Міністерство освіти та науки України

Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

100-річчю ДНУ присвячується

Т. І. Юсипіва

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ «ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ»

Дніпро

2017

УДК 576.12 ББК 74.200.515 Ю 89

Рецензента: канд. біол. наук, доц. Т.В. Легостаева канд. пед. наук, доц. Г.І. М’ясоїд

Ю 89. Юсипіва Т. I. Словник термінів із дисципліни «Теорія еволюції» [Текст] / Т. І Юсипіва. - Д.: ДНУ, 2017. - 24 с.

Подані основні поняття, терміни і закони з дисципліни «Теорія еволюції».

Для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 091. Біологія факультету біології, екології та медицини та Центру вечірньої та дистанційної форм навчання ДНУ, може бути корисний для магістрів-біологів, вчителів біології, учнів гімназій, ліцеїв, абітурієнтів.

Друкується за рішенням вченої ради факультету біології, екології та медицини ДНУ гм. Олеся Гончара, Протокол №10 від 19.10.2016 року

Навчальне видання

кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології та інтродукції рослин - Юсипіва Тетяна Іванівна

Словник термінів із дисципліни «Теорія еволюції»

Підписано до друку 16.12.2016. Формат 60x84 1/16. Папір офсетний Умови, Наклад 100 прим.

Надруковано в типотрафії видавництва «Свідлер А.Л.» 49041, м. Дніпро, а/с 24^5, тел./фіікс Т38'(056) 717-00-57 Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи: Серія ДК № 3876 від 10.09.2010 р. http://www.garant-sv.com.ua

© Юсипіва Т.І., 2017

A

Абіогенез — виникнення життя із неживої матерії.

Абревіація (негативна анаболія) - скорочення кількості стадій під час морфогенезу, у більшості випадків - це випадіння кінцевої стадії онтогенезу.

Автогенез — ідеалістична концепція, що розглядає еволюцію як процес розгортання задатків, які існують споконвічно.

Автономізація онтогенезу - процес зменшення детермінуючого значення факторів зовнішнього середовища в індивідуальному розвитку.

Адаптаційні механізми - механізми самоорганізації, які сприяють пристосуванню системи до зовнішнього середовища: повертають її до стаціонарного стану у разі незначного відхилення основних параметрів системи від гомеостазу і передбачувано утримують її в певному каналі розвитку.

Адаптація — специфічна властивість, яка забезпечує виживання і розмноження організмів у конкретних умовах середовища.

Адаптивна зона-комплекс специфічних екологічних умов у певній частині біосфери, який створює середовище існування для даної групи організмів.

Адаптивна радіація - розділення відносно вузької систематичної групи на ряд окремих філогенетичних ліній, які відповідають різноманітним умовам зміненого середовища існування.

Адаптивний фермент - фермент, швидкість синтезу якого зростає у відповідь на зміни умов середовища.

Адаптаціогенез - безперервний процес виникнення і розвитку все нових і нових адаптацій протягом загальної еволюції життя на Землі.

Алогенез - розвиток групи в межах однієї адаптивної зони із виникненням близьких форм, які різняться адаптаціями одного масштабу (ідіоадаптаціями).

Алопатричне (географічне) видоутворення - виникнення нового виду із однієї або декількох географічних рас на периферії ареалу вихідного виду.

Анаболія - форма філембріогенезу, еволюційні перетворення на пізніх стадіях розвитку, які ведуть до подовження розвитку органа чи структури.

Анагенез - еволюція окремої лінії організмів, яка сприяє зміні в позитивний бік будови та функції.

Аналогічні органи - зовнішньо схожі органи, які виконують подібні функції, але мають різне походження.

Антропогенез - походження, еволюція виду людина розумна (Ното sapiens L.). Це системний триєдиний процес, який складається з морфогенезу, психогенезу та соціогенезу.

Антропологія - наука, яка вивчає людину розумну як біологічний вид.

Апоптоз-процес запрограмованої загибелі клітин під час диференціювання і перетворення тканин (в ембріогенезі, уразі атрофії окремих ділянок тканин тощо).

Арогенез - розвиток групи зі значним розширенням адаптивної зони та виходом за її межі в іншу адаптивну зону внаслідок набуття якихось принципово нових пристосувань (ароморфозів).

З

г

Ароморфоз — значна адаптація, яка підвищує рівень організації особин і приводить групу до арогенезу.

Артефакт - продукт людської діяльності, об’єкт матеріальної культури, що містить в собі інформацію про минуле: знаряддя праці, зброя, посуд тощо.

Архалаксис - форма філембріогенезу, еволюційні зміни на початкових етапах формоутворення (ембріогенезу) або зміни самих зачатків органів.

Асинхронний паралелізм - незалежне придбання схожих ознак філогенетично близькими групами, які існували в різний час.

Атавізм - ознака, яка була притаманна еволюційним предкам і ,

нехарактерна для виду-нащадка, але зустрічається у окремих особин внаслідок порушень ембріогенезу.

Атрактор - множина станів (точок фазового простору) системи, якої вона з часом намагається досягти.

Афазія - набуте порушення функції мовлення внаслідок органічного ураження центрів мови у корі головного мозку (зон Брока і (або) Верніке).

Афанізія - форма редукції органа, коли він тривалий час нормально розвивається та функціонує в ембріогенезі або у молодих тварин, а на певній стадії онтогенезу швидко зникає без жодних слідів у вигляді рудиментів.

Ашель - культура архантропів (400-150 тис. років тому), для якої характерні стандартизовані знаряддя менших розмірів, з більшим числом сколів і правильнішої геометричної форми (порівняно з шельськими), що обумовлено застосуванням техніки м’якого удару.

Б

Бімодальність — здатність системи перебувати в одному із двох або кількох станів.

Біогенетичний закон: онтогенез — це коротке та швидке повторення філогенезу, в ході якого індивідуальний розвиток є джерелом нових напрямків еволюції, а вона відображується на онтогенезі.

Біологічна еволюція - незворотній історичний розвиток живої природи, що супроводжується зміною генотипічного складу популяцій, формуванням адаптацій, утворенням і вимиранням видів, перетворенням БГЦ і біосфери. ¹

Біологічна (репродуктивна) ізоляція - ізоляція на основі двох груп механізмів, які обмежують схрещування: докопуляційних (презиготичних) і посткопуляційних (постзиготичних).

Біологічний прогрес - підвищення пристосованості нащадків порівняно з предками.

Біологічний регрес - занепад філогенетичної групи, який призводить до вимирання таксонів.

Біологічні координації - еволюційні зміни органів, які безпосередньо не пов’язані між собою кореляціями.

