Тема 21. Спеціальні випадки відповідальності за

заподіяння шкоди. Відшкодування шкоди.

Кондиційні зобов’язання

Практичні завдання:

Завдання 1. В ніч з 31 грудня на 1 січня внаслідок ДТП, що сталася через порушення водієм правил дорожнього руху, загинула молода дівчина. Батьки загиблої подали до водія позов про стягнення суми компенсації моральної шкоди в розмірі 200000 грн., посилаючись на непоправну втрату, а також на те, що кожна новорічна ніч до кінця їх життя стане для них поминальною.

Як повинна бути вирішена справа?

Завдання 2. Гордон їздив містом на мотоциклі, не маючи прав на його управління і був затриманий інспектором ДАІ. До з’ясування обставин справи мотоцикл було поставлено на стоянку перед відділом міліції, звідки його було вкрадено. Гордон звернувся до райвідділу внутрішніх справ з позовом про відшкодування завданої йому шкоди.

Як повинна бути вирішена справа?

Завдання 3. Сомов звернувся до місцевого суду з позовом про спонукання Трошина, журналіста за фахом, спростувати поширену ним в пресі інформацію та публічно вибачитися перед позивачем, який займав високу посаду в органах державного управління. Рішенням місцевого суду позов задоволено. Крім того, на користь позивача стягнуто 15 000 грн. компенсації моральної шкоди. Суд апеляційної інстанції своєю ухвалою зменшив суму компенсації до 3 000 грн. Трошин добровільно виконав рішення суду, сплативши грошову суму, спростувавши поширену інформацію, а також публічно вибачився, однак оскаржив попередні судові рішення до суду касаційної інстанції. При розгляді справи касаційною інстанцією було встановлено неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме що межі втручання Трошина у приватні справи Сомова й зміст поширеної ним інформації повністю відповідають статусу Сомова як публічної особи. Крім того було вказане на те, що судами попередніх інстанцій не була прийнята до уваги практика Європейського суду з прав людини щодо аналогічних питань. Суд касаційної інстанції попередні судові рішення скасував і у позові Сомову відмовив.

Волошин, посилаючись на статтю 56 Конституції України, пред’явив позов до місцевого та апеляційного судів з вимогами компенсувати йому завдану шкоду, оскільки вважав, що він постраждав внаслідок судової помилки та прийняття незаконного рішення, а публічне вибачення становило для нього вкрай принизливу дію.

Чи є підстави для задоволення позову Трошина?

На яке коло питань розраховане завдання?

Завдання 4. С/г кооператив заявив позов про стягнення з Кутікова та Хлудова 3600 грн. збитку на тій підставі, що діти відповідачів (13-річний Кутіков та 14-річний Хлудов) розклали вогнище біля скирди соломи і вчинили пожежу, внаслідок якої згоріло 10 т соломи.

Суд узяв до уваги матеріальне становище відповідачів і задовольнив позов частково, стягнувши з них суму збитку солідарно. При перегляді справи в апеляційному порядку рішення місцевого суду було змінено: з Кутікова стягнуто 1500 грн., а з Хлудова - 2100 грн., оскільки відповідальність батьків повинна бути дольовою, а не солідарною.

Чи правильно вирішена справа?

Додатковий матеріал до теми

Про дорожній рух: Закон України від 30.06.93р. // Право и практика . - 2002. - №30.

Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.01р. // Офіційний вісник України. – 2001. - №7. – Ст.268.

Про цивільно-правову відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення: Закон України від 13.12.2001 р. // Там же. – 2002. - № 2. – Ст. 46.

Тимчасова методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру: Затв. Пост. КМУ від 15.02.02р. №175 // Там же. – 2002. - №8. – Ст.356.

Перелік груп підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, за категорією небезпеки. Додаток № 1 до пост. КМУ від 16.11.02р. №7788 // Там же. 2002.- №47. Ст.2163.

Жуковская О. Л. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности: некоторые аспекты проблемы. –К.: Либідь, 1994.–200с.

Ігнатенко В., Приступа С. Функціонально-компенсаційний аспект позадоговірних зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди // Вісник Академії правових наук. – 2001. - № 2 (25). – С. 149 – 154.

Антимонов Б.С. Гражданская ответственность за вред, причиненньїй источником повьішенной опасности". - М., 1952.

