119. Умови та наслідки членства України в сот

Умови членства України в СОТ можна розділити на певні правила.

Перше правило — захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів. Це правило дає змогу країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції за умови, що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Друге правило передбачає зменшення i скасування тарифів та інших бар’єрів у торгівлі. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита i збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені в її Розкладі. Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що, погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується проводити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Четверте правило — це правило національного режиму, тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Вступ до СОТ має як позитивні так i негативні наслідки. Від вступу України до СОТ передусім виграють експортоорієнтовані галузі, i дещо втрачають ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку . Відбувся позитивний вплив на динаміку експорту Центральної та Східної Європи також пов’язується зі скасуванням кількісних обмежень на шість груп металопродукції, що дозволило суттєво збільшити експорт

Металопродукції. Позитивна динаміка українського експорту до країн Азіатсько-тихоокеанського регіону пов’язана зі скасуванням кількісних обмежень на імпорт у країни регіону металопродукції та продукції хімічної галузі.

Щодо негативних наслідків вступу України до СОТ, значне збільшення надходжень імпорту та в результаті підвищення конкуренції для вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. В окремих галузях промисловості зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції, проте ці втрати є тимчасовими i можуть бути компенсовані.

120. Географічна структура зовнішньої торгівлі України

Обсяг експорту і імпорту в 2010 році товарів та послуг зростає. Експорт зріс на 29.2%порівняно з попереднім роком та становив 69,2 млрд.дол. США. Зростання відбувалось за рахунок як цінового фактору (на 18.1%), так і нарощення фізичних обсягів. Імпорт у 2010 році в Україну склав на загальну суму 73,1 млрд. дол. США, що на 36.2% більше, ніж у минулому році. У 2010 році енергетичний імпорт становив 19.6 млрд. дол. США, що на 39.7% більше ніж у попередньому році. Насамперед, це було зумовлено зростанням цін: газу – на 23%, нафти – на 29%,

На даний час географічної структури зовнішньої торгівлі визначається переважно тор­гівлі з країнами ЄС, Європи, СНД та країнами Азії. Загалом до країн СНД було експортовано 33,9 % усіх товарів. В 2010 р відбулось збільшення обсягів експортних поставок у всі регіони.

Найбільш значущим було збільшення експорту до Російської Федерації (в 1.6 раза), у першу чергу за рахунок продукції машинобудування, таким чином частка РФ у загальному обсязі експорту зросла до 25.7%, Туреччини — 5,4 %, Китаю та Казахстану — по 3,6 %, Білорусі — 3,2 %, Ні­меччини та Італії — по 3,1 % від загального об­сягу експорту. Також не можна не зауважити те, що част­ка експорту до країн Азії, продовжує збільшуватися, в 2010 р. становила 30 % від загального обсягу.

Імпорту з країн СНД у загальному обсязі помітно невелике зростання до 43 %, і все це відбувалося на тлі всеохоплюючої еконо­мічної кризи. У 2010 році відбулось збільшення поставок з усіх регіонів.

Найбільше зросли поставки з Російської Федерації (в 1.7 раза), насамперед за рахунок енергоносіїв3, та з країн Азії (в 1.5 раза). Таким чином питома вага РФ збільшилась до 36.4%, країн Азії до 15.4%. Загалом по країнах Німеччина — 8,5 %, Китай — 6 %, Польща — 4,8 %, Казахстан — 4,5 %, Білорусь — 3,7 % та Узбекистан — 3,6 %. Збільшення частки імпорту під­тверджує лише те, що імпортозаміщення вітчиз­няних товарів іноземними, особливо з країн Азії, які на жаль не завжди за якістю відповідають усім необхідним вимогам споживача, створює додаткові перешкоди для розвитку національно­го виробника.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі України у 2010 р. становили мінеральні продукти, недорогоцінні метали і вироби з них, ме­ханічні та електричні машини, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, про­дукти рослинного походження.