Біотехнічний прогрес - виникнення під впливом природного добору таких адаптацій, які будуть найбільш ефективні, економічні та енергетично вигідні для організмів, що живуть у певних умовах довкілля.

4

Біпедія - прямоходіння, пересування на двох нижніх (задніх) кінцівках.

Біфуркаційна точка - критична точка в поведінці системи, в якій вона здійснює пошук нових стаціонарних станів і варіантів розвитку відповідно до змінених умов середовища.

Біфуркаційні механізми — механізми самоорганізації складних систем, які діють вдалині від рівноваги і приводять до розгалуження шляхів розвитку.

Бола — знаряддя неандертальців у вигляді вузьких смужок шкіри, на кінцях яких прив’язані невеликі камінці.

Боротьба за існування — всі форми активності (взаємодії) особин, спрямовані на підтримання життя та розмноження.

Брахіація — спосіб локомоції деревних приматів, здатність пересуватися з однієї гілки на іншу на витягнутих руках у висячому положенні тіла.

В

Вертикальне перенесення генів - перенесення генетичної інформації від материнських клітин або організмів д^^щіх нащадків за допомогою звичайних генетичних механізмів (під час розмноження).

Вид - генетично закрита (стійка) сукупність особин зі спільними морфофізіологічними ознаками, що займає певну екологічну нішу, формує в межах свого ареалу систему популяцій, особини яких можуть схрещуватися між собою і давати плодюче потомство, відмежована від інших видів різними формами ізоляції.

Видоутворення - процес утворення нових видів; розділення в часі й просторі раніше єдиного виду на два і більше, тобто перетворення генетично відкритих систем (популяцій) на генетично закриті (види).

Вимирання - зникнення будь-якої групи (виду, роду тощо) у процесі еволюції (у широкому смислі), зникнення групи без залишення будь-яких дочірніх форм (у вузькому смислі).

Відкрита термодинамічна система система, яка обмінюється з довкіллям і речовиною, і енергією.

Вчення про антропогенез — розділ синтетичної теорії еволюції, який вивчає еволюцію виду людина розумна {Ното sapiens L.).

Вчення про макроеволюцію^* розділ синтетичної теорії еволюції, який вивчає еволюційні процеси на надвидовому рівні, тобто.еволюційний розвиток родів, родин, рядів, класів, відділів, типів, царств.

Вчення про мікроеволюцію — центральний розділ синтетичної теорії еволюції, який розглядає механізм еволюційного процесу, починаючи з процесів, що відбуваються на рівні популяції і закінчуючи формуванням адаптацій та видоутворенням.

^г

Галькова (Олдувайська) культура — найдавніша і найпримітивніша археологічна культура (2,5 млн років тому), творцем якої була людина вміла (Ното habilis), а основним знаряддям - чопери.

5

Ген-ділянка молекули ДНК, яка має унікальну послідовність нуклеотидів, що кодує певну ІРНК, тРНК або рРНК або взаємодіє з регуляторним білком.

Генетична обтяженість популяції - рецесивні алелі в генофонді популяції, які зберігаються у ньому в гетерозиготному стані та становлять резерв спадкової мінливості, необхідний для пристосування популяції до змінених умов існування у майбутньому.

Генетичний (біологічний) код - властива всім живим організмам система запису спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовності нуклеотидів.

Генні мутації - помилки копіювання генетичної інф ормації.

Геном - уся сукупність спадкового матеріалу, що міститься в одинарному (гаплоїдному) наборі хромосом даного виду організмів (п).

Геномні кореляції - кореляції, які засновані на взаємодії та зчепленні генів у генотипі і забезпечують зчеплення і закріплення ознак, які не мають безпосереднього пристосувального значення.

Геномні мутації — випадкові зміни кількості окремих хромосом або цілих хромосомних наборів;

Генотип - сукупність усіх спадкових задатків організму, що міститься у Диплоїдному наборі хромосом.

Генофонд - уся сукупність генів популяції, виду, породи, сорту, штаму.

Гетерохронія -

зсув часу закладання того чи іншого органа чи структури.

Гіперцикл - об’єднання самовідтворювальних елементів в одну стійку систему, здатнуде коеволюції.

Гіпотеза вузького моноцентризму (Ч. Дарвін) - гіпотеза сапієнтації, згідно з якою єдиним центром походження людини розумної є Африка.

Гіпотеза дицентризму (В. Алексєєв) -^іЗпотеза сапієнтації, в якій виділяється два центри походження людини розумної: західний (афро- європейський) та східний (південно-азійський)·

Гіпотеза поліцентризму (Ф. Вайденрах)Я- гіпотеза сапієнтації, що стверджує незалежне походження людини в декількох центрах: для кожної раси нібито існував свій окремий Центр формоутворення.

Гіпотеза широкого моноцентризму (Я. Рогінський) - гіпотеза сапієнтації, згідно з якою центр походження людини розумйод один, але він охоплює велику територію: Північну Африку, Східне Середземномор’я, Кавказ, Середню, Передню і Південну Азію.

Гіпотеза панспермії - визнання космічного походження життя.

Гістерезис - властивість складної системи мати чітко визначену уповільнену реакцію на зовнішній вплив, яка відрізняється залежно від його посилення або послаблення.

Глибока спеціалізація - спеціалізація за комплексом важливих ознак.

Гомінізація - процес перетворення мавп на людину від утворення перших людських особливостей до виникнення виду Homo sapiens L.

6

V Гомінідна тріада — три найважливіші морфологічні особливості людини, які відрізняють її від тварин: прямоходіння, кисть, пристосована до тонких маніпуляцій, та абсолютно й відносно великий головний мозок.

Гомологічні органи — органи, які мають загальний план будови, спільне походження і можуть виконувати як подібні, так і різні функції.

Горизонтальне перенесення генів — передача генів між організмами, які існують одночасно (а не від батьків нащадкам).

Груповий добір — форма природного добору, спрямована на переважне розмноження особин певної групи.

Груповий (обмежений) прогрес — виникнення та удосконалення організації, яке відбувається під час еволюції певної великої групи.

д

Дарвін — одиниця виміру швидкості еволюційних морфологічних перетво- рень. 1 Д відповідає зміні середнього значення даної ознаки на 1% за 1000 років.

Дарвінізм - теорія еволюції органічного світу, яка визнає природний добір головною рушійною силою розвитку живої природи.

Девіація — форма філембріогенезу, еволюційні зміни на середніх етапах формування органів.

Дерево життя — відображення еволюційного шляху розвитку групи, її філогенезу у вигляді дерева з гілками.

