
- •Вступ
- •1. МАШИНИ ДЛЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
- •1.1. Завдання обробітку ґрунту
- •1.2. Агротехнічні вимоги до обробітку ґрунту
- •1.3. Способи механізованого обробітку ґрунту
- •1.4. Класифікація машин для обробітку ґрунту
- •1.5. Диференційна система засобів основного обробітку ґрунту
- •1.6. Плуги
- •1.7. Розпушувачі
- •1.8. Дискові знаряддя
- •1.9. Машини для передпосівного обробітку ґрунту та догляду за посівами
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •2. МАШИНИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ І ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
- •2.1. Актуальність та завдання технологічних операцій підготовки і внесення добрив
- •2.2. Види добрив та їхні технологічні властивості
- •2.3. Агротехнічні вимоги до машин для підготовки і внесення добрив
- •2.4. Способи і технології внесення добрив у ґрунт
- •2.5. Класифікація машин для підготовки і внесення добрив
- •2.6. Будова робочих органів і механізмів
- •2.7. Машини для приготування і внесення органічних добрив
- •2.8. Машини для внесення мінеральних добрив
- •2.9. Оцінювання якості роботи машин для внесення добрив
- •2.10. Елементи технічного обслуговування та підготовка до роботи машин для внесення добрив
- •2.11. Техніка безпеки під час роботи на машинах для внесення добрив
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •3. МАШИНИ ДЛЯ СІВБИ І САДІННЯ
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Зернові сівалки
- •3.3. Сівалки для просапних культур
- •3.4. Овочеві сівалки
- •3.5. Машини для садіння
- •3.6. Тенденції розвитку машин для сівби і садіння
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •4. МАШИНИ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН
- •4.1. Актуальність, завдання та методи захисту рослин
- •4.2. Отрутохімікати, технологічні принципи їх нанесення та способи застосування, комплекси машин та їх класифікація
- •4.3. Агротехнічні вимоги до машин для захисту рослин
- •4.4. Загальна будова і процес роботи машин для захисту рослин
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. МАШИНИ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ
- •5.1. Завдання та способи заготівлі кормів
- •5.2. Основні агротехнічні вимоги
- •5.3. Класифікація і характеристика машин для заготівлі кормів
- •5.4. Косарки, косарки-плющилки і косарки-подрібнювачі
- •5.5. Граблі, підбирачі та преси
- •5.6. Силосо- і кормозбиральні комбайни
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
- •6.1. Характеристики зернових культур як об’єкта збирання, способи збирання і агротехнічні вимоги, комплекс машин
- •6.2. Зернозбиральні комбайни
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •7. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ТА ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ КАЧАНІВ
- •7.1. Способи збирання і агротехнічні вимоги до машин
- •7.2. Класифікація машин для збирання кукурудзи
- •7.3. Кукурудзозбиральні комбайни
- •7.4. Пристрої для збирання кукурудзи на зерно до зернозбиральних комбайнів
- •7.5. Качаноочисники
- •7.6. Молотарки качанів кукурудзи
- •7.7. Механізовані пункти для переробки качанів кукурудзи
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •8. МАШИНИ, АГРЕГАТИ, КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ЗЕРНА І ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ
- •8.1. Зерноочисні та сортувальні машини
- •8.2. Зерносушарки і установки активного вентилювання зерна
- •8.3. Агрегати і комплекси для післязбиральної обробки зерна
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •9. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ КОРЕНЕБУЛЬБОПЛОДІВ
- •9.1. Актуальність і завдання збирання коренебульбоплодів
- •9.2. Агротехнічні вимоги до збиральних машин
- •9.3. Способи і технології збирання коренебульбоплодів та класифікація машин
- •9.4. Загальна будова і технологічний процес роботи машин
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •10. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ПРЯДИЛЬНИХ КУЛЬТУР
- •10.1. Завдання, способи збирання і типи машин
- •10.3. Машини для збирання конопель
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •11. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР
- •11.1. Характеристика овочевих культур як об’єкта збирання
- •11.2. Агротехнічні вимоги та типи машин
- •11.3. Машини для вибіркового збирання овочів
- •11.4. Машини для збирання капусти
- •11.5. Машини для збирання столових коренеплодів
- •11.6. Машини для збирання томатів
- •11.7. Машини для збирання огірків
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •12. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ПЛОДІВ ТА ДОГЛЯДУ ЗА КРОНОЮ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ
- •12.1. Способи збирання плодів. Агротехнічні вимоги до машин
- •12.2. Пристрої та машини для малої механізації збирання плодів
- •12.3. Плодозбиральні машини
- •12.4. Машини для транспортування і товарної обробки плодів
- •12.5. Машини для догляду за кроною плодових дерев
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •13. МЕЛІОРАТИВНІ МАШИНИ
- •13.1. Види меліоративних машин і агротехнічні вимоги до них
- •13.3. Основні напрями і тенденції розвитку конструкції меліоративних машин
- •13.4. Машини для культуртехнічних робіт
- •13.5. Машини для виконання земляних робіт
- •13.6. Машини для зрошення
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури

Розділ 3
При розрахунках кількості висіву насіння визначають також кількість обертів колеса на площі 100 м2
n = 100(1 −ε) .
