VM_pidr
.pdf
Отже, ціна не підлягає зміні.
Взагалі кажучи, функція пропозиції – зростаюча, а тому b > 0; а функція попиту – спадна, і тому a < 0. Звідки b < 0. Знак
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
b t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
виразу |
|
залежить від номера року t , отже, ціна коливається. |
|||||||||
|
|||||||||||
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Тут мають місце три випадки: |
|
||||||||||
|
|
|
b |
|
|
|
b t |
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
1) |
|
Якщо |
|
|
|
|
|
< 1, то lim |
|
|
= 0 і відповідно lim pt = 0. |
|
a |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
t → ∞ a |
t → ∞ |
||||
Тоді кажуть, що коливання ціни стримується. |
|||||||||||
|
|
|
b |
|
= 1, то послідовні коливання ціни складають |
||||||
2) |
|
Якщо |
|
||||||||
|
a |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
p0 ,− p0 , p0 , ...
В цьому випадку кажуть, що коливання ціни періодичні.
|
b |
|
|
b t |
|||
|
|
||||||
3) Якщо |
|
|
|
> 1, то lim |
|
|
= ∞ і pt безмежно росте. |
a |
|
||||||
|
|
|
t → ∞ a |
|
|||
Кажуть, що коливання ціни зростає.
401
Розділ 8. РЯДИ
Поняття суми скінченої кількості чисел і її властивості відомі ще з давніх часів. Шукаючи суму геометричної прогресії, математик і механік Стародавньої Греції Архімед зустрівся з нескінченними рядами.
Для детального вивчення функції рядами систематично користувались англійський математик, механік, фізик, астроном І.Ньютон та великі німецькі вчені Г.Лейбніц і К. Гаусс.
Однак точна теорія рядів, в основі якої лежали поняття границі послідовності, була побудована на початку 19 ст. французьким математиком О.Коші. З цього часу ряди стали основним джерелом дослідження в математиці. З’явились цілі розділи математики, повністю побудовані на теорії рядів.
Методи цього розділу застосовуються для знаходження наближених значень інтегралів, які часто зустрічаються в теорії ймовірностей та у страховій справі, і не можуть бути виражені елементарними функціями; при розв’язуванні диференціальних рівнянь; при знаходженні наближених значень функцій, які використовуються при розв’язуванні економічних задач.
§1. Числовий ряд та його збіжність. Ряд геометричної прогресії
Нехай задана нескінченна послідовність чисел
u1 ,u2 ,u3 ,...,un .... |
|
|
|
Означення. Нескінченна сума чисел виду |
|
||
u1 + u2 + u3 + ...+ un + ... називається |
числовим |
рядом, а |
|
u1 ,u2 ,u3 ,...,un - членами ряду. |
∞ |
|
|
|
|
|
|
Коротко ряд записується так: |
∑un . |
Вираз для |
n − го члена |
ряду при довільному натуральному |
n=1 |
|
|
n , називається загальним чле- |
|||
ном цього ряду і позначається un.
Ряд вважається заданим, якщо відомо правило , за яким для довільного номера n можна записати відповідний член ряду. Загальний член ряду можна задати формулою un=f(n), з допомогою якої записується довільний член ряду.
402
Наприклад, якщо un = |
1 |
, то ряд матиме відповідно вигляд |
|||||||||||||||||||||
3n |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
+ |
1 |
+ |
1 |
+ ...+ |
1 |
|
+ ... . |
|
|
|
|
|
|
||||||||
3 |
|
|
3n |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
32 |
33 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
||
Якщо |
ряд |
записано |
у |
вигляді |
|
∑un , то легко записати |
|||||||||||||||||
декілька його членів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n= 1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
5 |
|
n |
|
Наприклад, якщо задано ряд |
∑ |
, то в іншій формі він |
|||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n=0 |
4 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
5 2 |
|
|
5 |
n |
|
|
|
|
||||||
матиме вигляд 1 + |
|
|
+ |
|
|
|
+ ...+ |
|
|
+ .... |
|
||||||||||||
4 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|||||||
Якщо відомо декілька членів числового ряду, то зрозумівши закономірність їх утворення, можна записати загальний член ряду.
