Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЭДУ 184.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.24 Mб
Скачать
  1. Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках

Нинішні конкурентні переваги, які забезпечили вигідне положення України на світових ринках низько технологічної продукції – металургії, хімічної промисловості, нафтопереробки – поступово втрачають своє значення базових конкурентних переваг для національного товаровиробництва.

Значна частина конкурентних переваг набута Україною за рахунок дешевої робочої сили, заниженого курсу національної валюти, прямого чи прихованого субсидування галузей, отримання «тіньових» прибутків, експлуатації природних та екологічних ресурсів тощо.

Також негативний вплив на рівень конкурентоспроможності української економіки спричиняє моральне старіння та фізичний знос основних технологічних фондів. Оскільки, на цей час у машинобудуванні четверта частина всього технологічного устаткування має вік більше 20 років. Знос виробничих фондів у промисловості наблизився до 60%, тобто до межі, за якою починається фізичний розпад виробничого потенціалу, виникає загроза руйнування продуктивних сил країни.

Конкурентоспроможність компанії країни є визначальним чинником при визначенні рівня конкурентоспроможності країни. Серед українських компаній реальною міжнародною конкурентоспроможністю на сьогодні володіють тільки ті компанії, що зайняті в експортно-орієнтованому сировинному секторі, виробництвом військової техніки й озброєнь, випуском унікального сучасного технологічного устаткування, розробкою нових товарів і матеріалів. Це такі компанії Систем Капітал Менеджмент (СКМ), Індустріальний Союз Донбасу (ІСД), Квазар-Мікро та інші. Однак їхні позиції на світовому ринку не настільки міцні, як позиції провідних транснаціональних корпорації світу.

На сьогодні українські компанії в конкурентній боротьбі на світових ринках мають змогу використовувати тільки цінові чинники, причому, щоб закріпитися на закордонному ринку, нерідко вдаються до продажу товарів за демпінговими цінами.

  1. Види та особливості застосування митних режимів в Україні

Митний режим — це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей.

В України запроваджені такі види митного режиму:

Імпорт; реімпорт; експорт; реекспорт; транзит; тимчасове ввезення (вивезення); митний склад; спеціальна митна зона; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території України; переробка за межами митної території України; знищення або руйнування; відмова на користь держави. Їх можна поділити на дві основні групи.

До першої групи належать режими, при розміщенні в які товари переходять у повне розпорядження особи, що переміщує їх, тобто режими даної групи мають завершений характер. Це — випуск у вільний обіг імпорт, експорт, реімпорт, реекспорт.

Митні режими, що відносяться до другої групи, припускають використання товарів тільки для суворо визначених цілей і при дотриманні встановлених митними органами умов. До цієї групи належать режими: митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), вільна митна зона, вільний склад, переробка поза митною територією, відмова на користь держави, знищення товарів. Більшість з перелічених режимів другої групи мають своєю метою вирішення різноманітних економічних завдань:

• складування товарів — мета режиму «митний склад»;

• переробка товарів — мета всіх трьох режимів переробки;

• використання товарів при виконанні визначених умов — мета режимів «тимчасове ввезення (вивезення)», «вільна митна зона»;

• перевезення товарів — мета режиму «транзит».

Роль і значення митних режимів дуже великі. Митні режими виконують такі функції:

• встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;

• визначають умови перебування його на/поза митною територією;

• встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар;

• регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товари;

• визначають вимоги до товару, що розміщується у даний конкретний режим.

Отже, з метою розвитку національного виробництва товарів і послуг митне законодавство встановлює різні умови переміщення через митний кордон товарів і предметів, які реалізуються через застосування визначених митних режимів.