πDB
Потім прокручують колеса певну кількість разів, висіяне насіння зважу- ють, множать на 100 і порівнюють із заданою нормою Q.
Установлення норми висіву насіння часто виконують разом з перевіркою рівномірності висіву. В цьому разі від кожного висівного апарата насіння збирають окремо, зважують його і визначають коефіцієнт нерівномірності й фактичну масу висіяного насіння:
Мф = ∑т і.
Перевіряють норму висіву насіння у полі наважками по 20…60 кг. Їх заси- пають у насіннєві ящики і проїжджають агрегатом шлях до повного висіву наважки. Потім заміряють цю відстань, порівнюють з розрахунковою і пере- раховують на один гектар.
Розрахунок вильоту маркера. Маркери забезпечують однакову ширину стикових міжрядь і прямолінійність рядків. Посівний агрегат ведуть у полі по сліду маркера, що утворився під час попереднього проходження агрегату. Праве переднє колесо (гусеницю) трактора спрямовують по сліду маркера.
Виліт маркера — це відстань від його диска до середини крайнього сошни- ка. Його визначають за формулою
Lм = Вр +bс ±С,
2
де Вр — робоча ширина захвату сівалки (посівного агрегату), м; bс — ширина
стикового міжряддя, м; С — відстань між серединами передніх коліс трактора або внутрішніми (зовнішніми) краями гусениць, м; (+) — для лівого, а (–) — для правого маркерів.
3.3. Сівалки для просапних культур
Для сівби просапних культур застосовують універсальні пневматичні і спеціальні сівалки. Універсальні пневматичні сівалки СУПН-8, СУПН-8А, СУПН-6А, СУПН-12А, УПС-8 та ін. призначені для пунктирної сівби каліб- рованого або відсортованого насіння кукурудзи, соняшнику, сої, рицини, сор- го та інших просапних культур з одночасним внесенням в рядки окремо від насіння мінеральних добрив. Ці сівалки секційні, аналогічні за будовою і об- ладнані пневмомеханічними висівними апаратами.
Сівалка СУПН-8 (рис. 3.18) складається з рами 1, замка автозчіпки СА-1, двох опорно-привідних пневматичних коліс, восьми посівних секцій, чотирьох туковисівних апаратів, вентилятора 7, повітропроводів 6, механізму передач 2, двох маркерів 4 і уніфікованої системи контролю (УСК) технологічних пара- метрів.
168

Машини для сівби і садіння
Рис. 3.18. Сівалка СУПН-8:
1 — рама; 2 — механізм передач; 3 — бункер з туковисівним апаратом; 4 — маркер; 5 — замок автозчіпки; 6 — повітропроводи; 7 — вентилятор; 8 — бункер для насіння; 9 — прикочувальне колесо; 10 — шлейф; 11 — загортач; 12 — сошник; 13 — насіннєвисівний апарат
Рама зварна і утворена двома брусами та кількома поперечинами. У пе- редній центральній частині основного бруса кріпиться замок 5 автозчіпки.
Опорно-привідні колеса з пневматичними шинами. Кожне колесо з меха- нізмом передач 2 за допомогою кронштейна кріпиться до рами 1 і приводить у рух чотири насіннєвих і два туковисівних апарати. Вісь колеса встановлена на підшипники кочення. На сівалці влаштовано туковисівні апарати шнеко- вого типу АТП-2. Висівний апарат — це вал, на якому закріплені два пру- жинні шнеки з лівим і правим навиваннями. Шнеки апарата під час роботи подають добрива у дві посівні секції.
