-psiholog-download-psihologiya_zdorovya

ставленні до дитини. В сім'ї таку дитину часто незаслужено принижують, б’ють, протиставляють всім іншим (у всіх діти як діти, а ти незграба), карають за найменшу провину, ніколи не хвалять за досягнення. Вся діяльність дитини зводиться до домашніх справ, у неї не залишається часу для себе, щоб сходити погуляти з друзями, почитати. Діти виростають несміливими, нерішучими, забитими, або навпаки дратівливими, всім незадоволеними, озлобленими і сповненими ненависті. Таке ставлення характерне для 17% сімей з неправильним вихованням.

Надмірна опіка. Батьки надмірно тривожаться, опікуються здоров’ям дитини, успішністю в школі (контролюють виконання всіх завдань), стосунками дитини з однолітками (вибирають з ким дружити), її майбутнім (вибирають для дитини найкращу на їх погляд професію, вуз), обмежують самостійність дитини. Водночас батьки вимагають від дитини абсолютної покори і послуху, часто бувають непослідовними у вихованні. Діти в таких умовах ростуть тривожними, полохливими, неактивними і невпевненими в собі.

До такого типу виховання мають схильність батьки «похилого» віку. Надмірна опіка і прив’язування до себе дитини часто є наслідком страху самотності батьків, або нереалізованої потреби у теплих емоційних стосунках. Таке ставлення характерне для 8% сімей з неправильним вихованням.

Крайнім варіантом надмірної опіки є егоцентричне виховання. Батьки і всі інші члени родини проявляють до дитини надмірну увагу, вона є «кумиром сім'ї», «смислом життя». Таке ставлення характерне для 5% сімей з неправильним вихованням.

Типи сімей, в яких діти зазнають найбільшої шкоди для психічного здоров'я:

1)Псевдо благополучна сім'я – сім'я, де використовують неправильні методи виховання.

2)Неповна сім'я – сім'я, де ролі батьків переплутані або виконуються одним з батьків і відчувається нехватка впливу іншої сторони (односторонній характер виховання).

3)Проблемна сім'я – сім'я, яка живе в атмосфері нескінченних конфліктів, батьки ворогують за владу в сім'ї.

4)Аморальна сім'я – сім'я, в якій батьки залежні від алкоголю, наркотиків або ведуть сексуально розбещений спосіб життя.

5)Криміногенна сім'я – сім'я, члени якої здійснюють злочини.

Фізичні покарання і психічне здоров'я дитини. Питання про фізичне покарання дитини в сім'ї не має простої і однозначної відповіді. Відомий психотерапевт Володимир Леві так написав про це у своїй книзі «Нестандартна дитина»: «… це ще питання, чому віддасть перевагу дитина: отримати один-два стусани, чи кожен божий день слухати нескінченний крик». Отже, автор допускає можливість фізичного покарання, проте в категоричній формі забороняє батькам:

∙Фізично карати дитину молодше 3 років. Наслідки: розвиток пасивності, тривожності

(невроз страху), загальна затримка розвитку.

61

∙Карати фізично дитину 7 років і старше в присутності сторонніх і особливо однолітків. Наслідки публічного приниження: занижена самооцінка, агресивність, відсутність здатності співчувати іншим.

∙Карати з застосуванням сили за будь-яку провину дівчинку старше 10 років і хлопчика старше 14 років. Наслідки: порушення формування психіки майбутньої жінки чи чоловіка; втрата поваги до батьків.

∙Погрожувати або карати знаряддям, яке посилює біль і страх: ременем, лінійкою, лозиною.

∙Спричиняти біль або страх іншими насильницькими діями: викручування рук або вух.

∙Карати холоднокровно, без гніву.

∙Систематично погрожувати покаранням.

Проте важливо, щоб фізичне покарання не набувало форми жорстокості й насильства, які завжди мають катастрофічні наслідки для психічного здоров'я дитини.

