8. Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.

Семирі́чна війна́ (1756—1763) — великий військовий конфлікт XVIII століття, один з наймасштабніших конфліктів Нового часу. Виникла в результаті конфлікту між Австрією і Пруссією і між Францією й Англією за колоніальне домінування. Англія і Пруссія завдали поразки Франції, Австрії, Іспанії і Росії; Англія установила контроль над Індією й іншими колишніми колоніями Франції, включаючи Канаду. Іспанія передала Англії Флориду в обмін на Кубу; Пруссія в підсумку стала однією з наймогутніших європейських держав. Війна закінчилася Паризьким договором 1763, підписаним Францією, Англією й Іспанією.Посилення фр. флоту, загострення англо-фр. війни на морі і внутр.європ. суперечностей викликали нову війну, яка носила загальноєвроп. характер. 1755 р. Англія активно захоплювала фр. кораблі. План: „найняти” Фрідріха ІІ для відволікання сил Фр. та ін. держав у Європі й захопити нові колонії. 16.01.1756 – Уайтхоллська угода між Англ. і Прус. 25.03. – автро-рос. союз; 1.05. – Версальська австро-фр. угода. Росія отримує докази зрадницької політики Прус. і розриває з нею. 1757 р. – підтвердж. союзн. угод між Фр., Австр., Рос. Виступ цих держав (+Баварія і Саксонія) проти Англ. і Прус. Початок війни вдалий для Фрідріха перемоги 1757 р. –під Прагою (+поразка Фрідріха під Коліном) – над австр, під Росбахом – над фр.-бавар., під Лейтеном – над австр. Росія ж перемагала пруські війська – 1757 р. – Грос-Єгерсдорф, 1758 р. – нічия під Цорндорфом, 12.08.1759 р. – Салтиков наніс цілковиту поразку Фрідріху ІІ під Кунерсдорфом. Прусія на грані капітуляції. 1760 р. – взяття Берліну. І.1762 р., - смерть цариці Єлізавети Петрівни. Новий цар, гольштинський принц Петро ІІІ повернув всі завоювання і навіть уклав з Прусією союз. Внаслідок двірцевого перевороту на престол увійшла його дружина, Катерина ІІ, але у війну Росія вже не вступала. Англія тим часом розгромила Францію в Канаді і в Індії (взяття Пондішері 1761 р.). Війна закінч. Паризьким миром 10.02.1763 (з Англією) і Губертсбурзьким (15.02.1763) з Пруссією. За Паризьким договором Фр. втрачала Канаду, Луїзіану, більшу частину володінь у Вест-Індії, Іспанії поверт. Куба і Мінорка; в Індії залиш. лише 5 міст. За Губертсбурзьким миром Прусія зберігала Сілезію. Наслідки: 1) Знищення Франції, як світової колон. імперії, здобуття Англією панування на морі; 2) Збереження сильної Прусії; 3) початок посил. Росії.

8. Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів

Зубожіння робітників, ремісників, бідноти, які зазнавали глибоке розчарування в результатах буржуазної революції. У цих умовах виник рух, яке увійшло в історію як «Змова в ім'я рівності». На чолі його стояв видавець демокрнтіческой газети «Трибун народу» Гракх Бабеф (1760-1797). За професією землемір і юрист, Бабеф ще до 1789 р., а потім під час революції проявляв гаряче співчуття до знедолених, живий інтерес до радикальних соціальних ідей, в тому числі комуністичним. Його погляди розвивалися, вбираючи досвід революційної боротьби, особливо досвід успіхів та невдач якобінської диктатури. До 1795 р. остаточно сформувався революційний комуністичний ідеал Бабефа, навколо «народного трибуна» згуртувалося ядро ​​однодумців («рівних»)..Майбутній лад «досконалого рівності» Бабеф і його соратники - бабувісти (Сільвен Марешаль, Філіппо Буонаротті та ін) мислили у вигляді «національної громади», де немає приватної власності і всі громадяни зобов'язані займатися суспільно корисною працею. Продукти праці, що зберігає індивідуальний характер, здаються на загальні склади і розподіляються на основі найсуворішого рівності. Держава визначає в масштабі країни необхідну кількість кожного продукту, розподіляє робочу силу за видами робіт та професій. У перехідний період до такого строю повинна бути встановлена, на думку бабувістов, революційна диктатура трудящих.В ідеях «рівних» знайшло відображення почалося відбрунькування пролетаріату від загальної маси плебейства (хоча самі вони не могли ще побачити в пролетаріаті особливий суспільний клас). Цей процес відбувався в умовах, коли капіталістичне виробництво у Франції хоч і стояло вже на порозі промислової революції, але ще не вступило в неї. Бабеф і бабувісти представляли комуністичний лад ще у вигляді аграрного і ремісничого суспільства, яке розвивається на основі ручної праці і здатний створити лише однаковий для всіх «помірний і скромний достаток».Організація бабувістов була створена навесні 1796 На чолі її стояла Таємна директорія громадського побоювання, яка готувала повстання. Бабувісти вели роботу серед робітників і бідноти Парижа, у військових частинах, створили спеціальний Військовий комітет. Але в травні 1796 р. за доносом зрадника керівники руху були заарештовані. Двоє з них - Бабеф і Дарт, засуджені до смертної кари, були гільйотиновані 27 травня Бабувісти чітко усвідомлювали обмеженість завоювань Французької революції і висунули ідею нової революції, «більш великою», яка призведе до соціальної рівності. Вони зробили першу спробу пов'язати комуністичний ідеал з практичною революційною боротьбою народних мас.