Наприклад, задано чотири перших члени ряду
1 + |
2 |
+ |
3 |
+ |
4 |
|
+ .... |
|
102 |
10 |
3 |
||||
10 |
|
|
|
||||
Як бачимо, чисельники кожного члена ряду є натуральними числами. Знаменник першого члена ряду 100=1. Кожен знаменник наступного члена більший від попереднього в 10 разів. Таким чи-
ном, загальний член ряду записуємо un = |
n |
|
||
|
. |
|
||
10n− 1 |
|
|||
Нехай задано ряд |
u1 + u2 + ...+ un + .... |
(8.1) |
||
Суму n перших його членів позначимо через Sn: |
|
|||
|
Sn = u1 + u2 + ...+ un |
(8.2) |
||
і назвемо n-ою частинною сумою ряду.
Утворимо тепер послідовність частинних сум ряду:
S1 = u1 ,
S2 = u1 + u2 ,
...............................
Sn = u1 + u2 + ...+ un .
Означення. Якщо при n→∞ існує границя послідовності
частинних сум Sn членів даного ряду lim Sn = S , то ряд
n→∞
називається збіжним, а число S - його сумою.
403
Записують це так:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
S = u1 + u2 + ...+ un + .... |
|
|
|
|
(8.3) |
||||||||||||
Якщо послідовність частинних сум Sn |
не має границі, то |
|||||||||||||||||||||||||||||
ряд називається розбіжним. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Ряд може розбігатися у двох випадках: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
1) |
lim Sn = ∞ ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2) |
Послідовність Sn |
коливається. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Як приклад розглянемо ряд нескінченної геометричної |
||||||||||||||||||||||||||||||
прогресії: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a + aq + aq2 + ...+ aqn + .... |
|
|
(8.4) |
||||||||||||||
Сума n перших членів прогресії рівна Sn |
= |
qn |
− 1 |
a. |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
q − 1 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Якщо |
|
q |
|
< 1 , то lim qn = 0 і тому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
|
= a lim |
|
qn |
− 1 |
= |
|
|
a |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim Sn |
|
|
|
|
. |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
n→ ∞ q − 1 1 |
− q |
|
|
|
|||||||||||||
Отже, |
|
якщо |
|
q |
|
< 1 ,то нескінченна |
геометрична прогресія |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
утворює збіжний ряд, сума якого S = |
|
a |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
− q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Якщо |
|
|
|
q |
|
> 1 , |
|
|
|
то |
lim qn = ∞ , |
|
|
тому |
|
lim Sn |
= ∞ , |
і |
ряд |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
n→ ∞ |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
геометричної прогресії розбігається. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
При q = 1 |
одержимо ряд a + a + a + a + ...( a ≠ 0 ) , який має |
|||||||||||||||||||||||||||||
частинну суму Sn |
= na і lim Sn |
= lim na = ∞ . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Якщо q = −1 , одержимо ряд a − a + a − a + ... |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Його частинні суми набирають таких значень: S1 |
= a , |
S2 |
= 0 , |
|||||||||||||||||||||||||||
S3 = a , S4 = 0 ,..., |
тобто Sn − коливна |
|
послідовність, |
яка |
не |
має |
||||||||||||||||||||||||
границі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наслідок. Якщо ряд (8.1) збігається, то різниця між сумою S і |
||||||||||||||||||||||||||||||
частинною сумою Sn його |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rn = S − Sn = un+ 1 + un+ 2 + ... |
|
|
|
|
|
|
(8.5) |
|||||||||||||
називається n -им залишком ряду.
404
Залишок Rn ряду являє собою ту похибку, яка одержиться, якщо замість наближеного значення суми ряду S взяти суму Sn перших n членів цього ряду. Але оскільки S є границя змінної Sn, то
очевидно , |
lim Rn |
= lim ( S − Sn ) = 0. |
|
n→ ∞ |
n→ ∞ |
А тому, взявши достатньо велике число членів збіжного ряду, можна суму цього ряду обчислити з любою точністю.
Звідси випливає, що основною задачею теорії рядів є дослідження збіжності ряду.
В наступному прикладі покажемо застосування ряду нескінченно спадної геометричної прогресії в економічних дослідженнях.