Вентилятор 7 відцентрового типу закріплений у центральній частині ра- ми. Ротор вентилятора приводиться в рух від гідравлічного шестеренного мо- тора ГМШ-32 за допомогою клинопасової передачі. Кожух вентилятора має розтруб із штуцерами, до яких під’єднуються повітропроводи. Інші кінці пові- тропроводів з’єднані з кришками висівних апаратів посівних секцій.
Уніфікована система контролю складається з пульта керування, електрон- ного блока, датчиків висіву і рівня посівного матеріалу, з’єднувальних кабе- лів. Блок призначений для оброблення імпульсних сигналів датчиків висіву, формування сигналів вмикання сигналізації пульта і забезпечення датчиків напругою. Пульт забезпечує появу світлових та звукових сигналів і керуван- ня УСК. Його встановлюють у кабіні трактора. УСК підключають до електро- мережі трактора напругою 12 В. У разі порушення висіву в посівних секціях (1 – 8) на пульті загоряються світлові індикатори і вмикається звукова сигна- лізація. Якщо рівень посівного матеріалу нижчий від допустимого, то загоря- ється лампочка і подається короткий звуковий сигнал.
Кожна посівна секція складається з висівного апарата 13, бункера для на- сіння 8, комбінованого полозоподібного сошника 12, прикочувального колеса
169

Розділ 3
9, загортача 11, шлейфа 10, ланцюгової передачі до висівного апарата, підві- ски і механізму регулювання заглиблення сошників.
Висівний пневмомеханічний апарат складається з корпусу 4 (див. рис. 3.11), висівного диска 2 і кришки. В корпусі є забірна камера 5 для насіння, а в кришці — камера розрідження. Висівний диск установлений на валу і при- водиться в обертовий рух за допомогою ланцюгової передачі. На валу, поруч з диском, встановлено ворушилку 3, яка ворушить насіння в камері і забезпе- чує прилягання висівного диска до кришки. Камера розрідження 1 з’єднана з повітропроводом, обладнаним вентилятором. Висівний диск складається з основи і накладки. Диск має отвори по колу діаметром 120 мм. Його встанов- люють так, щоб до забірної камери він мав менші отвори. Сівалку обладнують чотирма комплектами дисків діаметром отворів 3 і 5,5 мм. Кількість отворів на диску 14 або 22.
Робочий процес. Насіння із бункера 8 (див. рис. 3.18) кожної посівної секції по вертикальному каналу потрапляє у забірні камери висівних апаратів. За допомогою вентилятора 7 або газоструминного компресора створюється розрі- дження (0,0032…0,0045 МПа) у вакуумних камерах. Далі розрідження пере- дається через отвори диска в забірну камеру. Під час руху сівалки від опорно- привідних коліс приводяться в рух диски насіннєвисівних апаратів 13. Насі- нини присмоктуються до отворів диска і обертаються разом з диском до ниж- ньої порожнини корпусу апарата, в якій немає розрідження. Під дією сил тя- жіння насіння відпадає від отворів диска і опускається в порожнину задньої частини полозоподібного комбінованого сошника 12, а потім потрапляє на дно борозни. Зайве насіння зчищається штирями вилки з диска у верхній частині апарата і спрямовується до забірної камери. Одночасно з висіванням насіння туковисівні апарати подають гранульовані мінеральні добрива до трубопро- водів, по яких вони надходять до лійок і передньої частини сошників 12, а далі — в борозни. Борозни засипаються ґрунтом загортачами 11, рядки ущі- льнюються прикочувальними колесами 9, а поверхня поля вирівнюється шлейфом 10. Глибина загортання насіння 40…120 мм, а добрив — нижче від насіння на 10…30 мм.
Кількість висіяного насіння на 1 м рядка визначають за формулою
N = mu(1 −ε),
πD
де m — кількість отворів на диску; u — передаточне число механізму приво- ду; D — діаметр обода опорно-привідного колеса, м; ε = 0,05…0,10 — коефіці- єнт проковзування коліс.
Регулювання. Норму висіву насіння регулюють частотою обертання диска за допомогою механізму передач, а також заміною дисків з різною (14 або 22) кількістю отворів.
Дозу внесення мінеральних добрив регулюють частотою обертання шнеків туковисівних апаратів.
