Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання
.pdf
149
150
42. Особливі випадки гербаризації
В |
окремих |
|
випадках |
неможливо |
Інколи |
виготовляють |
|
цілі |
||||||||
загербаризувати |
матеріал |
звичайними |
тиражі |
|
однотипних |
|
гербарних |
|||||||||
методами. Тоді застосовують спеціальні |
зразків, призначених для обміну та |
|||||||||||||||
методики гербаризації та зберігання. |
|
розповсюдження |
серед |
|
наукових |
|||||||||||
Зокрема, голонасінні рослини погано |
установ й дослідників, що називають |
|||||||||||||||
піддаються висушуванню, а їхня хвоя |
ексікатами. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
осипається. Щоб цього уникнути, зразок |
Одним з перших серійно виготовляти |
|||||||||||||||
на1-2хвилинипоміщаютьукиплячуводу. |
гербарій для продажу та обміну почав |
|||||||||||||||
Водні рослини та водорості під час |
німецький |
ботанік |
|
Якоб |
Фрідріх |
|||||||||||
висушування |
збиваються |
в |
аморфні |
Ерхарт (Jakob Friedrich Ehrhart, 1742- |
||||||||||||
грудки або ж кришаться, тому їх |
1795). Починаючи від 1780 року, він |
|||||||||||||||
наклеюють на білий аркуш паперу, разом |
видав 7 серій гербарних зразків, що |
|||||||||||||||
із яким і висушують. |
|
|
|
|
включали близько 1620 видів рослин. |
|||||||||||
Зразки |
мохоподібних |
|
погано |
Проте сам термін «ексікат» з’явився |
||||||||||||
піддаються |
спресовуванню |
і |
тривалий |
дещо пізніше, у середині XIX ст., коли |
||||||||||||
час |
зберігають |
життєздатність, тому |
масове |
виготовлення |
гербарних |
серій |
||||||||||
їх висушують в об’ємі і поміщають у |
досягло промислових обсягів. В цей же |
|||||||||||||||
відповідні конверти або коробочки. |
час було виокремлено два основні типи |
|||||||||||||||
Більшість |
епіфітних |
та |
|
епігейних |
ексікат: а) типу флори (регіональні) – |
|||||||||||
мохоподібних |
складно |
відділити |
від |
видавалися протягом тривалого періоду |
||||||||||||
субстрату,томуїхзбираютьігербаризують |
часу одним або цілою групою ботаніків, |
|||||||||||||||
разом із якомога меншим фрагментом |
що опрацьовували |
|
флору |
певного |
||||||||||||
субстрату. |
|
|
|
|
|
|
|
конкретного регіону; мали зазвичай |
||||||||
Гербаризація, за дотримання умов |
великий тираж обсягом в 30 100 |
|||||||||||||||
правильного |
зберігання, |
|
дозволяє |
екземплярів; зазвичай в заголовку |
||||||||||||
зберегти зібрані зразки неушкодженими |
супроводжувалися фразами «Flora...» |
|||||||||||||||
кілька століть. |
|
|
|
|
|
|
або «Flora exiccata»; б) типу експедиції |
|||||||||
Слід пам’ятати, що гербаризація |
(подорожі) – видавалися обмеженою |
|||||||||||||||
зумовлює |
деформацію |
й |
руйнування |
групою |
дослідників, |
що |
перебували |
|||||||||
тканин та клітин зразка, що часто |
в тій чи іншій експедиції протягом |
|||||||||||||||
унеможливлює |
|
його |
|
подальше |
відносно короткого періоду; зазвичай |
|||||||||||
використання |
|
для |
гістологічних |
і |
мали тираж, що не перевищував 20 |
|||||||||||
цитологічних досліджень. Однак існують |
екземплярів |
одного |
|
виду; |
переважно |
|||||||||||
методи |
повторного |
розмочування |
в заголовку супроводжувалися фразою |
|||||||||||||
гербаризованого |
матеріалу |
для |
«Iter...» (шлях). |
|
|
|
|
|
||||||||
наступних |
гістологічних |
досліджень |
Практика |
видання |
ексікат існує й |
|||||||||||
шляхом прокип’ячування в 1% розчині |
на сьогодні. Основна перевага ексікат |
|||||||||||||||
NaOH впродовж 5-10 хв., та оптимальним |
власнеуїхбагатотиражностііможливості |
|||||||||||||||
варіантом все ж таки є безпосередня |
обміну |
гербарними |