Дестабілізувальний добір — різновид природного добору, який призводить до руйнування корелятивних зв’язків організму внаслідок інтенсивного добору в якомусь певному напрямку.

Дивергенція — виникнення відмінностей на основі однієї і тієї ж організа- ції, яке приводить до відгалуження гілок дерева життя від єдиного стовбура.

Дивний атрактор — множина кривих (траєкторій), які виникають під час руху системи у певній області фазового простору і поєднують в собі детермінованість і стохастичність.

Дизруптивний добір — форма природного добору, яка сприяє формуванню двох і більше різних фенотипів і діє проте особин із середнім і проміжним проявом ознаки.

Динамічні координації — зміни в процесі філогенезу функціонально пов’язаних між собою органів і їх систем.

Дисипативні структури — нові стабільні просторові, часові або просторово-часові системи, які виникають внаслідок порушення стійкості вдалині від рівноваги і підтримуються за рахунок безперервного обміну з навколишнім середовищем речовиною та енергією.

Дисипація енергії- безповоротне розсіювання (втрата) енергії.

Дислокація - порушення структури кристалічної решітки.

Діастема — проміжки в зубному ряду для заходження великих іклів.

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) - речовина спадковості («енциклопедія життя»), високополімерна природна сполука, молекула якої разом із гістонами утворює хромосому.

7

Дрейф генів, або генетико-автоматичні процеси, - зміна частот апелів у ряду поколінь, яка відбувається внаслідок випадкових флуктуацій, наприклад, вираженого падіння чисельності популяції.

Ж

Життя-якісно особлива біологічна форма існування матерії, представлена макромолекулярною відкритою системою, якій властиві ієрархічна організація, здатність до самовідновлення, саморегуляції, обміну речовин. Це одна з віртуальних можливостей самоорганізації матерії у часі та просторі.

З

Загальні адаптації - ознаки або властивості організмів, які забезпечують пристосування до широкого діапазону умов життя і властиві великим таксонам. В антропогенезі: пристосування, які підвищують витривалість у несприятливих умовах, що виражається у збільшенні кістково-м’язової маси тіла.

Закон гомологічних рядів (М.І. Вавилов, 1920): споріднені види характеризуються подібними рядами спадкової Щмологічної) мінливості.

Закон зародкової подібності (К. Бер, 1828): на ранніх стадіях зародки всіх хребетних подібні, ї більш розвинені форми проходять етапи розвитку більш примітивних форм.

Замкненй (закрита) термодинамічна система — система, яка обмінюється з навколишнім середовищем тільки енергією.

Зворотні циклічні процеси - термодинамічні процеси, за яких стан системи не змінюється.

Змінений стан свідомості - стан людини, коли вона не здатна усвідомити, яким чином стороння людина керує її думками та вчинками.

Зона (центр) Брока - моторний (руховий) центр мови, який відповідає за правильну артикуляцію (рухи м’язів обличчя, губ; щелеп, язика) в момент вимовляння слів і розташований у нижньо-лобній ділянці лівої півкулі (у більшості правшів).

Зона (центр) Вёрніке - сенсорний центр мови, що відповідає за розуміння чужої мови і розташований у скронево-тім’яній ділянці лівої півкулі (у більшості правшів).

е

Еволюційне вчення наука, яка вивчає загальні закономірності та рушійні сили історичного розвитку живої природи.

Еволюційний годинник - система вимірювання швидкості перетворень нуклеотидної послідовності в процесі еволюції кодованого нею білка, що визначається шляхом порівняльн эго аналізу відповідних генів в ряді філогенетично послідовних організмів (таксонів).

Еволюційний прогрес - вдосконалення організації внаслідок еволюції, яке приводить до підйому життєдіяльності шості групи.

Екологічна (біотопічна) ізоляція — ізоляція між двома групами організмів, що існують в одній і тій же географічній області, але займають різні місця існування.

Експресія гена в ознаку - складний багатоетапний процес формування ознаки організму, який включає етапи транскрипції, процесингу, трансляції і посттрансляційної модифікації білка.

Екстенсивні термодинамічні параметри — характеристики системи (маса, об’єм тощо), які залежать від загальної кількості речовини у ній.

Елементарна сенсорна психіка — стадія еволюції психічного відображення, на якій діяльність тварин відповідає якомусь окремому фактору довкілля, наприклад, реакція на температуру, освітлення тощо.

Елементарна розумова діяльність (інсайт, екстраполяційний рефлекс) — особлива форма психічного відображення дійсності, за якої адаптація у вигляді нової програми поведінки виникає раптово, без попередніх спроб і помилок, без навчання.

Елементарне адаптаційне явищеВ поява в популяції нового фенотипу, який відповідає зміненим умовам довкілля.

Елементарне еволюційне явище - зміни генотипічного складу популяції.

Елімінація - загибель організмів внаслідок дії різноманітних абіотичних і біотичних факторів зовнішнього середовища.

Ембріонізація онтогенезу - виникнення в процесі еволюції здатності до проходження частини стадій розвитку під захистом материнського тіла або спеціальних оболонок (яйцевих або насіннєвих).

Емерджентна еволюція — концепція, згідно з якою еволюція є процесом стрибкоподібного утворення якісно нових рівнів живих істот внаслідок виникнення нових властивостей (емерджентів), які не пов’язані з кількісними змінами (результантами) і не можуть бути передбачені заздалегідь.

Емерджентність - наявність у системного цілого якісно нових властивостей, не притаманних її окремим підсистемам, блокам, а також сукупності складових елементів.

Емоції - суб’єктивні реакції тварин Іщлюдини на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху тощо.

Емоційний резонанс — явище зміни поведінки однієї особини внаслідок дії сигналів емоційного стану іншої особини (вокалізація, пахучі речовини, особливості поведінки тощо).

Ендемік—таксон рослин або тварин з обмеженим ареалом.

Ендокран — відбиток внутрішньої поверхні черепа.

Ентропія - міра невпорядкованості системи.

Епігенез - вчення, згідно з яким у процесі зародкового розвитку відбувається поступове та послідовне новоутворення органів та частин зародка із безструктурної субстанції заплідненого яйця.

9

Етологічна ізоляція форма дозиготичної репродуктивної ізоляції, обумовлена відмінностями у шлюбній поведінці особин.

Ефект «пляшкової шийки» - значне скорочення кількості особин в популяції внаслідок виникнення генетичної мінливості за типом дрейфу генів.

Ефект положення Незміна дії гена, який в результаті хромосомної перебудови змінив положення в хромосомі, що відбивається на фенотипічному прояві ознаки.

