Розділ 13

За способом агрегатування з базовою машиною їх поділяють на начіпні, причіпні, напівпричіпні та самохідні.

За видом використання ходового обладнання розрізняють гусеничні, коліс- ні, плавучі машини та машини на лижах.

13.3. Основні напрями і тенденції розвитку конструкції меліоративних машин

На сучасному етапі розвитку меліоративних машин важливими напряма- ми є: удосконалення конструкції машин у цілому, безпосередньо базових ро- бочих органів і технологічних процесів, які вони виконують, безпосереднього впливу дії робочих органів на матеріал, з яким вони контактують або який обробляють, зокрема ґрунт, воду.

Створення спеціальних меліоративних машин здійснюють у такі три спо- соби: розробляють конструкції змінного або спеціального меліоративного об- ладнання до промислових, сільськогосподарських або меліоративних енерге- тичних тягових засобів (тракторів тощо), які постійно модернізуються; розроб- ляють змінне обладнання до будівельних машин, які також постійно модер- нізуються; проектують спеціальні меліоративні машини не на базі тракторів або будівельних машин, а самохідного типу.

Проектування спеціальних меліоративних машин самохідного типу доці- льне, якщо за умовами потрібної потужності, габаритних розмірів, маси або профілю споруди, яка будується, не можна використати існуючу базову енер- гетичну машину. Перспективним напрямом є використання як базових буді- вельних машин, оскільки металомісткість змінного обладнання до загально- будівельної техніки, як правило, в 10 – 20 разів менша від металомісткості нової, воно простіше у виготовленні і значно дешевше.

Створення меліоративних машин на базі тракторів дає змогу значно зни- зити витрати на їх проектування і виготовлення. При цьому використову- ється ходове, гідравлічне і пневматичне обладнання серійних тракторів, їх стандартні начіпні системи, механізми відбору потужності, а силове облад- нання є джерелом енергії для приведення у рух робочих органів і перемі- щення машини. Для забезпечення потрібних робочих швидкостей, прохід- ності, стійкості трактори комплектують додатковими вузлами — ходозмен- шувачами, противагами, розширювачами опорних поверхонь тощо або мо- дернізують їх.

Основними тенденціями в удосконаленні конструкцій меліоративних ма- шин є:

y підвищення швидкості та зусиль робочих органів використанням базових машин більшої потужності;

y збільшення параметрів робочих органів і машини в цілому, тобто перехід до машин більшої типорозмірної групи зі збільшеною потужністю і продук- тивністю;

y створення і використання переважно машин безперервної дії, які мають кращі показники питомої продуктивності і енергоємності порівняно з маши- нами циклічної дії;

y широке застосування активних робочих органів у комплексі з пасивними; y розроблення машин переважно у вигляді начіпного або напівначіпного обладнання до базових машин, що дасть змогу на 40...60 % знизити масу по-

рівняно з причіпною;

494

Меліоративні машини

y створення машин із широкими наборами змінного обладнання як непе- рервної, так і циклічної дії для виконання різних операцій технологічного процесу, що допоможе ефективніше використовувати машину в часі, прово- дити цілодобову експлуатацію і скоротити кількість різнотипних машин;

y використання машин із комбінованими робочими органами дасть мож- ливість збільшити розміри споруд, які розробляються, і зменшити кількість проходів машини;

y проектування машин комплексної механізації для переходу від машин, які виконують окремі операції, до машин, що виконують комплекс операцій у певному технологічному процесі або із закінченим циклом технологічного процесу;

y широке впровадження гідроприводу як для робочих органів, так і для механізмів керування і автоматики, використання прогресивних гідростатич- них, гідродинамічних та інших типів силових передач;

y автоматизація роботи машини для просторової поперечної і поздовжньої стабілізації, стабілізації режимів роботи, їх регулювання і контролю, розроб- лення машин з програмним керування технологічного процесу;

y створення машин для закладання вибухових речовин з метою розроб- лення меліоративних споруд спрямованим вибухом;

y розроблення робочих органів для руйнування середовища газодинаміч- ним способом із подачею на поверхню робочого органа стиснених газів або повітря;

y збільшення надійності та довговічності машин застосуванням нових, прогресивніших зносостійких матеріалів, які придатні до умов експлуатації меліоративної техніки;

y максимальна уніфікація агрегатів, вузлів і деталей меліоративних ма- шин, різних типорозмірів, а також із тракторами, будівельними і сільськогос- подарськими машинами, удосконалення машин щодо ремонтопридатності, технічного обслуговування.

13.4. Машини для культуртехнічних робіт

Культуртехнічні машини, які використовують під час меліорації земель, поділяють на машини для підготовчих робіт і для первинного обробітку ґрун- ту. Підготовляючи землі до освоєння, виконують такі види робіт: очищення від кущів, дерев; корчування і збирання пнів; збирання, завантаження і транспортування рослинності; очищення від каменів і кореневих залишків; вирівнювання полів; первинну оранку; розподіл пласта; оброблення поверхні без звороту пласта; вирівнювання зораної поверхні; коткування болотно- торф’яних ґрунтів.

Для підготовки земель до освоєння залежно від способу розчищення при- значені машини для: зрізування кущів і рідколісся (кущорізи, плоскорізи); корчування рослинності (викорчовувачі, викорчовувачі-збирачі, корчувальні агрегати і борони, кущові граблі, для суцільного розкорчування підґрунтової деревини, пнів на торф’яниках, підбирання пнів); фрезування закущованих земель, луків, пасовищ (фрезерні машини, фрезери, фрези болотні); корчу- вання, подрібнення і утилізації рослинності (викорчовувачі-подрібнювачі, рубальні машини); знищення рослинності хімічним способом (обприскувачі, тралові ланцюги); спалювання рослинності; заорювання кущової рослинності (чагарниково-болотні плуги); збирання каміння (викорчовувачі-навантажува-

495

Розділ 13

чі, лижі-самоскиди, металеві листи, каменезбиральні машини, причепи); вирів- нювання і планування меліораційних земель (бульдозери, планувальники).

До машин для первинного обробітку ґрунту належать кущово-болотні плу- ги, болотні фрези, важкі дискові та меліораційні борони, горборізи, а також водоналивні болотні котки.

За способом агрегатування культуртехнічні машини бувають причіпні та начіпні, а за принципом виконання робочого органа — активної і пасивної дії. Принципові конструктивні схеми деяких машин для культуртехнічних підготовчих робіт наведено на рис. 13.2.

