Машини для захистó рослин

Внесення гранульованих пестицидів полягає у використанні гранул, які складаються з наповнювача — інертної речовини, діючої речовини — пести- циду, в’яжучої речовини та інших добавок. Гранульовані пестициди вносять розкидним, стрічковим або рядковим способом із загортанням у ґрунт або по- верхнево. Норма внесення становить 2,5…50 кг/га. Стрічкове і рядкове вне- сення проводиться, як правило, з посівом. Порівняно з розкидним способом стрічковий дає змогу на 50 %, а рядковий на 90 % знизити норму витрати препарату. Гранульовані пестициди не виносяться вітром за межі поля, не діють негативно на корисну фауну, мають більш тривалий термін дії, ніж рідкі та порошкові.

Відповідно до способів застосування отрутохімікатів та деяких біологічних і фізичних чинників комплекс машин для захисту рослин охоплює такі гру- пи: обладнання для термічного знезаражування насіння; протруювачі; об- прискувачі; машини для приготування робочих розчинів; обпилювачі; аеро- зольні генератори; фумігатори; розкидачі отруйних принад; аплікатори для внесення у ґрунт гранульованих пестицидів; засоби механізації біологічного методу захисту рослин.

У межах кожної групи машини класифікують за призначенням, типом енергетичного джерела для приведення в дію, характером технологічного процесу, способом агрегатування тощо.

4.3. Агротехнічні вимоги до машин для захисту рослин

Машини для захисту рослин мають відповідати вимогам санітарної гігіє- ни, мати пристрої для промивання чистою водою в екстрених випадках, бути зручними в керуванні й безпечними в користуванні.

Під час передпосівної обробки насіння не повинно пошкоджуватися, а при термічному знезаражуванні — знижуватися його схожість. Покриття насіння пестицидами має бути рівномірним, відхилення фактичної дози від заданої допускається не більше ніж ± 3 %.

Відповідно до зональних рекомендацій посіви потрібно обробляти у стислі агротехнічні терміни, а також дотримуватися вказівок служби хімічного за- хисту рослин.

Робоча рідина має бути однорідною, а відхилення концентрації від розра- хункової не повинно перевищувати ± 5 %.

Обприскувачі, обпилювачі та аерозольні генератори мають забезпечувати задану дисперсність розпилу і рівномірний розподіл пестицидів на оброблю- ваній площі із заданою нормою. Допустима нерівномірність розподілу робочої рідини по ширині захвату не повинна перевищувати 30 %, а по довжині го- ну — 25 %. Допустиме відхилення фактичної дози від заданої при обпиленні становить ±15 %, а при обприскуванні +15 і –20 %. Швидкість вітру при обп- рискуванні має бути не більше ніж 5 м/с, при обпиленні — 3 м/с. Обприску- вання не рекомендується проводити за температури навколишнього повітря понад 23 °С та за наявності висхідних потоків повітря. Забороняється здійс- нювати обприскування під час дощу. Якщо протягом доби після обприску- вання пройшов дощ, то роблять повторне обприскування. Не рекомендується обприскувати рослини в період цвітіння.

Обробляючи рослини термомеханічними аерозолями, слід застосовувати лише ті хімічні препарати, які не втрачають своєї токсичності за високої тем- ператури.

197

Розділ 4

Для захисту рослин у системі точного землеробства застосовують мобільні машини, які повинні мати відповідні пристрої для зміни норми внесення на ходу.

4.4. Загальна будова і процес роботи машин для захисту рослин

Незважаючи на велике розмаїття машин для хімічного захисту рослин, усі вони працюють за єдиною принциповою схемою, яка передбачає послідовне виконання операцій дозування отрутохімікату, його розпилення і транспор- тування розпилених часточок на об’єкт обробки. При цьому дозувальні при- строї мають забезпечити задану витрату (норму внесення) отрутохімікату на одиницю оброблюваної площі або одиницю маси насіння, а розпилювальні пристрої — рівномірно розподілити отрутохімікат по поверхні оброблюваного об’єкта.

Під час руху агрегату отрутохімікат (робоча рідина, концентрат, порошок) із резервуара (бункера) за допомогою живильного пристрою (насоса або жи- вильника) подається до розпилювального пристрою. Цей пристрій подрібнює хімікат на дрібні частинки (краплини, пилинки) і за допомогою повітряного струменя або наданої часточкам кінетичної енергії транспортує їх на об’єкти обробки. Ефективність рідких хімічних препаратів залежить від дисперсності розпилення: чим вона вища (менші розміри краплин), тим більша токсич- ність. Дрібні краплини за однакової витрати отрутохімікату на одиницю площі більш повно і рівномірно покривають поверхню оброблюваного об’єкта, краще на ній утримуються і протистоять змиву дощем. Великі краплини менш токсичні для шкідливих організмів і, маючи ефект лінзи, можуть спри- чинити опіки листків культурних рослин.

За звичайного обприскування переважають краплини розміром 600…250 мкм, малооб’ємного — 250…100, за ультрамалооб’ємного — 100…20, за аерозольно-

го — 5,0…0,5 мкм.

Від розміру краплинок залежать втрати отрутохімікатів під час транспор- тування їх від машини до об’єкта обробки. Якщо розпилювальні пристрої на- носять отрутохімікати примусово за допомогою турбулентного повітряного потоку, то повітрокраплинний струмінь має полідисперсний спектр (неодна- кові за розміром краплинки). Зіткнувшись з об’єктом обробки, крупні (більш інерційні) частинки, розміщені ближче до центра струменя, вдаряють у нього і осідають на його передній, лобовій поверхні, а більш мілкі (менш інерційні), розміщені ближче до краю струменя, разом з повітряним потоком огинають перешкоду і внаслідок утворюваних завихрень і турбулентної дифузії осіда- ють на його зворотному боці. Отже, за допомогою турбулентних струменів найдрібніші часточки отрутохімікатів з мінімальними втратами потрапляють до найбільш недоступних місць на рослинах.

Якщо розпилені частинки отрутохімікату доставляють до об’єкта обробки під дією сил тяжіння (гравітаційне осідання), що відбувається при авіаційно- му обприскуванні, то втрати отрутохімікату через знесення із зменшенням розміру його частинок зростають. Знесення вітром найбільш токсичних дріб- них частинок за межі поля крім неефективного використання хімікатів може спричинити серйозні пошкодження рослин на сусідніх полях. Ось чому забо- роняється внесення гербіцидів за допомогою вентиляторних обприскувачів. Це саме стосується й авіаційного обприскування, яке слід застосовувати лише в крайніх випадках, при масовому розмноженні шкідників, чого не повинно

198

Машини для захистó рослин

бути за високої культури землеробства. Всі мобільні машини для хімічного захисту рослин мають однакові за призначенням, але різні за будовою конс- труктивні елементи: місткості для отрутохімікатів, пристрої для перемішу- вання, насоси і живильники, розпилювальні та заправні пристрої.

4.4.1. Машини для знезаражування посівних та садильних матеріалів

Оброблення насіння і бульб захисними та стимулюючими препаратами є обов’язковою операцією при вирощуванні сільськогосподарських культур. Во- на відома з давніх часів. Нині обсяг її використання значно збільшився і охо- плює величезну кількість шкідливих мікроорганізмів завдяки виробництву промисловістю нових хімікатів з багатосторонньою біологічною активністю та розробленню препаративних форм і методів їх нанесення на насіння. Оброб- лення насіння і бульб вважається одним із основних видів застосування пес- тицидів, який здатний захистити рослину не тільки у фазі проростання, а й протягом наступних етапів росту і розвитку.

Оброблення насіння і бульб локалізує хімікат безпосередньо в тому місці, де він потрібний.

Перевагами оброблення насіння і бульб є ефективність, економія матеріа- лу, менше забруднення навколишнього середовища і більша вибірковість щодо корисних мікроорганізмів.

4.4.1.1. Обладнання для термічного знезаражування насіння

Комплекс обладнання для термічного знезаражування та сушіння насіння КТС-0,5 призначений для безперервного однофазного термічного знезаражу- вання насіння зернових культур, ураженого летючою сажкою, і наступного сушіння до кондиційної вологості. Він має вигляд механізованого цеху, що монтується в спеціальному приміщенні 18 000 × 18 000 × 10 500 мм і розрахо- ваний на продуктивність 0,4…0,5 т/год.

Комплекс складається з трьох однакових секцій обладнання, з’єднаних спільними системами для завантажування і вивантажування насіння, пода- вання свіжої води й відведення відпрацьованої, пульта керування і електро- обладнання для контролю за технологічним процесом із світловою та звуко- вою сигналізацією.

Кожна секція має експозиційну місткість 3 (рис. 4.1), повітропідігрівник з вентилятором, сушарку 4 і насос 14. Залежно від потреби можуть бути вико- ристані одна, дві або три секції. До складу обладнання для знезаражування насіння входять три експозиційні місткості, проміжна місткість 5, відцентро- вий насос і комунікації. Система завантажування насіння складається з при- ймальною бункера 11, норії 9, розподільника 10 і насіннєпроводів.

До сушильного обладнання належать три поворотні платформові сушарки 4, три вентилятори, три повітропідігрівники з пристроєм для спалювання рідкого палива і повітропровід.

Проміжна місткість 5 призначена для збирання і підігрівання води, що відділилась від насіння, та забезпечення її постійного рівня й нормальних умов роботи насоса. Експозиційна місткість має вигляд циліндра, що перехо- дить у конус, у дні якого змонтовано випускний клапан 6. Герметичність за- кривання клапана забезпечується тиском води, а відкривається він за допо- могою електромагніту 7. В експозиційну місткість вода подається насосом че- рез циркуляційну трубу. Вода циркулює через спеціальний патрубок, а рі-

199

Розділ 4

Рис. 4.1. Технологічна схема обладнання для термічного знезаражування та сушіння насіння КТС-0,5:

1 — пульт керування; 2 — резервуар; 3 — експозиційна місткість; 4 — сушарка; 5 — проміжна місткість; 6 — випускний клапан; 7 — електромагніт; 8 — бункер-нагромаджувач; 9 — норія ТКН-10; 10 — розподільник; 11 — приймальний бункер з дозатором; 12 — відстійна яма; 13 — горизонтальний конвеєр; 14 — насос; 15 — електронагрівник

вень її в експозиційній місткості контролюється датчиком, який можна вста- новлювати на різній висоті.

Задана температура води підтримується автоматично датчиком ПТР-1, установленим у проміжній місткості, контролюється ртутним термометром. При завантажуванні насіння рівень води піднімається до верхнього датчика, який вмикає дозатор насіння. Положення датчика регулюють так, щоб під час заповнення експозиційної місткості насінням вода не переливалась через верхній переливний патрубок.

Час завантажування і вивантажування насіння встановлюють на циферб- латі годинника експозиційної місткості, розміщеного на пульті керування 1. Після закінчення експозиції вмикаються світлова та звукова сигналізації, відкривається випускний клапан і насіння з водою надходить на платформу сушарки. Коли вивантаження насіння закінчилося, клапан автоматично за- кривається, місткість дозаповнюється свіжою водою, яка підігрівається до за- даної температури.

Технологічний процес знезаражування насіння відбувається так. Спочатку водою заповнюється резервуар, з якого вона послідовно надходить у проміжні місткості. Після їх заповнення вмикається насос для перекачування води в експозиційну місткість. Потім автоматично вмикається підігрівання води і одночасне подавання її з резервуара. Завдяки циркуляції води між експози- ційною і проміжною місткостями забезпечується рівномірність її температури. За температури води 45…47 °С насіння з приймального бункера вібролотком і норією подається в експозиційну місткість. Початок роботи вібролотка (поча- ток експозиції) фіксують на циферблаті годинника, встановлюючи стрижень у

200

Машини для захистó рослин

гніздо проти стрілки годинника. Кінець експозиції відраховують і фіксують на тому самому циферблаті.

Вібролоток автоматично вимикається після заповнення експозиційної міст- кості насінням. Після зупинення вібролотка на пульті керування вимикають норію.

Про закінчення експозиції сповіщають звукова і світлова сигналізації.

З експозиційної місткості знезаражене насіння разом із водою через кла- пан надходить у сушарку, з піддона якої вода стікає в проміжну місткість.

Після закриття клапана починається сушіння насіння протягом 2 год за температури 40 °С, а потім за температури 45 °С — до кондиційної вологості. З платформи сушарки висушене насіння вивантажується на стрічковий кон- веєр 13 і подається норією в бункер-нагромаджувач 8. Замість витраченої з насінням води в проміжну місткість автоматично подається свіжа вода, яка підігрівається в резервуарі. Температура води автоматично підвищується до заданої і експозиційна місткість знову готова до роботи.

При повторному завантаженні експозиційної місткості слід ураховувати тривалість процесу сушіння для того, щоб до повторного вивантажування об- робленого насіння сушарка вже була вільна.

Воду замінюють через 6…9 год роботи. З усіх секцій її зливають послідов- но, щоб запобігти перевантаженню зливної комунікації.

Робота кожної секції автоматично контролюється на пульті керування. Комплекс КТС-0,5 працює в автоматичному режимі, проте електричною схе- мою передбачено також ручне керування.

4.4.1.2. Протруювачі

Протруювачі призначені для хімічного знезаражування насіння і бульб. Залежно від того, де відбувається підготовка зерна до сівби — на насіннєвому заводі, у великому чи невеличкому фермерському господарстві, промисло- вість випускає протруювачі продуктивністю 3…10 т/год: АПН-4; АПЗ-10; ПНШ-3; ПНШ-5; ПС-10А; ПК-20. Для хімічного знезаражування бульб вико- ристовують протруювач Gumatox-S.

Класифікація протруювачів. За характером перебігу технологічного про- цесу протруювачі бувають порційної і безперервної дії; за організацією руху насіння і бульб у момент протруювання — з організованим і неорганізованим потоком насіння; за способом нанесення препаратів на насіння і бульби — із змішувальними пристроями і безпосереднього нанесення. Протруювачі із змішувальними пристроями поділяють на шнекові та барабанні, а протрую- вачі безпосереднього нанесення препаратів — на камерні і штангові.

Загальна будова протруювачів. Робочі органи та допоміжне обладнання. Технологічний процес будь-якого протруювача полягає в дозуванні подаван- ня насіння або бульб і хімічного препарату та нанесення препарату на повер- хню насіння чи бульб. Тому всі протруювачі працюють за єдиною схемою: ор- ганізація дозованого подавання насіння або бульб і хімічного препарату в протруювальний робочий орган і вивантаження протруєного насіння або бульб у відповідну тару (мішки, завантажувачі сівалок або саджалок).

Основними робочими органами протруювачів є: завантажувальні пристрої насіння або бульб, які бувають у вигляді шнекових або скребкових конвеєрів; дозатори насіння (дискові, конусні, котушкові тощо); протруювальні робочі органи (барабани, шнеки, камери з вертикальним потоком насіння); виван- тажувальні пристрої протруєного насіння (шнекові або скребкові конвеєри);

201

Розділ 4

пристрої для заправлення хімічних препаратів і води в бак протруювача (на- соси, мірні місткості); мішалки для приготування робочого розчину (механіч- ні, гідравлічні); насоси для подавання робочої рідини до розпилювача (шес- теренні, діафрагмові); дозатори робочої рідини; розпилювачі робочої рідини (відцентрові, ротаційні).

До допоміжного обладнання належать: електропривід робочих органів і засоби автоматизації технологічного процесу; ходова система для пересуван- ня протруювача в межах майданчика, де проводиться протруювання; в де- яких конструкціях протруювачів системи очищення забрудненого пестицида- ми повітря; пульт керування технологічним процесом; гумові рукави гідрав- лічної комунікації; роздільний пристрій, який застосовують при вивантажен- ні протруєного насіння у мішки; захисні щитки механізму передач.