Ефект «руху у візку» (передача гена «автостопом») — поширення в популяції нейтрального алеля за рахунок його тісного зчеплення з іншим алелем, який має селективну перевагу.

Ефективна величина чисельності популяції (іУ_е) - кількість особин популяції, які беруть участь у розмноженні.

Ефективність добору - зміна під тиском добору частот генів за певний проміжок часу.

І

Ідеальна популяція - популяція, в якій відсутні міграції особин з інших популяцій та не діють елементарні еволюційні фактори: мутаційний процес, дрейф генів, популяційні хвилі, природний добір.

Ідіоадаптація (аломорфоз) Ипристосування організмів, яке виникає на основі загальних особливостей будови та функціонування організмів-членів групи шляхом окремих змін у будові і функціях органів, пристосування до особливих умов існування без підвищення рівня організації в цілому.

Ізольована термодинамічна система — система, яка не обмінюється з ' довкіллям ні речовиною, ні енергією.

Ізоляція

- виникнення будь-яких бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню особин.

Ієрархія - форма поведінкових зв’язків між особинами в групі для регуляції доступу до їжі, сховиська, особин протИежної статі.

Індивідуальний добір - форма природного доборуЯшрямована на вибіркове розмноження окремих особин, які мають певні переваги у боротьбі за існування в межах популяції.

Індивідуально-груповий добір - добір індивідів на відповідність групі та добір груп на відповідність умовам середовища.

Інстинкти - природжені, генетично закодовані елементи поведінки, які реалізуються без попереднього навчання і виникають у процесі еволюції як адаптації до відносно постійних компонентів середовища.

Інтелект - загальна здатність до з’ясування і вирішення проблеми, що визначає успішність будь-якої діяльності, тобто, це система усіх пізнавальних здібностей індивіда: відчуття, сприйняття, пам’яті, уявлення, мислення.

Інтенсивні термодинамічні параметри — характеристики системи (тиск, температура, молярна концентрація), які не залежать від її маси.

Інтермембральний індекс - показник співвідношення довжини верхніх і нижніх кінцівок, виражений у відсотках.

10

к

Каріотип — кількісний та якісний склад хромосом, властивий особинам даного виду організмів.

Катастрофа — різкі зміни динамічної поведінки складної системи.

Катастрофа типу «зборка» - спосіб зображення поведінки системи, яка залежить від двох або більше параметрів у = f (х, г) та ілюструє дивергенцію — розгалуження шляхів розвитку системи, коли із подібних і навіть майже ідентичних структур можуть утворюватися досить різні кінцеві форми.

Катастрофа типу «складка» — спосіб зображення поведінки системи, яка залежить від одного параметра у *=/(*) і добре характеризує властивості бімодальності, розривності та гістерезису.

Катастрофізм (теорія катастроф) - концепція, основою якої є погляд Ж. Кюв’є на постійність видів і роль геологічних катастроф в минулому Землі, що знищували живі істоти. Цю ідею д’Орбін’ї розвинув до теорії катастроф, згідно з якою після кожної глобальної катастрофи життя на Землі створювалося заново (допускав можливість неодноразових актів творіння).

Квантова еволюція — концепція, згідно з якою втрата вихідною групою організмів пристосованості до своєї адаптаційної зони призводить до двох можливих наслідків: швидке (квантове) подолання нестабільного стану за рахунок нового комплексу пристосувань або вимирання.

Кластер генів 1. Група генів, які належать до мультигенної родини. 2. Повтори одного й того самого або споріднених генів, які розташовані на хромосомі поряд.

Коадаптація - взаємна пристосованість до коеволюції різних видів, органел однієї клітини або органів однієї особини.

Коацерватна гіпотеза А.І. Опаріна (1924) і Дж. Холдейна (1929) — найбільш вірогідна гіпотеза походження життя на Землі, яка передбачає формування та подальшу еволюцію фазово-відокремлених систем хімічного типу Ч коацерватів (протобіонтів), що повністю відповідає загальним закономірностям самоорганізації відкритих систем.

Коеволюція — еволюційні взаємодій організмів різних видів, які не обмінюються генетичною інформацією, але тісно пов’язані між собою біологічно (входять до складу біогеоценозу).

Комбінативні адаптації - адаптації, зумовлені взаємодією нових мутацій між собою та генотипом як системою.

Конгруенції - спеціальні внутрішньовидові адаптації, взаємні пристосування особин, які є результатом внутрішньовидових відносин.

Конвергенція - виникнення подібних рис організації на первинно різній основі, тобто у неспоріднених груп.

Координації —

спряжені зміни органів під час історичного розвитку. Кореляції - функціональні та структурні взаємозалежності між структурами (клітинами, тканинами, органами) організму, що розвивається, за яких зміни в одних органах викликають зміни в інших.

11

Креаціонізм - теологічна система поглядів на походження життя, яка відстоює творчу роль Бога і незмінність видів.

Креод - стійкий канал розвитку.

Критичні періоди розвитку - етапи онтогенезу, пов’язані з різкою зміною адаптацій, тобто стадії, спряжені з підвищеною загибеллю особин.

Культурна еволюція - еволюція поведінкових ознак людини.

Л

Ламаркізм - еволюційна теорія Ж.-Б. Ламарка (початок XIX ст.), в якій він вперше доводив ідею історичної мінливості (еволюції) живої природи, що має закономірний, спрямований, характер: поступове підвищення рівня організації живих істот від найпростіших до найскладніше побудованих форм, рушійними силами якого є прагнення природи до прогресу (закладене в неї Творцем

М

Магія - сукупність прийомів і обрядів, які здійснюють з метою вплинути надприродним шляхом на явища природи, тварин, людину.

Макроеволюція - еволюційні процеси, які відбуваються на надвидовому рівні та тривають протягом десятків і сотень міліонів років.

Матерія -3 розділена, оформлена та згущена пустота, енергія або вакуум, які перейшли із потенціального у відносно реальний стан.

Механізм негативного зворотного зв’язку — реакції системи, які послаб- люють вплив факторів зовнішнього середовища і «гасять» флуктуації ентропії в системі за рахунок підвищення або зниження інтенсивності її функціонування.

Механізм позитивного зворотного зв’язку — реакції системи, які посилюють дію факторів зовнішнього середовища та спрямовані на зміну рівня гомеостазу системи і відповідну перебудову її структури.

Механоламаркізм - течія неоламаркізму, згідно з якою еволюційні перетворення виникають внаслідок споконвічної здібності організмів доцільно змінювати власні структури і функції у відповідь на зміни довкілля (ектогенез).

Міграції - обмін особинами між різними популяціями одного виду, внаслідок чого формується потік генів із однієї популяції в іншу.

