11.Журналістика як комунікативне явище епохи модерну.

Журналістика – це мультифункціональний соціальний інститут, феномен культури, котрий має 4 найважливіші ознаки:

• Когнітивного апарату

• Підсистеми соціального управління

• Духовно-інформаційного виробництва

• Транслятора знань, ідеологічних установок, ціннісних систем

Природа журналістики – інтегративна.

Журналістика як предмет пізнання:

1. соціальний інститут – соціологія

2. інформація й інформування – теорія інформації

3. спосіб впливу на людську свідомість – психологія

4. сума текстів – філологія (текстологія)

5. різновид творчої діяльності

6. різновид комунікації (комунікативістика, соціологія, психологія)

7. бізнес – економіка

Виокремлення знань саме про журналістику як певної наукової дисципліни відбулося у ХХ ст.

А) у надрах соціології виникла дисципліна «соціологія мас-медіа»

Б) у надрах філології виникла дисципліна «журналістикознавство»

Отже, напрями, що вивчають журналістику – це Соціологія і Філологія

12.Сучасні виміри теорії медійної грамотності.

Функція медіа просвіти – захистити споживача від неякісного медіа продукту, який псує свідомість людини, негативно впливає на неї. Медіапросвіта популярна у західній Європі. Особливого поширення отримала в Англії. У програми коледжів Великобританії навіть включений предмет медіа просвіта. Фінансування відбувається за рахунок громадських організацій.

У СНГ медіа просвіта вперше з’явилася у Росії. Її викладають у педагогічних вузах.

В Україні медіа просвітою займаються психологи на курсах підвищення кваліфікації. Як окремий предмет вона ще не викладається.

13.Еволюційна концепція розвитку соціальних комунікацій.

За Маклюеном

1. С-мі усної к-ції, допис к-ри відповідає первинно-общинний лад. Усний спосіб розповсюдження інф обмежений незначними територіями і соц. групами. Внаслідок чого окремою одиницею виступає люд родина чи плем’я.

2. Виникнення пис інф дало змогу передавати її на великі відстані і зберігати у часі, тобто передавати наступним поколінням. Внаслідок цього - рабовласницькі держави. Разом з виникненням письма - технічні знахідки, с-ма виробництва стає більш досконалою, з’являється мистецтво, форм клас людей представників розумової праці, покращується зброя, застосування якого призводить до виникнення нових імперій.

3. Найвищий рівень розвитку с-ства починається з виникненням друк станка. Виникає книгодрукування. Книга дозволяє довгий час зберігати фундаментальну інф. Продуктивність праці ще підвищується, зростає к-ість освічених людей, інтелігенції, форм нац тип держави, новий тип к-ції консолідує великі людські спільноти. Наступає епоха феодалізму.

4. У її кінці виникає Реформація, з’являється поняття масового накладу, книги і листівки розходяться тисячними екземплярами, форм сусп думка, яка перетворюється на величезну силу. В епоху капіталізму з’являються перші газети, виникає ж-ка, яка відкрила можливість для спеціалізації великої групи людей для збору, обробки і розповсюдження інф.

5. Подальший розвиток с-ства - виникнення електронних ЗМК. Людство консолідується в єдине с-ство, інтенсивність нарощування знання дає змогу говорити про НТР, інф розповсюдь миттєво, проблему є не отримання, а аналіз інфї. Саме інф ера цікавить Маклюєна найбільше.

Техн винаходи виникають із необхідності л-ни посилити який-небудь із своїх органів. Але збільшуючи силу цього органу, техн засіб - його атрофування, а потім і смерті. Відбувається поступове відмирання люд о-зму. Сучасні СМК посилюють не окремі органи, а розширюють люд почуття думки, змінюють нервову с-му. Це призводить до важливих соц і психзмін у бутті л-ни. Наступає ера технологічного розширення свідомості. Але великій об’єм різноречивої інфї не може переварити психіка, розум, свідомість. Потік інф усе збільшується і людство втрачає здатність до вибірковості. Навколишнє середовище перетворюється у світ абсурду.

Наш час М. Маклюєн назвав «часом включеної свідомості». Л-на весь час знаходить у полі тиску на неї ЗМК. Це спрощує політ силам процес маніпуляції люд свідомістю. Розповсюджуються певні кліше, штампи, стереотипи. Їх виготовлення М. назвав архетипізацією свідомості

На думку вченого, новітня ком. ситуація обумовлює регрес людства.