Протруювач для знезаражування бульб картоплі «Гуматокс-С» призначе- ний для боротьби з хворобами на поверхні бульб насіннєвої картоплі.

Бульби обробляють безпосередньо перед садінням. Машина має вигляд

Установлюють її на рівному майданчику, підключають до електричної мережі відповідно до правил елек- тробезпеки та перевіряють на холостому ходу працездатність усіх вузлів і ме- ханізмів. Заливають у бак 12 відмірену кількість води і запускають у дію гід- равлічну систему, перевіряючи хвилинну витрату рідини через розпилювачі 6, яка має забезпечити протруювання бульб із заданою нормою витрати ріди- ни при продуктивності 10…12 т/год. Якщо є потреба, за допомогою регулятора тиску 9 змінюють тиск у гідравлічній системі, який контролюється маномет- ром 8. Упевнившись у працездатності всіх вузлів і механізмів та відповідності хвилинної витрати рідини заданій продуктивності, розпочинають протрую- вання бульб картоплі. Для цього бак 12 заправляють робочою рідиною і за- вантажують бункер 1 бульбами картоплі, вмикають електропривід вузлів та

202

Машини для захистó рослин

механізмів. Бульби картоплі з бункера 1 надходять на конвеєр 2, який подає їх у камеру протруювання 3. Бульби потрапляють на верхній валик і зволо- жуються факелом краплин робочої рідини, який утворюється розпилювачами 6. Напрямний щиток 14 спрямовує бульби на нижній валик 5, який оберта- ється назустріч верхньому валику, і бульби, проходячи в проміжку між вали- ками, потрапляють на вивантажувальний конвеєр 7. Верхній 4 і нижній 5 валики обтягнуті товстим поролоном, який сприяє рівномірному обробленню бульб робочою рідиною і запобігає їх пошкодженню.

Протруювач камерний ПК-20 призначений для зволоженого протруюван- ня насіння зернових, бобових і технічних культур водними розчинами і су- спензіями пестицидів. Він має вигляд автоматичної самопересувної машини, всі механізми, якої приводяться в рух від електродвигунів загальною потуж- ністю 5 кВт.

Основними складальними одиницями машини (рис. 4.3) є завантажуваль- ний пристрій, який складається з шнекового підбирача 14 і шнека 4; бункер для насіння 5 з дозатором регулювання продуктивності 8; камера протрую- вання 7 з розподільним диском насіння 9 і ротаційним розпилювачем робочої рідини 10; вивантажувальний шнек 11; насосна установка 13; бак 1; дозатор робочої рідини 3; пульт керування; самохід.

Складальні одиниці змонтовані на рамі, встановленій на трьох колесах із пневматичними шинами.

Протруювачем виконують такі технологічні операції: заправлення бака водою, приготування робочої рідини, самозавантаження насінням і протрую-

Рис. 4.3. Схема роботи про- труювача ПК-20:

а — технологічна схема; б — схема пульта керування; 1 — бак для отрутохімікату; 2 — мірний циліндр; 3 — дозатор робочої рідини; 4 — заван- тажувальний шнек; 5 — бун- кер для насіння; 6 — датчи- ки рівня насіння: В — верх- ній, С — середній, Н — ниж- ній; 7 — камера протрую- вання; 8 — дозатор насіння; 9 — диск розсіювання насін- ня; 10 — розпилювач робочої рідини; 11 — вивантажува- льний шнек; 12 — електро- двигун насоса; 13 — насос; 14 — шнековий підбирач насіння; 15 — гідравлічна мі- шалка; 16 — перемикач «Са- мохід»; 17 — кнопка «Блоку- вання»; 18 — перемикач «На- лагодження»; 19 — переми- кач «Режим роботи»; 20 — лампочка «Заблоковано»; 21 — лампочка «Верхній дат- чик»; 22 — лампочка «Ниж- ній датчик»; 23 — лампочка «Середній датчик»; 24 — лам- почка «Мережа»

203

Розділ 4

вання насіння, вивантаження протруєного насіння у завантажувачі сівалок або мішки.

Подавання робочої рідини і насіння в камеру протруювання синхронізоване за допомогою трьох датчиків 6 (В, С, Н), які змонтовані в бункері для насіння 5. Якщо немає одного з компонентів, то процес протруювання припиняється. Верх- ній датчик (В) керує приводом завантажувального шнека, середній (С) — при- водом самохода, нижній (Н) — приводом дозатора 8, диска розсіювання насін- ня 9 та розпилювача робочої рідини 10. Під час роботи протруювача на двох (верхній і нижній) датчиках нижній керує приводом самохода, дозатора 8, дис- ка розсіювання насіння 9 та розпилювача робочої рідини 10.

Протруювач розрахований на роботу у трьох режимах: налагоджувальному і двох автоматичних. Під час налагоджувального режиму перевіряють та на- лагоджують електрообладнання і механізми, а також готують робочий розчин безпосередньо у баку протруювача, якщо застосовуються водорозчинні (рідкі) препарати або концентрати суспензій. У разі використання для протруюван- ня насіння порошкоподібних препаратів у бак протруювача заливають гото- вий до протруювання робочий розчин рідини, приготовлений у допоміжних місткостях.

В автоматичному режимі «А2» (на верхньому і нижньому датчиках насін- ня) протруювач працює тоді, коли бурти насіння дуже високі (понад 2 м).

Якщо в результаті налагоджувального режиму встановлено працездат- ність усіх вузлів і механізмів, приготовлено робочий розчин рідини, то вста- новлений в робоче положення перед буртом насіння протруювач включається в роботу. При встановленні перемикача «Режим роботи» 19 (рис. 4.3, б) у по- ложення А2 вмикаються двигуни: завантажувального та вивантажувального шнеків, насосної установки і самохода, лампочки (21, 22, 23) не горять. Колесо самохода пересуває протруювач і завантажувальний шнек 4 подає насіння в бункер 5. Коли бункер заповниться насінням до рівня нижнього датчика, за- горяється лампочка «Нижній датчик» 22, вмикається двигун дозатора, приво- ду диска насіння та розпилювача, самохода. Робоча рідина через мірний ци- ліндр 2 надходить на чашкоподібний ротаційний розпилювач 10 з прорізами, який за рахунок великої швидкості обертання забезпечує дрібно- і монодис- персійний коловий факел розпилу певної висоти. Пересікаючи факел розпи- лу, потік насіння, що рівномірно сходить з розподільного диска по всьому пе- риметру камери у вигляді колового циліндричного потоку, покривається крап- линами суспензії й осідає вниз камери протруювання і далі на вивантажу- вальний шнек 11. За такої конструкції камери протруювання насіння падає вниз по спіральній траєкторії, завдяки чому тривалість його знаходження в зоні факелу розпилу, а отже, і контакту з отрутохімікатами збільшується. Цьому сприяє також конструкція ротаційного розпилювача 10 у вигляді двох конічних чашок, складених нижніми основами, що дає змогу збільшити висо- ту факела. Нанесення препарату триває частки секунди.

Коли бункер заповнюється насінням до рівня верхнього датчика, загоря- ється лампочка «Верхній датчик» 21 і вимикається двигун завантажувально- го шнека.

У разі зниження рівня насіння нижче від верхнього датчика гасне лампоч- ка «Верхній датчик» 21, вмикається двигун завантажувального шнека, а при подальшому зниженні рівня насіння нижче від нижнього датчика гасне лам- почка «Нижній датчик» 22, вимикається двигун дозатора 8, приводу диска розсіювання насіння 9 та розпилювача 10 і вмикається двигун самохода.

204

Машини для захистó рослин

Подавання робочої рідини припиняється, протруювання не відбувається і протруювач починає рухатися вперед на бурт насіння.

При протруюванні насіння з буртів менше ніж 2 м заввишки працюють у автоматичному режимі А3 (на трьох датчиках рівня насіння), попередньо за- правивши бак 1 робочою рідиною. Для цього перемикач «Режим роботи» 19 встановлюють у положення А3, при якому вмикаються двигуни завантажу- вального 4 та вивантажувального 11 шнеків, самохода і насосної установки 13, лампочки (21, 22, 23) не горять. Протруювач рухається вперед і заванта- жувальний шнек подає насіння в бункер. При заповненні бункера насінням до рівня нижнього датчика загоряється лампочка «Нижній датчик» 22, вми- кається двигун дозатора 8, привода диска розсіювання насіння 9 та розпилю- вача 10. Робоча рідина через мірний циліндр 2 надходить на розпилювач 10 і розпочинається процес протруювання. Коли бункер насіння заповниться до рівня середнього датчика, загоряється лампочка «Середній датчик» 23, вими- кається двигун самохода, а при заповненні до рівня верхнього датчика заго- ряється лампочка «Верхній датчик» 21, вимикається двигун завантажуваль- ного шнека 4.

При зниженні рівня насіння нижче від верхнього датчика гасне лампочка «Верхній датчик» 21 і вимикається двигун завантажувального шнека 4; при зниженні рівня насіння нижче від середнього датчика гасне лампочка «Се- редній датчик» 23 і вимикається двигун самохода, а при подальшому зни- женні рівня нижче від нижнього датчика гасне лампочка «Нижній датчик» 22, вимикається двигун дозатора 8, приводу диска розсіювання насіння 9 та розпилювача і вмикається двигун самохода.

Припиняється подавання робочої рідини, протруювання зупиняється, про- труювач починає рухатися вперед на бурт.

Для запобігання потраплянню на диск розсіювання насіння 9 сторонніх предметів у бункері для насіння 5 вмонтовані захисні сітки.

4.4.1.3. Технологічне налагодження протруювачів

Технологічне налагодження протруювачів на заданий режим роботи, про- дуктивність по зерну П, т/год, і норму витрати робочої рідини на одну тонну насіння qp, л/т у кожному конкретному випадку встановлюють відповідно до

інструкції з експлуатації, яка додається до кожної машини. Тому послідов- ність проведення технологічного налагодження доцільно розглянути на при- кладі протруювача ПК-20 як найпоширенішого в господарствах різних форм власності і найбільш досконалого за конструкцією.

Перед початком роботи проводять обкатку і налагодження протруювача у такій послідовності. Для запобігання виходу з ладу ущільнень насосної уста- новки 13 (див. рис. 4.3) перед обкаткою в бак 1 через відкриту горловину за- ливають 50…60 л води. Обкатку проводять у трьох режимах: налагоджуваль- ному, автоматичних А3 і А2. Перед початком обкатки важіль самохода пере- водять у положення «Холостий хід», а перемикач «Режим роботи» 19 — у по- ложення А3 (А2) і проводять обкатку протягом 10…15 хв. Перевіряють роботу механізмів (не повинно бути різких стуків, шумів) і ступінь нагріву двигунів, корпусів підшипникових вузлів. Температура їх нагріву не повинна переви- щувати 60…70 °С. Усувають виявлені недоліки і проводять обкатку протрую- вача в налагоджувальному режимі, перевіряючи дію всіх механізмів. Потім проводять обкатку мотор-редуктора хвильового зубчастого ЗМВ-80 самохода.

205

Розділ 4

Після обкатки приступають до встановлення протруювача на заданий режим роботи.

Застосовуючи для протруювання водорозчинні (рідкі) препарати, концент- рати суспензій, рекомендовану норму витрати препарату на одну тонну на- сіння потрібно розчиняти із розрахунку 7 л водного розчину, а при застосу- ванні порошкових (змочуваних порошків) — із розрахунку одержання 10 л робочої рідини.

Залежно від наявних препаратів і їх норм витрати на одну тонну насіння під час приготування робочих рідин для роботи протруювача ПК-20 користу- ються даними, наведеними в інструкції з його експлуатації.

Якщо потрібно використати іншу норму витрати робочої рідини qp з іншою

нормою витрати препарату q, не наведеною в інструкції, то кількість препа- рату на об’єм бака визначають за формулою

Q = Uбq = 180 q, qp qp

де Q — кількість препарату на об’єм бака, кг (л); qр — витрата робочої рідини на одну тонну насіння, л/т, Uб — об’єм бака, л; q — норма витрати препарату,

л(кг/т).

Уразі застосування для протруювання рідких препаратів витрати робочої рідини qp становлять 5…10 л/т.

Після цього регулюють продуктивність протруювача по насінню. Уточню- ють продуктивність дозатора насіння, оскільки на неї впливають такі факто- ри, як культура (пшениця, ячмінь, овес), вологість, засміченість. Орієнтовні дані продуктивності протруювача при різних поділках шкали дозатора наве- дено в таблиці, поданій в інструкції з експлуатації.

Для визначення фактичної продуктивності дозатора насіння за постійного режиму роботи (безперервне вивантаження насіння), коли перемикач «Ре- жим роботи» встановлено у положення А3 і протруювач рухається вперед з робочою швидкістю без протруювання насіння (ручка крана, що на рис. 4.3, а, в положенні «Закрито»), беруть три проби насіння. Фактичну середню проду- ктивність дозатора насіння визначають за формулою

Пф = 3,6 m1 ++m2++m3 , t1 t2 t3

де Пф — фактична середньоарифметична продуктивність дозатора насіння, т/год; m1, m2, m3 — маса насіння першої, другої і третьої проби, кг; t1, t2, t3 —

час взяття першої, другої і третьої проби, с. Тривалість зняття проб визначається об’ємом тари.

При визначеній продуктивності протруювача по насінню і заданій нормі ви- трати робочої рідини визначають продуктивність (подачу) дозатора робочої ріди- ни Р, користуючись даними таблиці, яка наведена в інструкції з експлуатації Слід зауважити, що при протруюванні насіння з продуктивністю 3…5 т/год, робочих рідин з порошкоподібних водонерозчинних препаратів приготовля- ють, виходячи з витрати їх не менше ніж 10 л/т, а при протруюванні з проду-

ктивністю 20 т/год — не більше ніж 10 л/т.

Якщо є потреба працювати з нормою витрати робочої рідини, яку не зазна- чено в інструкції, то витрату робочої рідини (подачу дозатора) за хвилину розраховують за формулою

206

Машини для захистó рослин

Р = П60qp ,

де Р — витрата робочої рідини (подача дозатора), л/хв, П — продуктивність протруювача, т/год, qp — норма витрати робочої рідини на одну тонну насін-

ня, л/т.

Конструкцією дозатора передбачено два варіанти його роботи: 1) при міні- мальних подачах (витрата робочої рідини 0,5…2,8 л/хв); 2) при максимальних подачах (1,5…3,8 л/хв).

Після проведених розрахунків і встановлення стрілки дозатора на відпо- відну поділку, роблять проливку дозатора на воді впродовж 20…30 с, збираю- чи рідину в мірний циліндр, і визначають фактичну похвилинну витрату.

Якщо одержана робоча подача дозатора рідини відрізняється від потрібної більше ніж на ±5 %, то регулюють стрілку шкали дозатора 3 (див. рис. 4.3) і повторюють взяття проб методом наближення.

Після налагодження дозатора насіння і дозатора рідини ручки кранів пе- реводять у положення «Робота», а перемикач «Режим роботи» 19 — у поло- ження автоматичного режиму А3 або А2 (залежно від висоти бурта).

Для забезпечення якісного оброблення насіння в процесі експлуатації пе- ріодично контролюють фактичну продуктивність протруювача, яка може змі- нюватися внаслідок забруднення насіння або наявності в ньому сторонніх предметів.

4.4.1.4. Огляд конструкцій протруювачів

Протруювач насіння універсальний ПС-10А призначений для зволоженого протруювання насіння зернових, бобових і технічних культур водними су- спензіями пестицидів. Це самохідна автоматична установка, всі механізми якої приводяться в рух електродвигунами загальною потужністю 5,5 кВт. До основних складальних одиниць машини (рис. 4.4) належать завантажуваль- ний пристрій 3, бункер для насіння 13, камера протруювання 32 з розподіль- ним диском 25, проміжний 18 та вивантажувальний 10 шнеки, резервуар 6, насос 1, дозатор робочої рідини 36, пульт керування і самохід.

