3.Канали поширення рекламної інформації: основні типи, їх переваги та обмеження.

Газети:

Переваги: дозволяють надати клієнтам конкретну інформацію, таку як ціна, знижки, характеристики продукту

- відносно невисока вартість

- повідомлення можна розмістити відразу після його подачі, оперативно змінити

- можливість донести свою інформацію до аудиторії, відібраної за певною ознакою

- у читачів рекламних оголошень більше часу на роздуми над повідомленням, чім у слухачів радіо чи телебачення

- можна помістити карту чи план

Недоліки: споживачі часто ігнорують газетну рекламу

- важко виготовити оголошення, яке б кардинально відрізнялося від інших

- читачі газет з більшою недовірою ставляться до нових товарів

- читач нашвидкуруч продивляється газету і не затримується на рекламі.

Вартість виготовлення рекламного оголошення залежить від його складності у технічному відношенні. Ілюстрації, фотографії, використання кольору – усі ці ускладнюючі елементи позначаться і на ціні. До цього необхідно додати вартість рекламної площі. До реклами у газета відносять і оголошення в рамках, мілкі оголошення, рекламні вкладиші. При виготовленні газетного оголошення потрібно детально ознайомитися з рубриками газети, і визначити, у якій оголошення буде найефективнішим.

Радіо

Переваги: радліореклама дає гарні результати для невеликого бізнесу

- дозволяє впливати на окремий тип аудиторії

- виробити рекламний ролік просто, недорого і цікаво

- реклама на радіо створює навкруги відкриття магазину ореол святковості

- легко внести зміни в текст реклами, її звучання в ефірі

- радіо аудиторія переважно молодша, ніж читачі газет, тому вони купляють товари з більшим бажанням, ніж читачі газет.

Недоліки:

- деякі радіослухачі перемикають передавачі практично щохвилини і дуже не люблять рекламні блоки

- якщо рекламний ролік великий, то ефірний час може бути досить дорогим.

Розцінки на радіо рекламу неоднакові протягом доби – найкращі і найдорожчі – ранкові години пік та вечірні години. Стандартна довжина рекламного роліка – 30-60 секунд (60 с. – музика, звукові ефекти, голоси).

Телебачення:

Переваги: дозволяє поєднати зорові образи і слова, великі можливості для створення образів, може показати, як глядач буде себе почувати після купівлі продукту, люди зазвичай дивляться телевізор у часи відпочинку, коли нікуди не поспішають і не мають особливих справ, присутність фірми на телеекрані надає їй солідності

Недоліки: висока вартість розробки роліка, реклама вимагає високого рівня майстерності, знань і творчих умінь

- багато людей перемикають телевізори під час реклами.

Вартість реклами на телебаченні визначається не лише часом доби, а й окремими передачами.

Стандартна довжина телероліка – 30 секунд

4.Реклама як площина відбиття та утворення соціальних стереотипів

Життєві стереотипи. Їх значення прямо пов’язане зі здатністю людини бачити тільки те, що є типовим і зрозумілим. Реклама, яка не підтримує стереотипи, балансує на межі успіху й повного провалу. Поняття "стереотип" вперше було введено в ужиток У. Ліпманом у 1922 р. у книзі "Суспільна думка", де він визначав стереотип як спрощене, заздалегідь прийняте уявлення, яке не є наслідком власного досвіду людини.

Вплив на формування стереотипних уявлень мають зовнішні фактори (економіка, політика тощо), але частіше джерела та причини виникнення стереотипів виділити дуже важко. Наведемо приклад, яким користуються У. Лейн і Дж. Рассел, щоб проілюструвати, наскільки по-різному можна ставитися до певної реалії: "Для Південної Африки характерне надання переваги іноземним товарам. Реклама багатьох вироблених за межами країни продуктів з гордістю стверджує, що вони "повністю імпортні"

На думку дослідників, "…завдання рекламіста – виявити можливі стереотипи потенційних покупців і за допомогою рекламного впливу відкоригувати їх: позитивні посилити, негативні нейтралізувати або ослабити, нейтральні зробити позитивними" [129, с. 52].

Американські дослідники вважають, що за один день на людину припадає 300 — 500 рекламних звернень, а сприймає вона по телебаченню, радіо та з друкованих видань лише близько 70. Цей фільтр уваги діє на різних рівнях свідомості людини.

Сучасні ЗМК є потужним ресурсом формування та поширення соціальних стереотипів та механізмом підтримки певного порядку в безлічі стереотипних уявлень, властивих масовій аудиторії. Усвідомлення цього факту в повному обсязі можливе лише за умов визнання функціонального призначення мас-медіа, найбільш адекватно представленого в концепції "соціального поля" П. Бурд'є [1]. Журналістика є одним з таких соціальних полів, в якому формується матриця сприйняття, що дозволяє членам суспільства вільно орієнтуватись у соціальному просторі та адекватно реагувати на події та ситуації.

У зв'язку із функціонуванням ЗМК явище стереотипізації вперше зафіксоване у науковій літературі в 1922 р. (праця У. Ліппмана "Publik Opinion") [3]. Саме У. Ліппман розпочав теоретичне вивчення стереотипів, узагальнивши низку аспектів, які згодом виокремилися у напрями дослідження явища стереотипізації. Розвинувши концепцію інструментального інтелекту Дж. Дьюї, він дійшов висновку, що суспільна думка за посередництвом ЗМК формується шляхом вибудовування перцептивного простору з позитивних та негативних стереотипів. Утім, як представник соціально-біхевіористської теорії Ліппман розглядав цей феномен переважно у контексті парадигми "стимул-реакція", поза комунікативними закономірностями його генезису. На нашу думку, дослідження цього явища слід здійснювати враховуючи філогенетичні особливості людської психіки, особливо такого її шару, як масова свідомість.

Враховуючи ту складну роль, яку стереотипи відіграють у процесі соціального пізнання, можна стверджувати, що численні проблеми, які перебувають у площині соціальної взаємодії, можуть бути пояснені шляхом звернення до явищ мас-медійної стереотипізації та категоризації, а також способів їх репрезентації у журналістських текстах. Адже мас-медіа утворюють таке специфічне інформаційне середовище, в якому стосунки між людьми та окремими соціальними групами виступають як відносини між знаками, символами та образами. Реальні взаємини тут замінюються віртуальними, які переживаються як не менш реальні, що обумовлено специфікою медійної гіперреальності.