История лекции

створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, який розпочав формування армії.

4 січня 1919 року згідно з постановою Реввійської ради було створено Український фронт під командуванням О. Антонова-Овсієнко. Цього ж місяця регулярні частини радянської армії захопили Харків і Тимчасовий робітничоселянський Уряд переїхав до Харкова. Наприкінці січня радянська армія підійшла до Києва. В лютому 1919 року після поразки під товарами армії Петлюри, Київ було захоплено. Протягом березня-травня 1919 радянська армія витіснила армію Директорії на Західну Україну. Підводячи підсумок слід сказати:

–по-перше, Україна опинилась в досить складній зовнішньополітичній ситуації, з Півночі – Червона армія РСФСР; з Заходу – Польща, Чехословаччина та Угорщина; з Півдня добровольча армія Денікіна та Антанта;

–по-друге, внутрішня контрреволюція;

–по-третє, Україна та Український народ були виснажені війною все це підривало авторитет уряду УНР та популяризувало більшовицький режим, який почав формуватись на початку 1919 року.

9. Політичний розвиток Західноукраїнської народної республіки

1918-1919 pp.

Західноукраїнська народна республіка виникла в ході національновизвольного руху на західноукраїнські землях у 1918 році. Її існування було коротким з листопада 1918 по липень 1919 pp.

В жовтні 1918 року в Австро-Угорщині відбулась революція. Імператор прийняв маніфест про федеративний устрій імперії. 18 жовтня 1918 року у Львові провідні громадські діячі Східної Галичини і Буковини створили Українську Національну Раду, яка проголосила про намір створити на українських землях, що входять до складу Австро-Угорщини незалежну державу. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з'єднання взяли під свій контроль всі головні пункти Львова, Станіслава, Тернополя, Коломиї, Рави - Руської та інших міст Східної Галичини. Австрійський Уряд був змушений погодитись на передачу влади в Східній Галичині Українській національній Раді.

Українська Національна Рада призначила уряд ЗУНР - Тимчасовий Державний Секретаріат. 13 листопада уряд прийняв присягу і проголосив про створення незалежної української держави ЗУНР. Президентом ЗУНР було обрано Євгена Омельяновича Петрушевича, головою державного Секретаріату призначено Костя Левицького.

Прийшовши до влади уряд ЗУНР зберіг Австро-угорське законодавство і разом з тим провів ряд радикальних, на той час реформ:

–розпочато аграрну реформу: земля, яка належала крупним землевласникам експропрійовувалась (переходила у власність держави), планувалось наділення землею безземельних та малоземельних селян;

–за короткий час були створені жандармерія та збройні сили - Українська галицька Армія УГА;

–уряд ЗУНР застосовував війська для придушення антиурядових виступів також виступів робітників і селян незадоволених політикою уряду.

101

ЗУНР проводила досить активну зовнішню політику Національна Рада висловила свої претензії на Сх. Галичину та Лемківщину, північно-західну частину Буковини та Закарпаття. Це загострило взаємовідносини ЗУНР та Польщі. Польща, в свою, чергу висунула територіальні претензії ЗУНР і 5 листопада І9І8 року почалась війна Польщі проти ЗУНР.

В умовах зовнішньої інтервенції в ЗУНР та громадянської війни в УНР дві держави 1 грудня 1918 року уклали попередній договір про злуку ЗУНР та - УНР. 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві відбулась урочиста церемонія злуки і проголошено декларацію про об'єднання ЗУНР та УНР.

Декларацію мали затвердити Всеукраїнські Установчі збори. ЗахідноУкраїнська народна республіка отримувала нову назву Західна Область УНР Зі збереженням адміністративно-виконавчих органів влади.

У квітні 1919 року Франція надала військову допомогу Польщі, що створило сприятливі передумови для початку війни Польщі проти ЗУНР.

УНР не змогла надати дієвої допомоги ЗОУНР оскільки сама знаходилась в цей |час в умовах війни з РСФСР. І тому у середині 1919 року вся територія ЗОУНР потрапила під контроль іноземних держав. Польща окупувала Сх. Галичину і Сх. Волинь, Чехословакія - Закарпаття, Румунія - Буковину.

10.Україна в ІІ-й половині 1919 року. Боротьба з Денікіним.

