Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЭДУ 184.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.24 Mб
Скачать
  1. Застосування митного тарифу: міжнародна практика та українські реалії

Митний тариф – це податок, який установлюється на імпорт товарів з метою підвищення їхньої ціни на ринку країни-імпортера та забезпечення безпосередніх надходжень до державного бюджету. Основними мотивами використання митного тарифу можуть бути:

а) захист національного товаровиробника; б) наповнення державного бюджету країни.

А) Сьогодні завдання захисту національного ринку від іноземної конкуренції перебуває в центрі прискіпливої уваги урядів та міжнародних організацій. Цей вид тарифу, як правило, застосовується тільки щодо імпорту. Тариф дає змогу (принаймні в короткостроковій перспективі) забезпечити зростання кількості робочих місць; можливість протягом певного терміну розвиватися молодим галузям національного виробництва, або галузям, які перебувають у стані трансформації чи виходу з кризи.

Б) Стягування мита з метою отримання коштів до державного бюджету є іншим функціональним призначенням митного тарифу. Даний вид тарифу застосовується як щодо імпорту, мак і щодо експорту.

Застосування імпортного тарифу є невигідним для споживачів, так як вони несуть основні фінансові витрати, оскільки компенсують збільшення ціни на кордоні, купуючи товари на внутрішньому ринку. А виробники імпортоконкурентної продукції залишаються у виграші, оскільки для них збільшується сектор ринку, а також з’являється можливість підвищувати ціну на свою продукцію на внутрішньому ринку. Застосування експортного тарифу для споживачів означає збільшення ціни товару.  Для інших суб’єктів ринку вплив експортного тарифу може виявитися мінімальним.  

Митний тариф як базовий інструмент регулювання ввезення може відігравати активну стимулюючу роль. За його допомогою держави диференціюють товари, що підлягають ввезенню на більш або менш „бажані”. Так, при загальному порівняно невисокому рівні тарифу в ЄС (у торговельних відносинах країн – членів ЄС з третіми країнами діє єдиний митний тариф, який базується на гармонізованій системі опису і кодування товарів) стосовно великої кількості товарів, які конкурують з товарами місцевих виробників, застосовується високе мито, що інколи досягає навіть 20%.

В Україні застосовується уніфікований підхід до митного регулювання міжнародної торгівлі. Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території. Закон наголошує на тому, що ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування.

  1. Принципи та підходи сот застосування нетарифних інструментів в контексті українських зовнішньоекономічних інтересів

Правила СОТ встановлюють механізми та умови застосування широкого спектру нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі таких як кількісні обмеження, умови транзиту товарів, оцінка товару для митних цілей, збори та формальності при імпорті та експорті, застосування позначок про походження та методи валютного регулювання. Загальною вимогою до цих методів регулювання зовнішньої торгівлі країн є дотримання урядами принципів недискримінації, доступу до ринку, прозорості, сприяння економічному розвитку та зростанню міжнародної торгівлі. Також до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі була додана Частина IV – Торгівля і розвиток, яка містить спеціальні положення про дії, що можуть застосовувати розвинені країни з метою сприяння торгівлі та розвитку менш розвинених країн. Покладений в основу розбудови співробітництва розвинених країн з менш розвиненими, базовий принцип полягає в тому, що перші не повинні очікувати взаємності у зобов’язаннях, взятих на себе в ході торговельних переговорів, щодо зниження чи скасування тарифів та інших бар’єрів для торгівлі менш розвинених сторін. Тобто, розвинені країни у ході торговельних переговорів не очікують від менш розвинених країн пропозиції, які не відповідають їх власним розвитком, фінансовим і торговельним потребам.

Згідно з принципами СОТ, регулювання зовнішньої торгівлі в Україні спрямовується на захист внутрішнього ринку, стимулювання експорту вітчизняної продукції та забезпечення ефективності виробництва. Проте як показує досвід попередніх років, завдання регулювання зовнішньої торгівлі з використання нетарифних обмежень не завжди вирішувалися помірковано та послідовно, а застосуванню згаданих інструментів зовнішньоторговельної політики в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності не приділялося належної уваги. Чіткі підходи до використання нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в нашій країні ще досі опрацьовані не повністю, що завдає серйозної шкоди економіці країни та її економічній безпеці.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.