Усі складальні одиниці машини змонтовані на рамі, встановленій на чо- тирьох пневматичних колесах.

Протруювач може виконувати такі операції: заповнення резервуара водою, приготування робочої рідини (суспензії), самозавантаження насінням, про- труювання його і вивантаження. Протруювач обладнаний системою очищен- ня забрудненого повітря.

Робоча рідина і насіння в камеру протруювання надходять синхронно за- вдяки системі датчиків, установлених у бункері для насіння і резервуарі для робочої рідини. Якщо немає одного із компонентів (робочої рідини або насін- ня), то процес протруювання припиняється.

Суспензію готують у резервуарі 6, в який через горловину за допомогою спе- ціального пристрою завантажують у потрібній кількості пестициди, клейкі й стимулюючі речовини, а насосом 1 подають воду до рівня верхнього датчика 9. Компоненти змішують мішалками протягом 5…10 хв. За зниженої температу- ри навколишнього повітря суспензію підігрівають електронагрівниками 5.

Протруювач працює так. Бокові шнекові живильники переміщують насін- ня з бурту до завантажувального шнека 3, який подає його в бункер 13 до рів- ня верхнього датчика 15. Із бункера насіння через дозатор надходить у каме-

207

Розділ 4

Рис. 4.4. Технологічна схема протруювача ПС-10А:

1 — насос; 2 — передній міст; 3 — завантажувальний пристрій; 4 і 9 — датчики рівня рідини в резервуарі; 5 — електронагрівники; 6 — резервуар; 7 — кришка резервуара; 8 — всмоктуваль- ний фільтр; 10 — вивантажувальний шнек; 11 — повітропровід; 12 — електромагніт; 13 — бункер для насіння; 14, 15 і 16 — відповідно нижній, верхній і середній датчики рівня насіння; 17 — ко- лектор; 18 — проміжний шнек; 19 — важіль дозатора насіння; 20 — датчик контролю витрати робочої рідини; 21 — бункер фільтрів; 22 — вентилятор; 23 — фільтр; 24 — механізм повороту шнека; 25 — розподільний диск насіння; 26 — розпилювач; 27 — ведучий міст; 28 — привід самохода; 29 — важіль перемикання передач; 30 — важіль керування самохода; 31 — шнек камери; 32 — камера протруювання; 33 — важіль вимкнення насоса; 34 — проміжний вал; 35 — чотириходовий кран; 36 — дозатор робочої рідини; 37 — муфта вмикання дозатора

ру протруювання 32 на диск 25, що обертається, і рівномірно розподіляється по периметру камери у вигляді падаючого кільцевого потоку. Кількість на- сіння, яке надходить у камеру 32, регулюють важелем 19.

Одночасно суспензія з резервуара 6 дозатором 36 спрямовується на розпи- лювач 26, що обертається.

Ротаційний розпилювач забезпечує дрібнодисперсне розпилювання суспен- зії і створює коловий факел крапель. Проходячи через нього, насіння покрива- ється краплями і надходить у шнек камери 31, а звідти — у вертикальний 18 і вивантажувальний 10 шнеки. Із лотока шнека протруєне насіння надходить у транспортні засоби або купу, а якщо лотік замінити подільником, — у мішки.

208

Машини для захистó рослин

За допомогою черв’ячної передачі вивантажувальний шнек 10 можна обер- тати навколо осі вертикального шнека 18 на 320° і нахиляти гвинтовою пере- дачею у вертикальній площині на 15° в обидва боки.

Забруднене пестицидами повітря відсмоктується від розвантажувальної горловини вентилятором 22 через повітропровід 11, колектор 17, бункер фі- льтрів 21, фільтр 23 і надходить в атмосферу, завдяки чому забезпечуються нормальні санітарно-гігієнічні умови праці.

Протруювач насіння ПНШ-5 призначений для передпосівного обробітку насіння зернових, бобових і технічних культур водними суспензіями пести- цидів. Протруювач — це автоматична пересувна установка з електроприво- дом основних механізмів.

Основними складальними одиницями установки є шнековий підбирач і конвеєр, резервуар для приготування робочої рідини, дозатор, дисковий роз- пилювач, система очищення повітря і самохід.

Насіння протруюється в автоматичному режимі. Шнек-підбирач з бурту завантажує насіння в нагромаджувальну компенсаційну камеру, з якої через дозувальну щілину, що регулюється засувкою, воно потрапляє в камеру про- труювання.

Одночасно з резервуара робоча рідина надходить у дозатор, а далі — до розподільника, звідки при положенні «Протруювання» — на розпилювач і в камеру протруювання.

Контроль за надходженням робочої рідини на розпилювач здійснюють дат- чиком та сигнальною лампочкою. Для визначення фактичної норми рідини розподільник установлюють у положення «Взяття проб» і рідина потрапляє в мірний циліндр.

Для запобігання неякісному протруюванню насіння передбачена синхро- нізація між подаванням до насіння суспензії та пересуванням протруювача. Як тільки рівень насіння в нагромаджувальній компенсаційній камері стане нижчим від рівня нижнього датчика, подача робочої рідини припиниться, згасне сигнальна лампочка «Суспензія». Протруювач продовжує рух уперед доти, доки рівень насіння в камері не досягне рівня верхнього датчика. Далі процес повторюється.

На протруювачі встановлено систему відсмоктування повітря з виванта- жувальної камери та його очищення фільтрами.

4.4.1.5. Технічне обслуговування протруювачів і техніка безпеки під час протруювання

Своєчасний і якісний догляд за протруювачем дає змогу з’ясувати і усуну- ти причини, які зумовлюють його передчасне спрацювання та поломку, гаран- тує безвідмовну роботу впродовж усього терміну експлуатації.

Передбачено такі види технічного обслуговування протруювачів: щозмінне технічне обслуговування (ЩТО), яке здійснюють через 6…12 год; перше тех- нічне обслуговування (ТО-1) — через 60 год; технічне обслуговування при зберіганні — один раз на сезон.

Під час щозмінного технічного обслуговування видаляють залишки робо-

чої рідини з усіх елементів гідрокомунікації, після чого промивають систему водою і зливають залишки води, не забуваючи відкрутити зливні пробки, що є в корпусі насоса. Злив виконують лише у спеціально відведеному місці. Відкривають кришку бункера і через люк звільняють бункер від сторонніх предметів, які осіли на захисних сітках.

209

Розділ 4

При першому технічному обслуговуванні (ТО-1) виконують роботи щозмін-

ного технічного обслуговування, а також очищують складальні частини ма- шини від залишків насіння, пилу, бруду і пестицидів. Перевіряють комплект- ність, технічний стан, наявність затяжки зовнішніх кріплень машини. За по- треби підтягують кріплення чистика і фланця диска насіння. Натяг клино- вих пасів і ланцюгів перевіряють і за потреби регулюють.

Підготовляючи протруювач до довготривалого зберігання, виконують опе- рації ТО-1 і, крім того, промивають розчином хлорного вапна забруднені ро- бочою рідиною поверхні машини. На спеціально обладнаному майданчику через боковий люк очищають стінки камери від бруду і перевіряють техніч- ний стан розпилювача. Знімають ланцюги, промивають, проварюють, просу- шують і здають на склад, прикріпивши бирку з номером машини. Потім зні- мають привідні паси, промивають мильною водою або знежирюють бензином, висушують, присипають тальком і також здають на склад, зазначивши номер машини.

Після цього знімають шланги, промивають, просушують, припудрюють їх тальком, закривають отвори і здають на склад, також зазначивши номер ма- шини. Місця під’єднання шлангів на машині закривають плівкою.

Проводять технічне діагностування і визначають технічний стан насосної установки дозатора, приводу дозатора, самохода, дозатора насіння, розпилю- вача і диска насіння і приводу шнеків.

Обдувають стисненим повітрям і обчищають електродвигуни, перевіряють і у разі потреби заізольовують місця пошкоджень електропроводки, обчища- ють клеми і змащують їх мастилом.

Непофарбовані різьбові поверхні і зірочки промивають, просушують і зма- щують. Зачищають місця пошкодженої фарби, знежирюють їх і фарбують. Зменшують тиск у шинах ходових коліс і покривають їхню поверхню захис- ним матеріалом. Закривають дверцята, опломбовують, установлюють машину на колодки і здають на зберігання.

Зберігати машини потрібно у закритих приміщеннях або під навісом, до- тримуючись відповідно всіх правил консервації.

Виконуючи протруювання насіння, слід пам’ятати про основні правила безпеки. Так, протруювання, зберігання, перевезення і завантаження насін- ня у сівалки здійснюють відповідно до вимог державних санітарних правил

(ДСП 8.8.12.001–98).

Забороняється допускати до роботи жінок, громадян, які не досягли 18 ро- ків, робітників, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки під час транс- портування, складання, обкатування і експлуатації протруювача.

Обслуговуючий персонал забезпечується спецодягом, cпецвзуттям, респі- раторами і захисними окулярами.

Завантаження пестицидів, очищення бака, відбір суспензії для аналізу виконують тільки в індивідуальних засобах захисту з дотриманням правил особистої гігієни. Тару від пестицидів знищують.

У місці зберігання протруєного насіння встановлюють табличку з написом «Протруєно».

Під час обслуговування і ремонту машини потрібно користуватися тільки справним інструментом.

Забороняється:

y виконувати очищення робочих органів протруювача, промивання, дега- зацію, а також регулювання і ремонт електрообладнання під напругою;

210

Машини для захистó рослин

y вмикати протруювач в електромережу без пристрою захисного вимикан- ня ЗОУП-25;

y при ввімкненому автоматичному вимикачі штовхати протруювач на хо- лостому ходу самохода, переїжджати з місця на місце;

y мити протруювач струменем води, щоб уникнути прямого потрапляння її на електрообладнання.

4.4.2.Машини для обприскування рослин

4.4.2.1.Технології обприскування, типи машин та їх класифікація

Технології обприскування ґрунтуються на застосуванні різних способів об- прискування і виборі режиму роботи машин залежно від конкретних умов виконуваних обробок.

Дистанційне обприскування передбачає нанесення розпилюва- ної рідини на об’єкти повітряним потоком, створюваним вентилятором та енергією попутного потоку вітру. Застосовують його переважно для боротьби зі шкідниками та хворобами садових насаджень, виноградників, хмільників, шкілки і садильного матеріалу, маточників, колосових та пасльонових куль- тур.

Штангове обприскування забезпечує рівномірний розподіл робо- чої рідини на оброблювані об’єкти за мінімального здування її вітром і широ- ко застосовується в усіх зонах країни. Вносити гербіциди рекомендується тільки штанговими обприскувачами.

Стрічкове обприскування застосовують під час оброблення про- сапних культур, коли отрутохімікати вносять лише в зону рядка і захисну зо- ну, а міжряддя обробляють механічними засобами.

Дискретне обприскування застосовують у молодих садах, коли спеціальний пристрій реагує на крону дерева і вмикає подачу рідини.

Стрічкове і дискретне обприскування належать до перспективних техно- логій, оскільки дають змогу скорочувати в 2 – 4 рази порівняно із суцільним обприскуванням витрату отрутохімікатів.

Для реалізації технологій обприскування комплекс машин охоплює тех- нічні засоби для приготування робочих розчинів, транспортування їх на об’єкти обробок і обприскування.

Класифікація обприскувачів. За призначенням обприскувачі поділяють на польові, садові, виноградникові, універсальні, для закритого ґрунту та ін. За типом розпилювального пристрою вони бувають штангові, вентиляторні та комбіновані. За витратою робочої рідини розрізняють звичайні, малооб’ємні і ультрамалооб’ємні, а за типом приводу робочих органів та габаритними роз- мірами — ранцеві, тачкові, тракторні, автомобільні й авіаційні обприскувачі. За способом агрегатування тракторні обприскувачі поділяють на причіпні, начіпні, напівначіпні, монтовані та самохідні.

4.4.2.2. Загальна будова, робочі органи та допоміжне обладнання обприскувачів

Обприскувачі складаються з робочих та допоміжних органів. До робочих належать насос, розпилювальні та заправні пристрої, мішалки; до допоміж- них — рама, резервуар, фільтри, регулятори тиску, всмоктувальна та нагні- тальна магістралі, органи керування і контролю, ходова частина (для причіп- них обприскувачів).

211

Розділ 4

У сучасних обприскувачах передбачено широку уніфікацію робочих та до- поміжних органів і складальних одиниць, яка має міжнародний характер. Це стосується переважно гідравлічної комунікації: насоси, розпилювачі, армату- ра, органи керування. Для комплектації вітчизняних машин використовують комплектуючі провідних зарубіжних фірм.

Базовою моделлю серійних штангових обприскувачів є обприскувач серії ОПШ-2000, який випускається в семи модифікаціях, а для вентиляторних обприскувачів — ОПВ-2000. Експлуатуються також штангові обприскувачі ОПШ-15-03, ОП-2000-01, ОМ-630-2, ОМ-320-2, вентиляторні — ОПВ-1200-01, ОУМ-4, ОМ-630, ОМ-320 та ін.

Робочі органи обприскувачів. Насоси призначені для подавання робочої рідини з резервуара до розпилювального пристрою під тиском, необхідним для розпилення струменя робочої рідини на дрібні краплинки і надання їм певної швидкості, а також для самозаправлення обприскувачів, приготуван- ня і перемішування робочої рідини в резервуарі. Польові культури обприску- ють під тиском 2…10 бар, виноградники і сади 10…20 бар. Насоси бувають гідравлічні і пневматичні. За принципом дії їх поділяють на швидкісні (від- центрові, вихрові) та об’ємні (мембранно-поршневі, плунжерні, поршневі, ше- стеренні). Залежно від створюваного тиску насоси бувають низького (5…6 бар), середнього (20…25 бар) і високого (до 50 бар) тиску. Вихрові, відцентрові та шестеренні насоси застосовують в обприскувачах з низьким робочим тис- ком, а мембранно-поршневі, плунжерні, поршневі — в обприскувачах із се- реднім і високим тиском.

На переважній більшості сучасних вітчизняних і зарубіжних обприскува- чів установлюють мембранно-поршневі насоси. Вони компактні, надійні в роботі, мають простий привід, широкі межі регулювання робочого тиску (0…20 бар) і високу продуктивність (до 210 л/хв).

Мембранно-поршневі насоси фірми СОМЕТ (Італія) випускають у кількох серіях залежно від потреб споживачів.

Мембранно- поршневий насос (рис. 4.5, а) складається з корпусу 1, в якому на підшипниках установлено вал 2 з ексцентриком 9, а радіально до осі в корпусі розміщено шість циліндрів 13. У циліндрах 13 влаштовано поршні 12, які з’єднуються з шатунами 11, а вони, у свою чергу, з ексцентри- ком 9 вала 2 за допомогою голчастих підшипників 10. Над поршнями встано- влено мембрани 14, над якими влаштовано клапанні коробки зі всмоктува- льними 4 і нагнітальними 6 клапанами, об’єднаними у всмоктувальний 3 та нагнітальний 7 колектори.

Під час роботи від вала відбору потужності за допомогою карданної пере- дачі в обертання приводиться вал 2 насоса. Ексцентрик 9 через шатуни 11 приводить у зворотно-поступальний рух поршні 12, які надають мембранам 14 коливного руху, змінюючи робочий об’єм у клапанних коробках. При збі- льшенні об’єму в кожній коробці відкривається всмоктувальний клапан 4, а при зменшенні — нагнітальний клапан 6.

