3.Історія виникнення і розвитку Інтернет

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа. Сам термін з’явився лише у 1983 р., але його виникнення пов’язують з 1969 р.

Першим прототипом Інтернету є ARPANET. Взагалі, створення Інтернету відбувалося у двох напрямках – військовий і університетський.

У 1971 р. була створена система електронної пошти. У 84 р з’явилася система доменних назв (ukr.net).

1988 році поява технології, що дала змогу функціонувати чатам

У 1990 р до Інтернету приєдналася Україна, у 92 з’явився домен UA. У 1993 з’являються регіональні домени.

Сьогодні Інтернетом користуються 6 млн. українців і їх число постійно зростає, при цьому майже половина запитів робляться в гул.

У 1999 р. – війна між Югославією та НАТО – люди дізналися про неї через Інтернет.

Зникнення Георгія Гонгадзе привернуло інтерес до Інтернет-журналістики в Україні.

Сучасні інформаційні та комунікативні системи.

1.Інформаційне суспільство як етап цивілізаційного розвитку людства. Його головні ознаки.

Інформаційне суспільство – це соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. Прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуванням четвертого інформаційного сектору економіки, який іде після сільського господарства, промисловості та сфери послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства, поступаються місцем інформації та знанню у сучасному суспільстві. Революціонізуючі дії інформаційних технологій приводять до того, що в інформаційному суспільстві класи змінюються соціально недиференційованими “інформаційними спільнотами”. Тоффлер не дає новій цивілізації визначення, але доводить, що вона має принципово новий характер. "Багато чого у цій виникаючій цивілізації протирічить традиційній індустріальній цивілізації. Це водночас і технічно розвинута, і анти індустріальна цивілізація. "Третя хвиля" несе із собою новий образ життя, оснований на відновних джерелах енергії, на методах виробництва, що роблять застарілими більшість фабричних технологій, на радикально перетворених школах та корпораціях майбутнього. Така цивілізація несе з собою новий кодекс поведінки та виводить нас за межі концентрації енергії, грошових коштів і влади". Революція в організації та обробці інформації, в якій головну роль відіграє комп'ютер, розгортається водночас з розвитком індустріального суспільства.

Як співзасновник концепції "інформаційного суспільства", Тоффлер один із перших виділив його характерні ознаки. Його визначення цього поняття зводиться до роз'яснення суттєвостей нового суспільства через зміни, що будуть відрізняти "післяреволюційне" суспільство від теперішнього.

Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є:

збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті;

створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Представники іншої тенденції, песимістичної (насамперед Лайон), розглядають І.с. як суспільство маніпулятивне, до того ж, як таке, в якому рівень маніпулювання людиною швидко підвищується. Інформаційні технології дедалі ширше починають викоритовуватися у політиці, перетворюючись у політичні технології. Згідно з Лайоном, сфера комунікацій, що виникає внаслідок застосування цих технологій, призводить до того, що більша частина населення абсолютно не усвідомлює стану «реального розподілу влади й контролю в цьому суспільстві».