Після того, коли війська Директорії зазнали поразки і вся територія України потрапила під контроль більшовиків почалось формування більшовицького режиму на Україні Процес формування вирішився прийняттям Конституції України 20 березня 1919 року її з'їздом Рад України:

–УHP було перейменовано на Українську Соціалістичну Республіку у складі РСФСР. У складі Російської федерації Україна отримували статус суверенітету;

–форма державного устрою УСРР - радянська республіка у вигляді диктатури робітничого класу;

–УСРР готова у випадку перемоги Світової Соціалістичної Революції, якщо колись вона відбудеться увійти до складу до Міжнародної Соціалістичної Радянської Республіки;

–конституція також визначала вищі органи державної влади в Україні та їх повноваження.

У березні-квітні 1919 року були остаточно сформовані вищі органи державної влади УСРР. Склад вищих органі затвердив Третій Всеукраїнський з’їзд Рад. Державна влада в Україні була організована таким чином: Вищі орган, державної влади - всеукраїнський з'їзд Рад - вищий орган законодавчої влади; ВУЦВК вищий орган державної влади між з'їздами; Рада Народних Комісарів – Раднарком - уряд вищи й виконавчий орган влади.

Місцеві органи влади: губернські, повітові, міські, сільські ради робітничих, солдатських, червоноармійських та селянських депутатів; Військові революційні комітети - органи диктатури робітничого класу; Комітети бідноти (комбіди та комнезами) створювались під контролем більшовиків у сільській місцевості.

102

Судові органи влади: Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією; революційні суди, трибунали, міліція. Оскільки радянського законодавства тоді не було, то все правосуддя здійснювалось за принципом революційної доцільності,

Головою ВУЦВК було обрано Христофора Григоровича Чаковського. Головою ВУЦВК - Петровського Григорія Івановича. На початку 1919 року чіткі визначився політичний курс більшовиків, який в історії отримав назву "воєнного комунізму":

–встановлення однопартійної політичної системи. Всі небільшовицькі партії крім боротьбистів та Лівих есерів сули позбавлені права приймати участь у виборах.

–нав'язування селянам колективних форм господарювання - колгоспів, радгоспів. Націоналізація землі, введення продовольчої розверстки (нефіксований

–скасування товарно-грошових відносин як способу функціонувань економіки. Замість товарно-грошових відносин вводилися розподільні - вироблена продукція розподілялася безкоштовно. У перспективі за потребами;

–обмеження суверенітету України. У червні 1919 року було укладено "військово-політичний союз УСРР та РСФСР”;

–встановлення жорсткого контролю над органами місцевого самоврядування за допомогою комбідів та НК;

–жорстке придушення будь-яких спроб протидії радянській владі; Така політика більшовиків викликала хвилю антибільшовицьких виступів по всій Україні вибухали повстання проти продрозверстки, повсталі вимагали змінити продовольчу політику на селі. Українські соціал-демократи та праві есери організували партизанські загони і під керівництвом отаманів Зеленого, Н. Махно, М. Григор’єва, Але в травні-липні повстання були придушені силами Червоної Армії.

Непопулярність більшовицької влади та антибільшовицькі повстання дали змогу білогвардійським формуванням перейти до активних дій.

Отримавши допомогу від країн Антанти генерал Денікін 4-го травня ІУІУ року почав генеральний наступ на Москву. Український напрямок було оголошено найголовнішим. В серпні уряд УСРР залишив Київ. Більшовицький режим на Україні було повалено вдруге.

Одночасно з денікінським наступом 24 травня, УНР уклавши з поляками перемир'я, реорганізували армію в чотири військові групи та об'єднавшись з УГА, в ліпні було розпочато спільний похід військ УНР та УГА на Київ і Одесу. Одночасний наступ армії УНР та Денікіна підірвало могутність Червоної Армії і 23 серпня Військами Денікіна було захоплено Одесу, а 30 серпня – Крим. На осінь майже вся територія України потрапила під контроль Денікіна. Відновлення поміщицьких порядків, антиукраїнська політика, репресії, єврейські погроми, призвели до масового повстансько-партизанського руху. Уряди УНР та ЗОУНР вирішили підтримати партизанський рух і 24 вересня оголосили війну Денікіну. Однак в жовтні-листопаді 1919 року українська армія, ведучи війну фактично на два фронти втрачала боєздатність. Важке становище поглибила зрада Галичан (УГА). 6 листопада УГА за вказівкою генерала Тарновського уклала з денікінцями перемир'я.