Рис. 13.2. Принципові конструктивні схеми машин для культуртехнічних робіт:

а — двовідвальний кущоріз пасивної дії з плоскими ножами; б — двовідвальний кущоріз із дисковими ножами; в — плоскоріз; г — одновідвальний кущоріз; д — кущоріз-деревовал актив- ної дії; е — корчувальний агрегат; є — викорчовувач для суцільного розкорчовування підґрун- тової деревини (пнів); ж — фрезерна машина; з, і — викорчовувач-подрібнювач

496

Меліоративні машини

Кущорізи пасивного типу мають робочий орган у вигляді двовідвального клина 3 (рис. 13.2, а), який має плоскі ножі 1 і начіплюється на шарову опору 2 штовхальної рами 5. Під час виконання технологічного процесу робочим органом керує гідроціліндр 4. Для підвищення якості зрізування рослинності і зниження тягового зусилля, яке створюється трактором 7 (рис. 13.2, б), іноді замість плоских ножів установлюють дискові ножі 6.

Для розчищення закущованих земель підрізанням кореневої системи на глибину 5...15 см використовують плоскорізи, які мають V-подібний плоский підрізувальний робочий орган 8 (рис. 13.2, в), установлений на рамі ззаду енергетичного засобу. Деякі кущорізи пасивного типу мають односторонній відвал 9 (рис. 13.2, г) із пилкоподібними ножами і виступним потужним ко- луном 10 та пристрій курсової стабілізації 11, який спирається на незрізану рослинність і регулюється гідроциліндром 12.

Кущорізи-деревовали мають активний робочий орган у вигляді дискової фрези 13 (рис. 13.2, д), яка встановлена на поворотній стрілі 14 і обладнана спеціальним пристроєм 15 для збирання рослинності. Керування робочим органом здійснюється гідроциліндрами 4, закріпленими на кронштейні 16. Дизель-силова установка 18 забезпечує приведення у рух електродвигуна 17 поворотної платформи та інших механізмів машини.

На рис. 13.2, е наведено корчувальний агрегат, робочий орган якого об’єднує начіплюваний спереду на енергетичний модуль 7 викорчовувач 19, ззаду — корчувальну борону 20, а на рис. 13.2, є — викорчовувач активного типу для суцільного розкорчування підґрунтової деревини (пнів) на торф’яниках. Викорчовувач активного типу має робочий орган у вигляді кі- лькох корчувальних роторів 22, установлених спереду транспортного причепа для збирання деревини. Причеп обладнаний опорними котками 23. Ротори приводяться у рух від енергетичного модуля 7 через карданну передачу 21 та інші пристрої трансмісії.

Фрезерними машинами (рис. 13.2, ж) виконують фрезування рослинності спільно з ґрунтом фрезою 24, а також коткування відфрезованої маси спе- ціальним котком 25. При розчищенні закущованих ґрунтів викорчовувачем- подрібнювачем (рис. 13.2, з, і) викорчувану рослинність використовують для потреб народного господарства. Крім корчувального ротора 22 він має кілька струшувальних роторів 26, рубальний пристрій 27 і обтискний пристрій, який складається з горизонтальних 30 і вертикальних 29 обтискних вальців. По- дрібнена деревина накопичується у бункері 28.

13.4.1. Машини для зрізування кущів (кущорізи) і дрібнолісся

Кущорізи призначені для зрізування наземної частини кущових заростей. До цих машин висуваються такі загальні вимоги: низький зріз куща біля по- верхні ґрунту з видаленням кореневої шийки; мінімальне порушення дерно- вого покрову; вилучення невеликих пнів і горбів; можливість роботи на по- верхнях із нерівним рельєфом і на ґрунтах із слабкою несівною здатністю; до- статня бокова стійкість.

Розрізняють кущорізи з пасивними — ножовими (рис. 13.3, а, б) і активни- ми — сегментними (рис. 13.3, в) та ротаційними (рис. 13.3, г – ж) робочими органами. Вони можуть бути начіпними з механічним (канатним) і гідравліч- ним керуванням.

497

Розділ 13

Рис. 13.3. Схеми робочих органів кущорізів:

а — горизонтальний ніж; б — ножовий барабан; в — сегментний ніж; г — ротаційний ніж; д — дискова пилка; е — ротаційний барабан; є — рубальні молотки; ж — рубальні ланцюги; 1 — ніж; 2 — відвал; 3 — огородження; 4 — клин-колун; 5 — сегментні ножі; 6 — шатун; 7 — ексцен- трик; 8 — диск; 9 — вал; 10 — дискова пилка; 11 — рукоятка; 12 — рубальний ланцюг; 13 — рубальний молоток

Ножові (пасивні) робочі органи кущорізів бувають з горизонтальними ножами і у вигляді ножового барабана.

Найпоширенішими є кущорізи з горизонтальними ножами, робочий орган яких має вигляд двостороннього клина із плоскими горизонтальними ножа- ми 1, встановленими під кутом 60...65° до напрямку руху. Ножі мають гла- деньку або хвилеподібну різальну кромку.

Сегментний робочий орган шарнірно підвішується ззаду або збоку трактора. Рухомі сегменти, які приводяться у рух від ВВП трактора і здійс- нюють зворотно-поступальний рух відносно нерухомих сегментів, зрізують кущі, діаметр стовбура яких не перевищує 5 см.

Ротаційний робочий орган — це дискова пилка (фреза) з різальними зубами. Диск установлюють на кінці рукоятки 11 або спереду на рамі, що охоплює трактор. Фреза приводиться в рух від ВВП трактора або гідромотора та може встановлюватися для різання в потрібній площині та повертатися за допомогою двох гідроциліндрів. Кущорізи з дисковими ротаційними робочи- ми органами зрізують кущі зі стовбуром діаметром 3 см і більше, а ротаційні барабани — 5...8 см. Застосовують кущорізи-подрібнювачі рубаної дії з лан- цюгами 12, іноді з молотками 13, які обертаються навколо горизонтальної або вертикальної осі та рубають кущі 3,0...5,5 м заввишки.

Для виконання меліоративних робіт широко застосовують кущорізи пасив- ного типу ДП-24, МП-14, КБ-4А, МК-11 і кущорізи-деревовали активного ти- пу МТП-43А, МТП-13А.

Для зрізування дрібних кущів, фрезування лугів і пасовищ застосовують фрезерні машини МТП-44А, ФКН-1,7, ФБН-1,5, ФБН-2, ФБК-2 і чагарниково- болотні плуги ПБН-100А, ПБН-75, ПБК-75Г, ПБН-3-50, ПБН-6-50. Плугами заорюють кущі, якщо товщина гумусного шару становить 26...30 см. Кущі до 1,0 м заввишки заорюють на глибину не менше ніж 25 см, 1,0...2,0 м — на гли- бину 30...50 см і понад 2,0 м — на глибину 45...50 см. Після оранки пласти роз- діляють важкими дисковими боронами і прикочують котками. Фрезерними

498

Меліоративні машини

машинами кущі подрібнюють і перемішують із ґрунтом. Цей спосіб замінює всі операції основного і передпосівного обробітку ґрунту. Фрезуванням загортають кущі діаметром до 12 см і заввишки до 6 м. Цей спосіб найефективніший при освоєнні осушених торф’яників, які заросли кущами на 60...100 %.