Белякова А.М. Имущественная ответственность за причинение вреда. - М, 1972.

Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории). -М.: Юрид лит-ра, 1976. - 216 с.

Єрьоменко Г.В. Цивільно-правові засоби захисту прав осіб від неправомірних актів органів влади і управління. Автореф. дис.канд. юр. наук. -X., 1994.

Загорулько А.И. Обязательства по врзмещению вреда. причиненного субьектами гражданского права. - Харьков: "Консум", 1996. -112 с.

Йоффе О.С. Обязательственное право,М: Тосюриздат, 1975. - 880 с.

Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повьішенной опасности. - М.,1966.

Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. - М.: Юридическая литература, 1970. - 315 с.

Смирнов В.Т., Собчак А.А. Общее учение о деликтньїх обязательствах в советском гражданском праве. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1983.-152 с.

Орієнтовний перелік запитань

для підготовки до іспиту

1. Система зобов’язального права за Цивільним Кодексом України.

2. Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.

3. Поняття та зміст зобов’язання.

4. Елементи зобов’язання.

5. Підстави виникнення зобов’язання.

6. Види та підстави виконання зобов'язань.

7. Суб’єкти зобов'язань.

8. Множинність сторін у зобов'язанні.

9. Заміна осіб у зобов'язанні.

10. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.

11. Альтернативні та факультативні зобов'язання.

12. Регресні зобов'язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).

13. Зобов’язання за участю третьої особи.

14. Заміна кредитора та боржника в зобов'язанні: підстави та порядок.

15. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобов'язань. Принцип належного виконання зобов'язань.

16. Способи виконання зобов'язань.

17. Місце і строки виконання зобов'язань.

18. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття; загальні умови та види.

19. Неустойка (поняття, види, підстави виникнення та функції).

20. Порука: права та обов’язки поручителя. Припинення поруки.

21. Гарантія: поняття, суб’єкти, права та обов’язки гаранта.

22. Завдаток: поняття, функції. Співвідношення завдатку з авансом.

23. Застава: поняття, види і підстави виникнення застави.

24. Договір застави: сторони, форма та зміст.

25. Притримання: поняття та підстави виникнення.

26. Утримання за новим ЦК.

27. Поняття і підстави (способи) припинення зобов'язань.

28. Одностороння відмова від зобов’язання.

29. Порушення зобов'язання: поняття та правові наслідки.

30. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.

31. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язання.

32. Види договірної відповідальності.

33. Умови договірної відповідальності.

34. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Підстави для звільнення від відповідальності.

35. Поняття, значення та функції цивільно-правового договору.

36. Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.

37. Зміст та форма цивільно-правового договору.

38. Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави та значення класифікації у цивільному праві

39. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.

40. Договір на користь третьої особи.

41. Тлумачення умов договору.

42. Стадії укладення цивільно-правового договору. Вирішення переддоговірних спорів.

43. Зміна або розірвання договору, правові наслідки.

44. Особливості укладення господарського договору.

45. Договір купівлі-продажу (поняття, предмет, форма, різновиди).

46. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення.

47. Момент виникнення права власності у покупця.

48. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.

49. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.

50. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі.

51. Способи захисту прав споживачів.

52. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.

53. Договір поставки (поняття, предмет, особливості, учасники).

54. Особливості купівлі-продажу у зовнішньоекономічному обігу.

55. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

56. Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу.

57. Договір міни (бартеру). Загальна характеристика, учасники.

58. Договір дарування. Поняття, ознаки та учасники.

59. Договір пожертви (поняття, особливості, учасники).

60. Договір ренти. Права та обов’язки сторін за договором.

61. Зміст договору довічного утримання (догляду).

62. Майно, яке може бути передано за договором довічного утримання.

63. Поняття, зміст і різновиди договору майнового найму (оренди) майна.

64. Договір побутового прокату (поняття, особливості, учасники).

65. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).

66. Правове регулювання оренди державного і комунального майна.

67. Цивільно-правове регулювання зобов'язань із договорів найму (оренди) транспортних засобів.

68. Договір лізингу (поняття, види, права та обов’язки сторін).

69. Договір найму (оренди) житла (поняття, особливості, учасники).

70. Договір позички (поняття, предмет, особливості, учасники).

71. Цивільно-правове регулювання зобов'язань, що виникають у зв’язку з виконанням робіт.