зразками |
між |
||||||||||||
фіксація матеріалу в польових умовах. |
ботаніками з різних регіонів. |
|
|
|
||||||||||||
151
|
Повна назва установи |
Розташування |
Абревіатура |
Кількість зразків |
1 |
Muséum national d’Histoire |
Париж, Франція |
P, PC |
9377300 |
|
naturelle |
|
|
|
2 |
New York Botanical Garden |
Нью-Йорк, США |
NY |
7200000 |
3 |
Ботанический институт |
Санкт-Петербург, Росія |
LE |
7160000 |
|
им. В.Л. Комарова РАН |
|
|
|
4 |
Royal Botanic Gardens, Kew |
Річмонд, Велика Британія |
K |
7000000 |
5 |
Missouri Botanical Garden |
Сент-Луїс, США |
MO |
6232000 |
6 |
Conservatoire et Jardin |
Женева, Швейцарія |
G |
6000000 |
|
botaniques de la Ville de Genève |
|
|
|
7 |
British Museum of Natural |
Лондон, Велика Британія |
BM |
5200000 |
|
History |
|
|
|
8 |
Harvard University Herbaria |
Кембридж, США |
A, AMES, ECON, |
5005000 |
|
|
|
FH, GH, NEBC |
|
9 |
Naturhistorisches Museum |
Відень, Австрія |
W |
5000000 |
|
Wien |
|
|
|
10 |
Naturhistoriska Riksmuseet |
Стокгольм, Швеція |
S |
4400000 |
Табл. 20. Найбільші гербарії світу.
152
43. Фіксація гістологічного матеріалу
Фіксація |
матеріалу |
– переміщення |
Основні вимоги до зразків, що |
|||||
матеріалу у фіксатор (речовину, що |
підлягають фіксації: |
|
|
|||||
швидко вбиває живі клітини, мінімально |
1. |
Зразокмаєбутиякомогасвіжіший, |
||||||
ушкоджуючи їх і, відповідно, не |
томунайкращефіксуватиматеріалодразу |
|||||||
порушуючи структури тканин). Деякі |
ж на місці збору; |
|
|
|||||
фіксатори |
водночас |
є |
консервантами |
2. |
Об’єм фіксатора має в 5-10 разів |
|||
– речовин, у яких матеріал можна |
перевищувати об’єм матеріалу; |
|||||||
консервувати |
(тобто |
довготривало |
3. |
Фіксатор |
має |
рівномірно |
||
зберігати без значного ушкодження його |
просочуватися в матеріал з усіх сторін; |
|||||||
структури і втрати якості). |
4. |
Різні зразки слід фіксувати в |
||||||
Фіксатори й консерванти можуть бути |
окремих ємностях; |
|
|
|||||
сумішами або ж простими речовинами, |
5. |
Разом із зразком у фіксатор слід |
||||||
проте основними |
діючим агентами |
помістити етикетку, на якій простим |
||||||
зазвичай є: етанол, оцтова кислота, |
олівцем(чорниловідручкирозпливеться) |
|||||||
хромова кислота, пікринова кислота та |
зазначити ідентифікатор (номер збору) |
|||||||
формалін. Буфером зазвичай є вода або |
або ж іншу супровідну інформацію. |
|||||||
гліцерин. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Убільшостіфіксаторівматеріалутрачає |
Докладніше з методами фіксації та |
|||||||
своє забарвлення, проте додавання |
роботи з фіксованим матеріалом можна |
|||||||
солей міді дозволяє зберегти зелене |
ознайомитися в посібниках «Справочник |
|||||||
забарвлення, а деякі фіксатори самі |
по ботанической микротехнике. Основы |
|||||||
підфарбовують матеріал (наприклад, |
и методы» (Барыкина и др. 2004) та |
|||||||
фіксатор Флемінга забарвлює жири в |
«Botanical microtechnique» (Saas 1958). |
|||||||
бурий колір). |
|
|
|
|
|
|
|
|
Табл. 21. Основні фіксатори, які застосовують у ботанічній практиці. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
153 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Назва: |
Спирт |
|
|
|
|
|
Назва: |
Спирт/формалін |
|
|
|
|
|
||
Склад: |
96% етанол – 70-80 мл |
|
|
|
Склад: |
96% етанол – 94 мл |
|
|
|
|
|||||
|
вода – 30-20 мл |
|
|
|
|
|
формалін – 6 мл |
|
|
|
|
|
|||
Призначення: |
Найпопулярніший |
універсальний |
|
Призначення: |
Універсальний |
|
гістологічний |
||||||||
|
гістологічний фіксатор і консервант, |
|
|
фіксатор, що додатково забезпечує |
|||||||||||
|
доступнийтазручнийувикористанні |