Для згрібання зрізаних кущів, дрібнолісся і пнів діаметром до 15 см із на- ступним їх спалюванням використовують кущові граблі К-3, а для збирання дрібних деревних залишків із розчищених площ і укладання їх у валок — причіпний валкоутворювач ПДО-2.

Кущоріз ДП-24 (начіпний) призначений для розчищення площ, які зарос- ли кущами і дрібноліссям із діаметром стовбурів до 20 см. Він є пасивним кущорізом і агрегатується з гусеничним трактором Т-130.1.Г-1 тягового кла- су 6. Робоча швидкість 2,5...4,5 км/год, ширина захвату 3,6 м, продуктивність за 1 год основного часу 0,75...0,95 га, діаметр стовбурів, які зрізуються, 0,2 м, маса машини 17 440 кг.

двогранний клин із кутом 64°, а до передньої частини корпусу приварено плоский клин-колун 1. Від дерев і суч-

ків, що падають, кабіна захищена огородженням 3, а радіатор трактора — щитком. Огородження закріплюється до двох кронштейнів, приварених до бампера трактора, і до кронштейна, який закріплений до стінки заднього мо- ста за допомогою пальців.

Загострювальний пристрій призначений для загострювання ножів 7 кущо- різа. Він складається із шліфувальної машинки, гнучкого вала і приводу.

Технологічний процес роботи. Робочий орган ковзає по поверхні ґрунту, клином-колуном 1 розколює пні і розсуває повалені дерева. При цьому ножі 7 зрізують кущі, а двосторонній відвал 6 відводить їх у бік і вкладає зрізану ку- щову рослинність у валки. Якість зрізування залежить від висоти встановлен- ня ножів над рівнем поверхні ґрунту і їх загострення — 0,2...0,4 мм. На ділян- ках, засмічених камінням, ножі піднімають, при цьому якість зрізування рос- линності знижується, оскільки стовбури малого діаметра пригинаються до поверхні ґрунту.

499

Розділ 13

Технологічні регулювання. Розміщення ножів над поверхнею ґрунту в ме- жах 0...2 см регулюють за допомогою переустановлення копіювальних лиж. Під час загострювання ножів відвал 6 ставлять на спеціальні підпори, загост- рювальну машину підключають до двигуна трактора тільки на час загострю- вання.

Кущоріз МП-14 за призначенням аналогічний кущорізу ДП-24. Агрегату- ється він з гусеничним трактором Т-130МБГ-1 тягового класу 6 (потужність двигуна 103 кВт). Робоча швидкість 2,0...3,5 км/год, ширина захвату 4,6 м, продуктивність 0,9...1,0 га/год, маса машини 8000 кг.

Загальна будова. Кущоріз МП-14 складається з базового трактора 5 (рис. 13.5), робочого органа 1, штовхального бруса 2 з талрепами 3, універсальної рами 6, розкосів 8, огородження 4 і загострювального пристрою 7.

Робочий орган 1 складається з косого відвала, розширювачів, ножового пристрою, регулювальних тяг і монтажних деталей для кріплення робочих органів.

Штовхальний брус має вигляд звареного із труб каркаса, який складається з верхньої та нижньої поперечок, з’єднаних між собою стояками і розкосами.

Технологічний процес роботи пасивного кущоріза МП-14 подібний до тех- нологічного процесу роботи кущоріза ДП-24.

Технологічні регулювання. Встановлення відвала кущоріза в плані під ку- том 30° у будь-який бік забезпечується розкосами штовхального бруса. Кут різання ножового пристрою регулюють за допомогою гвинтових стяжок шар- нірного з’єднання ножового пристрою з відвалом, а виліт штовхального бруса відносно різальної кромки кущозрізувального ножового пристрою — за допо- могою талрепів, прокручуючи стяжки або талрепи у відповідному напрямку.

Кущорізи Д-514А (ДП-4) — це начіпне обладнання, яке навішується на трактор. Робочий орган кущоріза (рис. 13.6) складається із відвала 6, ножів 8, прикріплених до полиці болтами, та амортизаторів. Полиця є рамою, зваре- ною з кутників та обшитою листовою сталлю. У передній частині полиці при- варено носовий лист 7 для розколювання пеньків і розсування повалених де- рев. Каркас 5 з обшивкою утворює полицеву поверхню, яка під час руху ку-

500

Меліоративні машини

Рис. 13.6. Кущоріз Д-514А:

1 — огородження трак- тора; 2 — гідроциліндр; 3 — рама; 4 — знімна головка; 5 — каркас; 6 — відвал; 7 — носо- вий лист; 8 — ніж

щоріза звалює зрізані дерева у валки по боках просіки, утвореної знаряддям. Щоб дерева не падали на передню частину трактора, зверху до каркаса при- кріплене огородження 1. Гумові амортизатори призначені для пом’якшення ударів полиці у штовхальну раму та обмеження повороту її на кулястій голов- ці. Ножі кущоріза встановлені (у плані) під кутом 64° один до одного. Вони взаємозамінні і виготовлені із сталі 65 Г.

За допомогою знімної кулястої головки 4 полиця кущоріза з’єднана зі штов- хальною рамою 3, змонтованою на тракторі. Для піднімання полиці у транс- портне положення та опускання в робоче призначені два гідроциліндри 2, якими керують з кабіни трактора.

Для зрізування чагарнику робочий орган опускають на землю так, щоб він ковзав по ній і копіював рельєф поверхні. Якщо поверхня ґрунту нерівна, то робочий орган піднімають, не допускаючи заривання його у ґрунт. Розчищен- ня проводять в обидва боки обома ножами. За один робочий прохід кущоріз зрізує до 65 % чагарнику.

Ширина захвату кущоріза 3,6 м. Діаметр зрізуваних дерев становить бли- зько 100 мм. Маса кущоріза 2420 кг, продуктивність 0,8 га/год.

На раму трактора замість кущоріза можна встановлювати відвал буль- дозера, викорчовувач і чагарникові граблі.

Кущоріз-деревовал МТП-43А з активним робочим органом призначений для зрізування і вкладання у вали за один прохід агрегату деревинно- кущової рослинності дрібнолісся зі стовбурами діаметром до 0,25 м і заввиш- ки до 16 м. Ширина захвату 16 м, продуктивність 0,12...0,13 га/год, маса ма- шини 25 150 кг. Енергетичним модулем машини є самохідний повноповорот- ний дизель — навантажувальний торф’яний електричний кран КПТ-1 на розширено-подовженому гусеничному ходу, з якого демонтується кранове об- ладнання.