72. Договір підряду (поняття, загальна характеристика, особливості, учасники).

73. Ризик підрядника за договором підряду. (Випадкове знищення або випадкове пошкодження матеріалу).

74. Договір побутового підряду, (замовлення). Поняття, особливості, учасники.

75. Поняття, зміст і юридична характеристика договору будівельного підряду.

76. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.

77. Договори на проведення проектних та пошукових робіт (поняття, загальна характеристика).

78. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (поняття, загальна характеристика).

79. Цивільно-правове регулювання зобов’язань із договорів щодо надання послуг (поняття, зміст, відповідальність).

80. Договір перевезення вантажу. Форма. Сторони в договорі перевезення вантажу. Правове положення вантажоодержувача.

81. Договір перевезення пасажира та багажу (поняття та форма).

82. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.

83. Договір транспортного експедирування (поняття, зміст, відповідальність, припинення).

84. Договір зберігання та його види.

85. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.

86. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.

87. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.

88. Страхування: поняття, форми та види зобов’язань зі страхування. Елементи страхового зобов’язання.

89. Договір страхування (поняття, предмет, особливості, учасники).

90. Договір доручення (поняття, умови, характеристика, особливості).

91. Договір комісії: поняття, предмет та умови .

92. Договір управління майном: поняття, предмет, строк, форма, сторони, зміст.

93. Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.

94. Кредитний договір (поняття, загальна характеристика, особливості).

95. Договір банківського вкладу (депозиту).

96. Договір банківського рахунку. Черговість списання грошових коштів з банківського рахунка.

97. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.

98. Договір факторингу: поняття, предмет, права та обов’язки сторін.

99. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

100. Ліцензійний договір (поняття, умови, строк).

101. Договір про спільну діяльність (поняття, види, форма).

102. Договір простого товариства. Учасники договору; їх права та обов’язки.

103. Договір комерційної концесії (поняття, предмет, обов’язки сторін).

104. Недоговірні зобов'язання. Загальна характеристика.

105. Зобов'язання, що виникають із односторонніх правочинів (поняття, різновиди).

106. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди (поняття та види).

107. Зобов'язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

108. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

109. Зобов'язання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.

110. Загальна характеристика зобов’язань по відшкодуванню шкоди.

111. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.

112. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.

113. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов'язаннях.

114. Відшкодування особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою.

115. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування або їхніми посадовими чи службовими особами.

116. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

117. Відшкодування шкоди, завданої злочином.

118. Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.

119. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями двох або більше осіб.

120. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

121. Права особи, що відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою.

122. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.

123. Порядок та способи відшкодування шкоди. Зменшення (збільшення) розміру відшкодування шкоди.

124. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): підстави, суб’єкти, строки.

125. Загальна характеристика зобов'язань, що виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Література

1. Азимов Ч.Н. Залоговое право - X., 1993.

2. Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. - Калинин, 1976.

3. Барінов Н.А. Права громадян по договору побутового замовлення та їх захист. -М., 1973.

4. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. -X.: Консум. 1997.

5. Брагінський М.І. Загальне вчення про господарські договори (на рос. мові). -Мінськ, 1967.

6. ВерькинаТ.И. Страхование домашнего имущества. -М., 1989.35. Граве К.А., Лунц Л.А. Страхование. - М., 1960.

7. Гражданское право Украины. Часть 1 / Под ред. А.А.Пушкина, В.М.Самойленко. X.: «Основа», 1996.

8. Гражданское право. Т. 2 / Под ред. проф. Е.А.Суханова. - М, 1993.

9. Грибанов В.П. Межі здійснення і захисту цивільних прав (на рос. мові). - М,1972.

10. Донцов C.I. Способи забезпечення виконання зобов'язань іі Радянська юстиція. -1973. - №8. С. 17-19.

11. Загальна теорія цивільного права / За ред. О.А.ПідопІригори. -К., 1991,

12. Загальні положення про підряд // Російська юстиція. - 1997. - № 1, 9.

13. Загорулько А.И. Обязательства по возмещению вреда, причиненного субъектами гражданского арава. - X.,Консум,1996.

14. Зобов'язальне право. За Під ред. О.В.Дзери. - К.:.Юршком Інтер, 1998.

15. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. - М.. 1980. -Гл.111.

