Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

kult_mov

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.34 Mб
Скачать

Основикультуримовлення__________________________________________________

161

модель «гіда», коли педагог вирізняється широкою ерудованістю, йому притаманна лаконічність,витримкайточність[19].

В.Кан-Калік[29;31]запропонувавтакукласифікаціюмоделейпедагогічногоспілкування:

диктаторськамодель(«Монблан»)– педагог,підносячисьнадаудиторією,немовбигірська вершина, не враховує інтереси та потреби її учасників, роль спілкування зводить до трансляції інформації;

неконтактна модель («Китайська стіна») – викладач постійно демонструє зневагу, зверхнєставленнядотих,коговіннавчає;

модель диференційованої уваги («Локатор») – педагог під час комунікативного процесу зосереджує свою увагу на частині аудиторії, виділеній за певною ознакою, водночас ігноруючи рештуїїучасників;

модель негнучкого реагування («Робот») – послідовність дій викладача має за основу певний алгоритм, що не враховує специфіки наявної комунікативної ситуації. Це може викликатинеобхідністьвнесенняпевнихзмінупроцесспілкування;

авторитарна модель («Я сам») – педагог нав’язує учасникам аудиторії свої рішення, ігноруючиїхпропозиціїтаберучинасеберольголовноїфігурикомунікативногоакту;

гіперрефлективна («Гамлет») – викладач виражає постійний сумнів в адекватності сприйняттявласноїперсонитасвоїхслівзбокуіншихучасниківспілкування;

гіпорефлективна модель («Тетерук») – педагог, перебільшуючи значення власних слів, не реагуєназауваженнячизапитаннямолодихлюдей,ігноруєїхніінтересийпотреби.

Вивчення викладачем специфічних ознакперелічених вище моделей педагогічного спілкування дає змогу правильно ідентифікувати власну модель спілкування. У свою чергу, це дозволяє йому адекватно оцінити сильні та слабкі сторони своєї комунікативної поведінки. Зрозуміло, що комунікативно ефективний педагог має створювати таку модель спілкування, яка допомагає будуватиконструктивнийдіалогзістудентамичиучнями,враховуючиїхнівласніцілііпотреби,а також результативно досягати поставлених навчальних і виховних цілей, гнучко реагуючи на будь-якізмінивкомунікативнійситуації.

162

_______________________________________________________________ПасинокВ.Г.

4.4.Культурамовленняякскладник професійноїмайстерностіпедагога

Реалізація навчально-виховної взаємодії, педагогічного впливу викладача на інших суб’єктів спілкування здійснюється за допомогою мовлення, тому його специфіка суттєво впливає на ефективність комунікативного процесу. Більше того, мова педагогає для молодих людей, особливо учнівськоїмолоді,певнимзразкомкомунікативноїдії,якувоничастоусвідомленочинеусвідомлено починають копіювати. Через це сформованість культури мовлення є важливим показником професіоналізмулектора.

Виступ викладача має не тільки відповідати загальним мовленнєвим нормам (орфографічним, орфоепічним, лексичним, граматичним, стилістичним), але і враховувати специфіку контингенту, з яким він працює. Зрозуміло, що лекція на високому науковому рівні з використанням значної кількості спеціальних термінів навряд чи буде адекватно сприйнята учнями,анерідкойстудентами,якінеєобізнанимифахівцямивпевнійнауковійгалузі.

Демонстрування педагогом мовленнєвої культури передбачає, що він використовує короткі та достатньо прості за конструкцією речення, які аудиторія без ускладнень зможе сприйняти наслух.Мовленнявикладачамаєбутитакожвиразним,живим,позбавленимлексичнихштампів.

У навчальній літературі фахівцями з педагогічного спілкування визначено основні правила, дотримання яких допомагає викладачеві забезпечити ефективну взаємодію зучнями (чи студентами). Так, відомий фахівець В. Кан-Калік [86] рекомендує педагогові дотримуватися такихправил:

1. Будуйте педагогічний процес на ґрунті особистих взаємин зучасниками спілкування, що допоможе надати йому неповторного особистісного сенсу та забарвити зміст навчального матеріалупозитивноюгамоюпочуттів.

