3. Технологічне проектування підрозділу

3.Технологічне проектування підрозділу.

3.1. РОЗПОДІЛ ТРУДОМІСТКОСТІ ТО І РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ АТП.

Частина робіт, таких, як зняття й установка агрегатів, вузлів, приладів, заміна деяких вузлів і приладів, підгінні і регулювальні роботи, зварювальні й інші виконуються безпосередньо на автомобілі, установленому на посаді. Сукупність посад утворить зона. У зонах ТО-1, ТО - 2, у зонах діагностики, у зонах ЩО і ПР виконуються постові роботи.

Частина робіт з ТЕ і ремонту знятих з автомобіля деталей, вузлів, приладів, агрегатів виконуються у відділеннях, цехах і ділянках. Ці роботи називаються цеховими.

За даними різних джерел співвідношення постових і цехових робіт ТЕ і ремонту автомобілів наступне:

- трудомісткість ЩО цілком виконується на посадах Т_ЩО = Т_ЩО^ПОСТ, чол.. - г.

- трудомісткість ТО-1 цілком виконується на посадах Т₁ = Т₁^ПОСАДА, чол.. - г.

- 80 – 85% трудомісткості ТО-2 виконуються на посадах , а інші в цехах.

Т₂ = Т₂^ПОСАДА+ Т₂^ЦЕХ, чол.-г.

Т₂^ПОСАДА = (0,8...0…0,85)∙Т₂, чол.. - г.

- 30 – 39 % робіт ПР (контрольно-діагностичних , кріпильних, регулювальних, розбірно-складальних, монатжно-демонтажних) виконуються на посадах, а інші є цеховими.

Т_ТР =Т_ТР^ПОСТ + Т_ТР^ЦЕХ, чол.. - г.

Т_ТР^ПОСТ = У ∙ Т_ТР, чол.. - г.;

де В - % постових робіт ТР.

3.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТОВАНОЇ (ДІЛЯНКИ, ЗОНИ, ВІДДІЛЕННЯ)

3.2.1 ОСНОВНИЙ СКЛАД РОБІТ НА ПРОЕКТОВАНІЙ ДІЛЯНЦІ.

Які виконуються роботи. Який % від загального розподілу виконуваних робіт.

3.2.2 РЕЖИМ РОБОТИ ДІЛЯНКИ (ВІДДІЛЕННЯ) ВИКОНУЮТЬСЯ ЗА ФОРМОЮ (ТАБЛИЦЯ 3.1).

Таблиця 3.1

Кількість робочих днів у році
Кількість робочих днів у тижні
Кількість святкових днів у році
Кількість вихідних днів у році
Кількість змін роботи
Час початку і закінчення зміни
Перерва на обід
Регламентовані перерви

3.3 РОЗРАХУНОК РІЧНИХ ФОНДІВ ЧАСУ ДІЛЯНКИ (ВІДДІЛЕННЯ).

У курсових проектах річні фонди часу розраховуються тільки для розроблювального підрозділу відповідно до прийнятого режиму його роботи (таблиця 1.2) і професіями працюючих у ньому робітників.

3.3.1 РОЗРАХУНОК РІЧНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ФОНДУ ЧАСУ РОБОЧОГО МІСЦЯ.

Річний однозмінний фонд часу робочого місця – це кількість годин функціонування робочого місця за рік при роботі його в одну зміну:

Ф_РМ=Т_СБ (ДКГ-ДВ-ДП)-Д_ПВ ∙Т_СС, год.

Де Т_СБ – тривалість робочої зміни в нескорочений (буденний) робочий день;

Д_КГ – кількість календарних днів у році;

Д_В – кількість вихідних днів у році;

Д_П – кількість святкових днів у році;

Д_ПВ – кількість скорочених передвихідних днів у році;

Т_СС – скорочені зміни в скорочений робочий день.

3.3.2 РОЗРАХУНОК ДІЙСНОГО РІЧНОГО ФОНДУ ЧАСУ РОБІТНИКА.