103

У таких умовах 2 грудня на нараді в Чорториї С. Петлюра з членами уряду вирішили перейти до партизанських форм боротьби.

3 жовтня 1919 року Радянська армія, перехопивши стратегічну ініціативу розпочала контрнаступ проти Денікіна. 6 листопада Червона Армія зайняла Чернігів, 16 грудня - Київ, до середини лютого 1920 року залишки армії Денікіна переправились в Крим. Радянська влада була встановлена в Україні втретє. Почалось відновлення більшовицького режиму.

11. Україна на початку 1920 року. Радянсько-польська війна. Варшавська Угода та її наслідки.

Відновлення більшовицького режиму розпочалось з грудня 1919 року, було створено Всеукрревком, основним завданням якого було відновлення органів радянської влади в Україні, а також було прийнято "Закон про землю", за яким вся земля експроприйовувалась у поміщиків, а значна її частина підлягала розподілу серед селян.

Виконавши свої повноваження Всеукрревком у лютому 1920 року припинив своє існування і був замінений Раднаркомом на чолі з X. Раковським.

Згідно з постановою ВУЦВК у квітні-травні відбулись вибори до Рад, де більшість отримали більшовики. Авторитету Радянської влади сприяли перемоги Червоної Армії та "Закон про землю". Але перемога на виборах була затьмарена поразками на фронтах. 7 травня Ю. Пілсудський почав наступ на українські землі. За короткий час йому вдалося захопити м. Київ. Разом з польською армією наступала 15-ти тисячна армія С. Петлюри, який ще в квітні 1920 року уклав з Польщею угоду про спільні дії проти радянської влади в Україні.

С. Петлюра скористався територіальним конфліктом між Польщею, УСРР та РСФСР. Причиною територіального конфлікту було те що після закінчення 1-ї світової війни між Польщею та УСРР і РСФСР не було встановлено кордону. Суть територіальних претензій полягала в тому, що уряд Польщі ставив за мету приєднання Сх. Галичини, Волині, Зх. Білорусії, Литви. УСРР та РСФСР задовольнити територіальні претензії відмовилась, вважаючи території своїми землями. В березні 1920 року польський уряд висунув пропозицію УСРР та РСФСР почати мирні переговори.

Варшавська угода між УНР та Польщею була таємним документом, які не підлягали ратифікації. Угода передбачала:

–Польща визнавала УНР та впаду Директорії;

–УНР зобов'язувалась ввести спільну з Польщею валюту;

–польські землевласники отримували права на українські землі;

–УНР оголосила про підпорядкування українських залізниць польському управлінню;

–збройні сили С. Петлюри підпорядковувались польському командуванню;

–утримання польських військ на Україні покладалось на український уряд;

–озброєння петлюрівських збройних сил мав здійснити польський уряд;

–уряди Польщі та УНР зобов'язувались вести спільну боротьбу проти РСФСР та УСРР.

104

Воєнні дії проти радянських республік розпочала Польща 25 квітня 19201 року. За тиждень боїв польсько-українські війська вийшли на лінію ВишгородБориспіль. 7 травня був взятий Київ. Населення України прийняли польську окупацію вороже. Почалися репресії, грабежі, єврейські погроми. З початку червня стратегічну ініціативу перехопили радянські війська.

5 червня три дивізії 1-ої Кінної Армії прорвали фронт і оволоділи Житомиром і Бердичевом. 12-та Армія форсувала Дніпро північніше Києва. 12 червня І-а Кінна та 12-та армії звільнили Київ. Наприкінці червня почався контрнаступ радянських військ. Армія Підсудського була змушена залишити Мінськ, Гродно, Барановичі. Війська Південно-західного фронту почали наступ на Львів. УСхідній Галичині, було організовано Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку. В липні контрнаступ радянських військ було зупинено на вимогу країн Антанти. Але 23 липня 1920 року радянська армія відновила наступальну операцію на Львів, але міста взяти не змогла. Радянська Армія не змогла виконати стратегічної задачі - взяття Варшави. Успіх Радянської Армії змінився невдачами. У вересні польські війська витіснили противника в район м. Житомира та Бердичева. В жовті 1920 року було підписано з Польщею перемир'я, а в березні 1921 року підписано Ризький мирний договір за яким:

–Польща визнавала УСРР. Тобто УНР змушена була воювати проти радянської влади самостійно. Ризький мирний договір та перемир'я з УСРР означало порушення Польщею Варшавської угоди.