Жорстоке поводження з дітьми (а це неповнолітні громадяни від народження до 18) формує людей соціально дезадаптованих, недостатньо розвинутих інтелектуально, вони не уміють трудитися, створювати сім’ю, бути хорошими батьками. Небезпечними наслідками насильства по відношенню до дітей є подальше відтворення жорстокості, оскільки жертви часто самі стають насильниками.

Фізичне насильство – це навмисне нанесення фізичних пошкоджень дитині. Його можна розпізнати по таким ознакам:

∙Зовнішні пошкодження (відбитки пальців, ременя, опіки від сигарет);

∙Ушкодження внутрішніх органів чи кісток, які не могли бути спричинені нещасним випадком.

∙Дитина боїться фізичного контакту з дорослими.

∙Дитина прагне приховати причину травмування.

∙Дитина часто плаче, у неї немає друзів, замкнена.

∙Дитина проявляє негативізм, агресивність, жорстоко поводиться з тваринами.

∙Дитина робить спроби самогубства.

Психічне здоров'я дитини і уміння долати важкі ситуації. Розвиток у дитини уміння долати життєві ситуації також залежить від дорослих. Дорослі з одного боку можуть створювати ці важкі ситуації, а з іншого боку своєю поведінкою в складних ситуаціях демонструють дитині модель подолання труднощів. Якщо ці моделі недосконалі, неправильні (наприклад, батьки застосовують виключно агресію як засіб подолання труднощів, або уникають труднощів, занурюючись у світ алкоголю і наркотиків), то діти отримують від батьків інструменти, які навряд чи допоможуть їм в житті.

62

Практичне заняття 4. Психічне здоров'я дитини

План

І. Обговорення теоретичних питань:

1.Показники психічного здоров'я дитини.

2.Фактори, які сприяють порушенню психічного здоров'я дитини.

3.Шкільний стрес та шкільні неврози.

4.Вплив сім'ї на психічне здоров'я дитини.

Контрольні запитання:

1.Якими є основні показники психічного здоров'я дитини?

2.Який з цих показників є найбільш показовим для розуміння стану психічного здоров'я дитини?

3.Опишіть три рівні психологічного здоров'я дитини.

4.Назвіть фактори, які сприяють порушенню психічного здоров'я дитини.

5.На які з цих факторів можна вплинути і усунути негативний вплив?

6.Назвіть джерела шкільного стресу.

7.Як проявляються в поведінці дитини ознаки психологічного стресу?

8.Назвіть ознаки нервового виснаження дитини внаслідок надмірного навантаження.

9.Які заходи необхідно вживати щоб знизити або попередити нервове виснаження дитини через надмірне навантаження?

10.Що таке гіперактивність? Назвіть основні правила роботи з гіперактивними дітьми.

11.Що таке дезадаптивна поведінка або так звані шкільні неврози? Як вони проявляються?

12.Які заходи будуть дієвими у випадку дезадаптивної поведінки дитини?

13.Яку роль відіграє дорослий у становленні і підтриманні психічного здоров'я дитини?

14.В якому віці у дітей найчастіше виникають неврози через негаразди в сім'ї?

15.Що слід знати батькам, які бажають попередити появу неврозів у своїх дітей?

16.Назвіть найбільш травмуючі ситуації для психіки дитини в дошкільному віці.

17.Які типові помилки у вихованні допускають батьки? Як ці помилки впливають на дитину?

18.Назвіть типи неправильного виховання, які сприяють порушенню психічного здоров'я дитини?

19.Дайте характеристику типу неправильного виховання «емоційне неприймання дитини». Якою є типова поведінка батьків? В чому причина емоційного неприймання дитини?

20.Дайте характеристику типу неправильного виховання «відсторонена байдужість».

21.Дайте характеристику вихованню за типом «Попелюшки».

63

22.В чому полягає суть типу неправильного виховання «надмірна опіка»? Якою є типова поведінка батьків у випадку надмірної опіки? В чому її причини?

23.Дайте характеристику «егоцентричному вихованню».

24.Як фізичні покарання впливають на порушення фізичного здоров'я?

25.Назвіть основні заборони щодо вживання фізичного покарання до дитини.