Дійсний річний фонд часу робітника – це кількість годин роботи робітника в році відповідно до Кодексу Законів про працю, тобто з урахуванням неробочих днів (вихідних, святкових), скорочення зміни, відпустки, утрат робочого часу по поважних причинах (хвороба, відрядження і т.д.).

Ф_Р = 0,96∙(52,15 Т_РН -Д_П ∙ Т_СБ - Н_ОТ ∙ Трн), год.

де: Т_РН – тривалість робочого тижня (40...41…41)година;

52,15 – кількість календарних тижнів у році;

0,96 – коефіцієнт, що враховує втрати часу по поважних причинах;

Д_П – кількість святкових днів у році;

Т_СБ – тривалість зміни в нескорочений робочий день;

Н_ОТ – кількість календарних тижнів відпустки (4 тижня).

3.3.3 РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА ШТАТНОСТИ

_Ш=;

3.4 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОГО ПІДРОЗДІЛУ(НАЗВА ЗОНИ, ПОСАДИ, ВІДДІЛЕННЯ).

3.4.1ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗОН ТО-1, ТО - 2, Д-1, Д-2.

На посадах зон ТО-1, ТО - 2 виконуються роботи технічного обслуговування, що супроводжує йому ТР, а в період їх роботи , сполученого з ТО.

Мастильні роботи завжди повинні виконуватися на спеціалізованій посаді.

На посадах зон Д-1, Д-2 виконуються контрольно-діагностичні роботи, можуть виконуватися регулювальні й інші роботи з доведення до норми значень контрольованих параметрів.

При виконанні контрольно-діагностичних робіт у зонах ТО-1, ТО - 2 і ПР, ці роботи виключаються зі складу робіт зон діагностики.

При методі універсальних посад (потоковому, операційно-постовому) робітники по супутній ТР звичайно перебувають у віданні бригадира і за його вказівкою направляються при необхідності на ті або інші посади для виконання ПР (“ковзні робітники”).

У період З, у зв'язку з виконанням додаткових робіт СО за рахунок додаткових робітників по З, у зонах ТО-1уводяться додаткові зміни, а в зонах ТО-2 збільшується кількість робітників на посадах.

3.4.2 ПРИЗНАЧЕННЯ І РЕЖИМ РОБОТИ ЗОНИ ТО (АБО Д)

3.4.2.1 ПРИЗНАЧЕННЯ ЗОНИ ТО (АБО Д).

Приводиться склад впливів (ТО-1, ТО - 2, що супроводжує ПР, СО, Д-1, Д-2), що частково або цілком виконуються в розроблювальній зоні.

Кількість днів роботи в році зони: Д_РГП=

Кількість змін роботи зони: СО=

Тривалість зміни зони: Тс=

3.4.3 РИТМ РОБОТИ ЗОНИ.

Ритм роботи зони – це середній інтервал часу між моментами виходу автомобіля з цієї зони. Він розраховується по формулі:

R =, хв.

де: Фрм – річний фонд часу робочого місця,. г.;

Nто – кількість виконуваних у зоні впливів (ТО-1, ТО - 2, Д-1, Д-2) за рік.

С – число робочих змін у добі приймається по таблиці 1.2

3.4.4 ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ І ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ ПО ТО (АБО Д).

Цей розрахунок виробляється за формою таблиці 3.2

Спочатку встановлюється повний склад і трудомісткості робіт одного впливу (графи 1-8), потім – трудомісткості робіт (при одному впливі і річні),виконувані на об'єкті проектування (графи 9 і 10). Найменування об'єкта проектування вказується в темі завдання, їм може бути вся зона або її ділянки, посади.

При розрахунку зон і посад ТО з таблиці 3.2 виключаються:

- графи 5, 6, 7 – при виконанні діагностичних робіт разом з ТО;

- графа 8 – при методі універсальних посад.

При розрахунку зон і посад діагностики з таблиці 3.2 виключаються:

- графи 3, 4, 7 – при методі спеціалізованих посад;

- графи 3, 4, 7, 8 – при методі універсальних посад.

Для об'єкта проектування загальна трудомісткість робіт одного ТО (Д) у людино-хвилинах приводиться в рядку “разом” графи 9, а загальна річна трудомісткість усіх ТО (Д) у людино-годинах – у рядку “разом” графи 10.