Основикультуримовлення__________________________________________________

163

2.Керуйтеся в процесі педагогічного спілкування не лише певними навчально-виховними цілями,алейіндивідуальнимиінтересамитапотребамикожноїконкретноїособистості.

3.Під час проведення навчальних занять і виховних заходів намагайтесь точно й адекватноорієнтуватисвоюпромовунаконкретногоспіврозмовникачигрупуосіб.

4.Контролюйте, щоб педагогічне спілкування не обмежувалося лише інформаційною функцією, а стимулювало активну взаємодію з людьми, які навчаються, вивчення їх, атакож забезпеченняефективногопедагогічноговпливу.

5.Вступаючи в комунікативний контакт з молодими людьми, не організовуйте спілкування «згори вниз». Пам’ятайте, що реальний статус педагога в учнівській аудиторії визначаєтьсянестількиофіційнимстатусом,скількийогоособистіснимиякостями.

6.Намагайтесь завжди усвідомлювати психологічну атмосферу в аудиторії, що допомагає обратиоптимальнийстильповедінкидлякожноїконкретноїситуації.

7.Уважно слухайте вихованців, докладайте активних зусиль, щоб правильно зрозуміти їхнідумки.

8.Спілкуючисьізмолодимилюдьми,намагайтесязавждивідчуватиїхнійнастрій,аджеце суттєвовпливаєнавибірметодівіформпедагогічноївзаємодії.

9.Переконуючиучасникаспілкуваннявпомилковостійогопоглядів,будьтетактовними.

10.Щобз’ясуватидумкуособищодопевногопитання,частішепочинайтесвоєзверненнядо неї з питань чому?як?для чого?тощо, це допоможе запобігти отримання від неї односкладних відповідей.

11.Будьте ініціативними в спілкуванні з людьми: намагайтесь швидко й енергійно організувати психологічний контакт із ними, цілеспрямовано керувати міжособистісною взаємодією,використовуючирізніпедагогічніметодитаприйоми.

12.Уникайтевпроцесіпедагогічногоспілкуваннявикористаннясловеснихштампів.

13.Намагайтесь своєчасно подолати свої негативні настанови щодо окремих учасників комунікативноївзаємодії.

164

_______________________________________________________________ПасинокВ.Г.

14.Уникайте «голоїкритики» знань,поведінки чи способу життямолодих людей,будь-які критичні зауваження мають бути висловлені в тактовній формі та містити конструктивні рекомендації.

15.Частішепосміхайтесьаудиторії,цесприяєвиникненнювлюдейсприятливогонастрою наспільнупрацю.

16.Намагайтесь, щоб у процесі взаємодії з людьми частіше звучали слова схвалення й заохочення.

17.Задопомогоювербальнихчиневербальнихсигналівтранслюйтеучасникампедагогічної взаємодіїсвоєпозитивнеставленнядоних,цесуттєвопідвищуєїїефективність.

18.Розвивайтесвоюкомунікативнупам’ять,щодастьзмогушвидкооновлювативпам’яті подіїминулогойкомунікативніситуації.

19.Ретельно готуйтесь до кожної бесіди з вихованцями: продумайте її мету, стратегію проведення та інші моменти, що можуть виникнути під час комунікативного контакту. Така підготовказначнопідвищуєшансидосягтипоставленоїметивиховногозаходу.

Доцихправилможнадодатищетакі:

1.Під час здійснення педагогічного спілкування викладачеві не треба відкрито формулювати,навідмінувіднавчальнихцілей,виховнумету,аджевтакомуразіучні(студенти) відчуватимутьсебеоб’єктамивиховнихдій.

2.У процесі реалізації професійного спілкування педагогові важливо адекватно оцінювати не лише всіх інших її учасників, але й власну особистість: свої дії, сильні та слабкі сторони характерутощо.

3.Викладачеві треба систематично стимулювати збільшення обсягу мовленнєвої діяльностіучнів(чистудентів)зодночаснимзменшеннямчасудлявласнихпромов.

4.Педагоговіслідбудуватипедагогічнеспілкування,враховуючипозитивніякостікожного партнерапоспілкуванню.