Глибину ходу сошників у кожній посівній секції регулюють переміщенням прикочувального колеса відносно сошника. Стійкість ходу посівної секції ре- гулюють стисканням пружини штанги підвіски секції.
Пневматична сівалка СУПН-8А (рис. 3.19) більш удосконалена, ніж СУПН-8, і виготовлена на її основі. Вона забезпечує сівбу насіння кукуру-
170

Машини для сівби і садіння
дзи, соняшнику, сорго, |
|
|||||
сої, люпину, кормових |
|
|||||
бобів, квасолі та інших |
|
|||||
культур. |
|
Особливістю |
|
|||
конструкції цієї сівалки |
|
|||||
є |
збільшена |
місткість |
|
|||
бункерів 8 для насіння |
|
|||||
до 260 дм3, установлен- |
|
|||||
ня тукових кілеподібних |
|
|||||
15 і насіннєвих полозо- |
|
|||||
подібних 13 з п’яткою |
|
|||||
сошників, |
|
наявність |
|
|||
приводу |
|
вентилятора |
|
|||
від ВВП трактора, мож- |
|
|||||
ливість |
|
установлення |
|
|||
посівних секцій на між- |
|
|||||
ряддя 45, 70 і 90 см. |
|
|||||
|
Сівалки |
комплекту- |
|
|||
ють туковими |
сошника- |
Рис. 3.19. Схема сівалки СУПН-8А: |
||||
ми |
з |
вертикальними |
||||
1 — опорно-привідне колесо; 2 і 4 — механізми приводу; 3 — |
||||||
штангами або з радіаль- |
рама; 5 — туковий бункер; 6 — туковисівний апарат; 7 — ски- |
|||||
ними підвісками. Конс- |
дач насіння; 8 — бункер для насіння; 9 — шлейф; 10 — прико- |
|||||
чувальне колесо; 11 — загортач; 12 — насіннєвисівний апарат; |
||||||
трукція секцій (рис. 3.20) |
13 — насіннєвий сошник; 14 — паралелограмна підвіска; 15 — |
|||||
передбачає |
встановлен- |
туковий сошник; 16 — тукопровід; 17 — маркер; 18 — вентиля- |
||||
ня |
в корпусі |
висівного |
тор |
|||
апарата |
пристрою коту- |
|
шкового типу для висівання насіння сої. Сівалку комплектують дисками з кількістю отворів 14, 22, 34, 50 і 90. У камерах висівних апаратів розрідження повітря має бути 0,0030…0,0050 МПа.
Механізми приводу насіннє- і туковисівних апаратів ланцюгово-зубчасті (рис. 3.21). Механізм приводу насіннєвисівних апаратів забезпечує передато-
чні числа від 0,164 до 1,222. Глибину ходу насіннєвих сошни-
ків регулюють гвинтовим механіз- мом прикочувального колеса.
Сівалку СУПН-8А обладнують транспортним пристроєм. На ній установлюють УСК технологічних параметрів.
Рис. 3.20. Посівна секція сівалки СУПН-8А:
1 — кронштейн; 2 — шплінт; 3 — паралелог- рамна підвіска; 4 — бункер для насіння; 5 — пружина; 6 — шкала регулятора; 7 — гвинт регулятора; 8 — прикочувальне колесо; 9 — шлейф; 10 — загортач; 11 — сошник; 12 — пружина підвіски; 13 — натяжні ролики
171

Розділ 3
Рис. 3.21. Схема механізмів приводу висівних апаратів сівалки СУПН-8А:
а — насіннєвисівних; б — туковисівних; 1 — опорно-привідне колесо; 2 — механізм передач; 3 — висівний диск; 4 — зубчастий механізм передач; 5 — туковисівний апарат; a, b, c, d — шестерні
Сівалка СУПН-12А має 12 посівних секцій, які за будовою і процесом робо- ти такі самі, як і в СУПН-8А. На сівалці встановлений вентилятор відцентро- вого типу, який приводиться в рух від ВВП трактора і має частоту обертання 1000 об/хв. СУПН-12А забезпечує ширину міжрядь при сівбі 70 см. На сівалці встановлено спарені опорно-привідні пневматичні колеса з механізмами пе- редач. Ці колеса використовують також для транспортного пристрою сівалки. Сівалку обладнують також УСК технологічних параметрів. Робоча ширина захвату 8,4 м, робоча швидкість 6…7 км/год.