Таблиця 3.2.

№	Найменування агрегатів, вузлів, систем і видів робіт	ТЕ		Д		Трудомісткість при одному впливі, чол.-г.		Трудмісткість по об'єкту проектування
		%	Трудомісткість, чол.-хв.	%	Трудомісткість, чол.-хв.	ТО без Д	ТО (Д) з обліком Ксн	При одному ТЕ (Д), чол.-хв.	Річна, чол.-г.
			tТОК		tД	tТО	t	t ТОП	ТТО
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Разом		100		100

Указівка по розрахунках таблиці 3.2

Графи 2, 3, 5. У них записується повний склад і процентний розподіл робіт ТЕ і діагностики по додатках 6, 7, 8, 9, 23.

Графи 4, 6. У рядок “разом” записується раніше розрахована трудомісткість одного впливу в людино-хвилинах: у графі 4 – трудомісткість ТО-1або ТО-2 , тобто t_1H 60 або t_2H 60, а в графі 6 – трудомісткість Д-1 або Д-2, тобто t_Д1 60 або t_Д2 60.

Ця трудомісткість приймається за 100% і розподіляється по видах робіт відповідно до відсотків, записаними в попередній графі.

Графа 7. Трудомісткості ТЕ без діагностичних робіт розраховуються по кожнім виді робіт з формули: t_ТО=tток-tд. Якщо в графі 6 немає значення tд, то в графу 7 переноситься цілком трудомісткість із графи 4. Сума по вертикалі усіх величин графи 7 записується в рядок “Разом”.

Графа 8. У цю графу записується трудомісткість робіт при методі спеціалізованих посад. Вона визначається множенням її нормативного значення (дані попередньої графи) на коефіцієнт зниження Ксн, рівний 0,85…...0,95. т.е. t=t_ТО Ксн або t=t_Д К_СН. Сума по вертикалі записується в рядок “Разом”.

Графа 9. У цю графу з попередньої переносяться трудомісткості тільки тих видів робіт, що виконуються на проектованому об'єкті (зона, посада). Якщо в проектованій зоні або на універсальній посаді виконуються всі роботи даного впливу (ТО, Д), те в графу 9 переносяться з попередньої графи усі трудомісткості. Якщо ж проектується спеціальна ділянка або посада, то в графу 9 з попередньої переноситься тільки трудомісткості виконуваних на ньому робіт (відповідно до завдання на проектування). Сума всіх трудоміскотей графи 9 записується в рядок “Разом”. Якщо ця сума кратна ритму тобто поділяється на нього без залишку, то всі робітники по ТЕ(Д) будуть завантажені цілком роботами цього впливу.

Графа 10. Річна трудомісткість по видах робіт визначається по формулі:

Т_ТО= , чол.-г.

Де t_ТОП – трудомісткість даного виду робіт ( графи 9).

Сума всіх значень Тто записується в рядок “Разом” графи 10.

Тому що кількість робочих місць визначається по формулі:

Р_М= ,

те, зіставляючи отримані в графі 10 значення трудомісткостей Тто, з фондом часу робочого місця Фрм, можна визначити кількість робочих місць по видах робіт ТІМ і загальне на об'єкті проектування (по трудомісткості в рядку “Разом”).

3.4.5 РОЗРАХУНОК ТРУДОМІСТКОСТІ ПО СУПУТНІЙ ПР.

Розрахунок річної трудомісткості супутнього ТР на об'єкті проектування:

Т_ТРС =, чол.-г.

Де Ттрто – нормативна річна трудомісткість ТР, що супроводжує даному видові ТО, це Т_ТР1 або Т_ТР2, чіл.-ч.

В_ТРС – відсоток трудомісткості Ттрто, виконуваної на об'єкті проектування (береться по додатку 12) або сумарне значення по роботах, включеним у графи 9 і 10 таблиці 3.2

3.4.6 РОЗРАХУНОК ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ ПО СО.

3.4.6.1РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ СО НА ОБ'ЄКТІ ПРОЕКТУВАННЯ:

, чол.-г.