Мікроеволюція - еволюційні процеси, які відбуваються всередині виду і приводять до його диференціації та видоутворення.

Мікроліти — невеликі пластинки або відрізки подібних до ножів пластин і відщепів визначеної геометричної форми, затуплені за допомогою ретуші з одного кінця та з гострою робочою частиною з іншого; виготовлялися кроманьйонцями.

Мімізія -зовнішня подібність живих організмів до об’ єктів неживої природи.

Мімікрія-подібність незахищеного їстівного виду із захищеним неїстівним (бейтсівська мімікрія) або кількох неїстівних видів між собою (мюлерівська).

Мінімальна чисельність популяції — така кількість особин, нижче за яку популяція неминуче зникає з різних еколого-генетичних причин.

12

Мінливість властивість живих організмів набувати нових

морфофізіологічних і біохімічних ознак або втрачати колишні у разі зміни умов навколишнього середовища.

Мобільний генетичний елемент (МГЕ) - нуклеотидна послідовність (ділянка ДНК), здатна змінювати положення в геномі.

Модифікації - зміни ознак і властивостей організму в межах норми реакції, що виникають через різні умови існування.

\/ Морфогенез - еволюція морфофізіологічної організації людини, пов’язаної, головним чином, із дією біологічних факторів гомінізації.

Морфогенетичні кореляції засновані на взаємодії клітин або частин одна з одною в процесі їх диференціації в ембріогенезі.

Морфофізіологічна дегенерація - спрощення організації, яке має місце лише під час переходу до паразитичного або малорухомого способу життя, що може приводити до біологічного прогресу.

Морфофізіологічна (механічна) ізоляція — форма дозиготичної репродуктивної ізоляції, обумовлена відмінностями в будові або функціонуванні статевих органів особин.

Морфофізіологічний прогрес — процес ускладнення та вдосконалення організації живих організмів протягом еволюції^¹·

Морфофізіологічний регрес — спрощення будови та функцій живих організмів протягом еволюції (морфофізіологічна дегенерація).

Морфози - модифікації, які не мають пристосувального значення, а часто є справжніми потворностями.

Морфологічні рекапітуляції - загальні риси будови організмів, які повторюють ознаки будови далеких предків.

Мотивація — активний стан мозкових структур, який примушує вищих хребетних тварин і людину виконувати певні дії, спрямовані на задоволення своїх потреб, і робить поведінку цілеспрямованою, орієнтуючи її або безпосередньо (безумовні рефлекси, інстинкти), або за допомогою індивідуального умовно-рефлекторного досвіду (навчання).

Моторна афазія — втрата зЖетності говорити (вимовляти звуки) внаслідок порушень зони Брока, хоча здатність розуміти чужу мову зберігається.

мтДНК родовід - еволюційне дерево, побудоване на основі даних вивчення мтДНК.

Мустьє - археологічна культура неандертальців (середній палеоліт), для якої характерне отримання від нуклеусу двох типів відщепів: тонких, широких (левалуа) та довгих — типу ножових пластин.

Мутації - дискретні зміни коду спадкової інформації.

Мутаційний процес - процес утворення мутацій.

Мутаціонізм (сальтаціонізм) - концепція, згідно з якою еволюція має стрибкоподібний характер внаслідок макромутацій (сальтацій).

13

н

Навіювання (сугестія) - вплив на психіку людини за допомогою мови, спрямований на те, щоб викликати зміни в її поведінці, душевному стані чи в роботі організму (переконати, заговорити).

Навчання - форма поведінки, яка здійснюється на основі умовно- рефлекторної діяльності і становить собою короткочасні або довгочасні зміни у поведінці тварин, зумовлені індивідуальним досвідом.

Науково-технічна революція (НТР) — кардинальна зміна розвитку науки і техніки в цивілізованих країнах, що розпочалася у XV—XVII ст. (І етап) та продовжується до сьогодні (IV етап).

Незворотні циклічні процеси — термодинамічні процеси, за яких змінюється стан системи.

Нейтралізм (теорія селективної нейтральності) — еволюційна концепція, яка заперечує роль природного добору в еволюції, а стверджує, що більшість мутацій селективно нейтральні, внаслідок чого історичний розвиток органічного світу відбувається лінійно і з постійною швидкістю.

Необмежений прогрес — еволюція органічного світу від найпростіших живих істот у напрямку появи розумної істоти і формування соціальної· форми існування матерії.

Неокатастрофізм (теорія переривчастої рівноваги) — сучасний варіант теорії катастроф, який першочергову роль в еволюції життя на Землі надає космічним катастрофам.

Неоламаркізм (детермінізм) сучасний варіант теорії ламаркізму, який глобальним і постійним механізмом еволюції вйзнає вдосконалення та ускладнення живих організмів, заперечуючи творчуроль природного добору.

Неолітична революція - одомашнення тварин і окультурювання рослин.

Неотенія - явище затримки індивідуального розвитку з набуттям здатності ДО розмноження на ранніх (личинковїИ стадіях онтогенезу,^^Ио гальмування соматичного розвитку відносно розвитку гонад.

Нервова пам’ять - здатність зберігати інформацію про події зовнішнього світу і реакції організму на них, а також можливість багаторазово вводити цю інформацію . у сферу свідомості та поведінки, тобто відновлювати індивідуальний досвід.

Неспадкова (модифікаційна) мінливість - здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища і змінюватися у межах норми реакції, заданої генотипом.

Номогенез - ідеалістична концепція початку XX ст., яка розглядає еволюцію як запрограмований розвиток на основі закономірностей.

Норма реакції - межі модифікаційної мінливості ознаки* зумовлені генотипом і зовнішніми чинниками.

О

Об’єкти дії природного добору - особини або їх групи: родини, популяції, групи популяцій, види, цілі угрупування.

14

Облігатне навчання — акти поведінки, які характерні для всіх особин виду і нагадують інстинкт, але насправді є результатом навчання.

Онтогенез — розвиток особини від виникнення зиготи чи іншого зачатка до природного завершення життя (до смерті або припинення існування в колишній якості).

Оптимізація системи —знайдення нею нового стійкого стаціонарного стану.

Основне протиріччя біологічної еволюції: з одного боку, організми не можуть існувати поза середовищем, а з іншого — вони мовби звільнюються від цієї залежності, досягаючи здатності жити в усе більш різноманітних умовах.

Ортоламаркізм — розділ неоламаркізму, згідно з яким еволюція спрямовується внутрішніми, споконвічними здібностями організмів (автогенез).

