- •2.Структура журналістського тексту
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •4.Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5.Процес написання журналістського твору
- •6.Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7.Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •1.Жанрова система фотожурналістики
- •1. Інформаційно-публіцистичні жанри
- •2.Основні етапи підготовки фоторепортажу
- •3.Основні закони побудови фотокомпозиції
- •4.Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •5.Способи використання світла при фотозйомці
- •1.Специфічні зображально-виражальні засоби
- •2.Основні функції радіомовлення
- •3.Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •4.Специфіка інформаційних радіожанрів
- •5. Проблема автора в сучасній радіожурналістиці, відомі українські радіожурналісти.
- •5.Проблема автора в сучасній радіожурналістиці; відомі українські радіо журналісти
- •1.Місце тб у сист змі
- •2. Роль та сусп. Функ тб
- •3.Жанри тб-жур-ки та жанри екрану
- •4.Програмування тб мовл
- •5.Істор етапи розвитку вітчизн тб
- •8. Телеметрія
- •10.Жур професії та амплуа на тб
- •1.Інтернет-журналістика в контексті конвергенції змі
- •2.Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •3.Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1.Інформаційне суспільство як етап цивілізаційного розвитку людства. Його головні ознаки.
- •2.Проблеми національного інформаційного простору та інформаційна політика держави.
- •3.Громадське телебачення: яким йому бути?
- •4.Проблеми інтерактивного процесу в сучасних засобах масової комунікації Контент, етика та інші показники в форумах та коментарях.
- •5.Місце і роль соціальних мереж в засобах масової комунікації.
- •6.Особливості блогосфери як соціокультурного явища. Точки дотику з традиційними засобами масової комунікації. Конкуренція чи конвергенція?
- •1.Реклама і журналістика: аспекти взаємодії та протидії.
- •2.Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності.
- •3.Канали поширення рекламної інформації: основні типи, їх переваги та обмеження.
- •4.Реклама як площина відбиття та утворення соціальних стереотипів
- •5.Умови ефективності рекламної продукції у глобалізованому світі.
- •6.Міфологічна складова рекламної та pr-діяльності.
- •1. Пр-як форма соц. Комунікації:осн ф-ції та різновиди.
- •2.Етика пр і соц відповідальність
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Прес-конференція: журналіст і пр виміри.
- •1. Базові ел журналіст менеджменту
- •2.Кількісні та якісні методи вивч ауд. Змі. Фокус-група як метод.
- •3. Основні положення меді-маркетингу.
- •4.Особливості використання принципів креативного Менедж.
- •5. Сегментація аудиторії мі.
- •6. . Теорія потреб Маслоу, її сучасне трактування. М.- амер.Спеціаліст, психолог.
- •9."Буковинська" дискусія: учасники, проблематика, наслідки.
- •4. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в тех наборі
- •6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.
- •1.Становлення риторики в контексті суспільної практики.
- •3.Інвенція, диспозиція та элокуція як частини риторики.
- •5.Категоріальні якості риторичного мовлення: правильність, естетичність, доречність та зрозумілість (ясність).
- •6. Теорія аргументації: аргументи до логосу, етосу, патосу.
- •7. Задум переконливої промови: предмет і тема, теза та проблема, мета промови.
- •8. Стратегії переконання.
- •10. Диспозиція як теорія риторичної композиції усних і письмових текстів. Диспозиція
- •1. Система складових значення комунікації.
- •2. Історичний дискурс тлумачення поняття комунікації (Дж. Локк – Хайдеггер, р. Якобсон – ю. Лотман).
- •3. Синхронічна та діахронічна типологія різновидів соціальних комунікацій.
- •4. Місце журналістики у цій осі координат.
- •5. Освіта як різновид соціальної комунікації.
- •6. Європейські концепції освіти.
- •7. Комунікативний феномен класичного університету.
- •8. Соціокомунікативна місія релігії.
- •9. Комунікативні можливості мистецтва.
- •10.Реклама як загадковий феномен сфери масмедіа (за н. Луманом).
- •11.Журналістика як комунікативне явище епохи модерну.
- •12.Сучасні виміри теорії медійної грамотності.
- •13.Еволюційна концепція розвитку соціальних комунікацій.
- •14.Текст як головна одиниця комунікативної структури.
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •17. Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •18. Система масової комунікації 19 і 20 ст.
- •19. Розвиток макрекерської жур.