де Тсото – нормативна річна трудомісткість З, сполученого з даним видом ТО, тобто це Т_ТСО1 або Т_СО2, чол.-г.

Всо – відсоток трудомісткості Т_СО1 або Т_СО2 виконуваної на об'єкті проектування (по додатку 11) або береться сумарне значення відсотків по роботах, включеним у графи 9 і 10 таблиці 3.2.

3.4.6.2 РОЗРАХУНОК ТРУДОМІСТКОСТІ СО ПРИ ОДНОМУ ТО НА ОБ'ЄКТІ ПРОЕКТУВАННЯ:

; чол.-г.

де N_{COTO -кількість} З, сполучених з даним видом ТО, це N_CO1 або N_CO2.

3.4.7 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНО НЩОБХІДНИХ РОБІТНИКІВ НА ОБ'ЄКТІ ПРОЕКТУВАННЯ.

3.4.7.1 КІЛЬКІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБІТНИКІВ ПО ТО ( ПО Д):

;

де Т_ТО річна трудомісткість по ТЕ -з рядка “разом” графи 10 таблиці 3.2

Ф_РМ і Са – річний фонд часу робочого місця і число змін роботи на об'єкті проектування.

3.4.7.2 КІЛЬКІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБІТНИКІВ ПО СУПУТНІЙ ПР:

.

3.4.7.3 КІЛЬКІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБІТНИКІВ ПО СО У ПЕРІОД СО:

ч.

де: Ф_РМСО – фонд часу робочого місця за період З, ч.;

Д_СО – прийнятий календарний період З

Д_СО = 60...70…70 днів за рік.

3.4.8 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ШТАТНИХ РОБІТНИКІВ ДЛЯ ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ.

Розрахунок виробляється по формулі:

де Ф_Р – дійсний річний фонд часу робітника, год.

3.4.9 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПОСАД У ЗОНАХ ТО І ПР І ПОСАД ДІАГНОСТИКИ.

Даний параграф розробляється для проектів по зонах технічного обслуговування і поточного ремонту і для проектів по діагностиці.

Для проектів по технічному обслуговуванню виконується розрахунок кількості посад і ліній, для проектів по зоні поточного ремонту і діагностиці – розрахунок кількості посад.

3.4.9.1 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПОСАД У ЗОНІ ТО ВИКОНУЄТЬСЯ ЗА УМОВИ, ЯКЩО В ПРОЕКТІ ПРИЙНЯТИЙ МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА УНІВЕРСАЛЬНІЙ АБО СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ ТУПИКОВІЙ ПОСАДАХ.

Кількість посад визначається по формулі:

де n – такт посади , тобто час обслуговування автомобіля на посаді, розраховується по формулі

де Т – річна трудомісткість робіт з технічного обслуговування і супутньому поточному ремонтові автомобілів у зоні ТО-1, ТО - 2,тобтодля зони ТО-1(Т₁+Т_ТР1); для зони ТО-2 (Т₂+Т_ТР2)

N- річна програма по технічному обслуговуванню, тобто для ТО-1(це N₁), зони ТО-2 ( це N₂).

Pn – середнє число робітників, що одночасно працюють на одній посаді. За даними Гипроавтотранса величину Pn для тупикових і проїзних посад ТО-1і ТО-2 рекомендується приймати рівної Pn = 2...3.

tn – час на переміщення автомобіля при установці на посаду і з'їзді з посади. Приймається рівним 1...3 хв.

Ритм виробництва R, тобто час одного обслуговування, розраховується по формулі

, хв. (розрахунок у розділі 3.3.3).

3.4.9.2 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЛІНІЙ У ЗОНІ ТО.

Виконується при потоковому методі організації технічного обслуговування на спеціалізованих посадах.