|
|
коагуляцію |
білків |
|
цитоплазми, |
||||||||
|
і транспортуванні. Окрім того, може |
|
|
чим покращує її зафарбовування. |
|||||||||||
|
врятувати в польових умовах. |
|
|
Водночас є консервантом. |
|
|
|||||||||
Умови фіксації: |
Від 24 годин і більше. |
|
|
|
Умови фіксації: |
Від 24 годин і більше. |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Назва: |
FAA |
|
|
|
|
|
Назва: |
Фіксатор Навашина |
|
|
|
|
|||
Склад: |
96% етанол – 100 мл |
|
|
|
Склад: |
хромова кислота – 100 мл |
|
|
|||||||
|
льодяна оцтова кислота – 7 мл |
|
|
40% формалін – 40 мл |
|
|
|
||||||||
|
формалін – 7 мл |
|
|
|
|
|
льодяна оцтова кислота – 10 мл |
|
|
||||||
Призначення: |
Універсальний |
м’який |
цито- |
|
Призначення: |
Ембріологічний |
фіксатор, |
що |
|||||||
|
ембріологічний фіксатор, що дає |
|
|
дозволяє |
досягнути |
високоякісного |
|||||||||
|
одні з найкращих |
результатів |
|
|
зафарбовування |
|
|
матеріалу. |
|||||||
|
подальшого забарвлення матеріалу. |
|
|
Матеріал |
|
після |
фіксації |
слід |
|||||||
|
Матеріал може зберігатися у FAA |
|
|
ретельно |
промити |
й |
перемістити |
||||||||
|
кілька тижнів, але надалі потребує |
|
|
в консервант. Фіксатор готують |
|||||||||||
|
переміщення в консервант. |
|
|
|
безпосередньо |
перед |
фіксацією, |
||||||||
Умови фіксації: |
Від 3 до 7 днів. |
|
|
|
|
|
оскільки він швидко руйнується. |
|
|
||||||
|
|
|
|
Умови фіксації: |
24 години в темноті при кімнатній |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Назва: |
Фіксатор Карнуа |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
температурі. |
|
|
|
|
|
|
||||
Склад: |
96% етанол – 60 мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
Назва: |
Фіксатор Чемберлена |
|
|
|
||||||||
|
хлороформ – 30 мл |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
Склад: |
70% етанол – 90 мл |
|
|
|
|
||||||
|
льодяна оцтова кислота – 10 мл |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
формалін – 5 мл |
|
|
|
|
|
|||||||
Призначення: |
Популярний |
цитоембріологічний |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
льодяна оцтова кислота – 5 мл |
|
|
|||||||||||
|
грубий |
фіксатор |
швидкого |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
проникнення, який, однак, може |
|
Призначення: |
Цитоембріологічний |
|
фіксатор |
|||||||||
|
викликати |
зморщування |
тонких |
|
|
середньої м’якості і швидкого |
|||||||||
|
клітинних |
стінок |
і |
хрупкість |
|
|
проникнення. Добре підходить для |
||||||||
|
матеріалу. |
Матеріал |
потребує |
|
|
роботи з ядерними барвниками. |
|||||||||
|
надалі промивання й переміщення |
|
|
Матеріал |
потребує |
|
подальшого |
||||||||
|
в консервант. |
|
|
|
|
|
промивання |
й |
переміщення |
в |
|||||
Умови фіксації: |
Від 2 до 12 годин при кімнатній |
|
|
консервант. |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
температурі. |
|
|
|
|
|
Умови фіксації: |
Від 12 до 16 годин при кімнатній |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
температурі. |
|
|
|
|
|
|
|
Назва: |
Суміш Темпера |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
Назва: |
Фіксатор Флемінга |
|
|
|
|
||||||
Склад: |
хлорид міді – 0,2 г |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
Склад: |
1% р-н хромової кислоти – 25 мл |
|
|
||||||||
|
нітрат міді – 0,2 г |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
2% р-н тетраоксиду осмія – 5 мл |
|
|
|||||||
|
фенол – 1 г |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
льодяна оцтова кислота – 7 мл |
|
|
||||||
|
вода – 99 мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
вода – 60 мл |
|
|
|
|
|
|
||