|
Універсальна пневматична начіпна |
|
|
сівалка УПС-8 має вісім посівних сек- |
|
|
цій, переміщенням яких на рамі забез- |
|
|
печують міжряддя 45, 60, 70, і 90 см. |
|
|
Висівний апарат кожної посівної секції |
|
|
складається із корпусу 1 (рис. 3.22), |
|
|
фланця 3, ворушилки 4, висівного диска |
|
|
5 і скидача зайвих насінин з механіз- |
|
|
мом регулювання. Сівалку комплекту- |
|
|
ють змінними висівними дисками з |
|
|
отворами 2,2; 3, 4 і 5,5 мм. Диски мають |
|
|
по 30, 40 і 60 отворів. Посівні секції об- |
|
|
ладнують V-подібними котками, які |
|
|
ущільнюють ґрунт з обох боків рядків. |
|
|
Сівалка кукурудзяна СКН-6 при- |
|
Рис. 3.22. Висівний апарат сівалок |
значена для прямої, пожнивної сівби |
|
кукурудзи, соняшнику, сої з одночас- |
||
УПС-8 і УПС-12: |
||
1 — корпус; 2 — заслінка; 3 — фланець; 4 — |
ним внесенням добрив. Вона має шість |
|
ворушилка; 5 — висівний диск |
посівних секцій з долотоподібними со- |
172

Машини для сівби і садіння
шниками, копіювальними колесами з розрізувальними дисками і ребордами та дисковими загортачами. Висівні апарати пневматичні. Ширина міжрядь
450…700 мм.
Бурякові сівалки. Для пунктирної сівби каліброваного, звичайного і дра- жованого насіння цукрових і кормових буряків з одночасним внесенням у ря- дки гранульованих мінеральних добрив застосовують сівалки як з механіч- ними, так і з пневматичними висівними апаратами. На сівалках ССТ-8В, ССТ-12В, ССТ-18В і ССТ-24 установлюють механічні висівні апарати комір- ково-барабанного типу. Найпоширенішою є сівалка ССТ-12В.
Сівалка бурякова ССТ-12В (рис. 3.23) складається із зварної рами 3, два- надцяти посівних секцій, двох опорно-привідних коліс 1, замка автозчіпки
СА-1, механізму пере- |
|
|||||
дач 2, двох щілинорі- |
|
|||||
зів, |
слідоутворювача |
|
||||
9, маркерів, транспор- |
|
|||||
тного пристрою і уні- |
|
|||||
фікованої системи ко- |
|
|||||
нтролю |
та |
сигналіза- |
|
|||
ції УСК-12. Кожна по- |
|
|||||
сівна |
секція |
склада- |
|
|||
ється з паралелограм- |
|
|||||
ної підвіски 15, висів- |
|
|||||
ного апарата 7, бун- |
|
|||||
кера для насіння 6, |
|
|||||
сошників 12 і 14, двох |
|
|||||
опорних коліс 8 і 13, |
|
|||||
балансирної |
підвіски, |
|
||||
загортачів 10 і меха- |
|
|||||
нізму |
|
регулювання |
|
|||
глибини |
ходу сошни- |
|
||||
ка 11. |
|
|
|
апарат |
|
|
Висівний |
|
|||||
складається з корпусу, |
|
|||||
барабана |
(диска) 9 |
|
||||
(див. рис. 3.10), відби- |
|
|||||
вного ролика 8, чис- |
|
|||||
тика 7 і клиноподіб- |
|
|||||
них виштовхувачів 11. |
|
|||||
На поверхні барабана |
|
|||||
є один або два ряди |
|
|||||
комірок. |
У |
кожному |
|
|||
ряду 90 комірок з кі- |
Рис. 3.23. Бурякова сівалка ССТ-12В (а) і посівна секція сівалки |
|||||
льцевими |
канавками |
«Мультикорн» (б): |
||||
посередині. |
|
Клино- |
1 і 18 — опорно-привідні колеса; 2 — механізм передач; 3 — рама; |
|||
подібні |
виштовхувачі |
4 — бункер з туковисівниим апаратом; 5 — тукопровід; 6 і 16 — бун- |
||||
закріплені |
у |
нижній |
кери для насіння; 7 і 17 — насіннєвисівні апарати; 8, 13 і 21 — при- |
|||
кочувальні колеса; 9 — слідоутворювач; 10 і 19 — загортачі; 11 — |
||||||
частині |
корпусу |
висі- |
механізм регулювання ходу сошників; 12 і 20 — насіннєві сошники; |
|||
вного |
апарата і |
захо- |
14 і 22 — тукові сошники; 15 і 23 — паралелограмні підвіски |
173

Розділ 3
дять у кільцеві канавки барабана. Висівні барабани мають комірки діамет- ром 5,1 і 6,0 мм відповідно до фракцій насіння 3,4…4,5 і 4,5…5,5 мм.
