5. Екологія та географія лісів україни

ПОДІЛ ЛІСІВ

Узагальнена класифікація лісів ґрунтується на ознаках, які розкривають закономірності формування різних рівнів природної організації лісових екосистем: На першому вищому рівні – це принцип зонально-висотної організації рослинності, на підставі якого ліси поділяються на гірські та рівнинні, а також бореальні та неморальні (помірні). На другому рівні в основу покладено ценотичний принцип участі видів деревних рослин, згідно з яким ліси поділяються на звичайнодубові, звичайнососнові, європейськоялинові, білоялицеві тощо. На третьому рівні – це екологічний принцип умов місцезростання з урахуванням участі видів підліску, трав’яно-чагарничкового і моховолишайникового ярусів (заболочені клейковільхові ліси ламкокрушиновострункоосокові).

24

ЕДАФІЧНА СИСТЕМА АЛЕКСЄЄВА-ПОГРЕБНЯКА

25

КАРТА ПОШИРЕННЯ ЛІСІВ УКРАЇНИ

26

СТАН ПОШИРЕННЯ ЛІСІВ УКРАЇНИ

Ліси України ростуть у: - Карпатах до висоти 1250-1650 метрів над рівнем моря, - Гірському Криму до 1200-1300 м, - Волино-Подільській височині (260-470 м), - Придніпровській височині (190-380 м), - Середньоросійській височині (190-220 м), - Донецькому кряжі (180-360 м), - Поліській низовині (110-220 м), - Придніпровській низовині (80-150 м), - Причорноморській низовині (20-90 м).

У лісах виявлено 1074 види рослин, що становить близько 24 % складу видів природної флори України, причому майже однакову роль відіграють як бореальні, так і неморальні елементи. Однак, сучасний стан лісів нашої держави поки що не відповідає вимогам Концепції сталого розвитку і сучасним соціально-економічним умовам країни. Головною вадою, на наш погляд, є те, що ведення лісового господарства ще не базується на екологічному імперативі.

27

СТРУКТУРА ЛІСІВ УКРАЇНИ вікова молодняки – 31,5 %, середньовікові – 44,6 %, пристигаючі – 12,7 %, перестійні – 11,2 %. Середній вік хвойних деревостанів складає 42 роки, твердолистяних – 52, м’яколистяних – 33 роки. За сучасними еконормами пристигаючих лісів повинно бути не менше 20 %. регіональна Українські Карпати – 34-41 %, Кримські гори – 32 %, Українське Полісся – 26-29 %, Лісостеп України – 11-12 %, Степ України – 3-4 %. До найбільш лісистих областей належать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька області. типологічна За статистичними даними у складі лісового фонду переважають хвойні ліси, площа яких становить близько трьох мільйонів гектарів, твердолистяні – 2,6 тис га, м’яколистяні – 624 тис га, чагарники – 12 тис га, інші типи – 21 тис га. домінантна сосна звичайна (34,7 %), дуб звичайний (26,3 %), ялина європейська – 10 %, бук лісовий – 9 %, береза повисла – 5 %, вільха клейка – 4 %, граб звичайний – 4 %, ясен звичайний – 1,4 %, ялиця біла – 1,4 %, осика – 1,2 %, інші види дерев – 2 %. 28

29

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Перетворення енергії та речовин в екосистемі.

2. Продуктивність екосистем.

3. Основні екосистеми світу.

4. Екосистеми енергетично субсидовані людиною.

5. Класифікація гемеробності біогеоценозів.

6. Біохімічні цикли в лісових біогеоценозах.

7. Кругобіги вуглецю, кисню, азоту, фосфору, сірки, води в біогеоценозах.

Д

“БІОСФЕРОЛОГІЯ”

Лектор: д. б. н., професор С. Ю. Попович

1

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Поняття про біосферу та біосферологію.

2. Виникнення та еволюція біосфери.

3. Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу.

4. Структура біосфери.

5. Основні екосистеми біосфери.

2

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

основна література Будыко М. И. Глобальная экология. – М.: Мысль, 1977. – 327 с. Винокурова Н. Ф., Трушин В. В. Глобальная экология. – М., 1998. – 270 с. Вернадский В. И. Биосфера. – М.: Мысль, 1967. – 376 с. Вернадский В. И. Начало и вечность жизни .– М.: Советская Россия, 1989.– 704с. Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери. – Львів: Поллі, 1997. – 251с. Гумилев Л. В. Этногенез и биосфера Земли. – М.: Рольф, 2001. – 560 с. Дворжак Й. Земля, люди, катастрофы. – К.: Вища школа, 1989. – 238 с. Злобін Ю. А. Екологія – К.: Лібра, 1998. – 250 с. Кучерявий В. П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с. Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. – М.: ЮНИСАМ, 1990. – 310 с. Одум Ю. Экология. – М.: Мир, 1986. – Т. 1 – 328 с.; Т. ІІ – 376 с. спеціальна література Генсірук С. А. Ліси України. – К.: Наукова думка, 1992. – 408 с. Казенс Д. Введение в лесную экологию. – М.: Лес. пром-сть, 1982. – 140 с. Смит У. Х. Лес и атмосфера. – М., 1985. – 187 с. Спурр С. Г., Барнес Б. В. Лесная экология. – М.: Лесная пром-сть, 1984. – 357 с. довідкова література Українська енциклопедія лісівництва. – Львів, 1999. – Т. 1. – 464 с. 3