Приклад. Нехай I0- початкові інвестиції, вкладені в замкнуту економічну систему, а q- доля національного доходу, яка йде на споживання, то в моделі Кейнса [23] вартість національного при-
бутку Y виражається формулою |
|
|
|
|
|
Y = |
|
1 |
I |
0 . |
(8.6) |
|
|
||||
1 |
− q |
|
|
||
Права частина рівності (8.6) є не що інше як сума ряду нескінченно спадної геометричної прогресії із знаменником q < 1 і
Y = ( 1 + q + q2 + ...+ qn + ...)I0 . |
(8.7) |
Ця формула може бути використана для знаходження зміни вартості національного прибутку в залежності від початкових інвестицій I0 та її долі q , що йде на споживання.
§2. Гармонічний ряд
Ряд |
1 + |
1 |
+ |
1 |
+ ...+ |
1 |
+ ... |
(8.8) |
|||
|
|
|
|
||||||||
|
2 3 |
|
n |
|
|||||||
називається гармонічним. |
|
|
|
|
|
||||||
Доведемо |
розбіжність цього ряду. Скористаємося тим, що |
||||||||||
|
1 n |
|
|
|
|
|
|||||
змінна xn = 1 + |
|
при необмеженому зростанні n прямує до не- |
|||||||||
|
|||||||||||
|
n |
|
|
|
|
|
|||||
перового числа e, залишаючись меншим своєї границі. Тому при |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 n |
|
||
любому цілому додатному n маємо e > 1 + |
|
|
|
. |
|
||||||
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
||
405
|
|
1 |
|
|
1 |
||
Звідси lne > nln 1 |
+ |
|
, або 1 |
> n ln 1 |
+ |
|
, або |
|
|
n |
|
|
n |
||
Підставляючи в останню нерівність замість n одержимо нерівності:
1 > ln 2 − ln1,
1 > ln 3 − ln 2,
2
1 > ln 4 − ln 3,
3
.......................
1 > ln( n + 1 ) − ln n. n
1 > ln n + 1 . n n
числа 1,2,3,...
Додавши почленно ці нерівності, одержимо
1 + |
1 |
+ |
1 |
+ ...+ |
1 |
> ln( n + 1 ) або Sn > ln( n + 1 ). |
|
||
|
|
|
|
||||||
2 |
3 |
|
|
n |
|
|
|||
|
|
Але |
lim ln( n + 1 ) = ∞ , а тому і |
lim Sn = ∞ ; |
тобто ряд (8.8) |
||||
|
|
|
|
|
n→ ∞ |
n→∞ |
|
||
розбігається. |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
§3. Необхідна ознака збіжності числового ряду |
||||
|
|
ТЕОРЕМА. Якщо ряд |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
u1 + u2 + u3 + ...+ un + ... |
(8.9), |
|
збігається, то його n -ий член un при необмеженому зростанні номера n прямує до нуля.
Доведення. Ми маємо Sn− 1 = u1 + u2 + u3 + ...+ un− 1 і
Sn = u1 + u2 + u3 + ...+ un− 1 + un . Звідси un = Sn − Sn− 1 . Оскільки
даний ряд збігається, то |
lim Sn |
= S і lim Sn− 1 = S . Звідси |
|
|
|
n→∞ |
n→∞ |
lim un |
= lim ( Sn − Sn− 1 ) = lim Sn |
− lim Sn− 1 = S − S = 0, що і |
|
n→ ∞ |
n→ ∞ |
n→ ∞ |
n→ ∞ |
потрібно було довести.
Приклад. Дослідити збіжність числового ряду
5 |
+ |
10 |
+ |
15 |
+ ...+ |
5n |
+ ... . |
102 |
|
|
|
||||
202 302 |
|
100n + 2 |
|||||
406
Розв’язування. Загальний член ряду un
при n → ∞ його границю :
lim |
5n |
= lim |
5 |
|
|
||
|
+ 2 |
|
|
2 |
|
||
n→∞ 100n |
n→∞ |
100 |
+ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
n
Отже, даний ряд є розбіжним.
= 5n . Знайдемо
100n + 2
= 1 ≠ 0.
20
Відмітимо, що lim un = 0 є лише необхідною умовою
n→∞
збіжності числового ряду, але не достатньою. Це означає, що дана умова може виконуватися, але відповідний числовий ряд може бути розбіжним.