ОрфониН одна із форм псевдогенів, які на відміну від процесованих псевдогенів походять від тандемно організованих повторів мультигенних родин, наприклад, гістонів, гемоглобіну та інших.

П

Пам’ять - здатність накопичувати, зберігати та відтворювати інформацію.

Панміктична популяція - популяція, в якій має місце вільне схрещування особин. · .. · «. ·

, Паралелізми — це виникнення подібних рис організації у двох чи кількох генетично-споріднених груп, які дивергували.

Педоморфоз - явище повної втрати під час еволюції стадії дорослої особини і відповідного скорочення онтогенезу, в якому останньою стає фаза, що в минулому була личинковою.

Пенетрантність - частота прояву гена або мутації.

Перцептивна психіка — стадія еволюції психічного відображення, яка характеризується відображенням зовнішнього середовища у формі комплексних реакцій на предмети, явища, ситуацію.

Поле дії природного добору — популяція.

Популяційна концепція рас — сучасна концепція розуміння біологічної структури людства, згідно з якою його елементарною одиницею є популяція.

Популяційні хвилі - випадкові зміни чисельності особин, характерні для будь-якої популяції.

Популяційний ареал-територія, яку тривалий час займає популяція.

Популяція — мінімальна самовідновлювальна група особин одного виду, яка протягом еволюційно тривалого часу населяє певний ареал, утворює самостійну генетичну Систему і формує власну екологічну ■ нішу. В антропології: П. — елементарна одиниця біологічного складу людства, яка становить собою групу особин, що споріднені між собою, мешкають на певній території, мають свої мовні й соціальні особливості та відокремлені від інших популяцій генетичними бар’єрами різної щільності.

Постадаптації — адаптації, пбв’язані з редукцією раніше розвинених ознак і переведенням генів, які їх кодують, до резерву спадкової мінливості.

15

Постійна неотенія — явище втрати організмом здатності до метаморфозу і настання статевозрілості на личинковій стадії онтогенезу.

Правила макроеволюції — загальні закономірності еволюції великих систематичних груп.

Правило незворотності еволюції (Л. Долло, 1893): еволюція - процес незворотний, і організм не може повернутися до вихідного стану, вже здійсненого в ряді його предків, навіть повернувшись у середовище їх існування.

Правило прогресивної спеціалізації (Ш. Депере, 1876): група, що стала на шлях спеціалізації, як правило, під час подальшого розвитку буде йти шляхом усе більш глибокої спеціалізації.

Правило походження від неспеціалізованих предків (Е. Коп, 1896): нові великі систематичні групи організмів звичайно беруть початок не від глибоко спеціалізованих форм, а від порівняно малоспеціалізованих.

Правило Харді-Вайнберга (1908): в ідеальній, панміктичній безмежно великій популяції співвідношення частот домінантних і рецесивних алелів гена залишається незмінним в ряду поколінь.

Правило чергування основних напрямків еволюції (І. І. Шмальгаузен, 1939)1 в історії монофілетичної групи організмів після періоду значних еволюційних перебудов - арогенезу - завжди настає період окремих пристосувань — алогенезу.

Правило адаптивної радіації (Г. Осборн, 1902): філогенез будь-якої групи супроводжується поділом її на ряд окремих філогенетичних груп, які розходяться в різних адаптивних напрямках від якогось вихідного стану.

Правило підсилення інтеграціїїбишогічних систем (І.І. Шмальгаузен, 1961): біологічні системи в ході еволюції стають більш інтегрованими, з більш розвиненими регуляторними механізмами, які забезпечують таку інтеграцію.

Преадаптації - це потенційні адаптаційні явища, які виникають раніше, ніж зміняться умови існування, власне до яких ці ознаки і будуть пристосувальними.

Преформізм - еволюційна концепція, основою якої є положення про еволюцію як процес розгортання інформації, закладеної в зародкових клітинах.

Принцип засновника: нова популяція може виникнути з кількох вихідних особин, які певним чином опинились у сприятливих умовах.

Природний добір — це виживання та переважне розмноження найбільш пристосованих особин (Ч. Дарвін), або вибіркове, диференційоване відновлення певних генних комплексів.

Прогенез - формування статевих клітин у маленькому ювенільному тілі.

Просторова (географічна) ізолящя - ізоляція різних популяцій географічними бар’єрами (річками, горами тощо) або ізоляція відстанню, яка визначається радіусом репродуктивної активності особин даного виду.

Процесинг - процес дозрівання про-іРНК, в ході якого здійснюється переведення первинного транскрипту в активну форму ІРНК: видалення із про-

16

ІРНК некодувальних послідовностей (інтронів), зшивання кодувальних послідовностей (екзонів) і модифікація кінцевих послідовностей про-іРНК.

^ Психогенез — еволюція інтелекту під час антропогенезу.

Психоламаркізм - течія неоламаркізму, яка причиною еволюції визначає свідомі вольові акти організмів і оперує такими поняттями: життєва енергія, душа, життєва і психічна домінанта, ентелехія (те, що несе у самому собі певну мету).

Р

Раса - група людей, яка відрізняється від інших популяцій частотами генів, хромосомними перебудовами і спадковими фенотипічними ознаками.

Регуляторні гени - гени, які є сайтами впізнавання для ферментів і інших біологічно активних сполук, слугують місцем їх прикріплення під час репліка- ції та транскрипції ДНК, здійснюючи регуляцію активності структурних генів.

Редукція — зменшення розмірів, спрощення будови або повне зникнення органів, які втратили свою функцію в процесі еволюції.

Рекапітуляція — повторення в індивідуальному розвитку багатьох рис будови, функцій і хімічного складу предкових форм.

Релігія — особлива система світогляду і світосприйняття групи людей, які обумовлюють їх відповідну поведінку Ипецифічні дії (пульт), основані на вірі в існування надприродних сил (бога чи богів, духів тощо); сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві.

Репарація — здатність клітин до виправлення пошкоджень в молекулах ДНК.

Розривність - властивість складної системи, пов’язана з відсутністю перехідних варіантів між двома Е можливими станами (система діє за принципом «усе або нічого»).

Рудимент — орган, який повноцінно функціонував у предків, але протягом еволюції втратив свою основну функцію, тому у всіх нащадків має спрощену будову і менші розміри.

Рудиментація - форма філембріогенезу, повільне зникнення органа, який протягом еволюції втратив свою основну функцію.

Рушійний добір (Ч. Дарвін) - форма природного добору, що викликає зсув норми реакції і приводить до виникнення нових адаптацій, діє у тих випадках, коли популяція знаходиться в процесі пристосування до нового середовища.

С

Самосвідомість (рефлексія) - властива лише людині здатність аналізувати власну поведінку, думки і почуття, свою відмінність від інших.