–обидві сторони оголосили про припинення війни;

–встановлювався радянсько-польський кордон.

До Польщі відходила територія західної України та Західної Білорусії;

–РСФСР зобов'язувалось сплатити Польщі 30 млн. золотих карбованців протягом року;

–Польща звільнялась від боргів та зобов'язань колишньої Російської Імперії;

–РСФСР і УСРР зобов'язувались повернути цінності вивезені 1772 року (перший поділ Речі Посполитої).

Після врегулювання радянсько-польського конфлікту у Радянської Росії залишався один небезпечний ворог, підтриманий країнами Антанти - Крим, куди у лютому 1920 року прорвалась Добровольча Армія Денікіна. У квітні після відставки Денікіна армію очолив Петро Миколайович Врангепь Врашель не тільки був головнокомандувачем Армії, але й очолював створення ним уряд Криму.

Війська Врангеля почали наступ в досить незручний момент, коли радянська армія була зайнята на радянсько-польському фронті 7 червня 1920 року. На початку липня фронт стабілізувався на лінії Херсон-Нікополь-Бердянськ. Наприкінці липня армія Врангеля, поповнена 40 тис. чол., почала наступ і захопила Олександрівськ, а також підійшла до Катеринослава.

В серпні радянські війська повернули собі Олександрівськ і створили проти Врангеля окремий Південний фронт, який очолив М. І. Фрунзе.

28 жовтня 1920 року Південна Армія почала наступ з Каховського плацдарму. Армія Врангеля відступила за Турецький вал - штучне укріплення у всю довжину Перекопського перешийка, за Турецьким валом була її лінія оборони Ішунська. 7 листопада радянські війська почали штурм Перекопу. Після

105

п'ятиденних боїв радянські війська здобули Перекоп і станом на 16 листопада вже контролювали весь Крим.

На території півострова почався красний терор. Під час якого загинуло 20 тис. мирного населення.

У серпні 1921 року радянська влада прийняла рішення про знищення армії Н. Махно.

Таким чином до кінця 1921 року радянська влада була встановлена майже на всій території колишньої Російської імперії.

12. Українська культура І9І7-1920 pp.

Культура України у революційну добу мала свої характерні особливості залежно від зміни політичної ситуації та характеру боротьби. Сам період 1917-1941 років можна характеризувати такими рисами:

*період громадянської війни та економічного занепаду; *відсутність коштів на розвиток культури;

*еміграція видатних діячів культури за кордон, а також знищення культурних цінностей;

*часта зміна політичної влади тому, що представники культури мали або пристосовуватись до вимог влад, або не брати участі у культурному процесі взагалі. Таким чином культура перетворилась в об'єкт ідеологічної боротьби.

Але разом з тим боротьба України за незалежність викликала сплеск національних почуттів. Центральна Рада, гетьманський уряд, Директорія усіляко підтримували процес українізації, якийсь час радянський урод також не перешкоджав розвитку національної культури. За цей період вдалось особливо здійснити великий прорив в освіті і науці.

Щоб оцінити розвиток культури даного періоду розглянемо його поетапно:

-почали створюватись українські школи. Засновано 53 українські гімназії, відкриті державні Українські університети в Києві та Кам’янець-Подільському

(1918);

-створена українська республіканська капела 1919 p., яка виступала за кордоном;

-створена Українська Академія мистецтв 1917 р. Першими членам академії стали видатні художники М. Бурачек; М. Дук; В. Кричевський; А. Малевич, А.Мурашко, Г. Нарбут.

Період Гетьманату:

-продовжена робота по створенню українських шкіл. Було випущено кілька мільйонів підручників українською мовою. В російських школах вводились предмети української мови та літератури;

-у 1918 році відкрита Українська Академія наук. Першими дійсними членами Академії були призначені В. Вернадський - голова, С. Смаль-Стоцький – відділення історико-філологічних наук, С. Тимошенко, М. Кащенко, П. Тутковський; В.Вернадський - відділення фізико-математичних наук, М. Тугай-Барановський, І.Тирановський; В. Косинський; О. Левицький - відділення соціальних наук.

106

-заснований український театр драми та опери у 1918 році створений державний симфонічний оркестр, у 1918 році було відкрито перший пам'ятник Т. Г. Шевченко у м. Рівно.