26.За якими ознаками можна розпізнати, що по відношенню до дитини вдома застосовують фізичне насильство?

27.Від чого залежить розвиток у дитини умінь долати життєві труднощі?

ІІ. Практичні завдання

1.Визначте рівень психічного здоров'я дитини (креативний, адаптивний, дезадаптивний):

1)Олена, сьомий клас. Типовий важкий підліток. Погано навчається, уроки не вчить, вчителям грубить, з однокласниками б’ється, неохайна, груба, невитримана, зла. Батьки постійно в стані алкогольного сп’яніння, тому до школи на виклик вчителів не з'являються. В школі Олена постійно переживає негативні емоції, знаходиться у стані крайнього збудження. В класі її не люблять, дражнять на перервах, вона у відповідь б’ється. Оцінки погані, на уроках постійні зауваження за поведінку і неготовність до уроку.

2)Світланка, 12 років. Особливих успіхів в навчанні та спорті ніколи не досягала. Вчителі вважають її старанною, але пасивною дитиною. Вона дисциплінована, ніколи не створює проблем. ЇЇ рідко можна побачити усміхненою, здебільшого вираз обличчя серйозний і трохи сумний. На зауваження та критику реагує замиканням у собі, потім довго перебуває в пригніченому стані. Часто пропускає заняття через застуду, хворіє на алергію.

3)Денис, 10 років. Активний, ходить на секцію східних єдиноборств. Має багато друзів, легко входить у контакт з оточуючими. Успішність добра. На уроках любить отримувати похвалу вчителя, завжди старається себе проявити, відповідаючи з місця. Не любить, коли викликають до дошки. В таких випадках часто нервується, розгублюється, забуває правильну відповідь. Часто хворіє на застуду, ангіни.

4)Андрій, 9 років. Товариський, активний, ініціативний. Відвідує музичну школу і секцію дзюдо. Говорить, що поки що не вирішив, що йому подобається більше. В школі встигає добре, вчителі здебільшого його хвалять. Проте бувають проблеми з дисципліною: на перервах занадто активний і рухливий, приймає учать у всіх капостях, які влаштовують однолітки. Заняття через хвороби пропускає рідко.

2.З’ясуйте, якому різновиду дитячої реакції на стрес (нервове виснаження, гіперактивність, дезадаптивна поведінка) відповідають наступні прояви поведінки дитини:

64

1)Часто теребить руками чи ногами або корчиться на місці.

2)Сонливість, навіть після тривалого відпочинку.

3)Труднощі при очікуванні своєї черги (виклик до дошки, гра).

4)Часто відповідає не подумавши, не дослухавши запитання.

5)Дитина відмовляється ходити до школи.

6)На уроках дитина пасивна, забудькувата, розсіяна.

7)Дитина присутня на уроці лише формально, рідко піднімає руку, не проявляє інтересу.

8)Часто не закінчивши одну справу переходить до іншої.

9)Постійні скарги на втому.

10)Дитина тривожна, легко може заплакати, почервоніти, розгублюється при найменшому зауваженні вчителя.

11)На перерві проявляє агресію до інших дітей.

12)На перерві віддає перевагу самотності, не проявляє інтересу до колективних ігор.

13)Відмова від розумового напруження (відмова читати, робити уроки);

14)Не слухає, що йому говорять, заважає і перебиває.

15)Нестійкість інтересів (дитина не може довго займатися чимось одним).

3. Виконайте психологічний аналіз ситуацій, відповідаючи на запитання:

1)Мати залишила в кімнаті п’ятирічну дочку і пішла на кухню, щоб щось приготувати. Дочка мирно гралася у своєму кутку. Через певний час мати з кухні чує, як в кімнаті щось падає і розбивається. З жахом вона усвідомлює, що це розбилася її улюблена ваза. Вона біжить у кімнату і пересвідчується, що була права. Як більшість матерів вона кричить на дочку і б’є їй по сідницях. Дитина також кричить від болю і образи. Проаналізуйте позицію дитини. Що нею могло рухати? Навіщо вона могла потягтись до вази? Запишіть всі можливі мотиви вчинку дівчинки. За що, в кожному випадку, з точки зору дівчинки, вона була наказана матір’ю? Як це вплине на її подальшу поведінку, на її ставлення до матері?