Загальна будова. Конструктивну схему кущоріза-деревовала МТП-43А на- ведено на рис. 13.7. Він складається з енергетичного модуля, на якому вста- новлено поворотну стрілу 3. До цієї стріли підвішено дискову пилку 2, що здійснює маятниковий рух, у процесі якого рослинність зрізується при неру- хомій машині. Радіус дії поворотної маятникової стріли 3 з пилкою становить 3...7 м, а її керування здійснюється канатно-блоковою системою 5 крана 4. Для укладання рослинності у вали машина обладнана укладальником 1.

Фреза 9 отримує обертання від вала електродвигуна 7 потужністю 30 кВт через муфту 8 і конічний редуктор 6. Дискова фреза 9 обладнана зубами, які

501

Розділ 13

Рис. 13.7. Схема кущоріза-деревовала МТП-43А:

а — конструктивна схема; б — схема приводу дискової фрези; 1 — укладальник; 2 — дискова пилка; 3 — поворотна стріла; 4 — кран; 5 — канатно-блокова система; 6 — конічний редуктор; 7 — вал електродвигуна; 8 — муфта; 9 — фреза

закріплені на вертикальному валу редуктора 6. Над нею встановлено неру- хомий захисний диск, який сприймає масу зрізаного дерева при переміщенні його в зону відкладання. Фреза має діаметр 1500 мм, її частота обертання 590 об/хв. Фреза, редуктор і електродвигун встановлені на виносній рамі, за- кріпленій на стрілі 3, яку опускають і піднімають тросами піднімального пристрою.

Укладальник 1 зварений із труб, на яких передбачено опори для встанов- лення блоків і кликів, розміщених один від одного на відстані 1,5 м. Клики утворюють П-подібні захвати для накопичення зрізаної деревної рослинності. Вони з’єднані канатом і можуть повертатися в опорах. Піднімання і опускан- ня укладальника здійснюється обертанням його металевої конструкції навколо осі за допомогою каната 5 піднімання стріли 3.

Стріла 3 машини є рамою, на якій монтуються всі збірні одиниці робочого обладнання. До поворотної платформи екскаватора стріла кріпиться за допо- могою пальців. Вона підвішується на канаті 5.

Технологічний процес роботи. Кущоріз працює позиційно. На кожній по- зиції вмикають привід повороту платформи енергетичного модуля і обертан- ня фрези 9. Платформа повертається одночасно зі стрілою 3 за годинниковою стрілкою на кут 180°, тобто здійснює робочий хід. При цьому одночасно з по- воротом платформи фреза 9 зрізує кущі і дерева, які після зрізування комлем спираються на захисний диск фрези і притискуються до кликів укладальника 1. Наприкінці робочого ходу дерева вивантажують у вал, який утворюють з правого боку.

Після закінчення робочого ходу фрезу 9 опускають до дотику з поверхнею поля і вмикають зворотний хід платформи. Рухаючись у зворотному напрям-

502

Меліоративні машини

ку, фреза зрізує пагорби і пні. Потім машину переводять на нову позицію на відстань 1,5 м і повторюють цикл.

Кущоріз-деревовал МТП-13А активного типу за призначенням аналогіч- ний машині МПТ-43А. Його застосовують для зрізування великих кущів і де- рев зі стовбурами діаметром до 0,35 м. Ширина захвату 13 м, продуктивність 0,08...0,13 га/год, маса машини 25 000 кг. Енергетичним модулем машини є гідравлічний екскаватор МТП-71 (ЕО-4221), з якого демонтовано екскаватор- не обладнання.

Обладнання і технологічний процес роботи кущоріза-деревовала МТП-13А аналогічні машині МПТ-43А. Робочий орган (дискова фреза) приводиться в дію від гідромотора через одноступінчастий циліндричний редуктор. Підні- мання і опускання стріли, нахил укладальника і поворот його кликів відбу- вається за допомогою спеціальних гідроциліндрів. Машина МТП-13А має па- кетний пристрій, який забезпечує накопичення зрізаної деревини і форму- вання її в пакети, що укладаються періодично на поверхні ділянки, яка роз- чищається.

Фрезерна машина МТП-44А (напівначіпна) призначена для прискореного освоєння закущованих земель із подрібненням і загортанням кущів у ґрунт. Вона фрезерує верхній шар ґрунту торф’яників разом з кущами, пня- ми і підґрунтовою деревиною. Ширина захвату 1,7 м, робоча швидкість 0,15...1,3 км/год, продуктивність до 0,15 га/год, маса 22 400 кг. Агрегатується з енергетичним модулем Т-100МБГС або Т-130Б тягового класу 6.

Загальна будова. Робочим обладнанням фрезерної машини МТП-44А є начіпна система 1 (рис. 13.8), на якій закріплено відвал, раму 7, демпфер 8, задню опору 12, сепаруючу гребінку 13, фрезу 14 з редуктором, що має захис- ний пристрій 15. Фреза приводиться в рух від ВВП трактора через карданну передачу 4, захищену кожухом 5, конічний 10 і бортовий 9 редуктори і редук- тор фрези. Для захисту трансмісії від перевантажень конічний редуктор має запобіжну муфту 11. Зниження швидкості під час роботи забезпечує ходозмен- шувач 2. Піднімання і опускання робочого органа здійснюється за допомогою гідросистеми 3 машини.

Рис. 13.8. Конструктивна схема фрезерної машини МТП-44А:

1 — передня начіпна система; 2 — ходозменшувач; 3 — гідросистема; 4 — карданна передача; 5 — захисний кожух; 6 — дишло; 7 — рама ; 8 — демпфер; 9 — бортовий редуктор; 10 — коніч- ний редуктор; 11 — запобіжна муфта; 12 — задня опора; 13 — сепаруюча гребінка; 14 — фреза; 15 — захисний пристрій; 16, 17 — плити; 18, 19 — тяги

503

Розділ 13

Фреза 14 має самозагострювальні ножі з різальною кромкою діаметром 95 мм, які розміщені на барабані у вісім рядів по двадцять ножів у ряду. Час- тота обертання фрези 183 об/хв.

Робоче обладнання з’єднується з причіпним пристроєм трактора під час агрегатування за допомогою дишла 6, яке шарнірно закріплене на рамі ма- шини пальцями. Між відбійною низькою 17 чи високою 16 плитою і дишлом установлюється тяга 18 або 19.

Технологічний процес роботи. У транспортному положенні машина спира- ється на задню опору 12 діаметром 1500 мм. Під час роботи задню опору під- німають, а фрезу 14 опускають гідроциліндрами гідросистеми 3. Передній відвал начіпної системи 1 нахиляє кущі, гусениці трактора, відбійна плита 16 або 17 приминають їх, фрезерний барабан 14 подрібнює кущі і перемішує по- дрібнену масу з ґрунтом. Подрібнена маса відкидається під задню опору 12 і ущільнюється нею.

