Становлення аб-мурозглядається у взаємозв’язку зі становленням капіталізму в зх.,сх. Та центр. Єв, що супроводжувався прогресивними і регресивними процесами в економіці та демографії, посиленням закріпачення селян у Сх та частині центр. Єв., початком формування націй, розвитком міжнародної та міжконтинентальної політичних систем, поширенням гуманістичних уявлень, реформації та контрреформації.Саме в цей період загострюються всі протиріччя феод.сус-ва: між дворянством та буржуазією,між представниками нижчих та вижчих верств сус-ва, а також у середовищу правлячої еліти. Центр.влада використовуючи ці протиріччя посилює свої позиції за рахунок послаблення політ.впливу феод.аристократії, частково за рахунок фінансової експлуатації буржуазії, народних мас та рішучого придушення їх боротьби як проти сеньйоральної так і державної експлуатації.Аб-м сприяв закріпленню територ.єдності європ.держав,нацобєднанню та розквіту нацюкультури.Загалом аб-м порівняно з феод.державою був прогресивнішою формою правління. Саме він закріпив роль держави як важливого органа політичної влади панівних станів, апарату підкорення більшості нації.Як загальноєвроп.явище,що захищало інтереси земельної аристократії та місцевої олігархії, абсолютизм є закономірним періодом розвитку державності. Однак для пояснення закономірностей його розвитку важливими є геогр..чинник, хар-р феод.системи господарювання, ієрархія феодал. Сус-ва, особливості еволюції соц..інститутів.На думку Ніколаса Хеншела термін «аб-м» нерозривно пов'язаний з чотирми твердженнями. 1. А-м – деспотичний. 2. А-м – автократичний.3. аб-м –бюрократичний. 4. А-м – ніяк не пов'язаний з Англією.
Таким чином, а-м як особлива соц.-політ сис-ма створ. У період переходу до індустр.сус-ва й відображає тимчасовий баланс соц..сил.