16. Кройтор В.А. Защита прав граждан и организаций. - X., 1995.

17. Кройтор В.А. Защита прав потребителя. Харьков: АО «Бизнес Информ», 19%. -С.278—284.

18. Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. -Львів, 1992.

19. Невзгодіна О.Л. Представництво по радянському цивільному праву (на рос. мові). -Томськ, 1980.

20. Новіцький І.Б., Лунц Л.А. Загальне вчення про зобов'язання. - М., 1950. - С.401-411.

21. Осокин Н.Н. Ответственность за нарушение обязательств по договорам контрактации. - М., 1988.

22. Радянське цивільне право. Т.1 (на рос. мові) / За ред. проф. В.П.Маслова І О.АЛушківа. - К., 1993.

23. Радянське цивільне право. Т.1. (на рос. мові) / За ред. О А. Красавчикова. - М., 1985.

24. Самойленко В., Кройтор В. Юридический справочник владельца автомобиля. Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. - С.3-36.

25. Свердлик Г'.Д. Принципи радянського цивільного права (на рос. мові). -Красноярськ, 1985.

26. Тархов В.А. Цивільне право. Загальна частина (на рос. мові). - Чебоксари, 1997.

27. Цивільне право / За ред. О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. - К., 1995.

28.Цивільне право. Загальна частина / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. - К.: Вентурі, 1995. С. 146-151.

29. Шевченко Я.Н. Основи сімейною законодавства. - К., 1982.

30.Яковлев В.Ф, Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин (нарос. мові). -Сверддовськ, 1972,

31.Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 560 с.

32. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг ред. Я.М. Шевченко. -Т.1. Загальна частина. - К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре", 2003. - 520 с.

33. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг ред. Я.М. Шевченко. -Т.2. Особлива частина. - К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре", 2003.-408 с,

34. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. коя.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін., За ред. О.В. Дзери, Н.С. Ку:шєцової. - 2-е вид., допов і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1. - 736 с,

35. Цивільне право України: Курс лекцій: У 6-ти томах. Т.1. Книга 1/Р.Б. Шишка, В.А. Кройтор, Я.О. Чапічадзе, М.О Самойлов; За ред. Р.Б. Шишки та В.А. Кройтора. — Харків: Еспада, 2004. - 176 с.

36. Цивільне право України: Навчально-методичний посібник для сам ост. вивч.дисц.: У 2-х частинах – Ч.2-га/ За ред.. С.І.Шимон. – К.: КНЕУ, 2006.–312с.

37. Завдання до практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України” для студентів ІІІ курсу / Уклад.: Л.М. Баранова, В.І. Борисова та ін. - Х: Нац. юрид. акад. України. 2004

38. Програма навчальної дисципліни “Цивільне право України”/ Уклад.: В.І. Борисова, Л.М. Баранова, І.В.Жилінкова та ін. - Х: Нац. юрид. акад. України. 2004. -28 с.

39. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін., За ред., О.В. Дзери, Н.С. Кузнецовоь- 2-е вид., допов і нсрероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 2. - 640 с.

40. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, N ЗО (23.07.96), ст. І41.

41. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-. 44. - Ст. 356.

42. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, N21-22 (30.05.2003), ст. 144.

43. Житловий кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, додаток до N28, ст. 573.

44. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2002, N 3-4 (25.01.2002), ст. 27.

45. Кодекс торгівельного мореплавства // Відомості Верховної Ради України, 1995, N 52(26,12.95), ст. 349.

46. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 25 (22.06.93), ст. 274.

47. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» II Відомості Верховної Ради України, 1991, N 38 (17.09.91), ст. 508.

48. Закон України «Про приватизаційні напери» II Відомості Верховної Ради України, 1992, N24(16.06.92), ст. 352.

49. Закон України «Про банки та банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України, 2001, N 5-6 від 09.02.2001, ст. З0.

50. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради УРСР,1991, N30 (23.07.91 ),ст. 379.

51. Закон України «Про заставу» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 47 (24.11.92), ст. 642.

52. Закон України "Про приватизацію державного майна" // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24 (16.06.92), ст. 348.

53. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» // Відомості Верховної Ради України., 1992, N 36 (08.09.92), ст. 524.

54. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 49 (03.12.91), ст. 682.