- •20. Таблоїд як різновид масової преси
- •21. Найбільші світові медіа корпорації.
- •22. Розвиток жур періодики у 20 ст.
- •23. Журнал «Тайм»
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •1. Понятие про пражурналистику и журналистику
- •2. Письменные кмк античности и Возрождения
- •3. Устные кмк античности и Возрождения
- •4. Первые журн. И газеты Евр. И сша
- •5. Особенности зарожд. Жур-ки в Англии и сша
- •6. «Ареопагитика» Дж. Мильтона и ее роль
- •8. Журн. Деят-сть Дефо и Свифта
1. Система складових значення комунікації.
Комунікація має багато визначень. З латини - робити спільним, зв’язувати, спілкуватися. На сьогоднішній день поняття має 6 значень:
дорога, зв'язок з іншим, навіть двері
а) спілкування – майже синонім
б) передача інформації від людини до людини; обмін інформацією
в) сигнальні способи зв’язку у тварин
3. форма зв’язку – Пр. Телефон
4. масова комунікація – процес повідомлення інформації за допомогою технічних засобів (ЗМК) чисельно великим аудиторіям
5. Інженерні комунікації – елементи і системи інженерної інфраструктури будівель, споруджень, об’єктів, що дозволяють забезпечити подачу різних видів матеріальних ресурсів.
6. Соціальні комунікації – передусім обмін інформацією у соціумі; форми обміну інформацією у тій чи іншій спільноті.
2. Історичний дискурс тлумачення поняття комунікації (Дж. Локк – Хайдеггер, р. Якобсон – ю. Лотман).
Комунікація – передача інформації від комунікатора до реципієнта через певні сигнали і канали.
У розробці теми комунікації особливе місце займає питання «зворотнього зв’язку» (різні способи, з допомогою яких комунікатор отримує інформацію про те, в якій мірі і з якою якістю адресат отримав повідомлення).
Роман Якобсон визначив комунікацію як процес передачі інформації між людьми з допомогою знакових систем (сигналів).
комунікант – інформація – реципієнт.
Таке визначення кваліфікує комунікацію як двоелементний процес (відправник - реципієнт) і дещо перебільшує ідентичність того, що переноситься: виникає бажання вважати, що інформація, яка переноситься, однакова і для відправника, і для реципієнта. Це може бути, але це зовсім не гарантовано змістом інформації, а корегується у процесі комунікації.
Ця обставина зміни інформації у комунікативному процесі підкреслюється у деяких визначеннях комунікації.
Так, Лотман підкреслював, що у комунікатора і адресата не може бути однакових кодів та однакового об’єму пам’яті. Тому, комунікація – це переклад тексту з мови мого я на мову мого ти.
За Хайдеггером (екзистенціаліст) средством, позволяющим отличить истину от иллюзий, является КОММУНИКАЦИЯ: если я могу сообщить свою истину другому (а не всему), если она в принципе сообщаема, то это и является критерием ее истинности.
В науке истина должна быть сначала открыта, а потом сообщена всем людям. По мне нию Х., дело обстоит совсем не так, как в науке. Подлинна, по Х, "та истина, которая является действительной только как коммуникация и благодаря ей и тем самым в ней возникает, - не та истина, что имеется налицо, а уже потом сообщается, и не та, что представляет собой методически достижимую цель, в которой она может иметь значимость и без коммуникации". Таким образом, по Х, истина впервые обретается в коммуникации. Коммуникация - не средство распространения истины, сообщения ее, а средство ее обретения. Сама сообщаемость есть конститутивный момент истины.
3. Синхронічна та діахронічна типологія різновидів соціальних комунікацій.
Розрізняють два види комунікації: синхронічний і діахронічний. Синхронічна (горизонтальна) комунікація реалізується за допомогою усних і письмових комунікаційнихканалів між сучасниками. Завдяки такій комунікації забезпечуються єдність, згуртованість, консолідація суспільства. Синхронічному комунікація необхідна для вирішення поточних суспільних завдань, координації дій різних соціальних груп, для життєдіяльності етносу в теперішньому часі.У діахронічний (вертикальної) комунікації відбувається передача інформаціїдуховного змісту від покоління до покоління. Таким чином, формується соціальна пам'ять. Діахронічний комунікація, отже, зберігає етнічну спільність, рух мови, традицій.