2)Розповідь хлопчика про свого молодшого брата, якому 1,5 років: «Мама б’є Толька, і пасок в домі завжди висить напоготові». – « За що?» «Ой, ви не знаєте, який він. То кричить, то лізе до вікна, то падає, то коверзує. Тоді його мама і лупцює, у нього завжди рубці на тілі. Якщо тато залишиться з Тольком, то до вечора у нього буде серцевий напад. А ще мама тримала Толька над горщиком цілу годину, а він – нічого. Тільки наділи йому штани, він зразу в них і наклав. За це також його лупцювала. В цілому багато чого» - «А тебе мама била?» «Так, била,

авжеж, тепер я слухняний». Яку типову помилку у вихованні дитини робить мати? Що може бути причиною такої «поганої» поведінки малюка?

3)Хлопчик 8 років хворіє на істеричний невроз. Зі слів матері у нього повністю відсутні

65

позитивні риси характеру. Мати постійно звинувачує батька за те, що він не вміє заробляти

«як інші», хоча й зайнятий весь час на роботі. Вважає, що це він у всьому винен, «надто м’якотілий», при будь-яких сімейних труднощах погрожує розлучитися і забрати сина. Сама мати дитину не хотіла, з відразою ставилася до пологів. Народила дитину лише тому, що настояв чоловік. Пологи були важкі. Дитина з народження проявляла ознаки емоційної нестабільності (часто плакала, важко заспокоювалася). У віці 1 року сина віддали у ясла, до яких він не зміг адаптуватися. В сім'ї всім «заправляє» авторитарна бабуся, мати ставиться до сина підкреслено правильно, жорстоко, часто карає. В дитинстві вона була свідком приниженого положення свого батька в родині. Визначте тип виховання, який застосовують

до хлопчика. Які типові помилки роблять батьки при його вихованні?

4)Хлопчик 9 років, хворіє на енурез. Мати у розлученні з чоловіком. Постійно «воює» з сином через те, що бачить в ньому лише негативні з її точки зору риси свого колишнього чоловіка.

Своє незадоволення виміщає на сині, фізично його караючи, оскільки він «не розуміє людської мови». Використовує погрози віддати в інтернат. Примусила хлопчика відвідувати водночас музичну школу і школу англійської мови. Перенавантаження від навчання, надмірні вимоги матері, її постійне незадоволення і конфлікти стали причиною розвитку у хлопчика неврастенії. Визначте тип виховання, який застосовують до хлопчика. Які типові помилки роблять батьки при його вихованні?

5)Дівчинці 12 років, страждає на невроз страху (фобії). Мати не хотіла її народження, але батько наполягав на виконанні материнського обов’ язку дружиною. В 7 років дівчинка заявила: «Навіщо я живу, навіщо народилася, краще б я померла». Скоро в сім'ї з’явилася молодша дочка, яку хотіла дружина і категорично не хотів батько. Потім ситуація змінилася

– батько забув про старшу дочку і визнав своєю молодшу, так що та опинилася у позиції сироти при живих батьках. Визначте тип виховання, який застосовують до дівчинки. Які типові помилки роблять батьки при її вихованні?

6)Хлопчик 9 років, розгальмований, розв’язний, цинічний, агресивний з асоціальними нахилами.

Небажаний в родині, тому що вже є дві любимі без усіляких відхилень дочки 15 і 17 років, одну з яких любить батько, а іншу – мати. Мати з рішучістю в голосі говорить про сина: «ми ростимо злочинця», в результаті чого хлопчик позбавлений любові все більше виправдовує

«очікування матері». Визначте тип виховання, який застосовують до хлопчика. Які типові помилки роблять батьки при його вихованні?

66

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І. Теми рефератів:

1.Психологічні причини хвороб.

2.Психосоматичні захворювання та їх причини.

3.Психологія стресу.

4.Вплив стресу на здоров'я людини.

5.Неврози в спорті.