Самоорганізація - процеси виникнення складних структур за відсутності нав’язаного зовнішньою дією порядку.

Сапієнтація - процес прогресивного розвитку мозку та інтелекту у представників роду Ното Ь.

Свідомість - найвища, властива лише людині, форма узагальненого відображення дійсності, що дозволяє виявляти стійкі властивості, зв’язки та закономірності зовнішнього світу, прогнозувати тенденції майбутнього розвитку

17

ситуації, регулювати поведінку і діяльність із врахуванням особливостей довкілля та внутрішніх бажань і цілей людини, аналізувати власну поведінку, думки і почуття, свою відмінність від інших (самосвідомість).

Сенсорна афазія - втрата здатності розуміти чужу мову (усну й письмову) внаслідок порушень зони Верніке, хоча здатність говорити зберігається.

Симпатричне видоутворення - тип видоутворення, що спостерігається у випадках, коли новий вид виникає всередині ареалу вихідного виду.

Синергетика - міждисциплінарна галузь науки, яка виявляє загальні закономірності існування і функціонування складних неврівноважених систем (теорія самоорганізації нелінійних відкритих дисипативних систем).

Синтетична теорія еволюції (СТЕ) - сучасна парадигма еволюційного вчення, теоретичне узагальнення усіх здобутків науки відносно походження та подальшого розвитку життя на Землі. СТЕ виникла в 20-40-вих рр. XX ст. на основі праць С.С. Четверикова, Ф.Г. Добжанського, Дж. Хакслі, Е. Майра,

Н.В. Темофєєва-Ресовського та ін. внаслідок синтезу низки наукових дисциплін (дарвінізму, популяційної генетики, молекулярної біології, екології та ін.). Центральний розділ СТЕ - вчення про мікроеволюцію, основний постулат - визнання природного добору головним рушійним фактором еволюції.

Синхронний паралелізм - незалежний розвиток у подібному напрямку споріднених груп, які існують одночасно.

Система - стабільна структура із внутрішньою організацією і мережею зв’язків між компонентами, що входять до її складу.

Система зі складним атракторомВ детермінована система, поведінка якої з часом набуває нестабільності (хаотичності) і стає непередбачуваною.

Сітчаста еволюція-еволюційні процеси, за яких групи (популяції всередині виду та інколи - близькі види) пов’язані обміном генетичною інформацією.

Соціогенез - формування і розвиток суспільства протягом еволюції, в якому вирішальну роль відігравали соціальні фактори гомінізації.

\Н Соціалізація - процес, який складається як із біологічних передумов, так і заходження індивіда у соціальне середовище, що зумовлює соціальне пізнання, соціальне спілкування, оволодіння навичками практичної діяльності, активну перебудову навколишнього світу, зміну і якісні перетворення самої людини.

Спадкова (генетична) мінливість Щ здатність до змін генетичного матеріалу, що передається нащадкам. |

Спадковість - властивість організмів відтворювати із покоління в покоління подібні ознаки і забезпечувати специфічний характер індивідуального розвитку в певних умовах середовища.

Спеціалізовані адаптації Ипристосування, придатні у певних локальних межах довкілля. В антропогенезі С.А.: різноманітні пристосування, що приводять до поліморфізму людських популяцій за морфологічними, фізіологічними та біохімічними ознаками.

18

Спеціалізація — крайній варіант алогенезу, пов’язаний із пристосуванням групи до дуже вузьких умов існування (звуження адаптивної зони порівняно з тою, яку опанувала предкова група).

Стабілізувальний добір (І.І. Шмальгаузен) - форма природного добору, спрямована на збереження середніх варіантів ознаки і закріплення тієї норми реакції, що виявилася оптимальною для конкретних умов існування виду.

Стан системи - сукупність значень термодинамічних параметрів системи в певний момент часу, що визначає її властивості.

Стан термодинамічної рівноваги - стан ізольованої або закритої системи, який відповідає максимуму невпорядкованості, хаосу.

Статевий добір - форма природного добору, спрямована на появу вторинних статевих ознак (анатомічні, психологічні, поведінкові) та формування шлюбної поведінки.

Стаціонарний стан - стан відкритої системи, в якому більшість її параметрів не змінюється в часі (гомеостаз), значення ентропії відрізняється від максимального, а зміна вільної енергії підтримується на постійному рівні.

/ Структурна церебралізація (енцефалізація) - прогресивний розвиток головного мозку і нової кори.

Структурні гени - гени, які кодують структуру білків і РНК.

т

Теорема І.Р. Пригожина (1947): система, яка з тієї чи іншої причини відхилилася від стаціонарного стану, буде змінюватися доти, поки швидкість ^ .dis

продукції ентропії не досягне мінімального значення: б —> тіп; — * тіп.

Теорія переривчастої рівноваги (пунктуалізм) Щ сучасний варіант концепції сальтаціонізму, основним положенням якого є уявлення про переривчастий характер еволюції: вона відбувається стрибками, між якими спостерігається тривалий застій.

Термодинамічна система - частина простору з матеріальним вмістом, яка обмежена оболонкою від зовнішнього середовища.

Техніка м’якого удару - технологія відбивання каменю у пізніх архантропів, за якої замість кам’яного використовували відбїйник із твердих порід дерева або кістки, внаслідок чого відколювалися довші й тонші відщепи.

І Типологічна концепція рас - старе уявлення, згідно з яким елементарною

біологічною одиницею людства є раса, а кожна людина-носій ознак певної раси.

Тиск природного добору - інтенсивність знищення або збереження різних форм порівняно зі стандартною пристосованою формою.

і Топографічні координації - просторові зв’язки органів, що узгоджено змінюються в процесі філогенезу, але не об’єднані однією функцією.

Тотемізм - поклоніння певним предметам, які мають священне значення і ототожнюються з предками.

Точки дії природного добору - окремі ознаки організмів.

Транскрипція - процес синтезу молекули іРНК на молекулі ДНК.

19

Транспозони — форма мобільних генетичних елементів, які відрізняються від К-елементів наявністю структурних генів, що детермінують функції і не зв’язані безпосередньо з власне процесом переміщення транспозона по геному.

Трансформізм — система поглядів у ХУП-ХІХ ст., що передувала еволюційному вченню і стверджувала ідею мінливості видів у часі та можливості перетворення (трансформації) одного виду на інший.

Трудова теорія (Ф. Енгельс, 1875) — концепція походження людини від приматоподібних предків внаслідок переходу їх до трудової діяльності.

Ф

Факультативна неотенія — явище настання статевозрілості на личинковій стадії онтогенезу без втрати організмом здатності до метаморфозу.