Прикладом є гармонічний ряд 1 + |
1 |
+ |
1 |
+ |
1 |
+ ....+ |
1 |
+ ... . |
|
|
|
n |
|||||
2 |
3 |
4 |
|
|
||||
Як бачимо, необхідна умова для цього ряду виконується:
lim un |
= lim |
1 |
= 0 , однак він є розбіжним . |
|
|||
n→∞ |
n→∞ n |
|
|
Існує декілька ознак, які дозволяють стверджувати збіжність або розбіжність числових рядів.
§4. Достатні ознаки збіжності числових рядів
здодатними членами
4.1.Ознака порівняння рядів ТЕОРЕМА. Якщо кожний член ряду
u1 + u2 + ...+ un + ... |
(8.10) |
з додатними членами менший (або рівний) відповідного члена
збіжного ряду
v1 + v2 + ...+ vn + ... |
(8.11) |
з додатними членами, то ряд (8.10) збігається.
Якщо кожний член ряду (8.10) більший (або рівний) відповідного члена розбіжного ряду (8.11), то ряд (8.10) розбігається.
Доведення. Нехай un ≤ vn і ряд (8.11) збігається. Складемо суми перших n членів рядів (8.10) і (8.11):
407
Sn( 1 ) = u1 + u2 + ...+ un , Sn( 2 ) = v1 + v2 + ...+ vn .
Оскільки u1 ≤ v1 ,u2 ≤ v2 ,...,un ≤ vn ,..., то Sn( 1 ) ≤ Sn( 2 ) .
Ряд (8.11) збігається, то lim S( 2 ) = S( 2 ) . Звідси випливає, що
n→ ∞ n
Sn( 1 ) < S( 2 ) .При необмеженому зростанні номера n послідовність сум Sn( 1 )( n = 1,2,3,.., ), як зростаюча послідовність і обмежена зверху числом S ( 2 ) , має границю S( 1 ) ≤ S( 2 ) ,тобто
lim S( 1 ) = S( 1 ) ≤ S( 2 ) , а тому ряд (8.10) також збігається.
n→∞ n
Нехай un ≥ vn і ряд (8.11) розбігається. Тоді в силу нерівностей u1 ≥ v1 ,u2 ≥ v2 ,...,un ≥ vn випливає, що Sn( 1 ) ≥ Sn( 2 ) . Але
оскільки lim S( 2 ) = ∞, то S ( 1 ) також буде необмежено зростати ,
n→∞ n n
тобто ряд буде розбігатися.
Приклад 1. Дослідити збіжність ряду
1 + |
1 |
+ |
1 |
+ |
1 |
+ ...+ |
|
3 32 |
4 33 |
||||
3 |
|
|
|
|||
1n−1 + ...
n 3
Розв’язування. Порівняємо даний ряд з нескінченно спадною геометричною прогресією
1 + |
1 |
+ |
1 |
+ ...+ |
1 |
+ ... |
|
|
3n−1 |
||||
3 |
32 |
|
|
|||
Оскільки |
1 |
≤ |
1 |
для довільного n , а ряд нескінченно |
n 3n−1 |
|
|||
|
3n−1 |
|
||
спадної геометричної прогресії є збіжним рядом, то згідно з ознакою порівняння рядів вихідний ряд буде збіжним.
Приклад 2. Дослідити збіжність ряду |
|
|
|
|||||||
1 + |
1 |
+ |
1 |
+ ...+ |
|
1 |
|
+ ... |
||
|
3 |
n |
||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
||||
Розв’язування. Даний ряд порівняємо з гармонічним рядом. |
||||||||||
Для довільного n виконується нерівність |
|
1 |
|
> |
1 |
. |
||||
|
n |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n |
|||
Як було показано вище, гармонічний ряд розбігається, отже даний ряд розбігається також.
408
4.2. Ознака Даламбера
ТЕОРЕМА. Нехай всі члени ряду u1 + u2 + ...+ un + ... дода-
тні і нехай при необмеженому зростанні номера n границя відношення ( n + 1 ) − го члена до n -го існує і дорівнює деякому чи-
слу l , тобто |
lim |
un+ 1 |
= l . |
|
|||
|
n→∞ u |
||
|
|
n |
|
Тоді :
1.Якщо l < 1 , то ряд збіжний.
2.Якщо l > 1 , то ряд розбіжний.
3.Якщо l = 1 , то ознака не дає відповіді на питання про збіжність або розбіжність ряду, тобто ряд в даному випадку може як збігатися , так і розбігатися.