Основикультуримовлення__________________________________________________

165

4.5.Методикасаморозвиткумовленнєвоїкультуримайбутнімипедагогами

Фахівці (І. Зязюн, В. Кан-Калік, В. Чихаєв [33; 55; 86] та ін.) рекомендують майбутнім педагогам організовувати саморозвиток мовленнєвої культури за певними напрямами. Перший із них забезпечує вдосконалення в них знання питань культури мовлення, зокрема педагогічного мовлення.Розширитизнаннязцьогопитаннядопомагаютьтакізаходи:

регулярне читання художнього літератури із занесенням у свої конспекти нових змістовнихідей,думок,положень,цікавихлексичнихзворотів,образнихвисловівтощо,якіможна творчовикористовуватинадаліусвоїхпублічнихвиступах;

постійне вивчення нових джерел з педагогіки, психології, методики викладання навчальних предметів, а також праць із проблеми ораторського мистецтва й педагогічного спілкування;

аналізмовноїформипублічнихвиступіввідомихораторівминулогойсучасності,переказ їхніхвиступівсвоїмисловами;

знаходячи в тексті чи в промові іншого оратора невідомі слова, фразеологізми, слід виписувати їх у свій власний словник із подальшим розтлумаченням значення цих слів за допомогоюзверненнядовідповіднихсловників,довідниківчиенциклопедій;

уважне слухання виступів дикторів радіо, телебачення, театральних акторів та інших досвідчених майстрів слова зподальшим проведенням аналізу використаних ними вербальних і невербальнихзасобів;

систематичне відвідування уроків досвідчених учителів, лекційних і семінарських занять висококваліфікованих викладачів вищих навчальних закладів з метою вивчення їхнього передовогодосвідуспілкуваннязаудиторією.

Підчасвиступупередаудиторієюдеякіпедагогиприпускаютьсярізнихпомилок.Наприклад,у наголосах у словах, вимові, використанні та узгодженості слів. Тому важливо проводити цілеспрямовану роботу з метою усунення у своєму мовленні цих помилок. Цю роботу фахівці рекомендуютьздійснюватизатакимиетапами:

166

_______________________________________________________________ПасинокВ.Г.

визначте слова й словосполучення, у яких ви робити помилки шляхом зіставлення власних виступів, зокрема записаних на магнітофонній стрічці, із промовами дикторів, артистівтаіншихмайстрівслова,атакожорфографічнихсловниківідовідників;

запишіть ці слова та словосполучення в «особистий словник», причому у відповідний підрозділ,наприклад,«помилкивнаголосі»,«помилкиувимові»тощо;

вивчітьвідповідніправиламови;

повторітькількаразіввиписанісловатасловосполучення;

складітькількафраз,уякихвикористовуютьсязазначенісловачисловосполучення,кілька разівпрочитайтеїхуголос;

спочаткуякомогачастішевикористовуйтецісловавтекстахсвоїхпромов.

Другий напрям роботи із саморозвитку культури мовлення майбутніх педагогів зорієнтовано на збагачення їхнього словникового запасу. Серед заходів, присвячених реалізації цієїмети,можнавиділититакі:

постійно вивчайте нові слова й фразеологізми, з’ясовуючи їх значення, правильний наголос і вимову, особливу увагу приділяйте вивченню синонімів і правил узгодження з іншими словами,усюзібрануінформаціювідображайтеувласномусловнику;

кількаразівповторюйтевголосновісловачифрази;

включайтеновісловаіфразиуділовейповсякденнемовлення.

Для збагачення культури мовлення майбутньому педагогові корисно регулярно вводити у свій активний словник нові ідіоми, прислів’я, крилаті фрази та інші лексичні форми. Важливо також зробити звичкою систематичне звернення до «особистого словника», що дає змогу його господаревічастішевводитиусвійвиступновізасвоєнісловатафрази.

Третій напрям у розвитку культури мовлення майбутнього педагога передбачає поставлення мовленнєвого дихання, збагачення голосу та відпрацювання правильної дикції, оскільки ці властивості мовлення є необхідною передумовою ефективного виступу. Для вдосконалення зазначених параметрів мовлення рекомендується виконувати спеціальні вправи, якідокладнобудутьописанівVI розділіпосібника,присвяченомуформуваннютехнікимовлення.

