- •Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •Англія в період реставрації. “Славна революція”.
- •Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •Вестфальський мир та його наслідки.
- •Віденський конгрес та його рішення.
- •Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •Декларація незалежності сша.
- •Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •Економічна політика Франції в роки імперії.
- •Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Етапи чартистського руху та його особливості.
- •Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •Іспанія в першій половині хіх ст.
- •Історична концепція й. Гердера.
- •Італія в першій половині хіх ст.
- •Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.
- •Конституційний період Громадянської війни сша
- •Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •Конституція сша. Біль про права.
- •Консульство н. Бонапарта.
- •Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •Особливості революції 1848 – 1849 рр. У Франції, Німеччині, Австрії та Італії.
- •Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •Особливості розвитку абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії та німецьких держав.
- •Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •Перший період громадянської війни в сша.
- •Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •Промисловий переворот в Франції.
- •Промисловий переворот в сша.
- •Промисловий переворот в Англії.
- •Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії..
- •Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Республікансько-демократичний помірковано-ліберальний напрямки в національно-визвольному процесі Італії.
- •Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі
- •Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (30 – 40-ві рр. Хіх ст.).
- •Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •Створення італійського королівства
- •Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •Франція в період Директораї.
- •Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •Франція в роки Липневої монархії.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •Якобінська диктатура.
- •Проблематика якобінської диктатури в історіографії.
-
Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
Перша Ісп. Рев. 1808—14. Поч. в умовах окупації Іспанії Напол. I в період проведення воєн в Європі. Особливістю цієї рев. було поєднання антифеодал. боротьби з боротьбою нар. мас проти фр. окупантів. В ніч з 17 на 18.03.1808 поч. повст. в Аранхуесі проти прем'єр-міністра Карла IV М. Годоя, що було вираженням протесту проти корумпованого режиму ісп. Бурбонів. Карл IV був повалений, на престол вступив Фердинанд VII. 20.03.1808 фр. війська увійшли до Мадрида, що викликало вибух нар. обурення. 2.05.1808 в Мадриді спалахнуло повст., жорстоко придушене фр. військами; 10.05 Наполеон змусив короля Ісп. Фердинанда VII відмовитися від престолу. Вісті про ці події викликали нові нар.повст.в Астурії, Андалусиі, Валенсії, Галісії і ін. областях. Рушійн.силами визвол. боротьби були міські низи, селянство, бурж-я, провінц.двор-во і нижче дух-во. Частина вищого двор-ва і дух-ва прийняла дарувану Наполеоном Байоннську конст. 1808 і визнала королем Ісп. Жозефа Бонап. В перші місяці визвол. війни іспанці отр.успіх. У липні 1808 фр. війська розгром. в битві біля Байлена . Вел.част. тер-ї Ісп. звільн. Влітку 1808 на території створюв. хунти — нові органи влади на місцях; більшість їх членів були представниками провінційного дворянства, в деякі увійшла бурж-я. Для заг. керівництва боротьбою, управління була створена Центр.а хунта (вересень 1808) на чолі з графом Флорідабланка . Центр. хунта виступ. проти реформ, які пров. деякі місц. хунти (наприклад, проти продажу церковних земель). У жовтні 1809 вона огол. про склик.Засновницьких кортесів. Восени 1808 військове полож. іспанців погіршало. Наполеону I удалося добитися розгрому визвольних сил. 4 грудня був знов зайнятий Мадрид. Ісп. народ чинив опір. З силою розгорн.партиз.рух (герілья). Поряд з партиз.загонами діяв англ.експедиц. корпус під командув. генерала Уелслі. 24 вересня 1810 на о. Леон зібр. Засновницькі кортеси, прогол. ряд реформ: відміна феод. повин. і привіл., розділ пусток і гром.земель, відміна інквізиції. 19 березня 1812 була опублікована Кадиська конст. 1812, яка огол. націю носієм верх.влади. 22.06.1812 англ.війська під командув. Велінгтона і ісп.партиз. під командув. Емпесинадо розбили французів в битві в Арапілеса. 12 серпня Велінгтон і Емпесинадо вступили до Мадрида. Розгром Напол. в Рос. – відхід фр. військ з Ісп. 21.06. англо-ісп.сили нанесли поразку фр-м у Віторії. У грудні 1813 осн. част. фр. армії витисн. з Ісп. 22.03.1814 до Ісп.вступ.Фердинанд VII; 4 травня Фердинанд заявив, що не визнає конст. 10—11.05 в Мадриді були проведені арешти лібералів.
-
Вестфальський мир та його наслідки.
Вестфа́льський мир 1648 — завершив Тридцятирічну війну 1618—1648 рр. Підписаний у Мюнстері 24 жовтня 1648 р.
Переговори країн-переможниць із переможеними велись у двох містах Вестфалії: з 1644 р. в Мюнстері — між послами імператора та французьким урядом, а з 1645 р. в Оснабрюці —між послами імператора та делегацією шведського уряду й німецьких протестантських князів. Переговори просувалися дуже повільно, і війна тривала аж до 1648 р
24 жовтня 1648 р. було підписано Вестфальський мир.
Переможці здобули значні території: Швеція отримала Східну та частину Західної Померанії; Франція — землі Ельзасу та остаточне підтвердження прав на Лотарингію.
Німеччина як держава фактично припинила існування —її політичну роздробленість було закріплено. Визнано також незалежність Швейцарії та Голландії.
Однак і після підписання Вестфальського миру війна між Іспанією та Францією тривала (аж до 1659 p., коли було підписано Піренейський мир).
Тридцятилітня війна спричинила значні зміни в Європі. Держави-переможниці — Франція та Швеція — посилили свій вплив у європейських справах.
Для Німеччини війна стала державною катастрофою. На 200 років було закріплено її політичну роздробленість, а населення скоротилося на 10 млн чол. У Чехії з 3 млн населення залишилося 700 тис. Більшу частину міст було зруйновано, землі перетворились у пустища, торгівля і промисловість занепали.
Сили Габсбургів у Європі значно ослабли. Австрійські Габсбурги обмежили свій вплив Австрією, а в Німеччині його повністю втратили. Іспанська монархія також позбулася впливу на європейську політику.
Сучасні історики розглядають Вестфальський мир як подію, яка заклала основи сучасного світового порядку - поділу світу на національні держави і появу пов'язаних з цим принципів міжнародного права. В деякому розумінні саме Вестфальський мир заклав основи сучасної Європи, більша частина якої входила в ті часи до сфери впливу Священної Римської Імперії.
Цей мир фактично зрівняв в правах реформоване християнство (різні протестанські церкви) з римо-католицьким християнством. На міжнародному рівні був визнаний принцип - чия держава того й віра. Окрім того, в міжнародній політиці з'явилось поняття - вестфалійська система - яка забезпечувала суверенітет держави на своїй території.