Доведення. Нехай маємо ряд
u1 + u2 + ... |
+ un + ... |
(8.12) |
|
складений із додатних чисел, і нехай |
|
||
lim |
un+ 1 |
= l . |
(8.13) |
|
|||
n→∞ u |
|
|
|
|
n |
|
|
Тоді при достатньо великому n, тобто при n не меншому деякого числа N маємо:
un+ 1 − l < ε , де ε - як завгодно мале додатне число. Звідси un
l − ε < un+ 1 < l + ε як тільки n ≥ N . un
а) Нехай l<1. Ми зможемо вибрати число ε настільки малим, що l+ε також буде менше одиниці, тоді, поклавши l+ε=q, одержимо:
0 < q < 1 , |
uN + 1 |
< q, |
uN + 2 |
< q, |
uN + 3 |
< q і т.д. |
uN |
uN + 1 |
|
||||
|
|
|
uN + 2 |
|||
Отже,
uN + 1 < quN ,uN + 2 < uN + 1q < q2uN ,uN + 3 < uN + 2q < q3uN ,... .
Звідси випливає, що члени ряду uN +1 + uN + 2 + .... ., які пред-
ставляють N- ий залишок ряду (8.12), менші відповідних членів нескінченно спадної геометричної прогресії
quN + q2uN + q3uN + ... (знаменник q < 1 ).
Цей ряд збіжний, отже ряд (8.12) збіжний.
409
б) Нехай l > 1 . Тоді можна підібрати N таким, що при n ≥ N
буде справедлива нерівність |
|
||
|
un+1 |
> l − ε = q . |
(8.14) |
|
|
||
|
un |
|
|
де ε вибирається настільки малим, щоб величина q = l − ε |
залиша- |
||
лась більшою 1. Тоді кожний наступний член ряду буде більшим за попередній, а це суперечить необхідній ознаці збіжності ряду.
Отже, ряд розбігається.
в) В тому випадку, коли границя l=1, ознака Даламбера не дає відповіді на питання про збіжність чи розбіжність ряду. Ряди можуть бути як збіжними так і розбіжними.
Приклад 1. Дослідити збіжність ряду
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2n−1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
1 + |
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
+ ...+ |
|
|
|
|
|
+ ... . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
2! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n! |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3! 4! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Розв’язування. Оскільки |
|
u |
|
= |
|
|
2n−1 |
, то |
|
u |
|
|
= |
|
2n |
|
|
, а зна- |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n! |
|
|
|
|
|
n+ 1 |
|
|
( n + 1 )! |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
чить, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2n− 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2n n! |
|
|
|
|
||||||||||||
|
l = lim |
|
n+ 1 |
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
: |
|
|
|
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
n→ ∞ un |
|
|
n→ ∞ ( n + 1 )! |
n! |
n→∞ 2n− 1 ( n + 1 )! |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
= lim |
|
|
2n! |
|
|
= 2 lim |
|
|
1 |
|
|
|
|
= 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
n→ ∞ ( n + 1 )! |
|
|
n→ ∞ n + |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Тут n! = 1 2 3 ... n; |
0! = 1! = 1; |
( n + 1 )! = ( n + 1 )n! |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оскільки l = 0 < 1 , |
то згідно з ознакою Даламбера даний ряд |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
збігається. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 2. Дослідити збіжність ряду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
+ |
1 2 |
|
|
+ |
1 2 3 |
+ ...+ |
n! |
|
+ ... . |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
10 |
|
|
|
10n |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
102 |
|
|
|
|
|
|
103 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Розв’язування. Тут u |
|
= |
|
|
|
n! |
, |
|
|
u |
+ 1 |
= |
( n + 1 )! |
. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10n |
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
10n+ 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Тому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
u |
|
|
|
( n + |
1 )!10n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( n + |
1 )n!10n |
|
|
|
|
|
n + |
1 |
|
|
|
||||||||||||||||||||
l = lim |
n+ 1 |
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= lim |
|
|
|
= ∞ . |
|||||||||||
u |
|
n!10n |
+ 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
n!10n 10 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
n→ ∞ |
n→ ∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
n→ ∞ |
|
|
|
|
|
|
n→ ∞ 10 |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскількиl=∞, тозаознакоюДаламберачисловийрядрозбігається.
410