6.Вплив стресогенних чинників на адаптаційні можливості організму спортсмена.

7.Психологія здоров'я і спортивні травми.

8.Харчові розлади і спортивна кар’єра.

9.Вплив шкільного стресу на психічне здоров'я дитини.

10.Типи неправильного виховання та їх вплив на психічне здоров'я дитини.

11.Насильство в сім'ї та його вплив на психічне здоров'я дитини.

12.Профілактика порушення психічного здоров'я дитини.

ІІ. Дослідження.

Виконайте дослідження причин психосоматичної хвороби, на яку хворієте або хворіли ви самі, ваші близькі або знайомі. Прочитайте про вибрану вами хворобу, її прояви, психологічні причини, вивчіть рекомендації та проаналізуйте питання для роздумів.

Література: Виторская Н.М. «Причины болезней и истоки здоровья». – М: «Амрита-Русь». –

2006.

67

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Теми 3-4

1.Ананьев В.А. Основы психологии здоровья. Книга 1. Концептуальные основы психологии здоровья. – СПб.: Речь, 2006. - 384 с.

2.Ананьев В.А. Практикум по психологи здоровья. Методическое пособие по первичной специфической и неспецифической профилактике. – Спб.: Речь, 2007. – 320 с.

3.Кулаков С.А. Основы психосоматики. Спб.: Речь, 2003.- 288с.

4.Мясищев В. Н. Личность и неврозы. Л., 1960.

5.Практикум по психологии здоровья / Под ред. Г.С. Никифорова. – Спб.: Питер, 2005. – 351 с.

6.Яковлев В.П. Психологическая нагрузка и здоровье человека // Теория и практика физической культуры. – 2006. - №6. – С.50-53.

Тема 5

1.Гарбузов В.Н. и др. Неврозы у детей и их лечение. Л., 1977. – 47 с.

2.Зачепицкий Р. А. и Яковлева Е. К. Роль неправильного воспитания в происхождении неврозов. - М., 1960.

3.Иовчук Н.М., Северный А.А. Депрессия у детей и подростков. М.: Школа-Пресс, 1999. – 80 с.

4.Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей // Психосоматические и соматические расстройства у детей. Л., 1990, С. 15-21.

5. Максименко С.Д. Психічне здоров'я дітей // Психолог. – 2002. – № 1. – С. 4.

6.Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - М.: Медицина, 1977.

7.Практикум по психологии здоровья / Под ред. Г.С. Никифорова. – Спб.: Питер, 2005. – 351 с.

8.Психическое здоровье детей и подростков / Под. ред. И.В. Дубровина. М.: Акадпроект, 2000, - 59с.

68

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО МОДУЛЮ

Теми 3-5

1.Найпоширенішими психічними розладами вважають: а) психози та шизофренію; б) депресію; в) зловживання алкоголем та наркотиками; г) розумову відсталість; д) неврози та психосоматичні розлади.

2.Що з перерахованого не відноситься до симптомів психічних розладів?: а) галюцинації; б) надмірний страх, хвилювання або тривога; в) зловживання алкоголем або наркотиками; г) прагнення самоствердитись; д) заперечення очевидних проблем; е) болі в різних органах, які неможливо пояснити органічними причинами.

3.Що з перерахованого відноситься до факторів, які сприяють виникненню психічних розладів?: а) хвороба мозку; б) спадковість; в) стресові життєві обставини; г) хронічні внутрішні нерозв’язані конфлікти.

4.Що з перерахованого відноситься до наслідків розвитку неврозу: а) людина поводить себе агресивно, або навпаки пасивно і відсторонено; б) людина стає дуже тривожною, плаксивою; в) з’являються порушення роботи шлунку, серцевої діяльності, різного роду тіки, паралічі; г) гинуть нервові клітини головного мозку; д) знижується працездатність, порушується сон та апетит.

5.Що з перерахованого є першою ознакою розвитку неврозу?: а) поява галюцинацій та сплутаність в думках; б) різке зниження працездатності та швидка втомлюваність; в) сильна тривога або агресивність; г) болі у різних органах.

