10. Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні

У закритій економіці вся вироблена продукція продається усередині країни і усі витрати ідуть на споживання (C), ін-вестиції (I) і державні витрати (G). У відкритій економіці частина продукції експортується і, отже, величина витрат нерезидентів на товари і послуги, вироблені усередині країни, має враховуватися при підрахунку виробленої продукції. У той же час сума внутрі-шніх витрат на споживання, інвестиції і державні витрати вклю-чає і витрати на товари і послуги, вироблені за рубежем, тобто витрати на імпорт. Для оцінки продукції, виробленої усередині країни, витрати на імпорт необхідно відняти.

Якщо визначити баланс поточних операцій (СА) як різницю між експортом (X) і імпортом (М), то основну тотожність націо-нальних рахунків можна представити в такому вигляді:

Y = С + I + G + СА,

де СА = Х – М.

Різниця між експортом і імпортом товарів і послуг визнача-ється іноді як чистий експорт (NX). Тоді тотожність набуває тако-го вигляду:

Y = С + I + G + NX,

де МХ = Х – М.

Дана форма запису основної тотожності національних рахун-ків є найбільш поширеною. Позитивна величина чистого експор-ту свідчить про те, що країна має позитивне сальдо балансу по-точних операцій, негативна величина чистого експорту означає, що баланс поточних операцій зводиться з дефіцитом.

Основна тотожність національних рахунків показує, чому чи-стий експорт є найважливішим показником стану економіки. Якщо права частина даної тотожності являє собою сукупні ви-трати на продукцію, вироблену усередині країни, то зміни в чис-тому експорті можуть викликати зміни в сукупному випуску і за-йнятості.

Основна тотожність національних рахунків показує також, як пов’язані між собою величина сукупного випуску, внутрішні ви-трати і чистий експорт. Зокрема,

NX = Y – (C + I + G).

Якщо величина випуску перевищує внутрішні витрати, країна експортує різницю: величина чистого експорту є позитивною. Якщо величина випуску знижується так, що не покриває внутрі-шніх витрат, країна імпортує різницю: величина чистого експор-ту стає негативною.

11. Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності

Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок використання коштів підприємства в іноземній валюті визначається Кодексом та іншими законами.

Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва, філії та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.

Підприємства, як і інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав, а також право на участь у міжнародних неурядових організаціях.

Підприємства та інші резиденти України можуть інвестувати майнові цінності за її межами з метою закріплення за філіалами, представництвами та іншими відокремленими підрозділами для виконання покладених на них завдана Такі інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим.