- •1. Походження та становлення екології
- •3. Структура екології
- •2. Екофактори: класифікація, характеристика, реакції організмів
- •2. Структура популяцій
- •3. Динаміка популяцій
- •4. Взаємодії популяцій
- •5. Збереження популяцій
- •5. Екологія та географія лісів україни
- •1. Поняття про біосферу та біосферологію
- •3. Вчення в. І. Вернадського про біосферу та ноосферу
- •1. Прикладна екологія: сутність і сучасні виклики
- •1. Сутність охорони природи
- •2007 Р. Додані до списку юнеско (розширено 2011 р.)
- •2. Міжнародні “червоні списки”
- •3. Червона книга україни
- •2. Поняття про геосозологію
- •4. Дендросозологія: стан досліджень в Україні
- •5. Поняття про созологічну фітоценодизайнологію
- •3. Правові категорії цінних лісів
- •4. Наукові категорії цінних лісів
- •5. Екологічні закони охорони природи
- •5. Екозбалансований розвиток.
- •2. Лісове право
- •3. Земельне право
- •4. Водне право
2. Лісове право
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Він є основним правовим полем для збереження лісів лісогосподарською галуззю. У його основі – визнання лісів національним багатством України. Державному регулюванню підлягає велика група лісів, що здійснюють переважно природоохоронні, захисні та рекреаційні функції. Основним завданням такого регулювання та управління є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. У сфері державного регулювання Верховна Рада України затверджує загальнодержавні програми з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Кабінет Міністрів України: • спрямовує та координує діяльність органів виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • забезпечує розроблення та виконання загальнодержавних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • затверджує державні програми з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • установлює порядок і нормативи плати за використання лісових ресурсів; • приймає рішення про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними природоохоронного та лісового законодавства. 12
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства:
• розробляє та організовує виконання загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
• здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства;
• забезпечує функціонування державної лісової охорони, координує діяльність лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів;
• координує здійснення заходів з охорони лісів від пожеж та захисту від шкідників і хвороб;
• вносить пропозиції щодо обмеження або тимчасового припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності в разі порушення ними природоохоронного та лісового законодавства. 13
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері лісових відносин:
• вносить пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері ОНПС; • здійснює державне управління, регулювання у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини заходів з ОНПС, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; • здійснює державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • координує здійснення органами виконавчої влади заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • бере участь у розробленні загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • погоджує матеріали лісовпорядкування; • затверджує в установленому порядку нормативи використання лісових ресурсів;
14
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері лісових відносин:
• погоджує нормативно-правові акти з ведення лісового господарства; • організовує проведення екоекспертизи щодо впливу промислових та інших об’єктів, хімічних речовин на ліси, затверджує переліки пестицидів, дозволених для застосування в лісах, установлює регламенти їх застосування; • обмежує чи зупиняє (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо вона здійснюється з порушенням законодавства про ОНПС, вимог дозволів на використання природних ресурсів; • розглядає справи про адміністративні правопорушення; • застосовує у випадках, передбачених законом, економічні санкції до підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, громадян за порушення вимог законодавства, подає позови до суду про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення; • забезпечує погодження проектів відведення земельних лісових ділянок; • вирішує інші питання відповідно до законодавства.
15
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Обласні, Київська міська, районні ради у сфері охорони лісів у межах своїх повноважень на відповідній території: • погоджують ліміт використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічного користування лісом; • погоджують максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квіток, ягід, горіхів, грибів тощо; Обласні, Київська міська державні адміністрації у сфері охорони лісових ресурсів у межах своїх повноважень на їх території: • беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин; • обмежують або тимчасово припиняють діяльність підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства; • забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в’їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством; • встановлюють ліміти використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічного лісокористування; • встановлюють максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квіток, ягід, горіхів, грибів тощо. 16
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Районні державні адміністрації у сфері охорони лісових ресурсів на їх території: • беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; • беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та обладнання; • вносять у встановленому порядку пропозиції про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства.
Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території: • беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони та захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та обладнання; • організовують благоустрій лісових ділянок і культурно-побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, що використовуються для цих цілей. 17
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Збереження біорізноманіття в лісах здійснюється їх власниками та постійними лісокористувачами на генетичному, видовому, популяційному та екосистемному рівнях шляхом:
• створення і оголошення в установленому законом порядку на найцінніших лісових ділянках територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також екомережі; • виділення, створення і збереження об’єктів цінного генетичного фонду лісових порід (генетичних резерватів, плюсових деревостанів і дерев, колекційних лісових ділянок, насінних ділянок і плантацій, дослідних та випробних культур тощо); • недопущення генетичного забруднення генофондів аборигенних видів та інвазій інтродукованих видів у природні екосистеми; • застосування екоорієнтованих способів відтворення лісів та використання лісових ресурсів; • забезпечення охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, пралісів, інших цінних природних комплексів відповідно до природоохоронного законодавства. 18
ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПОЛЮВАННЯ”
Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання, відтворення тварин.
З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювати: 1) без належного на те дозволу; 2) на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; 3) у заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них.
Також з метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 % площі угідь, на яких полювання забороняється.
19
ЗАКОН УКРАЇНИ “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону”
Завданням закону є забезпечення екологічно збалансованого лісокористування, запобігання проявам згубних наслідків природних явищ, посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів.
Цим законом введено мораторій на проведення рубок головного користування: - у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; - у лісах в лавинонебезпечних басейнах (смуги лісу по верхній його межі залежно від довжини безлісного схилу); - у лісах в селенебезпечних басейнах (усі ліси в зонах формування селі, що встановлюються національною гідрометеорологічною службою); - у берегозахисних ділянках лісу.
20
ЗАКОН УКРАЇНИ “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” На пологих і спадистих схилах в ялицево-букових деревостанах проводяться тільки вибіркові, поступові і вузьколісосічні рубки. Площа лісосік поступових рубок не повинна при цьому перевищувати в лісах першої групи – три гектари, а в лісах другої групи – п’ять гектарів. Ширина вузьколісосічних рубок не повинна перевищувати 50 метрів. На стрімких схилах в особливо захисних ділянках лісу забороняються усі способи рубок, крім вибіркових і поступових. Розміщення лісосік вузьколісосічних рубок допускається тільки в довжину по горизонталі, а на пересічному рельєфі – паралельно до водотоків. Вздовж схилу лісосіка може розміщуватися лише у виняткових випадках за відсутності небезпеки виникнення ерозійних процесів і наявності підвісних механізмів для трелювання деревини. Мережу санітарно-гігієнічних та оздоровчих лісів (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій), а також об’єктів використання мінеральних вод для бальнеологічного лікування розширити до 15 % від загальної площі лісів Карпатського регіону. 21