4. Взаємодії популяцій

ТИПИ БІОТИЧНИХ ВІДНОСИН

Вчені виділяють три основні типи і дев’ять підтипів взаємодії організмів: І. НЕЙТРАЛІЗМ – це незалежна взаємодія, тобто асоціація двох популяцій не позначається на жодній із них. ІІ. НЕГАТИВНА ВЗАЄМОДІЯ: Конкуренція

Р . Уіттекер "Конкуренція наступає тоді, коли дві особини або дві видові популяції не мають достатньої кількості ресурсу середовища. Використання ресурсу однією особиною або одним видом зменшує споживання його іншою особиною або іншим видом, ріст і виживання визначаються нестачею цього ресурсу (вплив конкуренції можуть відчувати відразу обидва види)".

Р . Ріклефс "Конкуренцію можна визначити як використання якогось ресурсу (їжі, води, світла, простору) якимось організмом, який тим самим зменшує доступність цього ресурсу для інших організмів. Якщо конкуруючі організми належать до одного виду, то взаємовідносини між ними називають внутрівидовою конкуренцією, якщо ж вони належать до різних видів, то їх взаємовідносини називають міжвидовою конкуренцією. В обох випадках ресурс, який споживається однією особиною, не може бути використаний іншою особиною".

ТИПИ БІОТИЧНИХ ВІДНОСИН Конкуренція Конкуренція – це боротьба між представниками різних видів за ресурс виживання; боротьба тим жорстокіша, чим спорідненіші й близькі за вимогами до умов середовища види організмів. Виділяють види конкуренції: конкуренція за спільний ресурс – незалежна боротьба без пригнічення один одного (лисохвіст і костриця в лучному фітоценозі); взаємний конкурентний тиск – дві популяції прямим чином взаємно пригнічують одна одну (боротьба двох інфузорій). Хижацтво Така взаємодія, коли одні організми вбивають інших і живляться своєю здобиччю. Особини хижаків, як правило, більші, ніж особини жертв. Вчені Лотка і Вольтер вивели закономірність: за низької щільності хижака чисельність жертви зростає і навпаки. Коли стабільні чисельності особин, відношення між ними стають нейтральними і довго існують. Паразитизм Така взаємодія, коли одні істоти живляться за рахунок споживання живої тканини господарів (кліщі, блощиці, воші, глисти, омела, деякі гриби). Популяція паразита завжди має менші особини, ніж особини хазяїна. Виділяють ектопаразити (омела-дерево) та ендопаразити (гельмінти-ссавці).

ТИПИ БІОТИЧНИХ ВІДНОСИН

Алелопатія (аменсалізм) Така взаємодія, коли одні організми виділяють речовини, шкідливі для інших (фітонциди, що виділяються деякими вищими рослинами, пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів; токсини, що виділяються під час "цвітіння" води у водоймищах, отруйні для риби та інших тварин, ефірні олії, глюкозиди або коліни). ІІІ. ПОЗИТИВНА ВЗАЄМОДІЯ – форма взаємовигідного існування, яке еволюційно склалося. Коменсалізм (нахлібництво) Така взаємодія, коли від співжиття представників двох видів виграє один вид, не завдаючи шкоди іншому (рибка-прилипайко знаходить захист і живиться біля акул, песець-білий ведмідь, гієна-лев). Коменсалізм має первинне значення в еволюції. Протокооперація Така взаємодія, яка сприятлива для обох популяцій, але не обов’язкова, перевагу чи користь мають обидві популяції. Це взаємовигідне співробітництво (прикріплення кишковопорожнинних до спинки краба, яких маскують своїм тілом, зате від крабів отримують рештки їжі).

ТИПИ БІОТИЧНИХ ВІДНОСИН

Мутуалізм (симбіоз) Така взаємодія, коли представники двох видів організмів своєю життєдіяльністю сприяють один одному для росту і виживання обох популяцій, причому жодна із них не може існувати самостійно (комахи, збираючи нектар, запилюють квітки; мурашки, опікаючи попелиць, живляться їхніми солодкими виділеннями, мікориза, бобові рослини та азотофіксуючі бактерії, лишайники тощо).

Взаємозв’язки популяцій є основою для коеволюції – сумісної еволюції двох і більше видів, які об’єднані тісними екозв’язками, але не обмінюються генами. Більшість форм взаємодій популяцій належить до коеволюції. У процесі еволюції кожен із учасників взаємодії виробляє для себе захисні пристосування від іншого. Приклади коеволюції: запилення квіток деяких видів спеціальними видами комах; анатомічні пристосування шишок хвойних дерев до відбору насіння білками тощо.