Ролик установлюють у верхній частині диска. Він зчищає зайве насіння, а чистик відводить насіння від ролика. Зазор між роликом і чистиком становить 0,1…0,8 мм. До нижньої частини корпусу насіннєвисівного апарата прикріп- люють сошник 12 (рис. 3.23) із змінним наральником.
Прикочувальні колеса 8 і 13 з’єднані з корпусом висівного апарата за до- помогою балансирної підвіски, яка забезпечує рівномірність ходу сошників і відповідно поліпшує загортання насіння на задану глибину.
Кожну посівну секцію з’єднують з рамою за допомогою паралелограмної підвіски, що сприяє рівномірності глибини ходу сошника. Стійкість ходу сек- цій регулюється пружиною. Місткість насіннєвого бункера 192 дм3, а туково-
го — 280 дм3.
Робочий процес. Насіння із бункерів 6 (див. рис. 3.23) посівних секцій над- ходить до верхньої частини висівних барабанів і потрапляє в їхні комірки. Під час руху сівалки від опорно-привідних коліс 1 за допомогою механізмів передач 2 приводяться в рух барабани висівних апаратів. Ролик зчищає зай- ве насіння з поверхні барабана і сприяє потраплянню насіння в комірки. Ба- рабан, обертаючись, переміщує насіння в нижню частину, звідки воно вишто- вхується клиноподібними виштовхувачами в порожнину сошника і падає у борозну. Одночасно туковисівні апарати бункерів 4 дозують добрива і пода- ють їх у тукопроводи 5, по яких вони спрямовуються до тукових сошників 14, а потім на дно борозни. Тукові сошники мають спеціальні грудковідводи для зміщення грудок із зони рядка і подільник для подавання добрив у лівий та правий боки від рядка насіння. Ґрунт ущільнюється в рядку прикочувальним колесом 8, а борозна загортається загортачами 10. Глибина загортання на- сіння 20…30 мм. ССТ-12В забезпечує такі норми висіву насіння: 8; 10; 12; 14; 16; 18 і 20 штук на метр. Норму висіву визначають за такою самою формулою, як і для пневматичних сівалок СУПН. Сівалку укомплектовують УСК-12 для контролю за висівом насіння та рівнем його і мінеральних добрив у бункерах.
Сівалку можна комплектувати пристроями для сівби насіння сої (СТЯ-81000), проса (СТЯ-23000), гречки (СТЯ-27000) та інших культур, а та- кож пристроями для внесення в зону рядка гербіцидів та інсектицидів.
Регулювання. Висівні диски, що мають діаметр отворів 5,1 і 6 мм, установ- люють відповідно до фракції насіння 3,5…4,5 і 4,5…5,5 мм. Норму висіву на- сіння регулюють установленням барабанів з одним або двома рядами комірок і частотою їх обертання, а норму висіву добрив — частотою обертання пру- жинного дозатора. Глибину ходу тукового сошника регулюють упором і гвин- товим механізмом з пружиною, положення грудковідводів — переміщенням їх по висоті. Глибину ходу насіннєвого сошника регулюють гвинтовою тягою балансирної підвіски, активність загортачів — переміщенням їх уліво або вправо, а стійкість ходу — пружинами.
Сівалка ССТ-8В призначена для сівби насіння цукрових і кормових буря- ків пунктирним способом з міжряддям 60 см і одночасним внесенням мінера- льних добрив. Вона є модифікацією сівалки ССТ-12В, може комплектуватися пристроями для сівби гречки, проса, сої, квасолі та інших культур. Сівалка має вісім посівних секцій з механічними апаратами. Місткість бункера для на- сіння 128 дм3, а тукового — 180 дм3. Робоча ширина захвату сівалки 4,8 м,
174