- •2.Структура журналістського тексту
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •4.Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5.Процес написання журналістського твору
- •6.Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7.Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •1.Жанрова система фотожурналістики
- •1. Інформаційно-публіцистичні жанри
- •2.Основні етапи підготовки фоторепортажу
- •3.Основні закони побудови фотокомпозиції
- •4.Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •5.Способи використання світла при фотозйомці
- •1.Специфічні зображально-виражальні засоби
- •2.Основні функції радіомовлення
- •3.Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •4.Специфіка інформаційних радіожанрів
- •5. Проблема автора в сучасній радіожурналістиці, відомі українські радіожурналісти.
- •5.Проблема автора в сучасній радіожурналістиці; відомі українські радіо журналісти
- •1.Місце тб у сист змі
- •2. Роль та сусп. Функ тб
- •3.Жанри тб-жур-ки та жанри екрану
- •4.Програмування тб мовл
- •5.Істор етапи розвитку вітчизн тб
- •8. Телеметрія
- •10.Жур професії та амплуа на тб
- •1.Інтернет-журналістика в контексті конвергенції змі
- •2.Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •3.Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1.Інформаційне суспільство як етап цивілізаційного розвитку людства. Його головні ознаки.
- •2.Проблеми національного інформаційного простору та інформаційна політика держави.
- •3.Громадське телебачення: яким йому бути?
- •4.Проблеми інтерактивного процесу в сучасних засобах масової комунікації Контент, етика та інші показники в форумах та коментарях.
- •5.Місце і роль соціальних мереж в засобах масової комунікації.
- •6.Особливості блогосфери як соціокультурного явища. Точки дотику з традиційними засобами масової комунікації. Конкуренція чи конвергенція?
- •1.Реклама і журналістика: аспекти взаємодії та протидії.
- •2.Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності.
- •3.Канали поширення рекламної інформації: основні типи, їх переваги та обмеження.
- •4.Реклама як площина відбиття та утворення соціальних стереотипів
- •5.Умови ефективності рекламної продукції у глобалізованому світі.
- •6.Міфологічна складова рекламної та pr-діяльності.
- •1. Пр-як форма соц. Комунікації:осн ф-ції та різновиди.
- •2.Етика пр і соц відповідальність
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Прес-конференція: журналіст і пр виміри.
- •1. Базові ел журналіст менеджменту
- •2.Кількісні та якісні методи вивч ауд. Змі. Фокус-група як метод.
- •3. Основні положення меді-маркетингу.
- •4.Особливості використання принципів креативного Менедж.
- •5. Сегментація аудиторії мі.
- •6. . Теорія потреб Маслоу, її сучасне трактування. М.- амер.Спеціаліст, психолог.
- •9."Буковинська" дискусія: учасники, проблематика, наслідки.
- •4. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в тех наборі
- •6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.
- •1.Становлення риторики в контексті суспільної практики.
- •3.Інвенція, диспозиція та элокуція як частини риторики.
- •5.Категоріальні якості риторичного мовлення: правильність, естетичність, доречність та зрозумілість (ясність).
- •6. Теорія аргументації: аргументи до логосу, етосу, патосу.
- •7. Задум переконливої промови: предмет і тема, теза та проблема, мета промови.
- •8. Стратегії переконання.
- •10. Диспозиція як теорія риторичної композиції усних і письмових текстів. Диспозиція
- •1. Система складових значення комунікації.
- •2. Історичний дискурс тлумачення поняття комунікації (Дж. Локк – Хайдеггер, р. Якобсон – ю. Лотман).
- •3. Синхронічна та діахронічна типологія різновидів соціальних комунікацій.
- •4. Місце журналістики у цій осі координат.
- •5. Освіта як різновид соціальної комунікації.
- •6. Європейські концепції освіти.
- •7. Комунікативний феномен класичного університету.
- •8. Соціокомунікативна місія релігії.
- •9. Комунікативні можливості мистецтва.
- •10.Реклама як загадковий феномен сфери масмедіа (за н. Луманом).
- •11.Журналістика як комунікативне явище епохи модерну.
- •12.Сучасні виміри теорії медійної грамотності.
- •13.Еволюційна концепція розвитку соціальних комунікацій.
- •14.Текст як головна одиниця комунікативної структури.
