- •Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- •Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •Вестфальський мир та його наслідки.
- •Віденський конгрес та його рішення.
- •Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •Декларація незалежності сша.
- •Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •Економічна політика Франції в роки імперії.
- •Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Етапи чартистського руху та його особливості.
- •Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •Іспанія в першій половині хіх ст.
- •Історична концепція й. Гердера.
- •Італія в першій половині хіх ст.
- •Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- •Конституційний період Громадянської війни сша
- •Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •Конституція сша. Біль про права.
- •Консульство н. Бонапарта.
- •Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- •Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- •Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •Перший період громадянської війни в сша.
- •Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •Промисловий переворот в Франції.
- •Промисловий переворот в сша.
- •Промисловий переворот в Англії.
- •Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- •Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- •Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- •Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •Створення італійського королівства
- •Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •Франція в період Директораї.
- •Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •Франція в роки Липневої монархії.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •Якобінська диктатура.
- •Проблематика якобінської диктатури в історіографії.
-
Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
Довгий парламент — назва скликання англійського парламенту з листопада 1640 до початку 1653. Увійшов в історію як Довгий на противагу Короткому, що був скликаний навесні 1640, але проіснував лише три тижні. Довгий парламент став на чолі широкого антифеодального руху, котрий переріс у революцію.Щоб убезпеч. себе від розпуску, Довг.парл. приймає: 1. Трирічним актом (15.02.1641) встановлюється: а) беспарламентске правління може тривати не більше 3 років. У випадку, якщо це правило ігнорується королем і його урядом, ініціатива виборів переходить до шерифів і лордів, а якщо і останні не діють - до населення; б) встановл., що ніяка влада не може розпустити або відстрочити парл. раніше 50 днів після початку сесії. 2. 10.05.1641 палата громад ухвалює, що розпуск, відстрочка засідань Довг.парл. не можуть мати місце інакше як за згодою членів парл. і за їх постановою. Повнов. Довг.парл. стають безстроков. Влітку 1641 парл. ліквід. Зоряну палату, Високу комісію. Скасов.юрисдикція Таємної ради, обмеж. її компетенція взагалі. Закон: податок і мита не стягн. без згоди парл. (22.06.1641). Незалеж. суддів від корони і їх незмінюваність (01.06.1642). 01.12.1641 "Велика ремонстрація": вимоги прибрати з палати лордів єпископів, зменш.їх владу над підданими – пропонув. реформ.церкви; незаконність обгородження общинних земель; знищення свавілля в стягн.под. з боку корол. влади; вимога признач. на держ.пос. тільки тих осіб, яким довіряє парл. Таким чином, Анг. – конст.мон.
-
Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
До 40-х років XVII ст. Англія за своїм економічним виглядом залишалася аграрною країною. Переважна більшість населення проживало в сільській місцевості і так чи інакше було пов'язане з сільським господарством. Середньовічні підвалини в економіці зберігалися, але були вже серйозно похитнулися зміцненням і розширенням капіталістичного устрою. Грунт для генезису капіталізму скородили тривав процес «первісного накопичення» - експропріації трудового народу.
Основну масу селян складали поземельно залежні копігольдери - власники землі по копії та звичаєм манора. Найбільш заможні з них, а так-же фрігольдери - вільні власники, чиї права на землн були захищені судами загального права, часто називалися Йомен. Цей прошарок всередині самого селянства сприяла розкладанню общинного ладу.
На початку XVII ст. в Англії ще панували феодальні відносини, одначе формувались і нові, ринкові. Проявами цього процесу стало створення мануфактурного виробництва, розвиток торгівлі, піднесення міст, поширення товарного сільськогосподарського виробництва.
Перша половина XVII ст. відзначалася зростанням мануфактур, особливо ткацьких. Англія стала головним постачальником нефарбованих тканин на європейський ринок. Основними їх споживачами були голландці, які володіли секретом стійкого фарбування.
Значного розвитку досягло вуглевидобування. В середині XVII ст. Англія забезпечувала 80% загальноєвропейського видобутку вугілля (близько 3 млн. т).
Зростала торгівля. За перші 40 років XVII ст. обсяг її подвоївся. Головну роль, як і раніше, відігравали торговельні компанії, які мали монопольне право на торгівлю в певному регіоні. Найбільшою була Ост-Індська компанія.
У сільському господарстві розвивалися тенденції, започатковані ще в XVI ст. Лендлорди (великі землевласники) продовжували обгороджування задля розведення овець або ж, як і орендатори, використовували ренту (податок). Як лендлорди, так і орендатори наймали робітників. Ці процеси свідчили про подальше втягування сільського господарства у ринкові відносини, що було притаманне, з основному, південним і центральним графствам. На півночі зберігалися феодальні форми експлуатації: натуральна рента (оброк) і відробіток (панщина).
Зрушення в економіці позначилися на соціальній структурі англійського суспільства. Хоча за формою воно лишалося феодальним зі складною системою васалітету (залежності), у поведінці, звичаях, роді занять деяких верств суспільства сталися значні зміни. Так, серед землевласників виокремилося нове дворянство, яке, на відміну від старого, активно вело господарство: розводило овець, не цуралося торгівлі та мануфактурного виробництва.
Швидко збільшувався прошарок найманих робітників у результаті обгороджування, що його провадило нове дворянство. Наймані робітники знаходили роботу на мануфактурах, у копальнях, портах, на вантажних суднах.
Однією з найважливіших особливостей соціальної структури Англії напередодні революції був сформований союз власне буржуазії і нового, обуржуазненого дворянства. Реальною основою їхнього зближення була економічна спільність, типова для них буржуазна підприємливість і, головне, однорідні, капіталістичні методи збагачення.