Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання

231

Екологічний параметр

Екологічні групи

Сукцесійні ланки

а) піонерна; б) вторинна; в) умовно-корінна; г) клімакс-едафічна; д) клімаксова

(Сук)

рослинність.

Континентальність

а)

екстраокеаністи; б) океаністи; в) субокеаністи; г)

геміокеаністи;

(Kn)

д)

геміконтинентали; е) субконинтела; є) континентали; ж)

еуконтинентали;

з) ультраконтинентали.

Вологість клімату

а)

гіпераридофіти; б) ортоаридофіти; в) еуаридофіти; г)

семіаридофіти;

(омброрежим) (Оm)

д)

мезоаридофіти; е) субаридофіти; є) субомброфіти; ж)

мезоомброфіти;

ж) семіомброфіти; з) еуомброфіти; и) ортомброфіти; і) гіперомброфіти.

Кріорежим (Cr)

а)

гіперкріофіти; б) перкріофіти; в) кріофіти; г) субкріофіти;

д) гемікріофіти;

е) акріофіти; є) субтермофіти; ж) термофіти.

Коливання режиму

а) гіпергідроконтрастофоби (рослини постійно затоплених

або

постійно

зволоження (fH)

сухих екотопів із коефіцієнтом нерівномірності зволоження

(ω)

0,01-0,06;

б) гідроконтрастофоби (сирі й вологі лісо-лучні екотопи зі стійким промочуванням

або сухі екотопи зі спорадичним промочуванням кореневмісного шару ґрунту,

ω=0,08-0,15);в)гемігідроконтрастофоби(свіжілісо-лучніекотопизнерівномірним

зволоженням, проте повним промочуванням кореневмісного шару ґрунту

опадами і/або талими водами, ω=0,17-0,23); г) гемігідроконтрастофіли (сухуваті

лісо-лучні й лучно-степові екотопи з нерівномірним зволоженням і незначним

промочуванням, ω=0,25-0,33); д) гіпергідроконтрастофіли (вкрай сухі екотопи

з виражено нерівномірним промочуванням кореневмісного шару ґрунту або ж

екотопи з тривалим затопленням, ω=0,41-0,47).

Широта ценотичної

а) стенотопи (види, наявні в межах 1-2 союзів); б) гемістенотопи (у межах 1 класу);

амплітуди (Фтц)

в) геміевритопи (у межах 2-3 класів); г) евритопи (у межах >3 класів).

Участь видів у ценозі

а)

асектатори (незначна роль, проективне покриття <20%);

б)

домінанти

(проективне покриття >20%); в) едифікатори (визначальна участь, формують

фітосередовище).

Карбонатозалежність

а)гіперкарбонатофоби(рослининеростутьнаґрунті,уякомуєхочабслідиCa2+або

(Ca)

Mg2+); б) карбонатофоби (<0,05% Ca2+ або Mg2+); в) гемікарбонатофоби (0,05 0,5%

Ca2+абоMg2+);г)акарбонатофіли(0,5-1,5%Ca2+абоMg2+);д)гемікарбонатофіли(1,5-

5% Ca2+ або Mg2+); е) карбонатофіли (5-10% Ca2+ або Mg2+); є) гіперкарбонатофіли

(>10% Ca2+ або Mg2+).

Азотозалежність (Nt)

а) анітрофіли (рослини, які ростуть на безазотних ґрунтах); б) субанітрофіли

(0,05 0,2% N3-); в) гемінітрофіли (0,2-0,3% N3-); г) нітрофіли

(0,3-0,4% N3-);

д) еунітрофіли (0,4-0,5% N3-); е) гіпернітрофіли (>0,5% N3-);

Гумусзалежність (Gm)

а) агуміли (рослини, які ростуть на безгумусових субстратах); б) субагуміли (вміст

гумусу <150 т/га у метровому шарі); в) мезогуміфіли (150-400т/га у метровому

шарі); г) субгуміфіли (500-600т/га у метровому шарі); д) гуміфіли (>600т/га у

метровому шарі); е) гіпергуміфіли (ростуть на ґрунтах зі значним надлишком

гумусу).