Призначення: |
Гістологічний |
фіксатор |
для |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
водоростей |
|
та |
|
заростків |
|
Призначення: |
Вважається |
|
|
|
найкращим |
|||
|
папоротеподібних. |
|
|
|
|
цитоембріологічним |
фіксатором |
у |
|||||||
Умови фіксації: |
Від 7 до 14 днів. |
|
|
|
|
|
ботанічній мікротехніці. Є водночас |
||||||||
|
|
|
|
|
м’якимядерниміцитоплазматичним |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
фіксатором, який, однак, повільно |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
проникає у тканини і потребує |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
тривалого |
промивання матеріалу |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
згодом. |
|
|
|
|
|
|
|
Умови фіксації: Від 24 до 48 годин у темноті.
154
44. Визначення зразків
Для визначення рослин |
зазвичай |
для розмежування таксонів, називають |
|
використовують |
таксономічні |
ключі |
діагностичними або ключовими. |
–засоби для швидкого визначення
приналежності |
конкретної |
рослини |
до |
За |
характером подання |
інформації |
|||||||
певної таксономічної групи. Таксономічні |
ключі поділяють на: а) послідовні – для |
||||||||||||
ключі можуть бути подані окремо або |
визначення рослини |
необхідно один |
|||||||||||
об’єднані у визначники – спеціалізовані |
за одним обирати стани послідовно |
||||||||||||
книги для визначення рослин, що зазвичай |
перерахованих ознак; б) мультидоступні |
||||||||||||
містять не лише ключі, а й коротку |
– |
для |
визначення |
|
одночасно |
||||||||
характеристику таксонів, інформацію про |
використовують кілька ознак. |
|
|
||||||||||
їхнєпоширення,охоронутощо. |
|
Послідовні |
ключі |
бувають |
трьох |
||||||||
Текстові |
ключі |
зазвичай |
є |
||||||||||
дихотомічними, тобто містять куплети |
основних типів: а) драбинчасті – одні з |
||||||||||||
з двох протилежних станів для вибору |
найпоширеніших ключів |
європейського |
|||||||||||
– тезу й антитезу (наприклад, оцвітина |
зразка, у яких теза й антитеза можуть |
||||||||||||
синя/оцвітина біла; стебло опушене/ |
бути |
|
розмежовані |
|
наступними |
||||||||
стебло голе; опушення залозисте/ |
тезами; б) паралельні – популярні на |
||||||||||||
опушення інше). |
|
|
|
пострадянському просторі ключі, у яких |
|||||||||
Інколи ключі або окремі їхні куплети |
теза й антитеза завжди знаходяться |
||||||||||||
бувають політомічними, тобто містять |
поряд; в) нумеровані – малопопулярний |
||||||||||||
кілька синтез (оцвітина жовта/оцвітина |
аналог драбинчастих ключів із крізною |
||||||||||||
біла/оцвітина синя). Політомічні куплети |
нумерацією тез і антитез. |
|
|
|
|||||||||
використовують, якщо є необхідність |
Мультидоступні |
ключі |
бувають |
||||||||||
подати одночасно кілька станів ознаки, |
|||||||||||||
але зазвичай |
цього |
|
намагаються |
кількох |
типів: |
а) |
прорізні |
картки; |
|||||
уникнути, |
розбиваючи |
багатостанову |
б) перфоровані |
картки |
(перфокартки); |
||||||||
ознаку на кілька куплетів (наприклад, |
в) табличні; г) графічні; д) ілюстративні; |
||||||||||||
куплет1:оцвітинажовта/оцвітинаінакша, |
е) |
абревіатурні; |
є) |
інтерактивні. |
|||||||||
куплет 2: оцвітина біла/оцвітина синя). |
|
Різновиди мультидоступних ключів буде |
|||||||||||
Ознаки, які використовують для |
розглянуто далі. |
|
|
|
|
|
|||||||
визначення |
рослин і які |
є |
важливими |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
155 |
|
|
|
1. Квітки зигоморфні |
|
Aconitum |
2. Верхній сегмент оцвітини шоломоподібний |
||
2. Верхній сегмент оцвітини не шоломоподібний |
Delphinium |
|
3. |
Листянок 2 або більше |
|