Оскільки процеси всмоктування і нагнітання рівномірно чергуються по всьому колу обертання ексцентрика, відбувається безперервне рівномірне за- смоктування робочої рідини через вхідний канал 15 і рівномірне подавання рідини в нагнітальну магістраль через нагнітальний канал 8.

Тиск робочої рідини в нагнітальній магістралі регулюють за допомогою блока керування і контролюють манометром.

212

Машини для захистó рослин

Рис. 4.5. Схема роботи насосів:

а — мембранно-поршневий: 1 — корпус; 2 — вал; 3 — всмоктувальний колектор; 4 — всмокту- вальний клапан; 5 — кришка; 6 — нагнітальний клапан; 7 — нагнітальний колектор; 8 — на- гнітальний канал; 9 — ексцентрик; 10 — голчастий підшипник; 11 — шатун; 12 — поршень; 13 — циліндр; 14 — мембрана; 15 — вхідний канал; б — трипоршневий: 1 — корпус насоса; 2 — колі- нчастий вал; 3 — шатун; 4 — повзун; 5 — захисний екран; 6 — шток; 7 — циліндр; 8 — по- ршень; 9 — всмоктувальний клапан; 10 — клапанна коробка; 11 — нагнітальна магістраль; 12 — нагнітальний клапан; в — відцентрований насос: 1 — всмоктувальний канал; 2 — робоче колесо; 3 — напірний канал; г — шестеренний насос: 1 — всмоктувальний канал; 2 — корпус; 3 — напірний канал; 4 — ведуча шестірня; 5 — ведена шестірня

Трипоршневий уніфікований насос (рис. 4.5, б) складається з корпусу 1 кривошипно-шатунної групи, клапанної коробки 10 та циліндрів 7. До кривошипно-шатунної групи належать колінчастий вал 2, що обертається в корпусі 1 на двох шарикопідшипниках, шатуни 3 з металокерамічними вкладишами, повзуни 4, з’єднані з шатунами пальцями і поршні 8 з гумови- ми манжетами. Для запобігання потраплянню робочої рідини в картер насоса встановлено захисні екрани 5. Циліндри герметизовані прокладками.

У клапанній коробці розміщено по три всмоктувальні і напірні клапанні групи.

На корпусі насос має заливний, а в днищі зливний отвори, які закрива- ються пробками. Через вікна на корпусі насоса з поверхонь екранів 5 стікає рідина, яка може просочуватися з циліндрів.

За принципом роботи трипоршневий насос нагадує роботу трьох одно- поршневих насосів зі спільним колінчастим валом, корпусом та клапанною коробкою, тому цикл роботи в усіх циліндрах здійснюється за однією схемою, а зміщення колін колінчастого вала на 120° забезпечує перекриття такту на- гнітання на 60° і сприяє рівномірній подачі.

Якщо поршень 8 рухається вниз, то відкривається всмоктувальний клапан 9 і рідина надходить із резервуара, якщо він рухається вгору — всмоктуваль- ний клапан закривається, відкривається нагнітальний 12, робоча рідина ви- штовхується в напірну магістраль. Подача насоса 82…120 л/хв, робочий тиск до 20 бар.

Відцентровий насос (рис. 4.5, в) складається із завиткового корпусу з напірним патрубком, кришки, до центра якої приєднано всмоктувальний патрубок, і встановленого на валу лопатевого колеса.

213

Розділ 4

Під час обертання робочого колеса рідина через всмоктувальний канал 1 надходить до центра колеса 2 і під дією відцентрованих сил відкидається в кільцевий канал, з якого під тиском через напірний канал 3 подається в на- пірну магістраль.

За невеликого тиску (1,5…3,5 бар) відцентрові насоси можуть розвивати високу подачу (60…1500 л/хв), тому їх застосовують переважно на авіаційних обприскувачах.

Шестеренний насос (рис. 4.5, г) складається з корпусу 2, в якому обертається дві шестерні — ведуча 4 і ведена 5. У корпусі є всмоктувальний 1 та напірний 3 канали. При обертанні шестерень у западини між зубцями по- трапляє рідина і переганяється із всмоктувального каналу в напірний. У кришці насоса встановлено перепускний клапан.

Шестеренний насос забезпечує безперервне подавання рідини в напірну магістраль і створює тиск не більше ніж 8…10 бар. Обертаючись в абразив- ному середовищі, шестерні насоса швидко спрацьовуються, що є істотним не- доліком насосів цього типу.

Розпилювальні наконечники (розпилювачі, форсунки) призначені для до-

зування і диспергування робочої рідини. Розпилювання можна здійснювати гідравлічним (під дією тиску, створюваного насосом), пневматичним (під дією швидкісного повітряного потоку, створюваного вентилятором або компресо- ром) або комбінованим способами, а також під дією на робочу рідину відцент- рових сил, що виникають за великої швидкості обертання дисків або сітчас- тих циліндрів. За способом розпилювання розпилювачі поділяють на гідрав- лічні (відцентрові, вихрові, дефлекторні і щілинні), пневматичні (пульвери- заційні і прямоструменеві) та обертові (дискові і барабанні). Від типу розпи- лювача залежить дисперсність розпилу, форма факела розпилювання, рівно- мірність розподілу препарату по ширині захвату. Всі розпилювачі мають по- лідисперсний (краплі різних розмірів) спектр розпилу і тільки обертові — мо- нодисперсний (краплі одного розміру).

Польовий відцентровий розпилювач (рис. 4.6, а) працює при тиску 3…8

бар і створює конусоподібний факел 1…2 м завдовжки з кутом конуса розпи- лювання 80…98°. Між торцем гвинтового осердя 2 і внутрішньою поверхнею ковпачка 1 утворюється простір-камера завихрення. В процесі роботи рідина, рухаючись під тиском по гвинтовому каналу, набуває обертального руху і ви- ходить крізь сопло ковпачка у вигляді конусоподібної плівки. Під дією опору повітря плівка розпадається на дрібні краплини, розмір яких залежить від інтенсивності завихрення перед виходом із сопла. Чим менші діаметр різьби осердя і діаметр сопла, тим більшою буде дисперсність розпилювання. Такі розпилювачі застосовують у ранцевих апаратах і обприскувачах для роботи в теплицях і оранжереях.

Садовий відцентровий розпилювач (рис. 4.6, б) працює при тиску 20…25

бар і створює більш потужний і регульований струмінь. У ньому передбачено також можливість регулювання під час роботи відстані від сопла розпилюва- льного диска 5 до завихрювального осердя 2. Це дає змогу змінювати кут роз- пилювання. Якщо осердя наближати до диска, то кут конуса і ширина захва- ту збільшуватимуться, а далекобійність зменшуватиметься.

У тангенціальних розпилювачах типу УН (рис. 4.6, в) рідина у камеру за-

вихрення, утворювану диском 5 і заглушкою 11, підводиться по дотичній, унаслідок чого набуває обертового руху, а при виході з сопла розпадається на краплинки.

214

Машини для захистó рослин

Рис. 4.6. Типи розпилювальних наконечників:

а – г — відцентрові відповідно польовий, садовий, типу УН і РЦ; д — вихровий; е — дефлектор- ний; є — щілинний; ж — пневматичний; з — пневматичний пульверизаційний; і — обертовий дисковий; к — обертовий циліндричний; 1 — ковпачок; 2 — осердя; 3 — ніпель; 4 і 16 — ущіль- нювальна і регулювальна прокладки; 5 — змінний диск з вихідним отвором; 6 — гумове кільце; 7 — втулка; 8 — корпус; 9 — трубка; 10 — шток; 11 — заглушка; 12 — діафрагма; 13 — сопло для подавання повітря; 14 — стопорний болт; 15 — розпилювальний наконечник; 17 — штуцер; 18 — кронштейн; 19 і 20 — диски; 21 — кришка (кожух); 22 — сітчастий циліндр; 23 — штуцер для підведення робочої рідини; 24 — повітропровід (корпус); 25 — крилатка; 26 — плівкоутво- рювач

За таким самим принципом працює і відцентровий розпилювач типу РЦ

(рис. 4.6, г).

Вихровий розпилювач (рис. 4.6, д) також є різновидом відцентрового. Про- ходячи через камеру завихрення, рідина виходить крізь сопло розпилюваль- ної шайби, обертаючись у вигляді порожнистого конічного факела. Встанов- люючи змінні камери завихрення, за умови однакового типорозміру і постій- ного тиску можна вдвічі змінювати витрату рідини і отримувати різні кути факела розпилювання (10…90° ).

У дефлекторних розпилювачах (рис. 4.6, е) струмінь рідини, виходячи під тиском із сопла круглого перерізу, вдаряється об стінку розміщеного проти нього заглиблення (дефлектора) і подрібнюється на краплинки, утворюючи плоский факел розпилювання.

Дисперсність одержуваного розпилу досить груба, тому такі розпилювачі застосовують для розпилювання рідких добрив.

Щілинний розпилювач (рис. 4.6, є) має вихідний отвір у вигляді вузької щілини, яка розширюється в бік виходу рідини. Проходячи під тиском такий отвір, рідина на виході розширюється і розпилюється, утворюючи плоский ві-

215

Розділ 4

ялоподібний факел. Дисперсність розпилу у щілинних розпилювачах тонша, ніж у дефлекторних. Завдяки плоскому факелу розпилювання їх застосову- ють при стрічковому внесенні гербіцидів.

У пневматичних розпилювачах рідина може подаватись співвісно руху по- вітряного потоку (рис. 4.6, ж) або під кутом до потоку повітря (рис. 4.6, з). У розпилювачі типу сопла Вентурі рідина надходить до конусного плівкоутво- рювача 26 (див. рис. 4.6, ж), де швидкісний повітряний потік розпилює плівку рідини на дрібні краплини. У пневматичному розпилювачі пульверизаційно- го типу (див. рис. 4.6, з) рідина виходить із сопла 15 і зазнає дії струменя по- вітря, що виходить із сопла 13, розпилюється на дрібні краплинки, які підхо- плюються потужним повітряним потоком, створюваним вентилятором, і транспортуються до об’єкта обробки. Положення сопла подачі рідини регулю- ється прокладками 16, а сопло подачі повітря може переміщуватися в отворі кронштейна 18 і фіксуватися болтом 14.

Обертові розпилювачі застосовують при ультрамалооб’ємному обприску- ванні з нормою внесення 1…10 л/га. Найчастіше застосовують розпилювачі у вигляді дисків і барабанів, які швидко обертаються (4000…14 000 хв–1). Таку велику швидкість їм можна надавати від механічних, гідравлічних або елек- тричних приводів. Обертовий дисковий розпилювач (рис. 4.6, і) має вигляд головки, що складається з однієї або кількох пар дисків 19 і 20 діаметром 8…216 мм. Між кожною парою дисків є зазор близько 2,5 мм. Рідина з напір- ної магістралі підводиться до центра дисків, звідси під дією відцентрових сил зміщується до периферії, розтягуючись у тоненьку плівку, яка сходить із зов- нішніх кромок дисків і подрібнюється на краплини діаметром 60…150 мкм. За допомогою спеціальних екранів, розміщених у прохідному перерізі кожуха 21, можна встановити потрібну форму факела розпилу для суцільного або стрічкового обприскування.

При розпилюванні обертовим розпилювачем у вигляді сітчастого циліндра (рис. 4.6, к) рідина через штуцер 23 по трубці надходить у центральну части- ну сітчастого циліндра 22, розподіляючись рівномірно по всій довжині. Потім відцентровою силою вона відкидається до периферії, де зазнає дії сітки бара- бана, яка обертається з великою швидкістю за допомогою крилатки 25 під ді- єю повітряного струменя. Повітряний потік, який надходить через повітро- провід 24, підхоплює розпилені краплинки і транспортує їх на об’єкт обробки. Чим більші діаметр барабана, частота його обертання і щільність рідини, тим менший діаметр краплин. Більшу монодисперсність розпилу дістають при невеликих витратах рідини. Діаметр барабана становить 45…375 мм.

В обприскувачах розпилювачі монтують на розподільних розпилювальних пристроях. Їх поділяють на штангові, вентиляторні, комбіновані розподільні пристрої і брандспойти.

Штангові розподільні пристрої найрівномірніше розподіляють робочу рі- дину по поверхні поля за мінімального впливу вітру. Для обприскування польових культур застосовують горизонтальні (рис. 4.7, а), для обприскуван- ня виноградників — вертикальні (рис. 4.7, б), а для обприскування деяких овочевих культур і бавовнику — комбіновані (рис. 4.7, в) штанги. Горизонта- льні штанги сучасних обприскувачів мають велику (18,0…21,6 м) ширину за- хвату і складаються з окремих секцій фермової конструкції. Конструкцією штанг передбачено легке регулювання її по висоті 0,5…1,9 м та стабілізацію положення відносно поверхні ґрунту. До секції штанг кріплять труби — ко- лектори, на яких установлюють розпилювальні головки. Вони можуть бути в

216

Машини для захистó рослин

одно-, дво-, три- або чотирипозиційному виконанні. За робочого тиску в напір- ній магістралі клапан 3 (рис. 4.8) відкритий, робоча рідина проходить через фільтр 6, вкладиш 7 розпилювача і в диспергованому вигляді наноситься на оброблювані об’єкти. Коли подача рідини в штангу припиняється (на зупин- ках або поворотах), тиск у напірній магістралі знижується, клапан 3 під дією пружини закривається і перекриває надходження рідини з колектора 5 до розпилювача, запобігаючи її вільному витіканню і пов’язаному з ним забруд- ненню довкілля. Застосування багатопозиційних розпилювальних головок з бойонетними затискачами забезпечує швидку зміну розпилювачів або їх від- ключення при повертанні обойми вручну.

Штангові розподільні пристрої можна налагоджувати на суцільне або стрічкове обприскування зміною кута факела розпилу або кроку розміщення розпилювальних головок на штанзі.

Брандспойти (див. рис. 4.6, б) призначені для обприскування вручну окре- мих дерев у садах і лісосмугах, а також у важкодоступних місцях. Вони бува- ють звичайні і далекобійні. Дальність польоту розпилених садовим брандс- пойтом краплин становить 4…8 м, а далекобійним — 12…15 м.

Вентиляторні розподільні пристрої призначені для дистанційного обприс- кування, яке передбачає розпилювання робочої рідини і транспортування утворених краплин за допомогою повітряного потоку до оброблюваного об’єкта. Повітряний потік у них може транспортувати розпилені гідравлічни- ми або ротаційними розпилювачами краплини до рослин, додатково розпи- лювати рідину (після гідравлічного розпилювання) і транспортувати її, повні- стю розпилювати робочу рідину на дрібні краплини та переносити їх на рос- лини. В останньому випадку використовують пневматичні розпилювачі (див.

рис. 4.6, ж, з).

Для створення повітряного потоку застосовують вентилятори двох ти- пів: осьові і відцентрові. Подача відцентрових вентиляторів становить

217

Розділ 4

1,38…8,35 м3/с, а швидкість повітряного потоку, створюваного ними, — 70…160 м/с, що забезпечує додаткове або повне розпилювання робочої рідини і транспортування краплинок на оброблювані рослини. Подача осьових вен- тиляторів становить 8,35…27,8 м3/с, а швидкість створюваного повітряного потоку — 30…50 м/с. Такі вентилятори здебільшого транспортують попере- дньо розпилену робочу рідину на оброблювані рослини.

Як правило, вентилятори з круглим отвором мають звужене конічне (рис. 4.9, а) або розширене конічне вихідні сопла (рис. 4.9, в), а з прямокутним отвором — щілиноподібне (рис. 4.9, б). Перші два сопла використовують при звичайному і малооб’ємному обприскуванні, третє обладнано обертовими дисковими розпилювачами і призначене для ультрамалооб’ємного обприс- кування.