Фен - дискретна, якісна ознака популяції, ознака-маркер її генотипічного складу.

Фенокопія - прояв фенотипу, схожий на прояв певного мутантного гена, не супроводжується змінами генетичної інформації і не передається нащадкам.

Фенотип-сукупність усіх ознак і властивостей організму (морфологічних, фізіологічних, біохімічних, молекулярних, поведінкових), які є наслідком взаємодії генотипу та зовнішнього середовища. У вузькому розумінні Ф.- фізичний чи хімічний прояв досліджуваної ознаки.

Феталізація — процес уповільнення темпів розвитку окремих органів або їх частин і, як результат, збереження в дорослих організмів ембріонального стану відповідних (неотенічних) ознак.

Фізіологічні рекапітуляції — загальні метаболічні особливості рослин і тварин, які повторюють первинні стадії розвитку життя на землі.

Філембріогенез — морфофізіологічні зміни ходу онтогенезу, які приводять до появи нових стійких ознак у дорослих організмів.

^Філогенез — історичне становлення великих таксонів та еволюція окремих систематичних груп: виду, роду, родини, ряду, класу, типу, царства.

Філогенетика - розділ біології, який виявляє закономірності еволюції великих систематичних груп органічного світу та особливості філогенезу окремих таксонів.

Філогенетичний (палеонтологічний) ряд - низка викопних форм, розташованих у хронологічному порядку і генеалогічно пов’язаних між собою у процесі еволюції.

Філетична еволюція — процес поступового перетворення групи у часі без розділення її на дві чи декілька.

Фрагментація ареалу — процес розриву ареалу виду на декілька частин.

Фрагментація хромосом - процес розриву молекул ДНК на невеликі фрагменти приблизно однакового розміру.

Фрустрація - негативний емоційний стан, який виникає внаслідок невідповідності бажань і можливостей індивіда.

Функціональні (ергонтичні) кореляції - кореляції, засновані на функціо- нальній залежності між уже сформованими (дефінітивними) структурами.

20

X

Хімічна еволюція - еволюція хімічних сполук, яка починається безпосередньо після виникнення різних хімічних елементів і тісно пов’язана із загальною еволюцією зірок.

Хіральна чистота живого - реалізація у живих системах лише якогось одного із можливих варіантів оптичних ізомерів, наприклад у білках зустрічаються тільки Ь-амінокислоти.

Холдейн - одиниця виміру швидкості еволюційних морфологічних перетворень. 1 X. відповідає зміні розмірів органа на одне стандартне (квадратичне) відхилення за одне покоління.

Хромосомні мутації - структурні зміни хромосом.

Хронологічна (сезонна) ізоляція — форма дозиготичної репродуктивної ізоляції, обумовлена відмінностями у термінах статевої активності і дозрівання статевих продуктів.

ц

Центри диверсифікації (видоутворення) - регіони з відносно високим рівнем різноманіття умов існування, що сприяє зростанню мінливості та утворенню нових видів.

Циклічні процеси - процеси, під час яких термодинамічна система із вихідного стану переходить у кінцевий стан, а потім знов повертається у вихідний стан.

Ч

Час напіввимирання — час, за який вимирає половина таксонів відповідного рангу зі складу даної фауни.

Часткова спеціалізація — спеціалізація організму за окремими ознаками.

Чопери (ударники) — основний тип знарядь олдувайської культури, які становили собою гальку розміром 7—10 см із кількома сколами робочої поверхні та природним опуклим кінцем, що замінював рукоятку.

Ш

Швидкість продукції ентропії у відкритій системі дорівнює сумі потоку ентропії крізь відкриту систему та швидкості продукції ентропії в системі внаслідок незворотних процесів.

Шель - культура архантропів (1,5 млн. - 400 тис. років тому), для якої характерні примітивні знаряддя з малим числом сколів, що обумовлено застосуванням грубого кам’яного молота або кам’яного ковадла.

Штучний добір - процес утворення нових сортів культурних рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів шляхом систематичного збереження та розмноження в ряді поколінь особин із визначеними цінними для людини ознаками і властивостями.

Я

Ядерні мутації — мутації, які відбуваються в ДНК ядра.

21

ТЕМАТИЧНИЙ ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ, ПОНЯТЬ І ЗАКОНІВ

Змістовий модуль 1. Основні принципи самоорганізації

МАТЕРІЇ. МіКРОЕВОЛЮЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Тема 1. Еволюційні концепції минулого і сьогодення

Автогенез

Анагенез

Біологічна еволюція Вчення про антропогенез Вчення про макроеволюцію Вчення про мікроеволюцію Дарвінізм

Еволюційне вчення Емерджентна еволюція

Епігенез

Квантова еволюція Коеволюція Креаціонізм Ламаркізм

Мутаціонізм (сальтаціонізм) Нейтралізм Неокатастрофізм Неоламаркізм (детермінізм)

ортоламаркізм механоламаркізм психоламаркізм Номогенез Преформізм Синтетична теорія еволюції (СТЕ) Трансформізм Штучний добір

Тема 2. Основні принципи самоорганізації матерії

Атрактор Бімодальність Біфуркаційна точка Гістерезис Дивний атрактор Дисипативні структури Дисипація енергії Життя

Емерджентність Ентропія Катастрофа типу «зборка» типу «складка»

Матерія - -

Оптимізація системи Розривність

Механізми формоутворення адаптаційні біфуркаційнИ Самоорганізація Синергетика Система

зі складним атрактором Стан системи стаціонарний

термодинамічної рівноваги

Теорема І. Пригожина Термодинамічна система відкрита

замкнена (закрита) ізольована

Т ермодинамічні параметри екстенсивні інтенсивні Циклічні процеси зворотні незворотні Швидкість продукції ентропії

Тема 3. Хімічна еволюція і походження життя на Землі

Абіогенез Гіпотеза походження життя Хімічна еволюція

Дислокація коацерватна Хіральна чистота

Гіперцикл панспермії живого

Тема 4 Мінливість іїї еволюційне значення.Еволюційна рольпопуляції

Ген

регуляторний

структурний

Генегачна обсяжешсп. популяції

Генетичний (біологічний) код

Геном

Генотип

Генофонд

днк

Експресія гена в ознаку

Ефект положення Закон гомологічних рядів спадкової мінливості Каріотип Кластер генів Мікроеволюція Мінливість

неспадкова (модифікаційна) спадкова (генетична) Мобільний генетичний елемент

Модифікації Морфози мтДНК родовід Норма реакції Мутації генні геномні хромосомні ядерні Орфони

22