Технологічні регулювання. Глибина фрезерного шару ґрунту (40 або 25 см) забезпечується встановленням низької 17 або високої 16 відбійної плити. За- зор між відбійною плитою і різальними елементами фрези (3...5 мм) регулю- ється регулювальними тягами 18, 19. У разі затуплення ножів їх кріплення послаблюють, ножі розвертають на 120°.

Фрезерна машина ФКН-1,7 (начіпна) призначена для освоєння слабко за- кущованих торф’яно-болотних і мінеральних ґрунтів, а також для корінного поліпшення задернованих луків і пасовищ. Ширина захвату 1,7 м, робоча швидкість 0,4...1,5 км/год, продуктивність до 0,2 га/год, глибина фрезування 0,05...0,25 м, максимальний діаметр кущів 6 см, маса машини 18 520 кг. Аг- регатується з енергетичним модулем тягового класу 6 (Т-130БГ, Т-130Г-3).

Загальна будова. У передній частині трактора на начіпну систему 1 (рис. 13.9) закріплюється відвал, за допомогою якого стовбури кущів нахиляються за ходом руху агрегату. Відбійна плита виконана разом з рамою 5 машини. Фрезерний барабан 6 має вигляд пустотілого циліндра, на зовнішній поверх- ні якого на спеціальних кронштейнах кріпляться дискові ножі, які можуть повертатися на 120° навколо осі у міру їх затуплення. Барабан приводиться у рух від ВВП трактора через карданну передачу 3, конічний і циліндричний редуктори, будова яких аналогічна будові редукторів, установлених на ма- шині МТП-44А. Для загортання в ґрунт подрібненої деревини призначена відбійна решітка 7, а для регулювання глибини загортання і оброблення —

Рис. 13.9. Конструктивна схема фрезерної машини ФКМ-1,7:

1 — передня начіпна система; 2 — ходозменшувач; 3 — карданна передача; 4 — перехідна рама; 5 — рама; 6 — фрезерний барабан; 7 — відбійна решітка; 8 — прикочувальний коток

504

Меліоративні машини

прикочувальний коток 8, положення якого відносно фрезерного барабана змінюють переустановленням штирів у регулювальних планках. Машина з’єднується з начіпною системою трактора за допомогою перехідної рами 4.

Технологічний процес роботи фрезерної машини в основному подібний до машини МТП-44А.

13.4.2. Машини для корчування пнів і збирання каміння

Каміння і пні спричинюють численні поломки і простої ґрунтообробних, посівних і збиральних машин.

Для корчування рослинності та пнів у різних умовах застосовують викор- човувач-збирач або викорчовувач із кущовими граблями К-3. Цими машинами виконують суцільне корчування з одночасним згрібанням деревної маси у вали (викорчовувач-збирач) і роздільне корчування з наступним згрібанням викор- чуваної деревини (викорчовувач із кущовими граблями) при розчищенні площ від деревинно-кущової рослинності, вибіркового розкорчовування пнів на лісо- вих вирубках, очищенні торф’яних площ від горбів, кобл і підґрунтової дереви- ни, а також при розкорчовуванні і збиранні великих і середніх каменів.

Упершому випадку викорчувані пні або каміння відразу усувають з поля,

ау другому — залишають на полі, повернувши їх коренями і вивернутим ґрунтом на південь. Збирають пні або каміння після просихання ґрунту (че- рез 10...20 днів), попередньо струсивши з них ґрунт. Зібрані пні укладають у великі купи, обливають запалювальною сумішшю і спалюють, використовую- чи для цього вогнемети.

Перед корчуванням стовбури великих дерев спилюють на висоті 40...60 см від землі. Можна також викорчовувати незрізані дерева. Пні корчують пря- мою тягою трактора, викручуванням, витягуванням або комбінованим спосо- бом — дією зубчастих, важільних і роторних робочих органів. Пні, розміщені на схилах, болотистих ґрунтах та в інших важкодоступних місцях, зачалюють тросом і корчують прямою тягою трактора.

Для вилучення каміння з ґрунту застосовують машини як безперервної (потокової), так і циклічної дії. Великі камені корчують тільки машинами циклічної дії, а дрібні вилучають машинами безперервної дії. Дуже великі камені, які не піддаються корчуванню, попередньо подрібнюють вибухом, ви- користовуючи, як правило, накладні заряди вибухівки.

Для корчування і збирання пнів застосовують викорчовувачі ДП-25, К-2А, викорчовувачі-збирачі МП-7А, КСП-20, Д-695А, ДП-8А, корчувальну борону К-1 і корчувальні машини К-15, МТП-26. Цими самими машинами збирають напівсховані або сховані в ґрунті великі камені. Середні (розмір 30...60 см) і дрібні (7...30 см) камені збирають каменезбиральними машинами УКП-0,6, МКП-1,5 і КБМ-1,4. Для вивезення великих і середніх каменів використову- ють самоскидні лижі ЛС-4А, ЛС-8, ЛС-10, а середніх і дрібних — причепи ПВК-5, 2ПТО-8. Для завантаження дрібних каменів із купи в транспортні засоби застосовують завантажувальний ківш К-20, який монтується на руко- ятку стріли одноківшевих екскаваторів ЕО-2621 і ЕО-26-21А.

Викорчовувач-збирач Д-695А (начіпний) призначений для корчування пнів діаметром до 500 мм, кущів, дрібнолісся, вилучення з ґрунту каменів до 3 т і завантаження їх у транспортні засоби. Продуктивність викорчовувача до 50 пнів за 1 год, глибина ходу кликів у ґрунті до 640 мм, відстань між клика- ми 440 мм. Агрегатується він із трактором Т-100МБГС.

505

Розділ 13

Загальна будова. Викорчовувач-збирач Д-695А має штовхальну раму 6 (рис. 13.10), робочий орган 2, противаги 5 і гідроциліндри 3 і 4. Робочий орган склада-

Технологічний процес роботи. Корені великих пнів перед корчуванням підрізують з трьох боків, підводять робочий орган до пня 1, гідроциліндрами 4 заглиблюють (заводять) клики 8 під пень і поворотом робочого органа від- ривають його. Викорчувані пні відвозять викорчовувачем на край ділянки або завантажують у транспортні засоби. Кущі і дрібнолісся корчують штов- хальним зусиллям трактора без повороту робочого органа.

Викорчовувачі-збирачі МП-7А і ДП-8А за своєю будовою і технологічним процесом роботи аналогічні викорчовувачу Д-695А. Продуктивність викорчо- вувача МП-7А становить 0,22 га/год, а викорчовувача ДП-8А — до 30 пнів за 1 год. Агрегатуються начіпні машини відповідно з тракторами Т-130МБГ-1 і ДТ-75Б. Ширина захвату ДП-8А — 1,72 і 0,95 м, а МП-7А — 3,38 і 2,8 м.