Радянський період:

– були вжиті заходи по боротьбі з не писемністю. У відповідності до декрету "Про ліквідацію не писемності" 1919 р. були створені губернські, волосні та повітові комітети. Наприкінці ШО року не писемне населення складало 51% до революції цей показник складав 27%;

– розширено мережу вищих навчальних закладів, у 1920 році в Україні діяло 38 вузів, створено умови для вступу робітничої та селянської молоді. Створено 665 робітничих шкіл;

– продовжила роботу Українська Академія наук, було відкрито відділення хімії, біології, гідромеханіки, філології та ін.;

– у 1920 році у м. Вінниці було засновано драматичний театр ім. І. Я. Франка,

У1926 році театр переїхав до Києва.

-розвивалось українське музичне мистецтво, протягом даного періоду плідно працювали Я. Степовий; Л. Ревуцький; Г. Вірьовка;

– у 1920 році створено Київський музично-драматичний інститут;

– у І9І9 році створено Всеукраїнський кінокомітет, який сприяв подальшому розвитку кінематографа.

Отже період національно-демократичної революції українська культура переживала своєрідний період піднесення після царського правління. Цей період заклав підвалини подальшого культурного розвитку та ідейному становленню національно-свідомих культурних діячів таких як В.Стус, О. Тихий; Л.Костенко та ін.

13.Причини поразки, історичне значення та уроки національно-

демократичної революції 1917-1921 pp.

Українська революція була логічним розвитком подій, що відбувались в контексті світової історії, це був вибух національно-визвольного руху І9І7-1921 рр., що було спричинено внутрішніми та зовнішніми чинниками.

Спираючись на досвід таких видатних політичних діячів як М. Грушевський, Я. Христюк, С. Петлюра, В. Винниченко українська історіографія визначає такі основні причини поразки української революції:

–соціальна структура української нації потенційно не відповідала завданням, що їх мала розв'язати революція І. Мазепа відмічав, - "бракувало людей добре дисциплінованих, людей з фаховою загальнополітичною підготовкою наслідком того є наявність в багатьох галузях державного життя "отаманщини", „свавілля";

–політичні розбіжності між партіями, які очолювали визвольний рух;

–гетьманський режим призвів до розвалу єдиного українського народного фронту, створеного Українською Центральною Радою, саме титул гетьмана дозволив більшовикам зруйнувати національно-визвольний рух;

–розбіжності та суперництво всередині українського проводу, відсутність

чіткої революційної програми, (боротьба за владу між В.Винниченком та С. Петлюрою) орієнтування на різні держави;

– регіональна роз'єднаність України;

107

–згубний вплив зовнішнього чинника. Вороже втручання інших держав у внутрішні справи України;

–небажання і невміння керманичів революції створити регулярні збройні сили та інші силові структури держави.

Отже Україна у 1917-1921 pp. була ідеологічно, політичне та організаційно неготовою до революційних змагань за власну незалежність.

Питання для самоперевірки.

1.Охарактеризуйте розвиток української революції на початковому етапі. В чому полягали прорахунки Центральної Ради?

2.Охарактеризуйте зовнішню та внутрішню політику української держави періоду правління П. Скоропадського.

3.Чому, на вашу думку, більшовикам вдалось без зайвих зусиль встановити Радянську владу в Україні?

4.Чи могла Україна здобути незалежність в період 1917-1921 pp.?

Теми для рефератів.

1.Взаємовідносини УНР та радянської Росії. Етапи, загальні тенденції та

наслідки.

2.Будівничі Української держави 1917-1921 pp.

108

Україна між І та II світовими війнами.'

1.Соціально-економічне та політичне становище України на початку 20-х років. Утворення СРСР. Україна в системі договірної федерації.

2.Нова економічна політика більшовиків 1921-1929 pp. Наслідки НЕПу для України.

3.Утвердження сталінського тоталітарного режиму й особливості його прояву на Україні. Формування культу особи Й.В.Сталіна.

4.Перехід додерективного планування економіки. Форсована індустріалізація та суцільна колективізація.

5.Політика коренізації та її наслідки. Національний комунізм, його представники та ідеї.

6.Західноукраїнські землі між двома світовими війнами.

7.Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях ОУН, УВО. Програма, тактика, діяльність. Окупація фашистською Угорщиною Закарпаття.

8.Радянсько-німецькі відносини 1939 році. Назрівання ІІ-ої світової війни.

9.Голодомори 1921-1923 p.p. та 1931-1933 p.p. на Україні. Причини та наслідки.

