VM_pidr

Таблиця відсотків рахунків накопичення

451

Таблиця відсотків рахунків накопичення

452

Таблиця значень натуральних логарифмів

453

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – макроекономічний по-

казник економічної статистики, який відбиває сукупну вартість кінцевих продуктів і послуг, вироблених у даній країні за певний проміжок часу, в поточних ринкових цінах без урахування сальдо платіжного балансу.

Валовий національний продукт (ВНП) – макроекономічний показник економічної статистики, який відбиває сумарну вартість товарів та послуг (у цінах реалізації), що надходять у розпорядження даної країни за певний проміжок часу.

Вартість – виражена у грошах цінність чогось або величина витрат на щось.

Вартість ринкова – вартість товарів, послуг, цінних паперів, валюти, що формується у процесі вільного продажу на ринку.

Відтворення – виробництво, що розглядається не як одноразовий акт, а як безперервний процес, який постійно і послідовно повторюється.

Відтворення просте – це відтворення за незмінних масштабів виробництва.

Відтворення розширене – це відтворення при зростаючих масштабах виробництва.

Вклад – кошти, передані власником або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на певних умовах.

Вклад безтерміновий – вклад, зберігання якого не обмежене жодними заздалегідь визначеними термінами.

Вклад до запитання – вклад, призначений для здійснення поточних розрахунків.

Вклад на пред’явника – вклад, при внесенні якого в ощадній книжці не вказується прізвище власника.

Вклад нагромаджувальний – ощадний вклад, за умовами якого вкладник має право і зобов’язаний поповнювати його, вносячи додаткові суми.

Вклад строковий (терміновий) - кошти, розміщені в банку на конкретно застережений (зазначений) термін.

Гроші – економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує в суспільстві роль загального еквівалента під час обміну товарів.

454

Гроші електронні – умовна назва грошових засобів, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг.

Гроші паперові – грошові знаки, номінальні знаки вартості, які мають примусовий курс, випускаються державою для покриття її видатків.

Грошова одиниця – встановлений законодавчо грошовий знак, один з елементів грошової системи, який служить для вимірювання і вираження цін усіх товарів.

Грошова реформа - зміни в галузі грошового обігу, що мають за мету впорядкування і зміцнення грошової системи.

Грошова система – форма організації монетної справи і грошового обігу, яка історично склалася в різних країнах і закріплена законодавством.

Депозит – 1) кошти, цінні папери, внесені до банку на зберігання; 2) початкова сплата за товар чи послугу; 3) запис у банківських книгах, що підтверджує певну вимогу клієнта до банку; 4) внески до митниці як забезпечення плати мита; 5) грошова сума чи цінні папери, внесені боржником до судової установи для перерахування кредиторові.

Де-факто – те, що існує в дійсності, фактично, але юридично не оформлено.

Де-юре – юридично, згідно із законом.

Дохід – 1) різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво і збут цієї продукції; 2) гроші чи матеріальні цінності, одержані від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності (виторг).

Дохід валовий – сукупний грошовий виторг підприємства, одержуваний від діяльності основного, допоміжних, обслуговуючих виробництв підприємства та від реалізації додаткових послуг.

Дохід національний –1)новостворена у сфері матеріального виробництва вартість, що характеризує обсяг вироблених та використаних матеріальних благ і послуг за певний період часу; 2) частина сукупного (валового) суспільного продукту, що залишається після вирахування вартості засобів виробництва, використаних на його створення.

Дохід сукупний оподатковуваний –дохід, одержуваний гро-

мадянином за певний період часу (місяць, рік) як у грошовій (національною чи іноземною валютою), так і в натуральній формах.

455

Закон попиту – твердження, що за інших рівних умов ріст ціни товару означає зменшення пропонованого обсягу пропозиції.

Закон попиту і пропозиції – твердження, що ціна будь-якого товару змінюється, щоб попит і пропозиція перебували у стані рівноваги.

Закон пропозиції – твердження, що за інших рівних умов обсяг пропозиції товару зростає при збільшенні його ціни.

Збитки – перевищення витрат підприємства над його дохо-

дами.

Інвестиції – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення у розвиток виробництва чи невиробничу сферу.

Індексація доходів – механізм підвищення грошових доходів громадян, який дає змогу частково або повністю компенсувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг

Індекс Доу-Джонса – середній показник курсів акцій групи найбільших компаній США; обчислюється як середнє арифметичне щоденних курсів акцій.

Індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джіні ) – статис-

тичний макроекономічний показник, який використовують для часової оцінки динаміки рівня доходів населення.

Інтелектуальна власність - продукт інтелектуальної праці. Об єктами інтелектуальної власності є: твори науки і техніки, літератури і мистецтва, винаходи, відкриття та інші види творчої діяльності.

Інфляція - знецінення паперових грошей, що супроводжується зростанням цін на товари і послуги.

Капітальні витрати – грошові видатки, пов’язані із вкладеннями в основний капітал чи в приріст виробничих запасів.

Капітальні вкладення – витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Капітальні вкладення в обладнання - витрати на придбання технологічного, енергетичного, підіймально-транспортного та іншого обладнання, а також інструменту й інвентаря.

Капітальні вкладення валові – загальні капітальні вкладення в економіку протягом певного часу, здебільшого – року. Включають

456

як безпосередньо капітальні вкладення (чисті капітальні вкладення), так і інвестиції в реновацію основних фондів.

Капітальні вкладення державні – витрати на створення та вдосконалення основних фондів державних підприємств і організацій. К.в.д. здійснюються за рахунок централізованих і нецентралізованих джерел фінансування. До К.в.д. не належать капітальні вкладення громадських, кооперативних і приватних організацій, а також капітальні вкладення, здійснені за рахунок коштів населення.