Викорчовувач-збирач ДП-8А, на відміну від викорчовувача-збирача МП-7А, має неповоротний леміш, який жорстко закріплений на штовхальній рамі, тому гідроциліндри повороту лемеша не встановлюють.

При корчуванні пнів цим викорчовувачем штовхальну раму спирають на лижі, які збільшують площу опори на ґрунт. До викорчовувача додається бу- льдозерна лопата. Для корчування пнів на лемеші встановлюють чотири клики, для збирання пнів і каміння — шість.

Викорчовувач-збирач КСП-20 призначений для корчування і збирання пнів, середніх каменів і кущів із завантаженням їх у транспортні засоби. Ви- корчовувач можна використовувати для завантаження колод. Ширина захва- ту 0,75 м, продуктивність 4,81...5,55 м3/год, висота піднімання до 3 м, заглиб- лення робочого органа до 0,7 м, маса машини 1660 кг. Агрегатується начіп- ний викорчовувач із трактором Т-74 або ДТ-75.

Загальна будова. На основній рамі 9 (рис. 13.11) навантажувача змонтовано корчувальний пристрій, механізм підрізання коренів, грейфер і збірні одиниці гідросистеми. Основна рама 9 складається із поперечної балки, прикріпленої до рами трактора, задньої балки, яка встановлена на начіпній системі трактора, і двох боковин. Стріла підйому 6, яка має П-подібну раму, шарнірно закріплена на боковинах основної рами. Стрілу піднімають два гідроциліндри 8.

506

Меліоративні машини

корчувального пня або каменя повертаються гідроциліндром 3. Рама викор- човувача з’єднана зі стрілою шарнірно. Посередині стріли 6 шарнірно закріп- лені кронштейни, призначені для рухомого з’єднання між собою гідроцилінд- ра 7 піднімання рами 4, телескопічної тяги і стріли 6.

Телескопічні тяги виконані у вигляді пустотілих циліндрів із штоками. Таке приєднання циліндрів забезпечує збільшення корчувального зусилля за раху- нок під’єднання гідроциліндрів 8 піднімання стріли. Зусилля корчування, що виникає під час повороту корчувального пристрою, сприймається ґрунтом.

Механізм підрізання коренів закріплений розтяжками на задньому брусі рами 9. На зварній рамі механізму встановлено ніж 10, який заглиблюють і піднімають гідроциліндром начіпної системи трактора. Радіатор трактора за- хищений від механічних пошкоджень огородженням 1.

Технологічний процес роботи. На відстані 1,0...1,5 м від корчувального об’єкта раму 4 опускають, заглиблюючи зуби 2 під пень або камінь. Потім трактор загальмовують і повертають корчувальну раму 4. При корчуванні великих пнів попередньо з усіх боків ножем 10 перерізують корені пня. Викор- чуваний пень або камінь захоплюють грейфером, піднімають і укладають на транспортний засіб. Дрібні і середні пні та камені можна викорчовувати на ходу трактора тільки підніманням стріли без повороту корчувальної рами.

При збиранні каміння машину обладнують причепом ПВК-5 для його пе- ревезення, лижею ЛС-1 або листом, який буксується трактором.

Корчувальна машина МТП-26А (причіпна) призначена для суцільного ко- рчування пнів і підґрунтової деревини на торф’яно-болотних ґрунтах. Шири- на захвату 3,0 м, робоча швидкість 0,17...1,5 км/год, діаметр деревини 10...20 см, глибина корчування до 0,4 м. Агрегатується корчувальна машина з боло- тохідним трактором Т-130БГ-1 тягового класу 10.

Загальна будова. Робочим апаратом викорчовувачів активного типу є сис- тема трьох і більше роторів, які встановлені послідовно. Корчувальний ротор 5 (рис. 13.12) діаметром 1,3 м складається з дев’яти трикликових секцій, за- кріплених на пустотілому валу, і зубових дисків, які встановлені між секція- ми. Ротор обертається з частотою 18,2 об/хв і одночасно з машиною переміщу- ється вперед.

507

Меліоративні машини

Корчувальний 5, знімальний і транспортувальний ротори 13 приводяться у рух від ходозменшувача 2 трактора 1 через карданну передачу 3, розпо- дільний редуктор 4, проміжні вали 8 і ланцюгові передачі 9. Діаметр другого ротора 1,0 м, третього — 0,56, четвертого — 0,4, п’ятого — 0,3 м.

Шасі корчувальної машини складається з рами 6, двох передніх гусениць причепа 7, двох балансувальних кареток 10 з котками і опорно-прикочу- вального барабана 11. У транспортне положення корчувальний робочий ор- ган піднімається двома гідроциліндрами, якими керують за допомогою гідро- розподільника трактора.

Технологічний процес роботи. При поступальному русі машини корчува- льний ротор 5 заглиблюється у ґрунт і кликами штовхає пень уперед, пору- шуючи його зв’язки з ґрунтом, а потім обертовим рухом вилучає його на пове- рхню. Ротори 13 зубами знімають пні з ротора 5 і передають їх на наступні ротори, зуби яких струшують із коренів ґрунт і транспортують пні до валко- формувального пристрою. Викорчувана і очищена від ґрунту деревна маса скидається на поверхню ділянки і формується у валки двома відвалами 12, розміщеними під кутом до поздовжньої осі машини. Ширина валка 1,2 м. Пні із валка подаються навантажувачем у гусеничні причепи візка і відвозяться за межі обробленої площі. Прикочувальний коток, який рухається вслід за корчувальним ротором, ущільнює спушений кликами шар ґрунту.

Каменезбиральна машина УКП-0,6 (причіпна) призначена для збирання каміння розміром 12...65 см і масою 10...300 кг, яке лежить на поверхні ґрун- ту або у ґрунті на глибині до 10 см. Ширина захвату 1,25 м, продуктивність 3,75 м3/год, вантажність бункера 1,9 т, маса 2500 кг. Агрегатується з тракто- рами класу тяги 1,4.

Ґрунт просіюється між зубами гребінки і через решітчасту поверхню бункера. На краю поля заповнений бункер перекидають гідроциліндром 4.

Каменезбиральна машина МКП-1,5 (напівпричіпна) призначена для зби- рання дрібних каменів із орного горизонту. Ширина захвату 1,5 м, продук- тивність 0,3 га/год, глибина ходу до 0,2 м, діаметр каменів 5...30 см, місткість бункера 1,7 м3, маса машини 9100 кг. Агрегатується з трактором Т-150К.