Кількість ліній визначається по формулі :

де _Л – такт лінії, тобто час між черговими переміщеннями автомобіля з посади на посаду розраховується по формулі:

де Т – річна трудомісткість робіт, виконувана по зонах ТО, тобто для ТО-1– Т₁ , для ТО-2 – Т₂ ;

N – річна програма по ТО , тобто для зони ТО-1– N₁ , для зони ТО-2 – N₂;

ПР_{О –} число посад у лінії за даними Гипроавтотранса, приймається для зон ТО-1, ТО - 2 рівним 3...5…5

Рл – середнє число одночасне працюючих на одній посаді виконавців, приймається рівним Рл – 2...3 чол.

3.4.1 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПОСАД ДІАГНОСТИКИ.

3.4.10.1 КІЛЬКІСТЬ ПОСАД ЗАГАЛЬНОЇ І ЗАЕЛЕМЕНТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ РОЗРАХУНКОМ ПО ФОРМУЛАХ:

де :Т_Д1, Т_Д2 – загальна трудова трудомісткість робіт на посадах Д-1,Д-2;

Д_РГП – кількість робочих днів посад діагностики (по таблиці 1.2)

С – кількість робочих змін посад діагностики, приймається по (таблиці 1.2)

Т_СБ – тривалість роботи посад діагностики за одну зміну, приймається по (таблиці 1.2)

Рп – число виконавців, що одночасно працюють на одній посаді, приймається Рп =1...2…2 чол.

_П – коефіцієнт використання робочого часу посади, приблизно приймається рівним 0,85...0…0,90

3.4.ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗОН ПР.

3.4.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Роботи ТР виконуються частково на посадах ПР, ТО, частково у виробничих відділеннях ( ремонт знятих з автомобіля агрегатів, вузлів, деталей).У зонах ТО-1, ТО - 2 виконуються роботи супутніх або ПР малої трудомісткості, а основний обсяг постових робіт ПР виконується на посадах зони ПР.

1. РОЗПОДІЛ ПОСТОВИХ РОБІТ ПР ПО ВИДАХ І ВИКОНАВЦЯМ У ВІДСОТКАХ.

Таблиця 3.3

Види робіт	Усього по ПР,%	Постові роботи ПР,%
		Всього	У тому числі, виконуємі робітниками
			Зон ПР и ТО	Відділень
	ВТР	ВП	ВРП	ВРО
1	2	3	4	5
Контрольно-діагностичні Кріпильні ………………………........... Електротехнічні Ремонт системи живлення …………………………..	2,1 3,2 …… 8,9 3,3 …….	2,1 3,2 …… 2,7 0,8 ……	2,1 3,2 …………………. ………………..	…………………… 2,7 0,8 ………………………
Разом	100	……	……………….	………………………

Спочатку встановлюється повний склад робіт ПР по видах (графи 1 і 2), потім – повний склад постових робіт ПР (графа 3), і далі він розподіляється по виконавцях: між робітниками зон ПР, ТО і робітниками виробничих відділень, що беруть участь у роботах на посадах зони ТР (графи 4,5).

ПРИМІТКА

1. У графу 1 усі види робіт, виконувані при ПР, а в графу 2 – процентний розподіл їх трудомісткостей (по додатку 16). Для автомобілів, по яких немає в додатку 16, ці дані беруться по приведеним у додатку 17.

2. Графа 3 містить загальні відсотки постових робіт з їх видів у підприємстві даного типу, - вони виходять на підставі відсотків у графі 2 і рекомендацій з розподілу робіт ТР між посадами і відділеннями, приведеними в додатку 18. Так, якщо по даному виді робіт В_ТР=8,9, а відсоток постових робіт складає 30, то В_П=

3. Записаний у графі 3 відсоток по кожнім виді робіт переноситься в графу 4 або 5 (або розподіляється між ними) відповідно до того, хто виконує цей вид робіт ПР: робітники зон ПР, ТО або робітники виробничого відділення.

3.4.3 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ У ЗОНІ ПР.

Річна трудомісткість робіт, виконуваних робітниками зони ПР:

де Т_ТР – загальна нормативна трудомісткість ПР, чол.. - г.

Т_ТР1, Т_ТР2 – річні трудомісткості ТР, що супроводжує відповідно ТО-1, ТО - 2, чол.-г.

В_РП – відсоток постових робіт ТР, виконуваних робітниками зон ТР,ТО, діагностики – за даними рядка “Разом” графи 4, таблиці 3.3.