55.Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» //Відомості Верховної Ради України, 1992, N 20 (19.05.92), ст. 272.

56. Закон України «Про споживчу кооперацію» II Відомості Верховної Ради України, 1992, N ЗО (28.07.92), ст..414.

57. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 47 (19.11.91), ст.646.

58. Закон України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» // Відомості Верховної Ради України, 1994, N 14 (05.04.94), ст. 78.

59. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" // Відомості Верховної Ради України, 2004, N 11 (12.03.2004), ст. 140.

60. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» // Відомості Верховної Ради України, 19.95, N1 (03.01.95).

61. Правила побутового обслуговування населення. Затв. постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» від 16.05.94р. // Урядовий кур'єр,1994, 04.06.94 №86

62. Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним. Постанова ленуму Верховного Суду Української РСР від 28 березня 1972 р. із змінами від 29 листопада 1974 р. // Зб. постанов Пленуму Верховного Суду Української РСР (1962-1984 p.p.).- К..1985.- Ст.114.

63. Про судову практику по справах про визнання угод недійсними. Постанова №3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. №3. С.83—86 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду Україпи. - К,, 1977.

64. Робоча навчальна программа з дисципліни «Цивільне право. Особлива частина»/ Уклад.: Р.А.Майданик, О.О.Отраднова, А.О.Кодинець та ін. - К: Нац. Університет ім..Т.Шевченко. 2007. -77 с.

65. Порядок заняття торговельною діяльністюі правила торговельного обслуговування населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №108 // Урядовий кур'єр, 1995, 2, 21.02.95 N28.

66. Правила биржевой торговли. Сборник нормативных актов о предпринимательской деятельности на Украине II Биржевое законодательство с комментарием и образцами документов. - X., 1993.

Укладач: доц. Лісніча Тетяна Володимирівна, каф. цивільно-правових дисциплін.

Кримінальне право України. Особлива частина.

ВСТУП

Метою вивчення навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» є підготовка висококваліфікованих і конкурентноздатних фахівців, які відповідають світовим стандартам і спроможні ефективно виконувати сучасні завдання, демонструючи глибокі знання кримінального права України та вміння правильно використовувати її положення у подальшій своїй практичної діяльності.

Завдання вивчення курсу складається, насамперед, у оволодінні особами, які навчаються, навичками наукового та практичного застосування норм та інститутів Особливої частин при розгляді конкретних ситуацій, аналізу складу злочину, тощо. Викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті та юридичного змісту кримінального закону, взаємозв’язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосування.

Вивчення дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина» передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки, за якого студент повинен:

- ознайомитись з особливостями Особливої частини кримінального права України;

- виробити навички застосування кримінально-правових норм у практичній діяльності;

- засвоїти характеристику окремих складів злочинів, основи кваліфікації злочинів.

Під час засвоєння дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» передбачається широке вивчення законодавчих і підзаконних актів, різного роду державних програм, спрямованих на боротьбу зі злочинністю.

Поточний контроль пропонується здійснювати за допомогою усного опитування слухачів на семінарських заняттях, розв’язання ними на практичних заняттях ситуацій із судово-слідчої практики, крім цього пропонується тестування за основними темами дисципліни.

По закінченню вивчення дисципліни особи, які навчаються повинні знати загальну та особливу частини кримінального законодавства, пріоритети кримінальної політики держави, значення науки кримінального права для правозастосовчої діяльності правоохоронних та інших органів; вміти використовувати отримані знання в процесі застосування норм кримінального права, виробити навички правильного використання норм і інститутів кримінального права при кваліфікації злочинів; формувати в осіб, які навчаються ставлення до кримінального права, що виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, точного і неухильного виконання законів України, дотримання дисципліни праці, чесного ставлення державного і громадського обов’язку, поваги до прав, честі й гідності людини.

Програма зазначеної навчальної дисципліни розроблена відповідно до Законів України «Про освіту» від 23 травня 1991 р., «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р., Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 р., інших нормативних актів Міністерства освіти та науки України та Міністерства внутрішніх справ України.

Під час розробки програми враховані міжпредметні зв’язки із різними навчальними дисциплінами (в тому числі, спеціальними), наприклад: теорією держави та права, логікою, історією держави та права України, адміністративним правом, конституційним правом, кримінологією, кримінальним процесом тощо. Засвоївши основні положення Загальної частини кримінального права, студенти мають можливість краще сприймати й засвоювати матеріал інших галузевих правничих дисциплін.

