- •Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- •Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •Вестфальський мир та його наслідки.
- •Віденський конгрес та його рішення.
- •Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •Декларація незалежності сша.
- •Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •Економічна політика Франції в роки імперії.
- •Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Етапи чартистського руху та його особливості.
- •Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •Іспанія в першій половині хіх ст.
- •Історична концепція й. Гердера.
- •Італія в першій половині хіх ст.
- •Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- •Конституційний період Громадянської війни сша
- •Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •Конституція сша. Біль про права.
- •Консульство н. Бонапарта.
- •Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- •Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- •Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •Перший період громадянської війни в сша.
- •Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •Промисловий переворот в Франції.
- •Промисловий переворот в сша.
- •Промисловий переворот в Англії.
- •Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- •Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- •Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- •Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •Створення італійського королівства
- •Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •Франція в період Директораї.
- •Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •Франція в роки Липневої монархії.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •Якобінська диктатура.
- •Проблематика якобінської диктатури в історіографії.
-
Консульство н. Бонапарта.
Наполео́н І Бонапа́рт (15 серпня 1769 — 5 травня 1821) — французький імператор у 1804—1814 і 1815.Генерал революційної армії з 1796, у 1799 повалив владу Директорії і став консулом, а згодом — імператором.Здійснивши державний переворот, Наполеон зосередив у своїх руках таку виконавчу владу, якої не мав навіть Людовік XVI за Конституцією 1791 р. У країні встановилася форма правління, що згодом отримала назву «бонапартизму». Наполеон правив в інтересах великої буржуазії та користувався підтримкою селян-власників, які сподівалися, що він захистить країну від відновлення влади Бурбонів і забезпечить можливість користуватися одержаною в роки революції землею. Наполеон багато уваги приділяв розвиткові економіки, державного управління та правової системи. Було прийнято закони, які підтверджували право на володіння майном, здобутим у роки революції. Уряд сприяв розвиткові промисловості, надаючи вигідні державні замовлення підприємцям. Наполеон здійснив реформу фінансової системи, в результаті якої з'явилася нова стабільна грошова одиниця — франк. У країні розгорнулися будівельні роботи. Все це сприяло прискоренню промислової революції. Рівень промислового виробництва у 1810 р. зріс проти дореволюційного на 50%.Водночас проти тих, хто був незадоволений політикою Бонапарта, вживалися жорсткі заходи. У країні з'явилася величезна кількість поліційних агентів.З метою посилення своїх позицій Наполеон уклав угоду (конкордат) з папою римським Пієм VII, за якою католицизм визнавався релігією всіх французів. Католицька церква зобов'язалася підтримувати першого консула. Наполеон намагався привернути на свій бік і частину старого дворянства. Емігранти отримали амністію (прощення) і право повернутися до Франції. Ті, що повернулися, одержали назад колишні маєтки.
-
Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
Зазнавши поразки, Карл X вирішив остаточно відкинути конституційні форми правління, 25 липня він підписав складені Полиньяк декрети (ордонанси): свобода друку скасовувалася, відтепер кожна газета повинна була отримувати попередній дозвіл на випуск; новообрана палата депутатів оголошувалася розпущеною; виборчий ценз різко підвищувався: виборцями могли бути тільки поміщики, навіть велика буржуазія була відсторонена від участі у виборах, число виборців скорочувалася з 96 тис. до 25 тис. чоловік; нові вибори було призначено на вересень 1830
Ордонанси 1830 викликали страшне порушення по всій країні. Вранці 26 липня на терміновій нараді ліберальних журналістів було прийнято рішення, в якому говорилося, що оскільки уряд порушив законність, вона тим самим звільнило всіх громадян від обов'язку дотримуватися її. Однак представники буржуазії обмежилися лише пасивним протестом. Як завжди, вирішальну роль в боротьбі проти уряду зіграли паризькі робітники.
27 липня робітники друкарень, що залишилися без роботи у зв'язку із закриттям ряду газет, вийшли на вулицю, захопили за собою робітників інших підприємств і з гаслами «Геть Поліньяка!» Пройшли по вулицях міста. Коли ж Полиньяк направив проти народу війська, робочі побудували на вузьких паризьких вулицях барикади. У ніч на 28 липня народні демонстрації перетворилися на республіканське повстання. Активну роль у повстанні, крім робітників, грали також студенти Політехнічної школи, колишні офіцери-республіканці, представники інтелігенції. 28 липня все місто було в руках повсталих. Солдати не хотіли битися на стороні ненависного уряду; незабаром полки регулярної армії перейшли на бік повсталих.
29 липня народні маси повели наступ на королівський палац. Революція здобула повну перемогу.
Поки результат повстання був незрозумілим, депутати-ліберали боягузливо мовчали. Тепер вони вирішили відібрати у народу плоди його перемоги. Зібралася на квартирі банкіра Лаффіта група ліберальних депутатів призначила генерала Лафайета командувачем збройними силами і створила тимчасовий уряд під керівництвом Лаффіта, якого називали «королем банкірів і банкіром королів». Тимчасовий уряд опублікував маніфест, що вимагає передачі престолу ставленику великих банкірів герцогу Луї Філіппу Орлеанському. Марно Карл X намагався втриматися при владі. Ні звільнення Поліньяка, ні скасування ордонансів не допомогли. 2 серпня 1830 король зрікся престолу і втік до Англії. Династія Бурбонів перестала царювати у Франції.
Так відбулася липнева революція 1830 р. Незважаючи на те, що її зробили паризькі робітники, вона за своїм характером була революцією буржуазною, а не буржуазно-демократичної.
Революція 1830 р. завдала важкого удару по «Священного союзу». Вона справила величезний вплив на Європу, прискорила революційний вибух в Бельгії, в результаті якого Бельгія перетворилася на самостійну державу, викликала потужне повстання в Польщі і в ряді німецьких держав. Всі прогресивні люди світу вітали французьку революцію.