В_ДТР – відсоток діагностичних робіт ПР, виконуваних на посадах діагностики, - за даними таблиці 2.9. Якщо діагностичні роботи ТР виконуються в зоні ПР, а не на посадах діагностики, то вираження

з формули виключається.

3.4.4 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ, ВИКОНУВАНИХ РОБІТНИКАМИ ВІДДІЛЕНЬ У ЗОНІ ПР, РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ПО ФОРМУЛІ:

, чол.. - г.

де В_РО – відсоток постових робіт ТР, виконуваних робітниками відділень у зоні ПР – за даними рядка “Разом” графи 5 таблиці 3.3.

3.4.5 ЗАГАЛЬНА РІЧНА ТРУДОМІСТКІСТЬ РОБІТ У ЗОНІ ПР:

Т_П=Т_РП+Т_РО, чол.. - г.

3.4.6 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБІТНИКІВ І РОЗПОДІЛ ЇХ ПО ЗМІНАХ.

3.4.6.1 КІЛЬКІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБОЧІ ЗОНИ ПР:

де Ф_РМ – річний однозмінний фонд часу робочого місця в зоні ПР, ч.

3.4.6.2 КІЛЬКІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБОЧИХ ВІДДІЛЕНЬ ДЛЯ РОБОТИ В ЗОНІ ПР:

;

3.4.6.3 ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБІТНИКІВ У ЗОНІ ПР:

Р_Т=Р_Т3+Р_ТО

3.4.6.4 РОЗПОДІЛ ПО ЗМІНАХ КІЛЬКОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНО НЕОБХІДНИХ РОБІТНИКІВ

I зміна: Р_Т Р _Т3 = Р_ТО =

II зміна: Р_Т Р _Т3 = Р_ТО =

III зміна: Р_Т Р _Т3 = Р_ТО =

Цей розподіл виробляється на підставі прийнятого режиму роботи зони ПР і відділень. ПР розподіляється нерівномірно по змінах, найбільш завантаженої є І зміна.

3.4.6.5 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ШТАТНИХ РОБОЧІ ЗОНИ ПР.

де Ф_Р – дійсний річний фонд часу робітника, г.

Установлюємо розряди робітників.

3.4.7 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПОСАД У ЗОНІ ПР.

Загальна кількість посад у зоні ПР визначається підсумовуванням основних і резервних посад, тобто

n_ТР=n₁+n₂

Основна кількість посад n₁ розраховується по формулі:

,

де: Т_П – річна трудомісткість постових робіт у зоні ПР;

Д_{РГП –} кількість робочих днів у році підрозділу (по таб.1.2);

С – число робочих змін зони ПР;

Т_СБ – тривалість роботи зони ПР за одну зміну;

Р_П – число виконавців, що одночасно працюють на одній посаді ПР, приймається рівним 1...2…2 чіл.;

η_П – коефіцієнт використання робочого часу посади, приблизно приймається рівним 0,9.

Резервна кількість посад n₂ розраховується по формулі :

n₂=n₁ ∙(К_н-1)

де Кн – враховує нерівномірність надходження автомобілів у зону ПР.

Для великих АТП рекомендується приймати К н = 1,2, для дрібних АТП =1,5

3.4 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ВІДДІЛЕНЬ.

3.4.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Відповідно до рекомендацій, приведеними в додатку 18, ряд робіт ПР виконується частково на посадах ПР, частково – у відділеннях. У цих випадках постові роботи даного виду виконують, як правило, робітники відповідного відділення, і тому для нього розраховується окремо:

- загальна кількість робочі відділення по даному виді робіт ПР;

- кількість робітників по даному виді робіт, що працюють у відділенні.

3..4.2 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ У ВІДДІЛЕННІ.

Річна трудомісткість робіт з СО у відділенні:

, чіл.-ч.

де N_СО1, N_CO2 – кількість З, сполучених відповідно з ТО-1,ТО-2, виконуваними в даному підприємстві.

t_COH – нормативна трудомісткість одного СО, чол.. - г.