Рис. 4.9. Схеми вентиляторних розподільних пристроїв:

а — осьовий з конічним звужувальним соплом; б — відцентровий з прямокутним (щілинопо- дібним) соплом; в — осьовий з конічним розширювальним соплом; 1 — лопать вентилятора; 2 — дифузор; 3 — циліндр; 4 — ковпак; 5 — наконечник; 6 — редуктор; 7 — обертовий диско- вий розпилювач

Комбіновані або пневмоштангові пристрої бувають двох різновидів. В од- ному з варіантів кілька вентиляторів спільно з обертовими дисковими роз- пилювачами встановлюють уздовж штанги і приводять в обертання гідро- моторами. У другому варіанті — до несівної металевої конструкції штанги приєднують виготовлену з поліхлорвінілової плівки циліндричну оболонку, яка надувається повітрям за допомогою вентилятора. В нижній частині обо- лонки є отвори (діаметром > 40 мм), напроти яких на колекторі розміщені розпилювачі.

Повітряні потоки, які проходять крізь отвори оболонки, захоплюють крап- лини робочої рідини, дисперговані розпилювачами, і подають їх на оброблю- вані рослини.

Пневмоштанговий розподільний пристрій дає змогу працювати й у вітряну погоду, не знижуючи якості й ефективності оброблення рослин, а також на

60% знижувати витрату отрутохімікатів.

Заправні пристрої обприскувачів призначені для заповнення бака обприс-

кувача робочою рідиною або водою, якщо технологією передбачено приготу- вання робочої рідини безпосередньо в баку обприскувача. Як заправні при- строї раніше використовували вакуумні ежектори, які встановлювали на ви- хлопну трубу трактора, або гідравлічні ежектори, до яких під великим тиском підводилась робоча рідина. На сучасних обприскувачах, які комплектуються високопродуктивними (> 200 л/хв) мембранно-поршневими насосами, заправ- лення здійснюють цим самим насосом, приєднуючи до його всмоктувальної

218

Машини для захистó рослин

магістралі заправний рукав, а нагнітальну магістраль переключають на пе- релив рідини в бак.

Мішалки призначені для забезпечення сталої концентрації розчину про- тягом спорожнення резервуара та запобігання осіданню на дно нерозчинних пестицидів. Вони бувають гідравлічними, пневматичними та механічними

труба з отворами, до якої підводиться по- вітря. Виходячи крізь отвори в резервуар, повітря перемішує рідину.

Лопатева мішалка має вигляд вала із привареними лопатями під певним кутом. Під час обертання вала лопаті перемішують рідину.

Гвинтова мішалка — це трилопатевий гвинт, який, обертаючись з великою швидкістю, інтенсивно перемішує рідину в резервуарі.

Резервуари (баки) призначені для розміщення робочої рідини (в окремих випадках і для її підготовки) та забезпечення робочого процесу обприскувача протягом певного часу. Місткість баків залежить від типу обприскувача та норм внесення, на які він розрахований. При цьому виходять з того, щоб міст- кості бака вистачало для роботи протягом півзміни або цілої зміни. Форму і розміри баків вибирають з таким розрахунком, щоб у них не було «мертвих зон», в яких міг би накопичуватись осад. У верхній частині бак має горловину

зфільтром, у нижній — відстійник зі спускною пробкою. Баки обладнують, як правило, рівнемірами поплавкового типу. Баки малої місткості виготовлюють

зполіетилену, великої — з склопластику або поліестера, армованого склово- локном.

Обприскувачі мають раму, конструкція якої залежить від типу обприску- вача, ходову частину, всмоктувальну і нагнітальну комунікації з відповідною арматурою, пультами ручного чи дистанційного керування технологічним процесом, можуть бути обладнанні пінними маркерами і комп’ютерною сис- темою.

4.4.2.3. Штангові обприскувачі

Обприскувач напівпричіпний штанговий ОПШ-2000 (рис. 4.11) призначе-

ний для суцільного обприскування об’єктів обробки робочими рідинами пес- тицидів або рідкими мінеральними добривами типу КАС (карбамідно- аміачної селітри). Агрегатується з тракторами класу 1,4 – 2. Обприскувач ви- пускають у семи модифікаціях, які залежно від потреби замовника можуть мати різну комплектацію.

Обприскувач складається із шасі, бака 1 для робочої рідини з гідравліч- ною мішалкою 14, мембранно-поршневого насоса 5, пульта керування, до

219

Розділ 4

Рис. 4.11. Технологічна схема обприскувача напівпричіпного штангового ОПШ-2000:

1 — бак; 2 — триходовий вентиль; 3 — заправний рукав; 4 — всмоктувальний фільтр; 5 — мем- бранно-поршневий насос; 6 — дросельний клапан; 7 — регулювальний вентиль; 8 — напірний самоочисний фільтр; 9 — гліцериновий манометр; 10 — регулятор тиску; 11 — розвантажуваль- ний клапан; 12 — кран промивання фільтра пульта керування; 13 — секційний клапан; 14 — гідромішалка; 15 — штанга

якого належать регулятор тиску 10, манометр 9, кран промивання фільтра пульта керування 12, секційні клапани 13, розвантажувальний клапан 11, всмоктувальної і нагнітальної магістралей, розпилювального робочого орга- на — штанги 15, заправного рукава 3. Раму обприскувача обладнано пово- ротним дишлом, що забезпечує рух обприскувача колією трактора, зменшую- чи пошкодження рослин.

Обертання ексцентриковому валу мембранно-поршневого насоса переда- ється безпосередньо від вала відбору потужності (ВВП) трактора через кар- данну передачу.

Працює обприскувач так. Робоча рідина з бака 1 через триходовий вентиль 2, всмоктувальний фільтр 4 засмоктується мембранно-поршневим насосом 5 і подається в нагнітальну магістраль. Проходячи через напірний фільтр 8, ро- боча рідина надходить на пульт керування (ПК). Через розвантажувальний клапан 11 рідина надходить до секційних клапанів 13. Мембранно- поршневий насос забезпечує стабільний тиск робочої рідини, який установ- люють регулятором 10 і контролюють манометром 9. Через відкриті клапани трисекційного розподільника рідина надходить до секцій штанги 15 і, прохо- дячи через розпилювачі, подрібнюється на дрібні краплини, які покривають оброблювані об’єкти. Залежно від потреби можуть працювати один, два або три клапани секційного розподільника. Крім ручного керування подачею рі- дини в штангу на обприскувачі можна установлювати дистанційне керуван- ня і комп’ютерну систему керування технологічним процесом, яка забезпечує

220

Машини для захистó рослин

потрібну норму витрати рідини на гектар незалежно від швидкості руху і ви- дає інформацію про кількість обробленої площі, фактично витраченої рідини і залишок її в баку.

На обприскувачі відбуваються гідравлічно-важільне розкладання і скла- дання штанги та фіксація її в розкритому положенні за допомогою замків, які забезпечують зручність в експлуатації і гарантують якісну обробку. Стабіль- ність положення штанги відносно поверхні ґрунту забезпечується пасивно- активною підвіскою. Штанга може комплектуватись одно- або багатопозицій- ними відсічними пристроями та змінними розпилювачами з бойонетним крі- пленням. Висоту штанги можна регулювати в межах 0,5…1,9 м, що дає змогу обробляти різні сільськогосподарські культури.

На штанзі можна встановлювати пінний маркер, який забезпечує точність водіння агрегату, підвищує ефективність хімічного захисту посівів.

Частина рідини з нагнітальної магістралі через дросельний клапан 6 над- ходить в гідромішалку 14, яка забезпечує якісне перемішування робочої рі- дини в баку 1. Заправлення бака 1 робочою рідиною із сторонньої місткості здійснюється мембранно-поршневим насосом 5 за допомогою заправного ру- кава 3, який триходовим вентилем 2 з’єднується зі всмоктувальною магіст- раллю насоса. При увімкненому насосі робоча рідина з місткості через заправ- ний рукав 3, триходовий вентиль 2, всмоктувальний фільтр 4 засмоктується насосом 5, подається до бака 1 через розвантажувальний клапан 11 і гідро- мішалку 14. Рукоятка розвантажувального клапана 11 переводиться у верхнє положення. Ручки всіх секційних клапанів 13 установлюють у горизонтальне положення (закрито).

Обприскувач комплектується екологічним міксером, який забезпечує при- готування розчинів з різних порошкових і рідких препаратів безпосередньо в баку, а також промивання тари з-під препаратів, що значно поліпшує санітар- но-гігієнічні умови праці обслуговуючого персоналу.

На обприскувачі встановлено систему промивання, яка забезпечує повне очищення бака та гідрокомунікацій від залишків пестицидів після завер- шення роботи.

На задану норму витрати робочої рідини на один гектар оброблюваних культур обприскувач установлюють вибором певної ширини робочого захвату, швидкості руху агрегату, кількості розпилювачів з відповідним діаметром вихідного отвору та регулюванням тиску робочої рідини в нагнітальній ма- гістралі.

Обприскувач малооб’ємний причіпний, штанговий ОП-2000-2-01 має таке саме призначення, що і обприскувач ОПШ-2000, який був створений на його основі з використанням більш досконалих вузлів і деталей, що виготовляють- ся провідними західними фірмами.

На обприскувачі використаний відцентровий насос, який приводиться в дію від ВВП трактора через карданну передачу і редуктор.

Робочий процес обприскувача, перемішування робочої рідини в баку і за- правлення бака здійснюються так само, як і в обприскувача ОПШ-2000.

Обприскувач малооб’ємний монтований штанговий ОМ-630-2 призначений для хімічної обробки польових культур робочими рідинами пестицидів. Він має вигляд змонтованої на рамі конструкції, яка начіплюється на начіпну систему трактора.

Основними складальними одиницями обприскувача є: рама, бак з нер- жавіючої сталі з гідромішалкою, поршневий насос, регулятор тиску з демп-

221

Розділ 4

ферним пристроєм та манометром, п’ятисекційна штанга, карданна пере- дача.

Штанга комплектується дефлекторними мінералокерамічними розпилюва- чами з відсічним пристроєм діафрагмового типу. Керують штангою (складають, розкладають і піднімають) з кабіни трактора за допомогою гідравлічної систе- ми. Штанга стабілізована паралельно поверхні ґрунту, а її крайні секції облад- нані запобіжними скобами від поломок у разі наїзду на перешкоди.

Технологічний процес обприскувача здійснюється так. Насос засмоктує робочу рідину з бака через фільтр і подає її до регулятора тиску і на гідрав- лічну мішалку. Від регулятора тиску робоча рідина через нагнітальний фільтр надходить до штанги і розпилювачами розпилюється на дрібні крап- лини. Надлишок робочої рідини через переливну магістраль надходить у бак. Заправляється обприскувач пересувними заправними засобами через клапан горловини бака, в якій встановлено заливний фільтр. Може відбува- тися також самозаправлення обприскувача власним насосом через заправний рукав.

На задану норму витрати робочої рідини обприскувач установлюють мето- дом закритого струменя за допомогою дозатора і спеціальної шкали, а також зміною типу розпилювача.

Обприскувач монтований ультрамалооб’ємний штанговий ОМ-320-2 при-

значений для хімічного захисту від шкідників і хвороб зернових, просапних, овочевих і технічних культур. Він є змонтованою на рамі конструкцією, встано- вленою на триточкову начіпну систему трактора. Обприскувач може агрегату- ватися тільки з тракторами, обладнаними гідравлічною системою відбору по- тужності (ГСВП) з витратою масла 100 л/хв при тиску 10 МПа.

Основними складальними одиницями обприскувача є бак з гідравлічною мішалкою, поршневий насос, рама, штанга, розпилювальний пристрій, кар- данна передача і елементи комунікації.

Обприскувач комплектується штангою з вертикально-дисковими розпилю- вальними головками, які обертаються гідромоторами. Керують штангою (складають, розкладають і піднімають) із кабіни трактора за допомогою гід- роциліндрів. Фільтрація робочої рідини — чотириступінчаста, очищення всмоктувального фільтра — безрозбірне.

Технологічний процес обприскування проходить у такий спосіб. Насос за- смоктує робочу рідину з бака через фільтр і подає її до регулятора тиску, звід- ки вона надходить по рукаву до розпилювальних головок. Зайва рідина з ре- гулятора тиску переливається в бак на гідромішалку.

Заправлення обприскувача пересувними заправними засобами здійснюєть- ся через клапан горловини бака, в якій розміщений заливний фільтр. Самоза- правлення відбувається власним насосом за допомогою заправного рукава.

4.4.2.4. Вентиляторні обприскувачі

Обприскувач причіпний вентиляторний ОПВ-2000 (рис. 4.12) призначений для хімічного захисту багаторічних насаджень (садів, виноградників, хміль- ників) від шкідників та хвороб методом малооб’ємного і звичайного обприску- вання всіма видами пестицидів, крім гербіцидів.

Основними складальними одиницями обприскувача є шасі, бак 11 з гідро- мішалкою 16, карданні передачі, насосний агрегат 19, силовий агрегат, регу- лятор тиску 5, вентиляторно-розпилювальний пристрій 13 із пристроєм (за- витком 12) для оброблення високорослих дерев.

222

Машини для захистó рослин

Рис. 4.12. Схема роботи обп- рискувача ОПВ-2000:

1 — ежектор; 2 — вентиль напірної магістралі; 3 — вен- тиль ежектора; 4 — шток з клапаном; 5 — регулятор тиску; 6 — клапан; 7 — гай- ка; 8 — рівнемір; 9 — кла- пан; 10 — заправна горло- вина з фільтром; 11 — бак; 12 — завиток; 13 — вен- тиляторно-розпилювальний пристрій; 14 і 17 — клапани; 15 — напірна магістраль; 16 — гідромішалка; 18 — фільтр; 19 — насос; 20 — розподільник потоку рідини; 21 — демпферний пристрій; 22 — манометр; 23 — мас- лопроводи високого тиску; 24 — перепускний рукав

Робоче колесо вентилятора і колінчастий вал насоса приводяться в обер- тання від ВВП трактора через карданні вали і двоступінчастий редуктор.

Наявність у редукторі двох швидкостей дає змогу оптимально використо- вувати потужність тракторів, з якими агрегатується обприскувач, а також об- робляти різні багаторічні культури, змінюючи продуктивність повітряного потоку.

Технологічний процес роботи обприскувача такий. Перед початком робочо- го ходу тракторист вмикає ручку керування ВВП і потрібну передачу, потім рукояткою гідророзподільника — подачу робочої рідини на вентиляторно- розпилювальний пристрій. Рідина із бака 11 через клапан 17 і фільтр 18 за- смоктується насосом 19, подається до регулятора тиску 5 і на гідромішалку 16. Від регулятора тиску 5 потрібна кількість робочої рідини, яку встановлю- ють поворотом гайки 7, через вентиль 2 надходить до вентиляторно- розпилювального пристрою 13. Зайва рідина по перепускному рукаву 24 ре- гулятора тиску надходить у бак 11. У вентиляторно-розпилювальному при- строї 13 робоча рідина розпилюється і транспортується повітряним потоком на рослини.

Під час оброблення високорослих насаджень на вентиляторно- розпилювальний пристрій монтують завиток 12 і обприскувач працює в одно- сторонньому варіанті, а на непрацюючі ніпелі встановлюють заглушки.

При відключенні подачі рідини на вентиляторно-розпилювальний при- стрій з нього відсмоктується робоча рідина.

Заправлення бака 11 обприскувача пересувними заправниками здійсню- ється через спеціальний клапан 9 у горловині 10 бака. При цьому рідина фі- льтрується. Кількість заповненої рідини контролюють рівнеміром 8.

Самозаправлення бака здійснюється за допомогою гідравлічного ежектора 1, приєднаного до напірної магістралі через вентиль 3. При цьому вентиль 2 має бути закритим. Злити рідину з бака 11 можна через клапан 17.