509

Розділ 13

Рис. 13.14. Схема каменезбиральної машини МКП-1,5:

1 — карданна передача; 2 — проміжний вал; 3 — шатун; 4 — карданна передача; 5 — редук- тор; 6 — бункер; 7 — колеса; 8 — квадратні ди- ски; 9 — рама; 10 — сепаруючі вали; 11 — упо- вільнювачі; 12 — вібраційний леміш; 13 — під- німачі; 14 — профільний барабан

Загальна будова. Машина МКП-1,5 (рис. 13.14) складається із зварної рами 9, профільного барабана 14 з двома піднімачами 13, вібраційного лемеша 12 із знімальними різальними елемен- тами, п’ятнадцяти сепаруючих валів 10 із квадратними дисками 8, п’яти упові- льнювачів 11, розміщених над валами, колісного ходу 7, бункера 6, трансмісії і гідросистеми.

Механізм приведення машини у рух складається з карданної передачі 1, з’єднаної з ВВП трактора, проміжного вала 2 із запобіжною муфтою, другої карданної передачі 4 і редуктора 5. За допомогою ланцюгових передач обер- тання від редуктора передається на сьомий і п’ятнадцятий вали сепаруючого конвеєра. Із цих валів обертання передається на інші вали, а з основного — на вал із шатунами 3 приводу вібраційного лемеша.

13.4.3. Машини для первинного обробітку ґрунту

Первинний обробіток ґрунту є складовою комплексу культуртехнічних ро- біт. Для його виконання застосовують чагарниково-болотні і дискові плуги, спеціальні борони, ґрунтообробні фрези, горборізи, планувальники, котки та інші машини і засоби.

Прийоми первинного обробітку ґрунту і потрібні для його виконання ма- шини і засоби визначають з урахуванням типу ґрунту, його стану, товщини гумусного шару і передбачуваного використання. Найпоширенішим способом первинного обробітку заново освоюваних земель є оранка чагарниково- болотними плугами з наступним обробленням пласта до пухкого, дрібногруд- куватого шару, який придатний для росту і розвитку рослин, і його коткуван- ням.

Цього досягають обробленням пласта важкими дисковими боронами. Щоб унеможливити винесення загорнених у ґрунт деревних залишків на поверх- ню, глибину дискування витримують на 1/2...2/3 товщини пласта; його прово- дять спочатку вздовж, а потім упоперек або під кутом до напрямку первинно- го обробітку. Для оброблення пласта використовують важкі і меліоративні дискові борони БДТ-3, БДМ-2,5, БДНТ-3,5, БДТ-7, БДНТ-2,2.

Спеціальні дискові борони застосовують для поверхневого розпушення ґрунту, розробляння скиби, піднятої чагарниково-болотними плугами, а та- кож для оброблення луків і пасовищ та догляду за ними. Борони бувають з ручним, гідравлічним і комбінованим керуванням. Робочим органом дискової борони є сферичні вирізні диски, зібрані в батареї на загальній осі.

510

Меліоративні машини

У причіпних дискових борін кожна секція двосекційної борони має раму з двома дисковими батареями. Передня секція обробляє ґрунт в одному напрям- ку за рахунок розміщення дисків опуклістю всередину, а задня — в іншому (опуклість дисків назовні). Тягами змінюють кут атаки для зміни інтенсивно- сті подрібнення скиби.

Глибину боронування регулюють поворотом колінчастої осі гвинтовим ме- ханізмом або гідроциліндром.

Навісні дискові борони кріплять до навісної системи тракторів. У них так само змінюють кут атаки.

Ширина захвату дискових борін, що агрегатуються з тракторами, 2,2...3,5 м, глибина обробки 20...25 см. Застосовують диски діаметром 500...1000 мм, по 5 – 9 дисків у одній батареї. Продуктивність борони під час роботи в один слід

1,0...1,8 га/год.

Для оранки освоюваних земель, які заросли кущами та після їх розчищен- ня від деревинно-кущової рослинності, застосовують начіпні і причіпні чагар- никово-болотні плуги ПБН-100А, ПБН-75 і ПБК-75Г. Для оранки лугових бо- літ, які не мають кущів і підґрунтової деревини, а також для староорних торф’яників використовують плуги ПБН-3-50, ПБН-6-50.

Для первинної оранки земель з попередньо зрізаним чагарником і розкор- чованих призначені одно-, дво- та трикорпусні чагарниково-болотні плуги. Однокорпусні та дискові плуги застосовують для оранки площ з великою кількістю деревних залишків і вкритих чагарником до 1,5...2,0 м заввишки.

Плуги бувають причіпні та навісні з гідравлічним, механічним і комбіно- ваним керуванням.

Навісні чагарниково-болотні плуги виготовляють без опорного колеса та з опорним колесом. Раму плуга навішують на важелі навісної системи.

Полиця має напівгвинтову чи гвинтову робочу поверхню для кращого при- орювання чагарнику. В нижній частині полиці розміщений леміш (іноді до- лото). Позаду полиці кріплять перо, яке поліпшує обертання скиби.

Перед плужним корпусом до рами чіпляють ніж із лижею. Проміжок між корпусом і ножем закривають спеціальним щитом для запобігання від заби- вання. Глибину оранки плуга без опорного колеса можна регулювати підні- манням і опусканням опорної лижі. Якщо є опорне колесо, то глибина оранки залежить від установлення ручного гвинтового механізму. Піднімають і опус- кають плуг гідроциліндрами навісної системи. Під час роботи гідроциліндри перебувають у плаваючому положенні, а плуг спирається на лижу або опорне колесо.

Навісні плуги більш маневрені, ніж причіпні, вони легше очищуються при забиванні рослинністю.

Для зменшення забивання рослинністю рама чагарниково-болотних плу- гів розміщена вище і міцніша (так само, як і корпус), ніж у звичайних сіль- ськогосподарських плугів. Ширина захвату плугів 0,6...1,35 м, глибина оран-

ки 0,25...0,4 м.

Для збільшення продуктивності і поліпшення агротехнічної якості оранки чагарниково-болотні плуги обладнують полицями з гвинтовою поверхнею і збільшують ширину їх захвату.

Дискові плуги мають робочий орган у вигляді чотирьох-п’яти вигнутих сфе- ричних дисків діаметром 1,0...1,2 м, установлених на задній навісній рамі. Ши- рина захвату плуга 1,5...2,0 м. Глибина оранки 20...30 см. Дискові плуги застосо- вують для первинної оранки дуже забруднених торф’яних і мінеральних земель.

511

Розділ 13

Коткування виконують гладенькими циліндричними водоналивними кот- ками: на вологому ґрунті легкими, на сухому — важкими, тобто заповненими водою. Коткуванням вирівнюють поверхню поля, поліпшують водний режим шару, а на торф’яних ґрунтах також запобігають вітровій і водній ерозіям.

Планувальні роботи на меліораційних землях поділяють на будівельні та експлуатаційні. Під час будівельних робіт ліквідують старі осушувальні ка- нали, ями та інші нерівності, а експлуатаційні використовують для вирівню- вання мікрорельєфу освоюваних площ. Експлуатаційне планування, як пра- вило, виконують після первинного обробітку ґрунту. Для проведення експлу- атаційного планування освоюваних земель застосовують планувальники ПА-3, ДЗ-602 і планувальники-вирівнювачі ПМВ-3, ПМВ-4, ПМВ-5.