Мета навчального курсу полягає в такому:

- оволодіти й засвоїти Загальну та Особливу частини кримінального законодавства, ознайомитись з пріоритетами кримінальної політики держави, значенням науки кримінального права для правозастосовчої діяльності правоохоронних та інших органів;

- вміти використовувати отримані знання в процесі застосування норм кримінального права, виробити навички правильного використання норм і інститутів Загальної та Особливої частин кримінального права при кваліфікації злочинів;

- формувати в осіб, які навчаються поважного ставлення до кримінального закону як важливого засобу захисту прав, свобод і законних інтересів людини, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань.

ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ ПІДГОТОВКУ

Для забезпечення якісного навчання у самостійній формі пропонується виконати наступні завдання:

1. Оволодіти необхідною нормативною базою, що є правовим забезпеченням застосування державних примусових заходів.

2. Ознайомитись та вивчити теоретичні положення, викладені в навчальній та науковій літературі з питань Особливої частини кримінального права України.

3. Здійснити задану аналітичну та пошукову роботу.

Контроль якості виконання поставлених завдань, окрім поточного контролю на практичних (семінарських) заняттях, пропонується здійснятись у таких формах:

а) контрольна робота;

б) іспит.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Контрольна робота призначена для вироблення чи закріплення навичок з пошукової та аналітичної роботи в галузі кримінального права України. Її зміст полягає в ознайомленні з матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, підготування вибірки з 3-5 обвинувальних вироків за завданою темою та наступному їх кримінально-правовому аналізі.

Ознайомлення з матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, як правило, полягатиме у знаходженні відповідного сайту в Інтернеті та ознайомленні з його змістом.

Підготування вибірки з 3-5 обвинувальних вироків за завданою темою – це відбір 3-5 обвинувальних висновків за завданою темою в матеріалах Єдиного державного реєстру судових рішень та роздрукування їх.

Кримінально-правовий аналіз складається:

• з усвідомлення змісту обвинувальних вироків, виокремленні з них відомостей, що відносяться до кримінально-правової кваліфікації та інших відомостей, що мають кримінально-правове значення (обставини, що обтяжують чи пом’якшують покарання тощо);

• відтворенні змісту відповідного складу (складів) злочинів за допомогою чинних нормативних актів, наукової та навчальної літератури;

• порівнянні висновків кримінально-правової кваліфікації закріплених в обвинувальному вироку зі змістом складу злочину та викладенні ходу та результатів здійсненого порівняння в письмовому виді.

Таким чином, до контрольної роботи має входити такі складові:

1. Титульний лист.

2. План.

3. Матеріали обвинувального висновку №1 за завданою темою.

4. Матеріали кримінально-правового аналізу обвинувального висновку №1 (викладення дослідження кримінально-правової кваліфікації закріпленою в обвинувальному вироку, викладення змісту відповідного складу злочину з посиланням на джерела, викладення порівняння між висновками кримінально-правової кваліфікації закріпленими в обвинувальному вироку зі змістом складу злочину).

5. Матеріали обвинувального висновку №2 за завданою темою.

6. Матеріали кримінально-правового аналізу обвинувального висновку №2.

7. Матеріали обвинувального висновку №2 за завданою темою.

8. Матеріали кримінально-правового аналізу обвинувального висновку №3.

9. Перелік використаних джерел.

Тема обирається з переліку відповідно номеру у списку навчальної групи.

Теми контрольних робіт:

1. Злочини проти основ національної безпеки України.

2. Умисне вбивство двох або більше осіб або малолітньої дитини або жінки яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.

3. Умисне вбивство заручника, або вчинене з особливою жорстокістю, або вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

4. Умисне вбивство з корисливих мотивів, або з хуліганських мотивів, або особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

5. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення чи поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.

6. Умисне вбивство вчинене на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України.

7. Вбивство через необережність.

8. Катування.

9. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

10. Зґвалтування.

11. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

12. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

13. Крадіжка.

14. Грабіж.

15. Розбій.

16. Вимагання.

17. Шахрайство.

18. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

19. Умисне знищення або пошкодження майна.

20. Злочини у сфері господарської діяльності.