10.Розвиток української культури 20-30-х років. Трагічні сторінки "Українського відродження".

І. Соціально-економічне та політичне становище України на початку 20-х років Утворення СРСР. Україна в системі договірної федерації.

Внутрішнє становище України на початку 20-х років було вкрай тяжким:

–громадянська війна яка продовжувалась майже 4 роки;

–інтервенція іноземних держав;

–соціалістичні реформи та політика "Воєнного комунізму".

Всі ці чинники призвели країну до економічної кризи. Про кризова становище України свідчать такі факти;

–більша частина промислових підприємств були зруйновані в роки громадянської війни;

–відсутність товарно-грошових відносин порушило пропорцію виробництва та збуту продукції. Частина підприємств була зупинена через надвиробництво;

–низька заробітна плата та карткова система змушували робітників залишати

заводи;

–більшовицька політика на селі призвела до першого на території колишньої російської імперії голодомору 1921-1923 pp.;

–ріст невдоволенню серед населення.

Порівняно з внутрішнім становищем міжнародне становище України було досить сприятливим для самореалізації. До липня 1923 року Україна проводи'1' самостійну міжнародну політику, хоча й під контролем РСФСР.

Перед Україною на міжнародній арені стояли три стратегічні задачі:

–міжнародне визнання;

–подолання дипломатичної ізоляції;

–нерозв'язане польське питання.

109

14 лютою 1921 року був підписаний перший мирний договір УСРР з Литвою. 18 березня 1921 року був укладений Ризький митний договір з Польщею У квітні 1921 року укладена угода з Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернованими громадянами. 2 січня 1922 року делегація України, на чолі з М.Фрунзе, уклали договір про дружбу з Туреччиною. У листопаді 1922 року між Німеччиною та РСФСР була укладена угода про поширення на Україну Рапальського договору, який передбачав встановлення дипломатичних і торговоекономічних відносин.

На початку 1922 року дедалі частіше вимальовується тенденція обмеження дипломатичної активності УСРР. У квітні було ліквідовано дипломатичні місії України в країнах Балтії. До 1923 року остаточно припинив існування Наркомат закордонних справ України. Обмеження дипломатичної активності пояснювалось слідуючими чинниками:

–конфлікт між Сталіним та X Раковським;

–невизнання закордонними державами союзних республік;

–посилення в СРСР централізаторських тенденцій.

Але й була інша сторона медалі такого плину людей. Справа в тому, що більшовицька партія все більше і більше наступала на суверенітет союзних республік. Як ми побачимо надалі на теренах колишньої Російської імперії. Виникне інша імперія - Радянська.

Уберезні-квітні 1920 року пройшли вибори до Рад всіх рівнів. Більшовики завоювали в них більшість. У травні в Харкові відбувся ІУ Всеукраїнський з'їзд Рад скликанням якого було завершено будівництво під контрольного апарату державної влади.

Про посилення централізаторських тенденцій вказує також і подальший розвиток подій..

Ще в січні 1919 року було укладено постанову ВУЦВК про поширення на України всіх декретів і розпоряджень уряду Радянської Росії. 1 червня 1919 року ВЦВК було оголошено про укладення воєнно-політичного і господарського союзу між радянськими республіками. Цей союз став першим кроком до утворення великої унітарної держави. Радянська Україна поступово втрачала ознаки суверенітету була сформована загальна для всіх республік армія, єдине військове керівництво. Фінансова система, керівництво жодним господарством. Після цього почався пошук єдиної моделі майбутньої держави. В суперечку між партійними лідерами про форму державного устрою втрутився В. І. Ленін, який запропонував об'єднання союзних республік за принципом федерації.

Ужовтні 1922 року Пленум ЦК РКП/б/ підтримав ленінську ідею федерації. 10-14 грудня в Харкові відкрився УІІ Всеукраїнський з'їзд Рад який схвалив

декларацію про створення Союзу РСР та проект союзного договору; а також проект Конституції СРСР.

27 грудня у Москві проходив X Всеросійський з'їзд Рад на якому було вперше офіційно запропоновано нову назву СРСР.

29 грудня делегації союзних Республік РСФСР, УСРР , БСРР та Закавказької федерації затвердили проект декларації про утворення СРСР. 30 грудня 1922 року проекти були ратифіковані і розпочав роботу 1-й Всесоюзний з'їзд Рад, юридичне

110