Для освоєння осушених торф’яно-болотних ґрунтів використовують спеціа- льні фрези (фрезерні машини), будову і принцип дії яких було розглянуто в

зи ставлять граблі 4 для утримання шмат- ків дернини, що відкидаються.

Барабан навісної фрези (рис. 13.15, б) встановлений на рамі, яку начіплю- ють у місцях кріплення 9 на навісну систему трактора. Рама під час роботи спирається на ґрунт двома колесами 1 або зігнутими штабами з лижами, які можна регулювати по висоті. Фреза приводиться в рух від вала відбору по- тужності трактора.

Фрези мають ширину захвату 0,9...2,0 м і обробляють ґрунт на глибину 20...25 см. Діаметр барабана з ножами 0,56...0,75 м. Кількість ножів 56 – 120.

512

Меліоративні машини

При частоті обертання від 3,3...5,0 об/с і робочій швидкості 3,6...4,6 км/год продуктивність становить 0,3...0,5 га/год. Основний недолік фрез — низька продуктивність, оскільки для достатнього подрібнення ґрунту потрібно два- три проходи.

Проте використання фрез ефективне тільки на торф’яниках, на мінераль- них ґрунтах через швидке спрацювання ножів їх не застосовують. Для таких ґрунтів, які покриті дерниною з гумусним шаром не менше ніж 20 см завтов- шки, призначені плуги загального призначення, обладнані корпусами з гви- нтовими відвалами.

Чагарниково-болотні плуги ПБН-100А, ПБН-75А, ПБК-75Г застосовують для оранки заново освоюваних земель, зарослих чагарником і після їх розчи- щення від деревинно-кущової рослинності та каменів. Ширина захвату від- повідно 1,0; 0,75 і 0,75 м; найбільша глибина оранки відповідно 45, 35 і 35 см;

продуктивність 0,37...0,45 (ПБН-100А); 0,5...0,75 га/год (ПБН-75А, ПБК-75Г),

маса відповідно 950, 890 і 1217 кг. Агрегатуються плуги з тракторами класу тяги 6 (ПБН-100А) і класу тяги 3 (ПБН-75А, ПБК-75Г).

Загальна будова. До комплекту однокор- пусних плугів ПБН- 100А, ПБН-75А, ПБК- 75Г входять три ножі: чересловий для роботи на розкорчованих від деревини ґрунтах, плоский з опорною лижею для роботи на заорюванні чагарни- ків і дисковий — для заорювання лучних боліт.

При підготовці плу- га до роботи на ґрун- тах після розчищення площі від чагарників, дрібнолісся і пнів установлюють черес- ловий ніж 1 (рис. 13.16, а). Для цього верхню частину но- жа 1 закріплюють на поздовжній балці ра- ми 2 за допомогою хо- мута і плити 4, різець ножа насаджують на

513

Розділ 13

пусу 7. Положення ножа у вертикальній площині регулюють за допомогою болта 3, а нахил ножа — натяжним прутком. Різець ножа має бути притягну- тий до упору лемеша, а спинка його упиратися в кронштейн рами 5.

Підготовляючи плуг до роботи на торф’яно-болотних ґрунтах з потуж- ним дерновим шаром і наявністю підґрунтової деревини, спереду корпусу плуга встановлюють дисковий ніж 12 (рис. 13.16, б). Для цього леміш з планкою замінюють на леміш з долотом 13 і стежать, щоб після встанов- лення дискового ножа 12 між площиною диска і долота лемеша був витри- маний потрібний зазор: під час роботи на важких ґрунтах 15...20 мм, сере- дніх — 10...15 і легких — 5...10 мм. Зазор регулюють за допомогою встано- влення регулювальних шайб 11 між кронштейнами кріплення ножа і ра- мою плуга 10.

У разі використання плуга для заорювання чагарників на заболочених і закущених землях (рис. 13.16, в) слід перед корпусом 18 плуга встановлювати плоский ніж 14 з опорною лижею 15, щілину між рамою 16 і ножем закрити спеціальним щитком 17. Крім того, на плугах ПБН-75 і ПБК-75Г установлю- ють кущоукладальник. При встановленні на плуг плоского ножа на корпусі має бути поставлений леміш з планкою 19 (як при встановленні череслового ножа). Для запобігання спрацюванню щита у нижній частині потрібно вста- новити планку 20. Опорне колесо демонтують.

Чагарниково-болотні плуги ПБН-3-50, ПБН-6-50 призначені для оранки окультурених боліт, які вільні від чагарників і підґрунтової деревини. Шири- на захвату відповідно 1,5 і 3,0 м, продуктивність відповідно 0,8...0,96 і 2,0...2,5 га/год, найбільша глибина оранки 35 см, маса відповідно 820 і 1910 кг. Агрега- туються плуги з тракторами класу тяги відповідно 3 і 5.

Загальна будова. Чагарниково-болотні плуги ПБН-3-50 і ПБН-6-50 (рис. 13.17) комплектуються дисковими ножами 6, встановленими перед кожним корпусом 4 на рамі 5 плуга. Для регулювання глибини оранки плуг ПБН-6-50 обладнують двома опорними колесами: переднім 2 і заднім 7, які встановлю- ють на механізмах 1 і 8. Для з’єднання з начіпною системою енергетичного модуля використовують начіпний механізм 3. Ззаду плуга встановлюють сиг- нальний щиток 9.

Важкі дискові борони відрізняються від польових більшим діаметром дис- ків, більшим навантаженням на диск і дещо іншою його конфігурацією. Якщо польові борони мають диск діаметром 450 мм, то важкі дискові — 600 мм; ма- са, яка припадає на один диск борони, становить: у польових борін 30...35 кг, у важких до 50 кг. Для інтенсивнішого кришіння ґрунту диски важких борін виконують вирізними (фігурними).

Борона БДТ-3 є причіпним засобом із двослідним симетричним розміщен- ням батарей на загальній рамі. Робочий орган борони — сферичні вирізні ди- ски, зібрані в чотири батареї по сім штук (задня ліва батарея має восьмий диск для додаткового обробітку ґрунту). Ширина захвату 3,0 м, продуктив- ність 2,38...3,09 га/год, максимальна глибина обробітку ґрунту 20 см, маса 1830 кг. Агрегатується з тракторами класу тяги 3.

Борона БДМ-2,5 призначена для первинного обробітку мінеральних ґрун- тів, які містять камені розміром до 30 см, розпушення дернини, пагорбів при поліпшенні луків і пасовищ. Ширина захвату 2,5 м, робоча швидкість 3,1...6,3 км/год, глибина обробітку до 30 см, продуктивність 1,0...1,2 га/год. Аг- регатується з трактором К-701.

514