3. |
Листянка 1 |
Consolida |
1. Квітки актиноморфні |
Clematis |
|
4. |
Листки супротивні, листочки оцвітини стульчасто складені |
|
4. |
Листки почергові або кільчасто розміщені, листочки оцвітини |
|
черепитчасто складені |
|
|
|
5. Квітки зі шпорками |
|
|
6. Листки від лінійчастих до лопатевих, цільні, |
Myosurus |
|
усі базальні; сім’янки зібрані в голівки |
|
|
6. Листки трироздільні, деякі стеблові, |
Aquilegia |
|
листянки зібрані в одне кільце |
|
|
5. Квітки без шпорок |
|
Табл. 22. Приклад драбинчастого послідовного ключа за Tutin & Chater (1993) зі змінами.
1. |
Наземні рослини .................................................................................................................... |
2 |
- Водні рослини .......................................................................................................................... |
Batrachium |
|
2. |
Квітки зигоморфні ................................................................................................................. |
3 |
- Квітки актиноморфні ............................................................................................................... |
5 |
|
3. |
Однорічні рослини. Плід – листянка .................................................................................... |
Consolida |
- Багаторічні рослини. Плід – багатолистянка ......................................................................... |
4 |
|
4. |
Верхній чашолисток при основі зі шпоркою ....................................................................... |
Delphinium |
- Верхній чашолисток шоломоподібний .................................................................................. |
Aconitum |
|
5 (2). Оцвітина проста ................................................................................................................ |
6 |
|
- Оцвітина подвійна ................................................................................................................... |
11 |
|
6. |
Листки почергові або зібрані у прикореневу розетку ........................................................ |
7 |
- Листки супротивні ................................................................................................................... |
Clematis |
|
Табл. 23. Приклад паралельного послідовного ключа за Прокудин (1987) зі змінами. |
|
|
1.(6) Плід сім’янка
2.(4) Чашечка відрізняється від оцвітини
3. |
Пелюстки з базальними нектарниками ............................................................................... |
Ranunculus |
3. |
Пелюстки без нектарників .................................................................................................... |
Adonis |
4. |
(2) Чашечка не відрізняється від віночка |
Clematis |
5. |
Рослини деревні .................................................................................................................... |
|
5. |
Рослини трав’яні .................................................................................................................... |
Anemone |
6.(1) Плід листянка
7.(9) Шпорка є
8. |
Шпорка 1 ................................................................................................................................ |
Delphinium |
8. |
Шпорок 5 ................................................................................................................................ |
Aquilegia |
9. |
(7) Шпорки немає .................................................................................................................. |
Caltha |
Табл. 24. Приклад нумерованого послідовного ключа за Singh (2010) зі змінами.