Основикультуримовлення__________________________________________________

167

Четвертий напрям у розвитку культури мовлення майбутніх педагогів пов’язаний із розвитком їхніх мовленнєвих якостей під час підготовки до виступу, яка докладно описана в розділі 1. Така підготовка передбачає під час пробних виступів цілеспрямований контроль за своєчасним усуненням усіх знайдених мовних дефектів і неточностей. Вибрані слова та фрази повинніадекватнопередаватидумкиоратора.

Плануючивиступпередмолодіжноюаудиторією,важливопродуматисвоїможливіреакціїна вигуки окремих осіб чи інші вияви некультурної поведінки. У процесі планування педагогічного спілкуваннявмолодіжнійаудиторіїслідтакожпам’ятатипротакіпорадифахівців(М.Тимченко [84])зйогоорганізації:

не підкреслюйте своєї зверхності (інтелектуальної, соціальної тощо) над молодими людьми;

не обмежуйтесь абстрактними міркуваннями, зробіть свій виступ більш живим та емоційним;

ненав’язуйтесвоїпогляди,ідеї,небудьтедокучливим;

неговорітьпоганопромолодіжнихкумирів;

неухиляйтесьвідзлободеннихпитань,небійтесявисловлюватисвоювласнуточкузору,але водночасненамагайтесьзахищатиосіб,якідискредитувалисебевочахгромади;

незловживайтенезахищеністюпсихікимолоді.

Практикум

1.Студенти, сформувавши невеликі групи, готують інсценування трьох педагогічних ситуацій,уякихдемонструютьвідповідноавторитарний,демократичнийталіберальнийстилі педагогічного спілкування. Потім організовується спільне обговорення, чи впоралися групи із завданнямтачивдалосяїмнаочнопродемонструватиперевагиабонедолікикожногостилю.

2.Студентам після ознайомлення з відеозаписом фрагментів декількох шкільних уроків, лекційних і семінарських занять пропонується проаналізувати продемонстрований кожним

168

_______________________________________________________________ПасинокВ.Г.

викладачем рівень мовленнєвої культури, а також запропонувати йому власні рекомендації щодо покращенняпрофесійно-комунікативнихякостей.

3.Майбутнім педагогам пропонується продумати початок заняття в незнайомій аудиторії (учнівській чи студентській) та розіграти підготовлений варіант цього початку (3-5 хвилин) перед студентами групи. Потім колективно аналізується, чий початок заняття був найбільшвдалим.

4.Кілька студентів по черзі виступають протягом 5 хвилин перед аудиторією з фрагментом лекції з будь-якої обраної ними теми. Після виступу спочатку сам цей студент, а потім його одногрупники висловлюють свою думку, чи вдалося «лекторові» продемонструвати високийрівеньмовленнєвоїкультури,чибулинимдопущенілексичні,орфоепічніабоіншінедоліки

впромові.

5.Студентирозбиваютьсянапари:одинвиконуєролькласногокерівника,аінший(а)– роль батька (матері) несумлінного учня. Протягом 5 хвилин кожна пара веде діалог, зміст якого вони обирають самостійно. Коли наданий для розмови час буде вичерпано, учасники кожної пари міняються ролямиіще 5хвилин ведуть новий діалог. Після виконання завдання студенти діляться враженнями від діалогу, аналізують, наскільки комфортно вони відчувати себе в ролі вчителя й батька(матері)учня.

Питаннядлясамоконтролютазавдання

1.Визначтепоняття«педагогічнеспілкування».Розкрийтейогоособливості.

2.Схарактеризуйтеосновніфункціїпедагогічногоспілкування.

3.Що таке «педагогічний діалог»? Через дотримання яких вимог реалізується діалогічнийхарактерпедагогічногоспілкування?

4.Назвітьосновніетапипедагогічногоспілкування?

5.Визначте основні стилі педагогічного спілкування. Схарактеризуйте їх. Які з них використовувалифахівці?Чому?

Основикультуримовлення__________________________________________________

169

6.Учомуполягаєкомунікативнаповедінкапедагога?