Аерація кореневої

а) гіпераерофоби (коренева система розташовується у стоячій воді або мулистому

системи (Ae)

дні,порозністьаерації(Ae)<1%);б)мегааерофоби(прибережнііболотнісубстрати,

а також проточні водойми з мінімальною аерацією, Ae 1-2%); в) аерофоби (мокрі

субстрати, Ae 3-15%); г) субаерофоби (вологі слабкоаеровані

субстрати, Ae

20 30%); д) геміаерофоби (помірно аеровані сухі або вологі субстрати, Ae 35-50%);

е) субаерофіли (добре аеровані або щебневі субстрати, Ae 55-80%); є) аерофіли

Серед

міксотрофних

рослин

лише суцвіття або квітки (наприклад,

розрізняють такі групи:

Langsdorffia hypogaea Mart. і Rafflesia

1.

Паразити –

поглинають поживні

arnoldii R.Br.);

речовини з рослини-живителя:

2.

Напівпаразити

–

рослини,

а) Ектопаразити – основна частина

які самостійно фотосинтезують, але

тіла

паразита

розташовується

ззовні

додатково поглинають із рослини-

рослини живителя:

живителя мінеральні речовини й воду;

-

кореневі

–

поглинають

ресурси

3. Мікотрофні паразити – рослини,

з коренів рослини-господаря, більшу

частину життя проводять у вигляді

які так чи інакше споживають гіфи грибів

протокорма

–

недиференційованого

і синтезовані ними речовини (наприклад,

бульбоподібного

тіла, закріпленого

орхідні та деякі вересові);

гаусторіями

на

коренях

Рослини-хижаки

рослини живителя;

4.

–

- стеблові – поглинають ресурси із

фотосинтезуючі рослини, які поглинають

стебла рослини-живителя;

поживні речовини,

передусім азот,

б)

Ендопаразити – вегетативне тіло

із

перетравлених

за

допомогою

(кілька ланцюгів клітин) розташовується

спеціального

травного

ферменту

всередині тканин рослини-живителя, а

упійманих дрібних тварин.

назовні через розриви тканин виносяться

Дозбірноїумовноїгрупимохоподібних

запліднення

з

яйцеклітини

формується

(Bryomorpha) належать вищі безсудинні

зигота, із якої розвивається диплоїдний

рослини,уякихужиттєвомуциклідомінує

спорофіт.

гаметофіт (гаплоїдна фаза), тоді як

Вегетативне

розмноження

спорофіт (диплоїдна фаза) розвивається

мохоподібних

може

відбуватися

та існує безпосередньо на гаметофіті,

фрагментами

тіла гаметофіта

або

отримуючи від нього поживні речовини

спорофіта,

виводковими

тільцями

й воду. Сюди відносять три відділи:

і бруньками (гемами), столонами,

Marchantiophyta,

Anthocerotophyta

та

листками або флагелами (короткими

Bryophyta.

дрібнолистковими

крихкими

пагінцями,

Дослідженням

мохоподібних

що розташовуються в апікальній ділянці

займається окремий розділ ботаніки,

основного пагона листкостеблових мохів).

що вирізняється

розвинутою

власною

Гаметофіт буває одно- і двостатевим,

термінологією – бріологія.

його розміри варіюють від одного

Мохоподібні

поширені

на

всіх

міліметра

до

десятків

сантиметрів

континентах, включаючи Антарктиду. Це

і більше у водяних мохів. Гаметофіт

рослини,якічастовиступаютьупіонерних

складається

з

порівняно

слабко

угрупованнях,атакожінколитрапляються

диференційованих клітин, що формують

Табл. 45. Порівняльна характеристика представників групи Bryomorpha за Glime (2013b).