Залежно від виду культури і умов прохідності обприскувач регулюють на задану норму витрат робочої рідини зміною ширини робочого захвату або швидкості руху агрегату. Витрату робочої рідини за хвилину регулюють уста- новленням певної кількості розпилювачів з відповідним діаметром вихідного отвору та потрібного тиску в напірній магістралі (методом закритого струменя).

223

Розділ 4

Обприскувач причіпний вентиляторний ОПВ-1200-01 призначений для хімічного захисту високорослих багаторічних насаджень (садів, хмільників) від шкідників та хвороб методом малооб’ємного обприскування, а також обп- рискування виноградників і польових культур.

Для обприскування можна використовувати водні розчини, суспензії і мі- нерально-масляні емульсії пестицидів (крім гербіцидів).

Обприскувач має вигляд одновісного напівпричепа, основними вузлами якого є шасі, склопластиковий бак з гідравлічною мішалкою, насос, вентиля- торно-розпилювальний пристрій, регулятор тиску, відсічний пристрій, кар- данна передача, силовий агрегат. Вентиляторно-розпилювальний пристрій комплектується вихровими розпилювачами.

Для раціонального використання повітряно-краплинного струменя при обробленні виноградників і польових культур обприскувач комплектується напрямними закрилками.

Обприскувач працює у такий спосіб. При увімкненому ВВП трактора насос засмоктує робочу рідину з бака через всмоктувальний фільтр і подає її до ре- гулятора тиску. Звідти рідина через вентиль і відсічний пристрій надходить до розпилювального пристрою для оброблення рослин. Зайва робоча рідина через гідравлічну мішалку повертається в бак.

Заправлення обприскувача пересувними заправними засобами здійсню- ється через заливний фільтр горловини бака, самозаправлення — за допомо- гою заправного пристрою власним насосом.

Обприскувач універсальний малооб’ємний ОУМ-4 (рис. 4.13) призначений для хімічного захисту виноградників від шкідників та хвороб обприскуван-

могою рукоятки і ручки. Зверху бака встановлено рівнемір 2. У нижній час- тині резервуара є гідромішалка 15.

Всмоктувальна комунікація складається з відцентрового насоса 10, всмок- тувального фільтра 14 і рукава, який з’єднує фільтр з резервуаром обприску- вача, а всмоктувальний фільтр — з поліетиленового корпусу з вхідним та ви-

224

Машини для захистó рослин

хідним патрубками, фільтрувального елемента, двох кришок і клапанного пристрою.

До складу напірної комунікації належать пульт керування і рукави, які з’єднують його з резервуаром, насосом і розпилювачами.

Пульт керування складається з корпусу, в який запресовано сідло клапа- на. До клапана болтами кріпиться гідроциліндр 9, що має відсічний клапан 8. Робочий тиск регулюють клапаном 5, обертаючи маховичок в одному чи іншому напрямку. В корпусі пульта керування є розподільний пристрій 7, який запобігає контакту агресивної робочої рідини з деталями манометра 6. Для регулювання витрати робочої рідини в напірній магістралі встановлено дросельні шайби 11. Редуктор — конічний, одноступінчастий.

Вентиляторний пристрій має два осьових вентилятори 12. Розпилювач 13 ротаційного типу складається із двох зварних дисків з приклепаним до них фланцем.

Карданна передача кріпиться болтами до ВВП трактора і приймального вала обприскувача.

Заправляють обприскувач робочою рідиною від пересувних заправних за- собів через заливну горловину 3 з фільтром.

Обприскувач працює так. Вмикають ВВП трактора. Робоча рідина з резер- вуара 1 через всмоктувальний фільтр 14 надходить до відцентрового насоса 10, звідки подається на пульт керування. Потім частина її через кран 4 надходить у гідромішалку 15 та резервуар 1. За допомогою гідроциліндра 9 відкривають відсічний клапан 8 і робоча рідина під тиском, який регулюють клапаном 5, потрапляє до розподільного трійника і далі через дросельні шайби 11 у при- ймальні камери ротаційних розпилювачів 13. Під дією відцентрових сил, що виникають при обертанні розпилювачів, рідина розпилюється на дрібні крап- лини, які підхоплюються повітряним потоком двох осьових вентиляторів 12 і наносяться на рядки винограду по обидва боки обприскувача.

4.4.2.5. Системи контролю та автоматичного регулювання витрати робочої рідини

Зважаючи на те, що крім високої ефективності обприскування робочими рідинами отрутохімікатів в боротьбі зі шкідниками, хворобами та бур’янами сільськогосподарських культур, можуть бути і негативні наслідки (забруд- нення довкілля, небезпека для здоров’я обслуговуючого персоналу), цей про- цес повинен мати ефективні засоби контролю, що мінімізують шкідливі нас- лідки при його здійсненні.

Особливо важливо дотримуватися заданої норми внесення робочої рідини на одиницю площі. Для цього всі сучасні обприскувачі обладнують або орга- нами ручного керування (регулювальними клапанами, манометрами і покаж- чиками витрат робочої рідини з бака), або органами дистанційного керування з бортовою комп’ютерною системою, яка забезпечує потрібну норму витрати рідини на гектар незалежно від швидкості руху і видає інформацію про кіль- кість обробленої площі, фактично витраченої рідини і залишок її в баку.

На рис. 4.14 показано технологічний процес обприскувача ОПШ-2000 з ди- станційним керуванням.

Під час роботи робоча рідина із бака 2 через кульовий кран 7 і всмокту- вальний фільтр 8 засмоктується мембранно-поршневим насосом 9 і через дро- сельний клапан 6, напірний фільтр 5, блок електрогідроклапанів 4 подається до секцій штанги 1.

225

Розділ 4

правлення робочої рідини із сторонньої місткості заправний рукав з фільт- ром 12 приєднують до кульового крана 7. Вмикають насос 9, який засмоктує рідину з місткості і подає її в бак через гідромішалку 11 і електричний регу- лювальний клапан 3.

При дистанційному або ручному керуванні технологічним процесом обп- рискування забезпечується стабільність вибраної норми внесення за умови попередньо вибраних параметрів обприскування: ширини робочого захвату, витрати робочої рідини за хвилину (за певних тиску в нагнітальній магістра- лі, кількості і розмірів вихідних отворів розпилювачів) та швидкості руху аг- регату.

Проте в реальних умовах під час руху агрегату виникає потреба у збіль- шенні або зменшенні швидкості руху, а це впливає на норму внесення. Тому на сучасних обприскувачах серії ОПШ-2000 можна встановлювати комп’ютерну систему, яка, одержуючи сигнали від датчика швидкості на мікропроцесори, що регулюють подачу рідини, автоматично змінює потріб- ну витрату робочої рідини за хвилину і забезпечує необхідну норму вне- сення.

Якщо спеціалісти із захисту рослин мають інформацію про наявність шкідників, хвороб чи бур’янів у кожній ділянці поля, можна побудувати карту їх заселення. З використанням космічних навігаційних систем або інших систем координат кількість шкідливих об’єктів прив’язується до цих коор- динат. На підставі одержаної інформації з використанням відповідного про- грамного забезпечення будують карту змінних норм внесення робочої ріди- ни, яка враховує реальну наявність шкідливих об’єктів. Цю карту вставля- ють у бортовий комп’ютер обприскувача і агрегат, обладнаний антеною су- путникової навігації, забезпечує потрібну норму внесення для кожної ді-

226

Машини для захистó рослин

лянки поля. Така технологія широко застосовується в розвинених країнах і успішно розробляється в Україні, вона є одним із елементів системи точного землеробства.

Для зменшення непродуктивних витрат отрутохімікатів у молодих садах, де крони незімкнуті, розроблено спеціальний пристрій дискретного обприс- кування ПОД-2, який вмикає подачу робочої рідини, реагуючи на крону. В проміжках між деревами подача робочої рідини вимикається.

4.4.2.6. Технологічне налагодження та організація роботи обприскувачів

Підготовка обприскувачів до роботи і регулювання на заданий режим. Пе- ред початком робіт, пов’язаних із захистом рослин, обприскувачі слід повніс- тю укомплектувати та довести до належного технічного стану. Для цього пе- ревіряють кріплення складальних частин агрегатів на рамі машини, техніч- ний стан шлангів та їх з’єднань, справність заливних, всмоктувальних і напі- рних фільтрів; установлюють і регулюють ланцюгові та пасові передачі. Кар- тери редукторів заповнюють мастилом і змазують деталі машин згідно з за- водською інструкцією.

Після перевірки всіх складальних частин обприскувача здійснюють його об- катування. Спочатку прокручують механізми вручну. Потім обприскувач при- єднують до трактора, вмикають ВВП і, поступово збільшуючи частоту обертан- ня, доводять її до номінальної. Обкатування проводять протягом 10 хв. Після цього ще раз оглядають машину і, якщо виявились недоліки, усувають їх.

Упевнившись у справності всіх вузлів обприскувача, приступають до нала- годження його відповідно до характеру і умов виконуваної роботи.

Задану норму витрати робочих рідин пестицидів Q, л/га, та їх концентра- цію для конкретних умов роботи встановлює агроном із захисту рослин.

В інструкціях з експлуатації, що додаються до кожного обприскувача, є таблиці, в яких наведено норми витрат робочої рідини (л/га), які можна за- безпечити вибором типу розпилювача, тиску робочої рідини в нагнітальній магістралі, витрати робочої рідини за хвилину через один розпилювач (л/хв), швидкості руху агрегату (км/год) для заданої ширини робочого захвату (м) і кількості розпилювачів (n), установлених на штанзі або вентиляторному роз- пилювальному пристрої.

Якщо інструкції з експлуатації обприскувача немає, то його налагодження на заданий режим роботи проводять у такій послідовності.

Залежно від об’єкта обприскування, типу розпилювального робочого орга- на і метеорологічних умов визначають робочу ширину захвату В, м. Вона до- рівнює відстані між осями двох його суміжних проходів. У штангових обприс- кувачах, які безпосередньо наносять розпилену рідину, ця ширина постійна і визначається конструктивними розмірами розподільного пристрою (штанги). Для зменшення ширини робочого захвату штангового обприскувача знімають крайні секції штанги або заглушують відповідну кількість крайніх розпилю- вачів. У вентиляторних обприскувачах, які дистанційно наносять розпилену рідину, ширина робочого захвату залежить здебільшого від потужності вен- тилятора, швидкості та напрямку вітру, а також від кута встановлення сопла до горизонту.

Робоча ширина захвату вентиляторного обприскувача дорівнює ширині обробленої смуги, на якій кількість краплин на одиницю площі відповідає агротехнічним вимогам щодо обприскування певної культури. Кількість кра-

227

Розділ 4

плин, що осідають по ширині оброблюваної смуги, на різній відстані від осі проходження агрегату різна і, як правило, на краях смуги густота покриття поверхні краплинами недостатня. Тому вентиляторними обприскувачами об- прискують з перекриттям смуг, оброблених за два суміжних проходження об- прискувача.

Швидкість обприскувача v, км/г, можна змінювати в широких межах за- лежно від марки трактора, особливостей оброблюваних культур і умов прохід- ності на певній ділянці.

Знаючи робочу ширину і швидкість руху агрегату, обчислюють площу, яку обробить обприскувач за 1 хв, м2/хв,

S = Bv 1000. 60

Якщо норма витрати робочої рідини Q, л/га, то на 1 м2 вона становитиме

Q10 000.

Тоді витрату робочої рідини розпилювачем за хвилину, л/хв, через розпи- лювальний пристрій визначають за формулою

Отже, ми визначили потрібну витрату робочої рідини за хвилину, яка від- повідає заданій нормі Q, л/га, та вибраним технологічним параметрам обпри- скування: ширині захвату В, м, і швидкості руху v, км/год.

Підраховану витрату за хвилину порівнюють з подачею насоса. Вона має бу- ти меншою, ніж подача насоса, оскільки частина рідини з нагнітальної магіст- ралі через гідромішалку і редукційний клапан перепускається в резервуар.

Якщо підрахована витрата за хвилину дорівнює подачі насоса або більша від неї, то слід замінити технологічні параметри обприскування В і v.

Упевнившись, що подача насоса може забезпечити підраховану витрату за хвилину, знаходять параметри розпилювального пристрою, які відповідають цій витраті.

Вибирають кількість розпилювачів n і обчислюють q1, л/хв, за формулою q1 = nq = 600QBvn.

За підрахованою витратою рідини за хвилину через один розпилювач за таблицями можна вибрати діаметр вихідного отвору і тиск робочої рідини.

Після розрахунків та попереднього регулювання механізмів у бак обприску- вача заливають певну кількість води і перевіряють відповідність фактичної ви- трати рідини розрахунковій. Якщо є значні розбіжності, то проводять відповідні корективи, змінюючи тиск у нагнітальній магістралі або тип розпилювача.

Під час роботи обприскувача контролюють витрату рідини та кількість об- робленої площі.

Організація використання обприскувачів. Ефективне виконання робіт, пов’язаних із захистом рослин, у встановлені агротехнічні терміни може бути лише за правильної організації використання машин, приготування робочих рідин і заправленні ними обприскувачів.

228

Машини для захистó рослин

Залежно від вибраної схеми заправлення обприскувачів значною мірою залежить їх продуктивність. Можуть використовуватися такі схеми заправ- лення:

y на поворотній смузі за допомогою пересувного заправного пункту; y обприскувач переїжджає до пункту приготування робочих рідин;

y робочу рідину готують у резервуарах обприскувачів, підвозячи до них воду; y обприскувач заправляється водою з водойми, а робочу рідину готують в

його резервуарі.

Найдоцільніше заправляти обприскувачі біля оброблюваного поля, що за- безпечує підвищення продуктивності на 30…40 %. Для приготування робочих рідин застосовують стаціонарні СЗС-10 або пересувні АПЖ-12 пункти. Для транспортування робочої рідини до обприскувачів використовують заправні візки ЗУ-3,6 або автоцистерни РЖУ-3,6.

Заправляти обприскувачі доцільно з одного боку поля так, щоб одного за- правлення вистачило на площу, кратну довжині двох гонів.

Кількість робочих проходжень агрегату n з одним заправлянням визнача- ють за формулою

n = VQBL104 ,

де V — об’єм рідини в резервуарі, м3; Q — норма витрат робочої рідини, л/га; В — ширина робочого захвату, м; L — довжина гону, м.

Якщо кількість робочих проходжень непарна, то збільшують або зменшу- ють норму виливу робочої рідини, не змінюючи норми витрати препарату.

Обприскування слід здійснювати за сприятливих погодних умов (вологість і температура повітря, швидкість вітру, відсутність опадів), найкраще вранці з 5 до 10 год та ввечері з 17 до 22 год.

На польових культурах схему руху агрегату вибирають залежно від типу обприскувача, напрямку вітру, способу обробітку ґрунту, розміщення лісоза- хисних смуг тощо.

Вентиляторні обприскувачі ОПВ-1200, ОПВ-2000, ОУМ-4, ОП-2000, ОМ-630, ОМ-320 під час обробітку культур суцільної сівби мають рухатись упоперек напрямку вітру або під невеликим кутом до нього. На просапних культурах обприскувачі всіх марок рухаються лише вздовж рядків.

Основний спосіб руху агрегатів при обприскуванні польових культур — човниковий з петльовими (переважно штангові обприскувачі) і безпетльови- ми поворотами (вентиляторні обприскувачі).

Вентиляторні обприскувачі під час оброблення садів рухаються, як прави- ло, човниковим способом з петльовими чи безпетльовими поворотами.

Перед початком робіт обприскувачі регулюють на задану норму витрати робочої рідини відповідно до інструкції з експлуатації. Особливу увагу звер- тають на рівномірність розподілу рідини по ширині захвату. Залежно від конкретних умов проведення робіт вибирають швидкість руху агрегату.