7.Що таке «модель педагогічного спілкування»? Які моделі педагогічного спілкування Ви знаєте?ЯкізназванихВамимоделейєнайбільшефективними?ЧомуВитаквважаєте?

8.Поясніть,щотакекультурамовленняякскладникпрофесійноїмайстерностіпедагога.

9.Визначтеосновніправилапедагогічногоспілкування.

10.Схарактеризуйтеметодикусаморозвиткукультуримовленнямайбутньогопедагога.

Тестдлядіагностикирівнясформованостікомунікативності

ДлявизначеннярівняВашоїкомунікативностінеобхідновідповістиназапропонованінижче запитання,використовуючиодинізваріантіввідповідей:«так»,«ні»,«іноді»:

1.Васчекаєординарнаабоділовазустріч.ЧивибиваєВасізколіїїїочікування?

2.ЧиневідкладаєтеВивізитдолікарядоостанньогомоменту?

3.Чи викликає у Вас ніяковість і невдоволення доручення виступити з доповіддю, повідомленням,інформацієюнабудь-якійнараді,зборахчиіншомуподібномузаході?

4.Вам пропонують поїхати у відрядження в інше місто, де ви ніколи не були. Чи докладетевимаксимумзусиль,щобуникнутицьоговідрядження?

5.ЧиподобаєтьсяВамділитисясвоїмипереживаннямизкимось?

6.Чи дратує Вас, якщо незнайома людина на вулиці звертається до вас із проханням (показатидорогу,назватичас,відповістинаякесьзапитання)?

7.Чи вірите Ви, що існує проблема батьків і дітей, що представникам різних поколінь важкорозумітиоднеодного?

8.Чи соромитесь Ви нагадати знайомому, що Він забув вам повернути невелику суму грошей,якупозичивкількамісяцівтому?

9.У ресторані або в їдальні Вам подали недоброякісну страву. Чи промовчите Ви, лише сердитовідсунувшитарілку?

170

_______________________________________________________________ПасинокВ.Г.

10.Залишившись наодинці з незнайомою людиною, Ви не почнете розмову і будете відчуватисебеобтяженим,якщопершоюзаговоритьвона.Читакце?

11.ЧижахаєтесьВибудь-якоївеликоїчерги,хочбидевонабула(умагазині,бібліотеці,касі кінотеатру)?Вивідмовитесявідсвогонаміруабостанетеухвістібудетенудитисячекаючи?

12.ЧибоїтесьВибратиучастьубудь-якійкомісіїзрозглядуконфліктноїситуації?

13.У Вас є власні індивідуальні критерії оцінки творів літератури, живопису, театральногомистецтва,іначужудумкуВинезважаєте.Читакце?

14.ПочувшивкулуарахякісьявнопомилковівисловлюванняздобревідомогоВампитання, чивіддастеВиперевагумовчаннюйневступитевсуперечку?

15.Чи викликає у Вас неприємні почуття будь-яке прохання допомогти розібратися в томучиіншомуслужбовомупитанніабонавчальнійтемі?

16.Вамкращевикластисвоїміркування(думку,оцінку)вписьмовійформі,ніжвусній?

Післяотриманнявідповідейслідпідрахувати бали,нараховуючизакожнувідповідь:«так» – 2 бали, «іноді» – 1 бал, «ні» – 0 балів. За наведеним нижче класифікатором визначте, до якої категоріїлюдейВиналежите:

30-32бали– Виявнонекомунікабельні; 25-29балів– Визамкнуті,мовчазні,віддаєтеперевагусамотності;

19-24 бали – Ви певною мірою комунікабельні й у незнайомих обставинах почуваєте себе цілкомупевнено;

14-18балів– нормальнакомунікабельність; 9-13 балів– Видоситькомунікабельні,інодінавітьзанадто;

4-8балів– комунікабельністьВашадужевисока;скрізьпочуваєтесебепрекрасно;беретесьза будь-якусправу,хочадалеконезаждиможетедовестиїїдокінця;

3 бали – Ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви балакучі, багатослівні, втручаєтесьусправи,уякихзовсімнекомпетентні,запальнійобразливі.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]