21. Злочини проти довкілля.

22. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

23. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

24. Хуліганство.

25. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою збуту.

26. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

27. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

28. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань.

29. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Кваліфікуючи ознаки.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Структура Особливої частини Кримінального кодексу України. Критерії поділу на розділи та статті.

2. Кримінально-правова кваліфікація, поняття і етапи.

3. Склад злочину – правова модель і основа кваліфікації злочинів. Поняття і ознаки складу злочину. Обов‘язкові й факультативні ознаки складу злочину. Класифікація складів злочинів.

4. Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя.

5. Загальна характеристика злочинів проти національної безпеки України – визначення, родовий об’єкт і класифікація. Особливості суб‘єктивної сторони цих злочинів.

6. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Кваліфікуючі ознаки.

7. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Відмежування від умисного убивства.

8. Державна зрада. Поняття і форми державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.

9. Диверсія: поняття та види диверсійних дій. Зміст мети як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину диверсії. Відмінність диверсії від терористичного акту, а також від суміжних злочинів проти життя та здоров‘я особи, власності, довкілля та громадської безпеки.

10. Вбивство. Поняття, види.

11. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство двох або більше осіб.

12. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.

13. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство заручника.

14. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.

15. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

16. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство з корисливих мотивів.

17. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство з хуліганських мотивів.

18. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

19. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.

20. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.

21. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене на замовлення.

22. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

23. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України.

24. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання.

25. Умисне вбивство матір‘ю своєї новонародженої дитини.

26. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

27. Вбивство через необережність.

28. Доведення до самогубства.

29. Поняття і види тілесних ушкоджень.

30. Критерії визнання ступеню тілесного ушкодження.

31. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Кваліфікуючи ознаки.

32. Відмежування заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від вбивства.

33. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Кваліфікуючі ознаки.

34. Умисне легке тілесне ушкодження, його поняття види, критерії визнання.

35. Побої та мордування. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність завдання побоїв від нанесення тілесних ушкоджень.

36. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього злочину. Кваліфікуючі та особливо ознаки. Особливості конструкції складу злочину.

37. Погроза вбивством. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від готування до злочину чи замаху на злочин.

38. Катування. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність цього злочину від нанесення побоїв та мордувань.

39. Залишення в небезпеці. Кваліфікуючі ознаки.

40. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані Кваліфікуючі ознаки.

41. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

42. Захоплення заручників. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування від позбавлення волі або викрадення людини.

43. Зґвалтування. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки зґвалтування.

44. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування насильницького задоволення статевої пристрасті від зґвалтування.

45. Примушування до вступу в статевий зв‘язок. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування примушування до вступу в статевий зв‘язок від зґвалтування.

46. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування його від зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

47. Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

48. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

49. Перешкоджання здійсненню виборчого права. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

50. Порушення недоторканності житла. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

51. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

52. Злісне невиконання обов‘язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

53. Загальна характеристика та види злочинів проти власності. Об’єкт і предмет злочинів проти власності.

54. Проникнення у житло, інше приміщення чи сховище, як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності.

55. Завдання значної шкоди як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності.

56. Використання інституту співучасті при конструюванні кваліфікуючих ознак злочинів проти власності.

57. Крадіжка. Відмежування від грабежу та привласнення чи розтрати.

58. Грабіж. Кваліфікуючи ознаки.

59. Розбій. Кваліфікуючи ознаки.

60. Вимагання. Кваліфікуючи та особливо кваліфікуючи ознаки.

61. Розмежування грабежу, розбою і вимагання.

62. Шахрайство. Кваліфікуючи ознаки.

63. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Кваліфікуючи ознаки.

64. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Кваліфікуючи ознаки.

65. Розмежування шахрайства і заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

66. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.

67. Умисне знищення або пошкодження майна. Кваліфікуючи ознаки.

68. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

69. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.

70. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.

71. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.

72. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

73. Протидія законній господарській діяльності. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від вимагання.

74. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю. Відмежування цього злочину від адміністративного правопорушення, а також від шпіонажу.

75. Обман покупців та замовників. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення цього злочину із шахрайством.

76. Випуск або реалізація недоброякісної продукції.

77. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів. Кваліфікуючі ознаки.

78. Фіктивне банкрутство.