На краях поля за допомогою віх позначають контрольні лінії вмикання і вимикання розпилювальних пристроїв, що дорівнюють ширині поворотної смуги. Якщо є можливість при розворотах виїжджати за межі поля, то пово- ротні смуги не виділяють.

Вибір типу, марки обприскувача і визначення потреби в машинах. Тип об- прискувача вибирають залежно від шкідливого об’єкта (шкідники, хвороби,

229

Розділ 4

бур’яни), розмірів оброблюваної площі, виду, стану, посівів, норми витрати робочої рідини, умов роботи й агротехнічних вимог до якості виконання робіт. За однакової якості виконання робіт перевагу віддають продуктивним маши- нам з більшим об’ємом резервуара і ефективнішою мішалкою, що забезпечує приготування робочої рідини.

Для внесення гербіцидів, особливо за несприятливих погодних умов, на невеликих ділянках, що межують з іншими посівами, поблизу полезахисних лісосмуг слід використовувати лише штангові обприскувачі.

Вентиляторним обприскувачам віддають перевагу при обприскуванні са- дів, крайових обробках та обприскуванні великих посівів польових культур. В останньому випадку слід правильно встановити кут нахилу сопла до по- верхні ґрунту (10…40°) та визначити фактичну ширину захвату обприску- вача.

До початку робіт визначають потребу в машинах певного типу за форму- лою

K = FaWT ,

де K — кількість машин, шт.; F — обсяг роботи, га; а — агротехнічний термін виконання робіт, дн.; W — продуктивність машин, га/год; Т — тривалість ро- бочого дня, год.

Кількість агрегатів для приготування робочих рідин визначають залежно від витрати за день:

Kп = FQaTП,

де Q — норма витрати робочої рідини, т/га; П — продуктивність одного агре- гату, т/год.

Щоб забезпечити безперервну роботу обприскувачів, початок робочого дня операторів з приготування робочих рідин зміщують на певний час:

∆Т =Тп +Тз,

де Тп — час, що витрачається на приготування робочої рідини, год; Тз — три-

валість заправлення обприскувача, год.

При використанні заправних засобів для підвезення робочої рідини до міс- ця роботи обприскувачів їх кількість N визначають за формулою

N =WQKПз,

де Пз — продуктивність одного заправника, т/г.

Кількість рейсів m заправника за 1 год визначають за формулою

де tз — час заправлення резервуара заправника, хв; l — відстань від пункту

приготування робочих рідин чи джерела водопостачання до місця заправ- лення обприскувача, км; v — середня швидкість руху заправника, км/год; tc — спорожнення резервуара заправника, хв.

230

Машини для захистó рослин

4.4.2.7.Заходи техніки безпеки та технічного обслуговування обприскувачів

Заходи техніки безпеки обприскувачів передбачають ґрунтовне знання бу- дови і правил їх експлуатації, а також Санітарних правил транспортування, зберігання і застосування пестицидів у народному господарстві.

Забороняється допускати до роботи з обприскувачами осіб віком до 18 років і жінок, вживати їжу та палити на місці роботи, працювати з пошкодженими рукавами і негерметичними з’єднаннями, пошкодженим склом кабіни, вико- ристовувати в господарських цілях бак обприскувачів і тару від розчинів пес- тицидів, мити бак і комунікацію поблизу водойм.

Особи, допущені до роботи з обприскувачами, мають пройти медичний огляд і періодично проходити його не рідше ніж один раз на рік. Під час ви- конання робіт, пов’язаних з обприскуванням, їм слід дотримуватися правил особистої гігієни: перед початком роботи руки змащувати вазеліном, перед їжею і в кінці роботи знімати спецодяг, мити руки і обличчя теплою водою.

Заправляючи обприскувачі, одягають гумові чоботи, рукавиці, фартух, а також окуляри і фільтруючий респіратор.

Бачок для миття рук під час експлуатації обприскувачів має бути заповне- ний питною водою.

Монтаж обприскувачів і з’єднання їх з трактором здійснюють тракторист і допоміжний робітник.

Транспортують обприскувачі дорогами загального користування з незапов- неним баком.

Після закінчення робіт обприскувачі промивають у спеціально відведено- му місці, розміщеному не ближче ніж 200 м від житлової зони, виробничих приміщень, джерел водопостачання. Промивальну воду збирають у спеціаль- но викопані ями 1 м завглибшки. Після заповнення ями її вміст обробляють хлорним вапном і засипають землею.

Технічне обслуговування обприскувачів здійснюють з метою забезпечення працездатності обприскувачів протягом розрахованого періоду експлуатації.

Оскільки деталі обприскувачів контактують з агресивними рідинами, вони потребують старанного і вчасного технічного обслуговування. Воно полягає у зовнішньому огляді, очищенні й митті обприскувачів, підтягуванні всіх кріп- лень, усуненні несправностей, змащуванні, регулюванні та перевірці техніч- ного стану без розбирання машин.

Усі операції технічного обслуговування поділяють на обов’язкові до вико- нання в певні терміни і такі, які виконують за потребою.

Технічне обслуговування обприскувачів буває щозмінне (ЩТО), перше технічне обслуговування (ТО-1) і технічне обслуговування при зберіганні. Щозмінне технічне обслуговування проводять щоденно після закінчення ро- боти, а у разі роботи в кілька змін — після другої зміни, але не пізніше ніж через 12 год роботи. Перше технічне обслуговування здійснюють через кожні

60 год.

Під час проведення щозмінного технічного обслуговування виконують такі операції: перевіряють ступінь нагрівання підшипників, валів, корпусів, сило- вих агрегатів тощо; виявляють місця підтікання масла і робочої рідини та ущільнюють з’єднання; зливають залишки робочої рідини з баків та комуні- кацій, промивають всмоктувальний і заливний фільтри, інші складальні час- тини обприскувача зовні і всередині, змащують їх згідно з інструкцією; регу-

231

Розділ 4

люють натяг пасових та ланцюгових передач; підтягують болтові кріплення; усувають інші несправності, виявлені протягом зміни.

При проведенні першого технічного обслуговування виконують усі опера- ції щозмінного обслуговування, а також перевіряють рівень масла в картерах редукторів, насосів, демпферному пристрої і за потреби доливають його; зні- мають, прочищають, промивають і змащують привідні ланцюги; перевіряють витрату робочої рідини розпилювачами і, якщо треба, замінюють їх новими; перевіряють дозатори і стан захисних кожухів, сіток вентилятора тощо; регу- люють зазори між дифузором і лопатями вентилятора, між колесом відцент- рового вентилятора і вхідним колектором, тиск у шинах ходових коліс.

Технічне обслуговування при зберіганні складається з таких етапів: підго- товка до зберігання і консервація; технічне обслуговування під час зберіган- ня; розконсервація.

Зберігання буває короткочасне і тривале. Технічне обслуговування при підготовці до зберігання проводять відразу після закінчення робіт. Воно по- лягає в дезактивації обприскувача, промиванні всієї системи, особливо фільт- руючих елементів, перевірці їх стану, визначенні працездатності складаль- них одиниць і заміні деталей, які вийшли з ладу, змащенні відповідно до ін- струкції. З обприскувачів знімають карданну передачу, насос, гумові рукави комунікацій і гідросистеми, пульт керування, доводять їх до кондиційного стану і здають на зберігання. Зачищають місця з пошкодженим фарбуванням

івідновлюють покриття. Очищають непофарбовані і різьбові частини деталей

ізмащують їх захисним мастилом.

Установлюють обприскувач на підставки, попередньо закривши всі отвори.

4.4.3. Машини для приготування робочих розчинів

Особливості технологічного процесу обприскування сільськогосподарських культур передбачають виконання допоміжних операцій: приготування робо- чих рідин, їх транспортування, заправлення баків обприскувачів тощо. Для приготування робочих рідин з кристалічних речовин, змочуваних порошків, концентратів емульсій і паст, які утворюють у воді розчини, суспензії і емуль- сії, використовують агрегати АПЖ-12, СТК-5Б, «Пемикс-1002», стаціонарний пункт СЗС-10 та ін.

Агрегат для приготування робочих рідин пестицидів АПЖ-12 (рис. 4.15)

призначений для: забирання води з джерела водопостачання; забирання пас- топодібних, кристалічних, порошкоподібних та рідких пестицидів з допоміж- ного резервуара і завантаження їх в основний і додатковий резервуари; філь- трації рідини; приготування концентрованих розчинів у додатковому резер- вуарі і відкачування їх в основний; змішування різних концентратів з роз- чинниками в основному резервуарі; забирання робочої рідини з основного ре- зервуара і заправлення резервуарів обприскувачів, заправних засобів, літаків та вертольотів за допомогою пристроїв.

Агрегат АПЖ-12 — це одновісний напівпричіп на пневматичних колесах з гідравлічними гальмами. На рамі встановлено основний 11, додатковий 13 і допоміжний 29 резервуари, електродвигун 21, відцентровий насос 23, пульт керування 3, розподільний пристрій, заправна штанга 7, гідроелеватор 6, за- бірний рукав гідроелеватора 30.

Для перемішування рідини в основному резервуарі призначена гідравліч- на мішалка 28, у додатковому — механічна 14.

232

Машини для захистó рослин

Рис. 4.15. Схема роботи агре- гату для приготування робо- чих рідин пестицидів АПЖ- 12:

1 — рукав для зливання з фільтра; 2 — завантажування компонентів; 3 — пульт керу- вання; 4 і 27 — клапани; 5 — комунікація; 6 — гідроелева- тор; 7 — заправна штанга; 8 — пристрій для розмивання пестицидів; 9, 15, 24 і 26 — фільтри; 10 — заслінка; 11 — основний резервуар; 12 — гід- ромеханічний подрібнювач; 13 — додатковий резервуар; 14 — рамна мішалка; 16 — ланцюгова передача; 17 — му- фта; 18 — редуктор; 19 — кли- нопасова передача; 20 — ВВП трактора; 21 — електродви- гун; 22 — фрикційна муфта; 23 — відцентровий насос; 25 — джерело водопостачан- ня; 28 — гідромішалка; 29 — допоміжний резервуар; 30 — забірний рукав гідроелевато- ра; 31 — дозатор рідини; 32 — водомірна трубка

Робочі органи агрегату в стаціонарних умовах приводяться в дію від трактора МТЗ-80 через карданну передачу або від власного електродвигуна потужністю 15 кВт.

Робоча рідина відцентровим насосом 23 засмоктується із джерела водопо- стачання 25, основного 11 і додаткового 13 резервуарів при відкриванні від- повідних клапанів. Надходячи до насоса, вода двічі очищається фільтрами 26 і 24. Відцентровий насос подає рідину в напірну комунікацію.

Пульт керування 3 має п’ять клапанів 4 для спрямовування рідини в гід- ромішалку 28, гідроелеватор 6, пристрій для розмивання пестицидів 8 і за- правну штангу 7. Основний резервуар 11 заповнюється через гідроелеватор 6 та гідромішалку 28, а додатковий — через гідроелеватор 6 при закритій за- слінці 10.

Через забірний рукав 30 із допоміжного резервуара 29 гідроелеватором 6 забирають мідний купорос, вапно чи інші порошкоподібні, пастоподібні і рідкі пестициди. З метою одержання маси, яка легко транспортується (пульпи) в резервуар 29, до пестицидів додають воду. Пульпа разом із струменем рідини, що виходить із сопла гідроелеватора, залежно від положення заслінки 10 спрямовується в основний або допоміжний резервуар.

У комплекті агрегату є викидний рукав 40 м завдовжки для заправлення літаків та вертольотів у разі приготування робочих рідин на тимчасових або постійних аеродромах.

Керує агрегатом оператор з пульта керування. Готують робочу рідину два робітники — оператор і його помічник.

Місткість основного резервуара 3200 л, додаткового 560, допоміжного 110 л. Подача насоса 600 л/хв при тиску 0,4 МПа. Продуктивність агрегату

12 м3 /г.

233

Розділ 4

4.4.4. Машини для обпилювання

Обпилювання полягає у нанесенні на листкову поверхню сільськогоспо- дарських рослин сухих порошкоподібних пестицидів. Обпилювання — менш трудомісткий та більш продуктивний порівняно з обприскуванням спосіб за- стосування пестицидів. Проте він має й істотні недоліки: недостатнє прили- пання порошку до листкової поверхні рослин призводить до збільшення (в кілька разів) витрат пестицидів; неможливість працювати у вітряну погоду, оскільки навіть за малої швидкості вітру (2…3 м/с) порошок обсипається з ро- слин і зноситься вітром на значні відстані.

За призначенням обпилювачі — універсальні машини, які за типом при- воду поділяють на тракторні, авіаційні та ранцеві.

Обпилювач універсальний ОШУ-50А (рис. 4.16) призначений для обпилю-

вання сухими порошкоподібними пестицидами садів, виноградників, чагар- ників, посівів польових, технічних та овочевих культур, а також лісових смуг і масивів. При обпилюванні садів, польових, технічних і овочевих культур, лісових смуг і масивів використовують садово-польовий розпилювальний

заслінкою 11, у лотік 9. Вентилятор 7 засмоктує порошок, змішує його з повітрям і спрямовує у розпилювальне сопло 6 садорозпилювального пристрою, який можна повер- тати гідроциліндром у межах 0…180° так, щоб пилоповітряна суміш надхо-

дила за вітром.

При обпилюванні чагарників та виноградників замість щілинного сопла 6 до кожуха вентилятора 14 приєднують виноградниковий розпилювальний пристрій, трубу 16 якого прикріплюють у вертикальному положенні. Через вихідні отвори і щілиноподібні наконечники 15 пилова хвиля спрямовується по обидва боки від машини.

234

Машини для захистó рослин

Для регулювання обпилювача на задану норму витрати пестицидів під- раховують витрату порошку за хвилину при вибраних швидкості руху агре- гату та ширині захвату (так само, як і для обприскувачів) і встановлюють її перекриттям вікна вихідного патрубка 10 за допомогою дозувальної заслін- ки 11.

Ширина захвату обпилювача при обробленні польових культур становить до 100 м. Агрегатується з тракторами класу 0,9 – 1,4.

4.4.5. Машини для аерозольних обробок

Аерозольний генератор АГ-УД-2 (рис. 4.17) призначений для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, садів, лісосмуг, а також для об- роблення складських і тваринницьких приміщень. Він приводиться в дію від власного двигуна, а для транспортування під час роботи використовують ав- томобіль або тракторний причіп.

Генератор складається із станини, бензинового двигуна УД-2, повітрона- гнітача 14 з двома фільтрами 15, бензинового бачка 1, компенсатора 3, бензи- нового пальника 5 з регуляторами температури 4 і 16, камери згоряння 7, жарової труби 8, робочого сопла 9 з розпилювачем 11, приймача з фільтром 12, дозувального крана 10, а також змінного кутового насадка.

до повітропроводу, корпусу з гвин- тами регулювання температури.

Компенсатор 3 сприяє рівномірному подаванню бензину в пальник, пом’якшуючи гідравлічні удари, що виникають під час транспортування ге- нератора по оброблюваній площі.

Жарова труба шарнірно прикріплена до вихідного патрубка камери зго- ряння і призначена для зменшення температури швидкісного повітряного потоку.

235

Розділ 4

Робоче сопло кріпиться до жарової труби. Воно утворене з двох конусів, складених меншими основами. У звуженій частині встановлений розпилювач робочої рідини, надходження якої регулюється дозувальним краном 10.

Кутовий насадок є змінним пристроєм, який установлюють замість жарової труби за механічного способу одержання аерозолів.