156
45. Мультидоступні таксономічні ключі
Прорізні картки – це картки із |
Ілюстративніключі–цеключіувигляді |
|||||
зазначеними по периметру станами всіх |
формалізованих |
зображень |
рослин із |
|||
ключових ознак та отворами навпроти |
позначеними стрілками або в інший |
|||||
них. Для кожного з таксонів виготовляють |
спосіб поданими ключовими ознаками. |
|||||
окремукартку,наякійпрорізаютьдокраю |
Такі ключі використовують як доповнення |
|||||
отвори навпроти вірних станів ознак. Для |
до текстових ключів або ж окремо, але |
|||||
визначення рослини беруть одночасно всі |
виключно досвідченими |
дослідниками. |
||||
картки,вставляютьшпилькувотвірпершої |
Дають |
змогу |
максимально швидко |
|||
виявленої ознаки й відпускають картки – |
ідентифікувати рослину серед незначної |
|||||
картки з прорізями (з потрібною ознакою) |
кількості таксонів, коли, наприклад, є |
|||||
випадуть.Даліпроцедуруповторюютьдля |
сумнів, до якого саме виду вже відомого |
|||||
інших ознак, допоки не залишиться єдина |
роду вона належить. Але практично |
|||||
картка із зазначеним таксоном. |
неефективні для визначення «з нуля». |
|||||
Перфоровані картки (перфокартки) |
Абревіатурні |
ключі |
– |
екзотичний |
||
– картки із зазначеним станом окремої |
тип ключів, який використовують, |
|||||
ознаки, на яких проставлені номери |
наприклад у «Флорі Туреччини» (Hedge & |
|||||
таксонів. Для кожного зі станів ознак |
Lamond 1972). Це ключі, у яких кожному |
|||||
виготовляютьокремукарткуіпроколюють |
стану |
ключових |
ознак |
присвоєно |
||
номери тих таксонів, які мають цей стан |
унікальний символ – літеру або цифру. Ці |
|||||
ознаки. Для визначення рослини картки |
символиоб’єднуютьсявєдинуабревіатуру |
|||||
послідовно накладають одна на одну, |
відповідно до набору ознак конкретного |
|||||
допоки не залишиться відкритим лише |
таксона, і вона є унікальною для кожного |
|||||
один отвір, що відповідатиме потрібному |
таксона. |
Абревіатури |
перераховують |
|||
таксону. |
в алфавітному порядку, що дозволяє |
|||||
Табличні ключі – це таблиці, у рядках |
швидко ідентифікувати рослину лише за |
|||||
яких зазначено таксони, а в стовпчиках – |
невеликої кількості ключових ознак. |
|||||
стани ключових ознак. Навпроти кожного |
Інтерактивні |
ключі |
– |
найновіше |
||
таксона затушовують клітинки, що |
досягнення таксономії. Це мультидоступні |
|||||
відповідаютьйогоознакам.Інколитакожу |
ключі, |
побудовані |
за |
|
допомогою |
|
заголовках стовпчиків зазначають ознаки, |
спеціальних програм (Delta, Lucid, Xper3 |
|||||
а вже у клітинках прописують їхні стани. |
таін.)ізвикористаннямдовільноїкількості |
|||||
Графічніключі–цеключіувиглядісхем, |
будь-яких ключових ознак, ілюстрацій та |
|||||
блок-схем або діаграм, що закінчуються |
іншої інформації, що може комбінуватися |
|||||
таксонами. Графічні ключі є наочними, |
в довільному порядку і дозволяє легко й |
|||||
проте незручними для використання за |
ефективновизначитирослинузанаявності |
|||||
великоїкількостітаксонівіключовихознак. |
комп’ютера або іншого мультимедійного |
|||||
Їх застосовують здебільшого в популярній |
засобу. |
|
|
|
|
|
танавчальнійлітературі. |
|
|
|
|
|
|
Рис. 24. Приклад прорізного ключа (А), перфокартки (Б), табличного ключа (В), графічного ключа (Г) та |
|
ілюстративногоключа(Д).А-В–згіднозТабл.20;Г–згіднозFishel&Kendig(2003);Д–згіднозJäger(2009). |
|
157