В_ОСО – відсоток трудомісткості СО, виконуваної в даному відділенні – по додатку 11.

3.4.3 ЗАГАЛЬНА РІЧНА ТРУДОМІСТКІСТЬ РОБІТ ПР ПО ЇХНЬОМУ ВИДІ, ВИКОНУВАНОМУ ВІДДІЛЕННЯМ:

, чол.. - г..

де: В_РТР – відсоток трудомісткості ПР по виконуваному відділенням виду робіт

( додаток 16).

Т_ТР – загальна трудова нормативна трудомісткість ПР, чол.. - г.

Для моделей рухливого складу, по яких немає Положення, значення Вртр береться по Додатку 17.

Т_РТР – це загальна трудомісткість даного виду робіт ПР, виконувана робітниками на посадах ПР, а частина – у відділенні (Додаток 18).

3.4.4 РІЧНА ТРУДОМІСТКІСТЬ РОБІТ ТР, ВИКОНУВАНА У ВІДДІЛЕННІ:

, чол.. - г..

де Вотр – відсоток трудомісткості даного виду робіт ТР, виконуваної у відділенні, по Додатку 18.

3.4.5 РІЧНА ТРУДОМІСТКІСТЬ РОБІТ ІЗ САМООБСЛУГОВУВАННЯ У ВІДДІЛЕННІ:

, чол.. - г.

де Т_ВС – загальна річна трудомісткість робіт із самообслуговування, чол.. - г.

В_ОВС – відсоток трудомісткості робіт із самообслуговування, виконуваної у відділенні (Додаток 22)

3.4.6 ЗАГАЛЬНА РІЧНА ТРУДОМІСТКІСТЬ РОБІТ, ВИКОНУВАНА РОБІТНИКАМИ ВІДДІЛЕННЯ:

Т_ОР=Т_ОСО+Т_РТР+Т_ОВС, чол.. - г.

3.4.7 ЗАГАЛЬНА РІЧНА ТРУДОМІСТКІСТЬ РОБІТ, ВИКОНУВАНИХ У ВІДДІЛЕННІ:

Т_Е=Т_ОСО+Т_ОТР+Т_ОВС, чол.. - г.

3.4.8 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ РОБОЧИХ МІСЦЬ У ВІДДІЛЕННІ.

3.4.8.1 КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПО СО У ПЕРІОД СО У ВІДДІЛЕННІ:

де Ф_РМСО – річний фонд часу робочого місця за період СО, г;

С – число змін роботи відділення,

Ф_РМ – річний однозмінний фонд часу робочого місця у відділенні, г.;

Д_СО – прийнятий період СО у календарних днях,

Д_КГ – кількість календарних днів у році.

3.4.9 КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПО РОБОТАХ ПР.

3.4.9.1 ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПО РОБОТАХ ПР, ВИКОНУВАНИМ ВІДДІЛЕННЯМ:

;

де Р_МТРО – загальна кількість робочих місць по даному виді робіт ПР, частина їх може бути але посадах ПР, а частина – у відділенні.

3.4.9.2 КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПО ПР У ВІДДІЛЕННІ:

3.4.9.3 КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ У ВІДДІЛЕННІ ПО РОБОТАХ ПО САМООБСЛУГОВУВАННЮ:

3.4.10 ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ У ВІДДІЛЕННІ.

3.4.10.1 КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ У ВІДДІЛЕННІ В ПЕРІОД СО

Р_М=Р_МСО+Р_МТР+Р_МВС

3.4.10.2 КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ МІСЦЬ У ВІДДІЛЕННІ МІЖ ПЕРІОДАМИ СО :

Р_М=Р_МТР+Р_МВС

3.4.11 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ШТАТНИХ РОБІТНИКІВ У ВІДДІЛЕННІ.

3.4.11.1 ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ШТАТНИХ РОБОЧІ ВІДДІЛЕННЯ

де Ф_Р – дійсний річний фонд часу робітника,ч.