Робочий процес генератора за термомеханічного способу одержання аеро- золів відбувається так. Запускають двигун УД-2, при цьому кран 2 пальника і дозувальний кран 10 мають бути закриті. Зменшують частоту обертання ва- ла двигуна до мінімальної і поступово відкривають кран 2 бензинового паль- ника. Бензин через компенсатор 3 надходить у пальник 5. Одночасно швид- кісний повітряний потік надходить у камеру згоряння через кільцеву щілину між дифузором пальника та горловиною камери згоряння. Частина повітря- ного потоку крізь отвори, величину яких можна змінювати регуляторами 4 і 16, потрапляє в пальник і розпилює бензин. При цьому утворюється паливна суміш, яка на виході з пальника загоряється від запальної свічки 13. Запалю- вання бензину визначають за звуком або через оглядове віконце 6. Темпера- тура газів на виході з пальника становить 1000 °С.

Повітряний потік, що надходить із повітронагнітача, сприяє повному зго- рянню палива в камері згоряння і частково в жаровій трубі та зниженню тем- ператури газів перед випаровувальним соплом до 380…580 °С залежно від режиму роботи генератора.

Після прогрівання камери згоряння протягом 20 с ручкою дистанційного керування відкривають кран 10 подачі пестицидів. Гарячі гази, проходячи через звужене сопло з великою швидкістю (250…300 м/с), засмоктують через розпилювач рідкі пестициди. Повітряним потоком вони розпилюються на дріб- ні краплини, які під впливом високої температури випаровуються в дифузорі сопла. При виході із сопла парогазова суміш змішується з навколишнім по- вітрям, охолоджується і конденсується в туман яскраво-білого кольору, що поширюється від сопла генератора на відстань 50…100 м залежно від метео- рологічних умов.

За механічного способу утворення аерозолів до камери згоряння замість жарової трубки приєднують кутовий насадок з дозувальним краном. У цьому разі рідина розпилюється швидкісним повітряним потоком, що надходить від повітронагнітача, при вимкненій камері згоряння. Сопло кутового насадка вільно обертається у фланці, і його можна встановлювати під потрібним ку- том до горизонту.

Максимальна кількість пестицидів, що може бути перетворена в аерозолі за термомеханічного способу, становить 9 л/хв, а за механічного — 6 л/хв.

На задану норму витрати пестицидів аерозольний генератор регулюють так. Оскільки витрата пестицидів за хвилину при утворенні аерозолів обме- жена і від неї залежать якісні показники аерозолів (ступінь випаровування), то її вибирають залежно від конкретних умов. Ширину захвату при оброблен- ні аерозолями визначають пробним пуском генератора, спрямовуючи стру- мінь аерозольного туману під кутом 45° до напрямку вітру. Точка, в якій струмінь туману відривається від землі і піднімається вгору, фіксує ширину захвату. Отже, коли є задана норма витрати пестициду Q, л/га, вибрана ви- трата робочої рідини за хвилину q, л/хв, і визначена ширина робочого захвату В, м, можна підрахувати швидкість v, км/год, пересування агрегату, при якій забезпечується обробка із заданою нормою:

236

Машини для захистó рослин

v = 60BQq,

де q — витрата робочої рідини за хвилину, л/хв; В — ширина робочого захва- ту, м; Q — задана норма витрати робочої рідини, л/га.

Польові культури і сади обробляють паралельними гонами під кутом 45° і 135° до напрямку вітру в момент обробки. Польові культури рекомендується обробляти термомеханічними аерозолями при швидкості вітру до 2 м/с, а са- дові — не більш як 5 м/с. Обробки слід проводити вранці та увечері, а у по- хмуру погоду можна і вдень.

При обробленні аерозолями закритих приміщень треба правильно визна- чити тривалість обробки. Знаючи об’єм V, м3, оброблюваного приміщення, нор- му витрати пестицидів N, см3/м3, і витрату за хвилину отрутохімікатів q, л/хв, можна підрахувати тривалість T, хв, оброблення закритого приміщення за формулою

T = 1000NVq,

де N — норма витрати пестицидів, см3/м3; V — об’єм оброблюваного примі- щення, м3; q — витрата пестицидів за 1 хв, л/хв.

Під час оброблення приміщень термомеханічними аерозолями слід суворо дотримуватися правил пожежної безпеки. Приміщення звільняють від легко- займистих речовин, харчових продуктів, тварин тощо, закривають усі отвори, залишаючи один, навпроти якого на певній відстані встановлюють аерозоль- ний генератор. Потім запускають генератор і протягом розрахованого часу спрямовують у відкритий отвір приміщення струмінь аерозольного туману. Після цього закривають цей отвір і приміщення на 2 год. Аерозолі проника- ють у найменші щілини і згубно діють на шкідників. Після цього інтенсивно провітрюють оброблене приміщення.

4.4.6. Машини для фумігації

Фумігацію — швидке випаровування пестицидів — застосовують проти найнебезпечніших збудників хвороб кореневої системи виноградників та шкідників чайних плантацій і цитрусових насаджень. Цей спосіб застосову- ють переважно для знезаражування ґрунту.

Фумігатори бувають ручні й тракторні. За характером використання у технологічному процесі їх поділяють на безперервної та порційної дії, а за призначенням — на ґрунтові й наземнонаметні.

Фумігатор ФПЧ (рис. 4.18) призначений для внесення у ґрунт рідких фу- мігантів з метою захисту виноградників від філоксери і є пристроєм до плуга ПРВН-2,5А «Виноградар». Фумігатором вносять пестициди в ґрунт одночасно з культивацією на глибину 15…20 см (залежно від ширини міжрядь фумігант вносять у 5 – 7 борозен) й під час глибокого осіннього розпушування ґрунту. При цьому пестицид вносять у три борозни: у середню на глибину 45…55 см, у дві бокові — на 30…35 см. Під час укривання виноградних кущів на зиму земляним валом фумігант вносять у дві стрічки.

Фумігатор складається з рами, підрамника, резервуара, дозаторів, сигна- льного пристрою і зливних трубок.

Усі складові фумігатора монтують на рамі плуга ПРВН-2,5А.

237

Розділ 4

дить до зливних трубок 9. Коли подача рідини з дозатора до зливних трубок припиняється, замика- ються контакти сигнального пристрою і загоряється лампочка на панелі.

Норму внесення препарату в межах 30…500 кг/га регулюють дозатором 4 та кількістю зливних трубок 9.

Агрегатується фумігатор з тракторами Т-54В, обслуговує його тракторист. Хмільниковий фумігатор ПФХ-2 (рис. 4.19) призначений для внесення в ґрунт пестицидів і водного аміаку та для суцільного обприскування хміль-

Рис. 4.19. Схема хмільникового фумігатора ПФХ-2:

1 — резервуар; 2 — гідромішалка; 3 — пробковий кран; 4 — бак-дозатор; 5 — рівнемір; 6 — запобіжний клапан; 7 — триходовий кран; 8, 11 і 12 — вентилі; 9 — редукційний клапан; 10 — манометр; 13 — насос; 14 — брандспойти; 15 — штанга; 16 — розпилювач; 17 — заглушка; 18 — лапа підживлювача; 19 — фільтр; 20 і 21 — рукави; 22 — забірний фільтр

238

Машини для захистó рослин

ників. Його використовують також для обприскування хмільників і неве- ликих садів за допомогою брандспойтів. Фумігатор — це змінний при- стрій до плугів ПРВН-2,5А і ПРВН-1,5А. Він складається з резервуара, насоса, всмоктувальної і напірної комунікацій, штанги, брандспойтів і ежектора.

Резервуар 1 з комунікацією монтується на передній частині трактора, а штанга 15 — на рамі плуга ПРВН-2,5А (ПРВН-1,5А). Резервуар обладнаний рівнеміром 5 та гідромішалкою 2. До насоса 13 рідина з резервуара надхо- дить через всмоктувальну комунікацію, в якій встановлено триходовий кран 7 та фільтр 19. Насос поршневий, уніфікований з насосом УН-41000, кріпить- ся до трактора за допомогою шпильок з гайками. У напірній комунікації встановлено редукційний клапан 9 і манометр 10 для регулювання та конт- ролю робочого тиску.

Фумігатор комплектується двома брандспойтами із змінними шайбами з діаметром вихідних отворів 3; 4,5 і 6 мм.

Фумігатор цитрусових ФЦМ призначений для знищення шкідників цит- русових насаджень газом (ціанистим воднем). Газ виділяється при розпилю- ванні ціаноплаву під наметом, яким покривають оброблюване дерево.

Фумігатор монтується на ручному візку, його продуктивність 32 дерева за 1 год, обслуговується чотирма робітниками.

Фумігатор-обпилювач МЦФ-А призначений для знищення шкідників цит- русових плантацій та інших культур у гірських зонах фумігацією або обпи- люванням.

Під час фумігації розпилені пестициди спрямовуються повітряним пото- ком під намет, яким покривають ґрунт, рослини або одне дерево. Під час об- пилювання пилоподібні пестициди виносяться повітряним потоком через по- вітропровід безпосередньо на листя або крону оброблюваних рослин.

Продуктивність машини на обпилюванні 1,7 га/год, обслуговує її чотири робітники.

Машина ФВ-2 призначена для внесення в ґрунт рідких фумігантів на виноградниках і хмільниках, а також водних емульсій, суспензій, розчинів добрив. Агрегатується з тракторами тягового класу 3. Продуктивність

1,6 га/год.

4.4.7. Застосування сільськогосподарської авіації для захисту рослин

Сільськогосподарську авіацію широко застосовують у боротьбі проти шкід- ників і хвороб рослин, для знищення бур’янів, внесення мінеральних добрив та інших робіт.

Вертольоти використовують для оброблення садів, виноградників, лісів, у важкодоступних гірських умовах. Могутній потік повітря, спрямований униз, що створюється гвинтом вертольота, забезпечує під час оброблення добре проникнення отрутохімікатів у загущені крони дерев і рівномірний розподіл їх по поверхні листя.

Завдяки значній ширині захвату і великій швидкості при обробленні рос- лин авіаційними апаратами досягають високої продуктивності. Проте оброб- лення літаками має деякі недоліки: не можна обробляти ділянки, на яких є

239

Розділ 4

дерева, лінії електропередач; значні витрати отрутохімікатів при обпилю- ванні; не можна здійснювати авіаційні обробки за великих швидкостей вітру

івисоких температурах.

Усільському господарстві застосовують літаки АН-2, АН-2М, ЯК-12 і вер- тольоти Мі-1НХ, КА-15, Мі-2 і КА-26. Для обприскування рідкими отрутохі- мікатами на них установлюють обприскувачі, а для оброблення порош- коподібними отрутохімікатами, розсіювання мінеральних добрив і розкидан- ня зернових принад — обпилювачі.

Обприскувач літака АН-2 (рис. 4.20) встановлений на літаку біпланового типу. Літак має двомісну пілотну і вантажну кабіни, розділені стінкою і две- рима. У вантажній кабіні розміщено бак для отрутохімікатів. На літаку вста- новлено бензиновий двигун потужністю 735 кВт. Швидкість літака під час виконання сільськогосподарських робіт 160 км/год. Корисне завантаження отрутохімікатами 1340 кг.

Рис. 4.20. Обприскувач літака АН-2:

а — загальний вигляд; б — будова розпилювача; 1 — розпилювач; 2 — завантажувальні люки; 3 — бак; 4 — гідромішалка; 5 — заправна труба; 6 — штанга; 7 — відцентровий насос; 8 — віт- ряк; 9 — окуляр; 10 — ковпачок; 11 — гумова шайба; 12 — корпус відсічного клапана; 13 — за- мок; 14 — гумова трубка клапана

Обприскувач складається з бака 3, відцентрового насоса 7 з вітряком 8 і гальмовим пристроєм, підкрильних штанг 6 з розпилювачами 1. Бак місткі- стю 1400 л установлений усередині фюзеляжу. Бак має гідромішалку. Насо- сний агрегат кріпиться до випускної горловини резервуара і приводиться в дію вітряком, крила якого обертаються зустрічним набіжним потоком по- вітря.

Штангу краплеподібного перерізу, загальна довжина якої 15...23 м, вста- новлено під нижнім крилом літака. До труб штанги приварені штуцери з кроком 180 мм, які розміщені під кутом 60° до осі літака вперед донизу. Штуцери труб штанг розміщені безпосередньо під фюзеляжем, мають дов- жину 350 мм (усі інші 60 мм завдовжки). Усього на штанзі встановлено 80

240

Машини для захистó рослин

штуцерів, з яких 41 — справа від насоса, а 39 — зліва. Розпилювачі виго- товлені у вигляді знімних ковпачків 10 з отворами для виходу рідини, які закріплюються замками 13 на штуцерах штанги. Обприскувач комплектується ковпачками з прямокутними отворами: 1 × 1; 1 × 5; 2 × 5; 3 × 5; 4 × 5; 5 × 5 мм і ковпачками-заглушками. Для вмикання і вимикання робочих органів уста- новлені гальма вітряка і випускний клапан. До важеля гальма вітряка і до штока випускного клапана приєднані пневмоциліндри, які повітропровода- ми через пневмокран з’єднуються з бортовою пневмосистемою літака. Пнев- мокран змонтований на центральному пульті і для керування має рукоятку. До кожного пневмоциліндра підводиться по дві трубки. З одного боку порш- ня по трубці подається стиснене повітря, а інший бік циліндра сполучається з атмосферою.

Для обприскування високотоксичними отрутохімікатами збоку фюзеляжу може бути встановлений бачок місткістю 40 л, який трубопроводом з’єдну- ється зі всмоктувальною трубою насоса. Штуцер на трубі насоса має регульо- ваний голкою отвір і клапан, який закривається і відкривається синхронно з випускним клапаном. Бачок заповнюють хімікатом, а основний бак — водою.

Убачок підводиться повітря з бортової системи під тиском 0,02 МПа. Заправляють бак обприскувача рідкими отрутохімікатами на спеціальних

посадкових майданчиках за допомогою заправного насоса через заправну трубу 5 зі зворотним клапаном.

Авіаційний обприскувач працює у такий спосіб. Пілоти ведуть літак над оброблюваною ділянкою на висоті бриючого польоту (5 м від поверхні поля або 10 м від верховіть дерев). Вмикають пневмоциліндр гальма вітряка, який приводить у дію насос. Із бака 3 рідина засмоктується насосом 7 через всмок- тувальну трубу і нагнітається через нагнітальну трубу, випускний клапан і два патрубки у підкрильні штанги 6. Зі штанги рідина потрапляє в розпилю- вачі 1, які встановлюють ковпачками вперед у напрямку польоту. Внаслідок збільшення відносної швидкості повітря і рідини така установка сприяє більш тонкому розпилюванню. На кінцях гонів пілот вимикає пневмоцилінд- ром випускний клапан і рідина не надходить у штангу.

Для швидкого перекриття подачі рідини з розпилювачів при закритті ви- пускного клапана в штуцерах розпилювачів встановлені відсічні клапани. Коли рідина подається в штангу під тиском, що створює насос, вона прохо- дить крізь бічні отвори корпусу клапана 12, відтискує гумову трубку 14 і над- ходить у розпилювач. Коли випускний клапан закривається, тиск рідини в штанзі падає, гумова трубка закриває бічні отвори і вихід рідини припиня- ється. На обприскувачі може встановлюватися також безклапанна відсічка рідини.

Робоча рідина перемішується всередині резервуара гідромішалкою 4, яка приєднується до нагнітальної трубки насоса. За будь-якого положення ви- пускного клапана рідина насосом подається по трубці у верхню частину бака, забезпечуючи її циркуляцію всередині його. Кількість рідини в баку визна- чають за шкалою, закріпленою на трубці гідромішалки всередині бака. У пе- редній частині бака вмонтовано окуляр 9 на гофрованій гумовій діафрагмі. Для очищення поверхні скла окуляр знімають.

На задану норму витрати робочої рідини Q, л/га, авіаційні обприскувачі встановлюють так. Вибирають ширину робочого захвату і, знаючи швидкість

241