79. Контрабанда. Кваліфікуючі ознаки.

80. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від шахрайства і службового підроблення.

81. Загальна характеристика злочинів проти довкілля – визначення, родовий об’єкт і класифікація. Незаконна порубка лісу.

82. Незаконне полювання. Кваліфікуючі ознаки.

83. Забруднення моря.

84. Поняття громадської безпеки, загальна характеристика та види злочинів, передбачених ІХ розділом Особливої частини Кримінального кодексу України.

85. Створення злочинної організації. Умови звільнення від кримінальної відповідальності та особи, що підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за створення злочинної організації.

86. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Кваліфікуючі ознаки.

87. Бандитизм.

88. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

89. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

90. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності.

91. Поняття злочинів проти безпеки виробництв, їх загальна характеристика та види. Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак.

92. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

93. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Відмежування цього злочину від суміжних.

94. Незаконне заволодіння транспортним засобом. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом.

95. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

96. Групове порушення громадського порядку.

97. Масові заворушення. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

98. Хуліганство. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючи ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

99. Наруга над могилою. Відмінність від злочинів проти власності.

100. Ввезення, виготовлення, збування й розповсюдження порнографічних предметів. Кваліфікуючі ознаки.

101. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

102. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

103. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою збуту. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

104. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Кваліфікуючі ознаки злочину.

105. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Кваліфікуючі ознаки.

106. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

107. Розголошення державної таємниці. Кваліфікуючі ознаки.

108. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави. Кваліфікуючі ознаки.

109. Ухилення від призову на строкову військову службу.

110. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Кваліфікуючі ознаки.

111. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Кваліфікуючі ознаки.

112. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадської порядку й державного кордону або військовослужбовцеві.

113. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу. Кваліфікуючі ознаки.

114. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця.

115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від вимагання.

116. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

117. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації. Особливості законодавчої конструкції злочину.

118. Самоправство.

119. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Кваліфікуючи ознаки.

120. Визначення службової особи в кримінальному праві України. Відмежування його від поняття державного службовця.

121. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

122. Зловживання владою або службовим становищем, характеристика основного складу. Відмежування від перевищення влади і службових повноважень.

123. Зловживання владою або службовим становищем. Кваліфікуючи ознаки.

124. Перевищення влади і службових повноважень, характеристика основного складу. Відмежування від зловживання владою або службовим становищем.

125. Перевищення влади і службових повноважень. Кваліфікуючи ознаки.

126. Службове підроблення. Кваліфікуючи ознаки.

127. Службова недбалість. Кваліфікуючи ознаки.

128. Хабарництво. Загальна характеристика і співвідношення із корупцією.

129. Предмет хабарництва і його значення для кваліфікації.

130. Одержання хабара. Кваліфікуючи ознаки.

131. Провокація хабара. Кваліфікуючи ознаки.

132. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя – визначення, родовий об’єкт і класифікація.

133. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт. Кваліфікуючи ознаки.

134. Примушення давати показання. Кваліфікуючи ознаки.

135. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Кваліфікуючи ознаки.

Укладач: Доц. Лантінов Ярослав Олександрович, каф кримінально-правових дисциплін.

П.І.Б.	№ Наказу на зарахування	№ Наказу на відрахування	№ Залікової книжки
Волковський Микита Анатолійович
Гайсинський Родіон Геннадійович
Ганжук Олексій Андрійович
Гудименко Яна Віталіївна
Дрогало Олександр Юрійович
Каракова Айсель Інтігам кизи
Котлярова Лідія Юріївна
Красноголовець Олександр Михайлович
Кузьменко Ростислав Ігорович
Кулага Валентин Іванович
Магаммедзаде Севіндж Расул кизи
Матевосян Юліанна Сержиківна
Манежний Денис В’ячеславович
Меньшикова Вікторія Юріївна
Нелень Олександр Сергійович
Осіпова Карина Андріївна
Первушин Олександр Володимирович
Понкратов Едуард Валерійович
Привалов Ігор Олегович
Прядка Костянтин Олексійович
Сенько Марина Геннадіївна
Скрипань Владислав Олександрович
Сідоров Михайло Вадимович
Стоєва Лідія Миколаївна
Тат’янченко Карина Костянтинівна
Федорова Дар’я Дмитрівна
Ель-Шаманді Самір Хассан