ПРИКЛАД : ТНВД

Таблиця 3.4

№	Найменування ремонтних агрегатів, вузлів і видів робіт	Розподіл трудомісткості, %		Кількість робочих місць
		По вузлах, агрегатам	По видах робіт	По вузлах, агрегатам	По видах робіт
1	2	3	4	5	6
1.	ТНВД	45		0,585
1.1	Очищення, мийка		10		0,13
1.2	Розбирання і зборка		15		0,195
1.3	Ремонт деталей і ушкоджених місць		15		0,195
1.4	Регулювання		5		0,065
2	Топливопідкачиваючий насос	20		0,26
2.1	Очищення, мийка		5		0,065
2.2	Розбирання, ремонт		8		0,104
2.3	Перевірка продуктивності		7		0,091
3	Форсунки	25		0,325
3.1	Очищення		5		0,065
3.2	Розбирання, зборка		8		0,104
3.3	Перевірка стану і регулювання		12		0,156
4	Топливопровід	10		0,13
4.1	Очищення зовнішніх поверхонь		4		0,052
4.2	Мийка, продувка стисненим повітрям		6		0,078
	Разом	100	100	1,3	1,3

3.4.11.2 КІЛЬКІСТЬ ШТАТНИХ РОБІТНИКІВ ДЛЯ РОБІТ, ВИКОНУВАНИХ У ВІДДІЛЕННІ.

3.4.12 РОЗПОДІЛ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПО ПР ПО ВИДАХ РОБІТ.

Розподіл виробляється за формою таблиці 3.4.

Графа 2 – види робіт варто установити так, щоб види робіт ПР по вузлі по можливості виходили би види робіт З по цьому вузлі і так, щоб кожен

вид роботи , як правило, виконувався б на одному основному устаткуванні (верстаті, стенді і т.д.)

Графа 3 – процентний розподіл по агрегатах і вузлам робіт ПР у відділенні встановлюється за результатами досліджень студентами складу робіт у такому відділенні в період практики за даними літературних джерел або, орієнтовно, цей розподіл можна прийняти приблизно пропорційним загальному розподілові трудомісткості ПР по агрегатах і вузлам, приведеному в додатку 15

Робиться це так: з додатка 15 виписуються відсотки по агрегатах і вузлам, ремонтуємом у даному відділенні, і знаходиться їхня сума -У₁+У₂+У₃+…=В.Потім кожен відсоток збільшується на і т.д. і одержувані добутки записуються у відповідні рядки графи 3, їхня сума по вертикалі повинна дорівнювати 100.

Графа 4 – записаний у графі 3 відсоток по агрегаті, вузлові розподіляється по видах робіт ПР цього агрегату, вузла.

Графи 5,6 – розрахункова кількість робочих місць по ПР у відділенні Р_МТР записується в рядок “Разом”, приймається за 100% і розподіляється відповідно до відсотків у графах 3,4.

3.4 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗОН ЩО.

3.4.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Зона ЩО складається з ділянок збирання, мийки, сушіння (обтирання) автомобілів, ділянки складаються з посад.

Роботи ЩО можуть виконуватися такими способами:

- збирання – вручну або з частковою механізацією;

- мийка – вручну (зі шланга з мийним пістолетом), механізовано (за допомогою механізованих мийних установок, якими керує людина) і автоматично (за допомогою механізованих установок з автоматичним керуванням);

- сушіння – вручну (обтирання), механізоване й автоматично (обдувши автомобіля теплим або не підігрітим повітрям).

ЩО звичайно виконується потоковим або операційно-постовим методами. Найбільш прогресивним є потоковий метод з частковою механізацією збирання і комплексною механізацією (або краще автоматизацією) мийки і сушіння з переміщенням автомобілів конвеєром, з автоматичними воротами.

У дійсних методичних указівках приводиться методика технологічного розрахунку зон і посад ЩО при наступних варіантах організації виробництва:

- немеханізоване і частково механізоване ЩО;

- ЩО на потокових лініях безперервної дії з використанням стаціонарних (проїзних) установок для мийки і сушіння з частковою механізацією збирання;

- ЩО на потокових лініях перериваної дії з механізованою мийкою (за допомогою рухливих установок), частково механізованою збиранням, частково або цілком механізованим сушінням.