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •17. Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •18. Система масової комунікації 19 і 20 ст.
- •19. Розвиток макрекерської жур.
- •20. Таблоїд як різновид масової преси
- •21. Найбільші світові медіа корпорації.
- •22. Розвиток жур періодики у 20 ст.
- •23. Журнал «Тайм»
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •1. Понятие про пражурналистику и журналистику
- •2. Письменные кмк античности и Возрождения
- •3. Устные кмк античности и Возрождения
- •4. Первые журн. И газеты Евр. И сша
- •5. Особенности зарожд. Жур-ки в Англии и сша
- •6. «Ареопагитика» Дж. Мильтона и ее роль
- •8. Журн. Деят-сть Дефо и Свифта
12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
Имя Пулитцера носит высшая журналистская премия в США, присуждаемая за страсть к точности и приверженность к человеческим интересам. В 1883 г. Пулитцер приобрел газету "The New York World" и перенес стандарты "нового журнализма" в Нью-Йорк. Акцент был сделан на привлечение массового среднего читателя. Стиль пулитцеровской "The New York World" отличался сенсационностью и агрессивностью даже на фоне изданий "penny press". Пулитцер придавал особое значение иллюстративному ряду. Впервые в американской прессе появились серии политических карикатур в качестве своеобразных "рисованных передовиц". Пулитцер является основоположником «желтой» прессы (журналистики) в Америке. Этот ее цветовой атрибут первоначально имел буквальное значение, ибо желтый цвет явился действительно первым цветом на страницах черно-белой газеты. Центр внимания перемещался с "факта" на "сюжет": репортер должен найти не столько свежий факт, сколько новый сюжет. Организация газетных компаний (т. н. «крестовых походов»). Пулитцер считается в США одним из родоначальников журналистского образования. На деньги Пулитцера и по его личному предложению в 1904 году в Нью-Йорке при Колумбийском университете была создана первая школа по подготовке профессиональных журналистов.
13. Видавнича діяльність у. Херста.
В 1895 г. Херст приобрел газету "The New York Journal". Он усилил сенсационность и развлекательность газеты, снизил цену своего издания, и тираж "The New York Journal" резко вырос. / Херст внес свои коррективы в концепцию "нового журнализма", отбросив такие его составляющие, как аккуратность и точность в подаче информации. С точки зрения Херста, сенсацию можно было сделать из самого незначительного факта: главное — форма подачи материала и соответствие запросам читателя. Для Херста не существовало барьера благопристойности. / Основным предметом своей журналистики Херст считал эксплуатацию любопытства публики во всем том, что касается самыхглубин человеческой психики. / Херст привнес свои принципы в журналистскую деятельность, которые использовались при подаче новостей.1. Взрывной характер. Он проявлялся уже в подаче самих заголовков, которые не просто привлекали внимание к проблеме, а «щекотали» нервы читателя. 2. Смех, угодный читателю. 3. Допущение большего, чем возможно. 4.. Особое пристрастие Херст питал к публикации иллюстраций сцен насилия, оружия
14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
Пионером "penny press" в американской прессе считается нью-йоркский журналист Бенджамин Дэй. 3 сентября 1833 г. Дэй приступил к изданию газеты "The Sun". Подача материала в "The Sun" отличалась сенсационностью, в ней публиковались истории о преступлениях и скандалах, а когда подобных материалов не хватало, газета не считала зазорным мистифицировать читателя. В 1835г. Беннет основал газету "The New York Herald". Вскоре газета Беннета стала одним из самых распространенных, богатых и инновационных изданий в истории американской журналистики. Секрет успеха "The New York Herald" заключался в следовании принципу - как можно скорее сообщать все новое и интересное, не считаясь ни с какими издержками. Передовые статьи "The New York Herald" отличались лаконизмом и энергичностью стиля, что производило впечатление на читателей, полагавших, что за краткостью скрывается хорошее знание вопроса и широта подхода к проблеме. 10 апреля 1841 г. нью-йоркский рынок "penny press" пополнился еще одним периодическим изданием, оставившим значительный след в истории американской журналистики. Хорас Грили предпринял издание "The New York Tribune". Интересная подача новостей, последовательная политическая (республиканская) ориентация, твердые взгляды - все это создало газете хорошую репутацию.