6.Що з перерахованого робить людину схильною до захворювання на неврастенію?: а) надмірні вимоги по відношенню до інших людей, які ті не здатні реалізувати; б) надмірні вимоги до себе та підвищене почуття обов’язку; в) страх зробити помилку; г) конфлікт між бажаннями та потребами, які суперечать один одному.

7.Що з перерахованого робить людину схильною до захворювання на рухові неврози?: а) надмірні вимоги по відношенню до інших людей, які ті не здатні реалізувати; б) надмірні вимоги до себе та підвищене почуття обов’язку; в) страх зробити помилку; г) конфлікт між бажаннями та потребами, які суперечать один одному.

8.Що відрізняє депресію від просто пригніченого стану?: а) тривалість пригніченості; б) інтенсивність пригніченості; в) апатія, нездатність реагувати та взаємодіяти з оточенням.

9.Термін «психосоматика» означає зв'язок душі (psyho) і тіла (soma). Цей зв'язок полягає в тому, що: а) фізичний стан людини впливає на її психічний стан; б) психічній стан людини відбивається на фізичному стані; в) психічний стан людини перестає впливати на фізичний стан.

69

10.Що з перерахованого відноситься до психосоматичних захворювань: а) вітрянка; б) грип; в) бронхіальна астма; г) ревматоїдний артрит; д) виразка шлунку.

11.Головна особливість психосоматичних розладів: а) наявність постійних скарг на здоров'я, які продовжуються незважаючи на те, що обстеження не виявляє патологічних процесів, які могли б пояснити причину скарг; б) відсутність скарг на здоров'я, хоча обстеження виявляють патологічні процеси порушення здоров'я; в) небажання перевіряти стан здоров'я.

12.Що з перерахованого відноситься до основних причин виникнення психосоматичних захворювань?: а) інтровертованість, замкненість; б) вплив інтенсивного і тривалого психологічного стресу; в) неврівноваженість в психіці людини процесів гальмування та збудження; г) придушення сильних емоцій та прагнень.

13.Психологічний стрес – це: а) будь-яка екстремальна ситуація; б) негативне нервово-психічне напруження, яке виникає в результаті переживання людиною екстремальної, кризової ситуації, до якої їй важко адаптуватися; в) сильний короткочасний емоційний сплеск.

14.Найпоширеніша психологічна причина спортивних травмувань – це: а) зіткнення на високій швидкості; б) відсутність задовільного матеріального добробуту у спортсмена; в) високий рівень стресу або хронічний стрес.

15.Що з перерахованого є першим етапом психологічної реакції на спортивну травму?: а) депресія; б) гнів; в) заперечення того, що сталося; г) укладання угоди; д) приймання ситуації.

16.Які з перерахованих психологічних реакцій спортсмена на травмування є ненормальними?: а) страх і тривожність; б) відчуття втрати себе; в) заперечення проблеми: «травма незначна», «через пару днів зможу грати»; г) гнів і неспокій в зв’язку з травмуванням, які не минають; д) втрата впевненості в своїх силах.

17.Які заходи сприяють процесу реабілітації спортсмена після травмування?: а) відвідування тренером, друзями і близькими; б) інформування про те, в чому полягає суть травмування і як відбуватиметься процес реабілітації; в) навчання прийомам релаксації, позитивного внутрішнього мовлення; г) визначення разом з тренером дати повернення до змагальної діяльності.

18.Невротична реакція – це: а) дуже швидка реакція на подразники; б) дуже уповільнена реакція на подразники; в) короткочасна зміна поведінки і самопочуття, яка з’являється у відповідь на стрес; г) реакція на прийом допінгу.

19.Що з перерахованого відноситься до невротичних реакцій спортсменів?: а) реакція психічного перенасичення; б) реакція фізичного перенасичення; в) реакція протесту; г) реакція тривожного очікування; д) булімія.

20.Що з перерахованого є ознаками захворювання на анорексію?: а) наявність неадекватного страху розповніти при дуже малій вазі і масі тіла; б) неконтрольоване споживання великої

70