Капітальні вкладення державні централізовані – капітальні вкладення, здійснювані з коштів державного бюджету та бюджетних позик. Як правило, їх включають до державного замовлення.

Комівояжер – роз’їзний представник торгової фірми, який пропонує покупцям товари, представляючи зразки і каталоги.

Кон’юнктура ринку – сукупність економічних умов, які формуються на ринку у кожен даний момент часу, при яких відбувається процес реалізації (рівень цін, стан товарних запасів ).

Кошик споживчий - розрахунковий набір, асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини чи сім’ї.

Кредит - позичка в грошовій або товарній формах на умовах повернення , що надається банком чи юридичною (або фізичною) особою –кредитором –іншій особі –позичальникові.

Крива Енгеля,Торнквіста– графік, який прогнозує місткість ринку в залежності від рівня середніх доходів на людину.

Крива Лаффера – крива, що характеризує співвідношення між ставками оподаткування та величиною податкових надходжень до бюджету: при підвищенні ставок оподаткування сума податкових надходжень у бюджет зростає тільки до певної величини, а потім знижується внаслідок спаду виробництва й ухиляння від плати податків.

Крива попиту –графік залежності між ціною товару та об’ємом попиту на товар.

Крива пропозиції – графік, який відображає залежність між ціною товару та обсягом його пропозиції.

Крива сукупного попиту – графік, який показує кількість товарів і послуг, які домашні господарства, фірми та уряд хотіли б

Придбати при кожному даному рівні цін.

457

Крива сукупної пропозиції – графік, який відображає об’єм товарів і послуг, що виробляються і реалізуються фірмами при кожному даному рівні цін.

Крива Торнквіста, Енгеля – графік, який прогнозує місткість ринку в залежності від рівня середніх доходів на людину.

Крива Філіпса – графік, який демонструє зворотну залежність між інфляцією та безробіттям у короткотерміновий період.

Лаг – показник, що відбиває часове відставання чи випереджання одного з двох пов’язаних між собою економічних явищ, одне з яких є причиною, інше - наслідком.

Лаж – 1) різниця між курсами валют або комісійний збір, що стягується за обмін паперових грошей на моменти чи за обмін слабких валют на сильні; 2) зростання ринкового курсу валюти чи цінних паперів щодо їх номінальної вартості; 3) підвищення ринкової ціни золота у грошовому еквіваленті.

Лібералізація цін – державна політика ціноутворення, що полягає у збільшенні найменувань товарів, ціна на які формується на вільному ринку, тобто без регулювання державою.

Ліміт – максимально допустима величина.

Маржиналізм – один з напрямів економічної думки та її методологічний принцип, який ґрунтується на теорії граничної корисності.

Маржинальна вартість – гранично можлива вартість в умовах хоча б постійного відтворення виробництва відповідної продукції.

Модель сукупного попиту і сукупної пропозиції – модель, яка використовується більшістю економістів для пояснення короткотермінових коливань економічної активності відповідно до довготермінової тенденції розвитку.

Обсяг (об’єм) попиту –кількість товару, яку покупці хочуть і можуть придбати.

Обсяг (об’єм) пропозиції – кількість будь-яких товарів чи послуг, які продавці хочуть, але не мають можливості продати.

Податок – обов язковий платіж, збір, що стягується державою або місцевим органом з громадян (фізичних осіб) або підприємств (юридичних осіб) на основі законодавства.

Попит – забезпечена коштами покупців частина їх потреби в товарах і платних послугах.

458

Прибуток – узагальнюючий показник діяльності підприємства; визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг та сумою всіх затрат підприємства на виробництво і збут.

Продуктивність праці – характеризує кількість продукції, виробленої в одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.

Прожитковий мінімум – величина вартості фінансових коштів і майна, необхідних для підтримки нормального фізичного існування працівника й непрацюючих членів його сім'ї.

Пропозиція – обов’язковий компонент ринкових відносин, суть якого полягає у кількості та вартості товарів і платних послуг, представлених до реалізації товаровиробниками, торгівлею чи комерційними посередниками.

Рентабельність – відносний показник прибутковості, виражений у відсотках, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції.

Ставка процентна (відсоткова) – ціна грошової позики, що визначається як відношення річного доходу, одержаного на позиковий капітал, до суми позики.

Ціна рівноваги – ціна, яка урівноважує попит і пропозицію. Чистий дохід – прибуток після відрахування витрат, сплати

податків і всіх боргових зобов’язань.

459

Алфавітно-предметний покажчик

А

Абсолютна величина 172 Аргумент 174

— комплексного числа 436 Алгебраїчна форма комплексного числа 436 Алгебраїчне доповнення 14 Алгебраїчний многочлен 177 Аналітичний спосіб задання функції 175 Асимптота 261

—вертикальна 261

—горизонтальна 261

—похила 262

—гіперболи 161

Б

Базис 113 Базисні невідомі 66

Базисний розв'язок 71 Біном Ньютона 428

В

Вектор 95 Визначник 5 Від'ємні числа 170

Відсотки 183, 184, 185

Відстань:

—між двома точками 91

—від точки до прямої 137

—— — — площини 145 Власне число матриці 118 Власний вектор матриці 118

Г

Геометричне застосування визначеного інтеграла 336, 345 ― ― теореми

—― ― Ферма 240

—― ― Ролля 241 Гессіан 298 Гіпербола 157

Гіперболічний параболоїд 278 Головна діагональ матриці 24

Графічне зображення функцій двох змінних 274 Границя інтегральної суми 332 Границя функцій двох змінних 279

460