15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.

МК — это деятельность по добыванию, упорядочению, обработке и передаче информации. Материальной предпосылкой возникновения Массовая коммуникация в 1-й половине 20 века стало создание технических устройств, позволивших осуществить быструю передачу и массовое тиражирование больших объёмов словесной информации. Пресса делится на массовую и качественную. Распространение репортажа. Во второй половине XIX – начале XX в. основной массив информации американских газет составляли оперативные сообщения, получаемые от репортеров. Развитие журналистской практики способствовало формированию различных стилей репортажа. В 1920-е годы под влиянием редакционной концепции американского журнала «Time» происходит трансформация жанра репортажа: он становится более субъективным и более вольным по стилю и композиции. Внедрение интервью. Еще в середине XIX в. жанр интервью был мало распространен. Журналисты беседовали с политиками, дипломатами, раздобывая информацию, но редко ссылались на ее источник, ограничиваясь передачей сути бесед. До середины 1870-х годов высказывания интервьюируемых появлялись в журналистских публикациях лишь в виде прямых цитатВ конце века интервью начинает распространяться в Европе. Применение жанра интервью, выстроенного по схеме «вопросы-ответы», вызвало изменения в статусе и читательском восприятии журналиста и газеты: ведь внимание читателей было привлечено уже не только к интервьюируемому, но и к личности интервьюера.

16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.

17в. Издания становятся периодичными (1666 г. «Оксфордская газета» - 2 раза в неделю, внешне уже напоминала вид современных газет, 2 колонки. «Лондонская газета»). Первые газеты-небольшие тиражи, новости устаревшие, в 20 в. Новости актуальные, свежие. Происходит раздел на массовую и качественную прессу. 17-жесткое цензурное давление. Первые газеты представляли бюллетени новостей, в которых роль редактора практически отсутствовала. В 20 дже веке, роль редактора очень важна. Условия появления первых европейских журналов в первую очередь определялись созданием в XVII в. интеллектуальной среды, вошедшей в историю под названием «Республика ученых). 17в.Только все формируется, устанавливается, в 20 в. Все уже развито. Появляются таблоиды, качественная печать, массовые иллюстрированные журналы ( «Лайф», «Периж Матч») Начинается монополизация, создание корпораций. ( Аль-Джазира, Ашет, ВВС)В конце XIX – начале XX в. периодическая печать впервые за трехсотлетнюю историю журналистики как социального института обрела поистине массовую аудиторию. Бурно развивается реклама. Влияние прогресса полиграфии на развитие журналистики. Распространение высокопроизводительных печатных машин, линотипов и других полиграфических новшеств позволило резко повысить темпы подготовки номеров и выпуска газет.

17. Система масової комунікації 18 і 20 ст.

У 18 ст. Європа зробила рішучий крок в переході до нових економічних, соціально-політичних та ідеологічним формам. Абсолютистські режими почали змінюватися демократичними. Феодальні відносини поступаються капіталістичним. Але ці явища утвердилися не відразу, а через низку кривавих війн і революцій.

Соціально-економічні і політичні рухи були пов’язані з рухами в духовній сфері, що дістали назву Просвітництва. Воно співпадає зі становленням та розквітом журнальної періодики. Цей період ще називають епохою персонального журналізму. Письменники і філософи часто зверталися до створення журналів для пропаганди своїх поглядів. І журнали стали основними комунікаційними каналами для розповсюдження просвітницьких ідей на широку читацьку аудиторію.

Прийняття «Білля про права» стало знаменною подією не лише для Англії, але й для Європи. 9 пункт утверджував свободу слова та друку. Уперше законодавчо закріплено. Мета просвітницької журналістики – навчати через розваги, тому мова стала простою і зрозумілою якомога більшому числу читачів.

У цей час працював відомий памфлетист Даніель Дефо за памфлет «Найкоротший спосіб розправи з дисидентами» (1702) був поставлений до позорного стовпа, але перед цим він написав «Гімн позорному стовпу», який з’явився на прилавках якраз у день покарання. Після виходу з-під варти в 1704 р. Дефо почав видавати свій журнал «Тижневий огляд», і він проіснував аж до 1713 р.

В англійській просвітницькій журналістиці панувало два підходи до виправлення – морально-сатиричний (Дж. Свіфт – «Битва книжок» і «Казка бочки» - пародія на Реформацію; редактор «Екземінер», серія памфлетів «Папери Бікерстрафа) та морально-дидактичний (Дж. Аддісон і Ричард Стиль – «Болтун», «Глядаач», «Опікун»).

У 1702 р. з’являється перша щоденна газета «Дейлі курант».

Почали розрізняти газети та жур. Склалася типологія преси. 18 ст. – розквіт щотижневих журналів («Дослідник» Свіфт, «Болтун» Стіл, «Зритель» Аддісон, «Опекун», «Англичанин» Стіл, «Всеобщий жур», «Полит жур», «Оксфордский жур»).

До 1771 р. жур було заборонено висвітлювати діяльність Парламенту. Потім почали друкувати звіти про роботу П.

Матеріали стають більш серйозними, оперативнішими. Зявляються статті на літ та театр теми. Зарубіжні новини перестають бути перекладеними з інших жур. Популярність памфлетів.

У 20 ст. жур виводить на мас аудиторію. Причини: 1. Індустріалізація (більше машин, зростає платоспроможність населення, зменш роб день – більше вільного часу). 2. Обов’язкова початкова освіта, ліквідація безграмотності. 3. Велика кількість комерційної реклами (раніше 20%, тепер 80). Преса почала розглядати рекламу як гол джерело доходу.

У результаті цього видання стають високоприбутковими. Дж. Пуліцер – 20 млн дол., Едвард Скріпс – 50 млн (купував дрібні газети, формував сист газ).

Жур перетворюється у бізнес. Газ мали не лише штат кореспонд, але й типографії, інші підприємства.

20 ст. – доба досягнень у сфері поліграфії – високопродуктивні друк машини, лінотипи – машини, що набирають цілими сл., рядками. Наслідок – збільш обсяг видань, тираж, собівартість, газ дешевшають.

Більше ілюстрацій. З’являється жанр подієвого фото.

Преса ділиться на масову та якісну. Масові видання: сенсаційність, поверхневий виклад подій, викривлення фактів, висвітлення особистого життя, акцент на розвагах. Гол риса – апеляція до почуттів та емоцій замість розуму.

Якісна преса стала продовженням елітарних видань (Таймс, НЙ Таймс, Файненшел Таймс).

Формуються видання таблоїдного типу (невеликого формату): «Лондон Даили Мирор», «Даили Мирор», «Илюстретед Даили Мирор». Дайджести (вибираються найцікавіші матеріали з інш видань, переказуються, стискаються + доповнення): «Рідерс дайджест».

З’являються жур розслідування. Макрекерський рух (Генрі Ллойд «Стандарт Ойл», Ида Тарбелл «Ст ОИл»).

Обєднання ЗМІ у медіа корпорації: «Ньюс корпорейшн» Р. Мердок, «Ассошиєйтед Ньюсперз» лорд Ротемір.

Поступово відкриваються курси і спеціальності в університетах.

З’являються перші кодекси професійної етики журналістів. 1918р Франція, 1923 р. США .

Ще в перші десятиліття 20 ст. створені перші журналістські профсоюзи у ряді європейських країн.

Видання спеціалізуються.